Рішення

від 04.11.2008 по справі 33/368

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/368

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  33/368

04.11.08

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом           державного підприємства «Шахтарськантрацит»

до                          товариства з обмеженою відповідальністю «Українські системи бізнесу»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство вугільної промисловості України

про                           стягнення 16 435,11 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:         не з'явився;

від відповідача:    Фомінов В.О. - директор;

від третьої особи: Козій Д.О. –представник за довіреністю № 561/01/01-04 від 09.07.08.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Шахтарськантрацит»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Українські системи бізнесу», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство вугільної промисловості України про стягнення пені в розмірі 15 435,11 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним, Міністерством вугільної промисловості України, товариством з обмеженою відповідальністю «Українські системи бізнесу»укладений договір про закупівлю № 02-01/1-454 по результатам відкритих торгів зі зменшення ціни, які відбулися 30.10.2007 року від 21.11.2007 року, відповідно до умов якого відповідач зобов'язується передати у власність позивачу продукцію, а позивач зобов'язується прийняти, здійснити оплату за товар.

Відповідно до п.3.1 договору № 02-01/1-454 від 21.11.2007 року, доставка узгодженої партії товару здійснюється на умовах DDP склад платника (згідно правил ІНКОТЕРМС 2000 року) протягом 90 календарних днів з моменту перерахування 100% попередньої оплати вартості узгодженої партії товару на р/р виконавця.

21.12.2007 року зроблена попередня оплата бюджетними коштами за комбайн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 708 від 14.12.2007 року на суму 2 313 761,00 грн.

Відповідно до видаткової накладної № РН-160402 від 16.04.2008 року та акту № ОУ-160402 прийомки-передачі ТМЦ від 16.04.2008 року було поставлено комбайн прохідний середнього типу КСП-32 з перевантажувачем на стрічковий конвеєр L=м.

У зв'язку з простроченням зобов'язання з поставки комбайну позивач просить стягнути з відповідача 16 435,11 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.10.2008 року порушено провадження у справі № 33/368, розгляд справи призначено на 03.11.2008 року.

У судове засідання 03.11.2008 року представник позивача не зявився,  але через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник Міністерства вугільної промисловості України підтримав позовні вимоги позивача в повному обсязі та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача подав заперечення відповідно до яких частково заперечує проти позовних вимог та зазначив, що затримку поставки комбайну на 15 днів здійснено з вини позивача та надав додаткові документи.

Судом оголошено перерву до 04.11.2008 року для оцінки та дослідження доказів по справі.

У судове засідання 04.11.2008 року представник позивача не зявився.

За згодою представників відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

21.11.2007 року між Міністерством вугільної промисловості України (замовник), державним підприємством «Шахтарськантрацит»(платник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Українські системи бізнесу»(виконавець) було укладено договір про закупівлю № 02-01/1-454 по результатам відкритих торгів зі зменшення ціни, які відбулися 30.10.2007року.

Відповідно до п. 1.1 договору № 02-01/1-454 від 21.11.2007 року виконавець (відповідач) зобов'язується передати у власність платнику (позивачу) продукцію, а саме: комбайн прохідницький КСП-32 з перевантажувачем на стрічковий конвеєр L=11м., а платник зобов'язується прийняти, здійснити оплату за товар.

Згідно п.2.1 договору  № 02-01/1-454 від 21.11.2007 року загальна вартість товару по договору складає 2 313 761,00 грн. в тому числі ПДВ 385 626,83 грн.

Пунктом 5.2 договору № 02-01/1-454 від 21.11.2007 року передбачено, що оплата за товар здійснюється на умовах 100% передплати узгодженої партії товару.

Платіжним дорученням № 708 від 14.12.2007 року позивач перерахував на рахунок відповідача суму в розмірі 2 313 761,00 грн. з призначенням платежу: «передплата за комбайн прохідницький КСП-32 з-но рах-101201 від 10.12.2007 р. та дог.02-01/1-454 від 21.11.2007 р.»

Відповідно до п. 3.1. договору № 02-01/1-454 від 21.11.2007 року доставка узгодженої партії товару здійснюється на умовах DDP склад платника (згідно правил ІНКОТЕРМС 2000 року) протягом 90 календарних днів з моменту перерахування 100% попередньої оплати вартості узгодженої партії товару на р/р виконавця.

З наявних в матеріалах справи доказів, а саме: видаткової накладної № РН-160402 від 16.04.2008 року та акту № ОУ-160402 прийомки-передачі ТМЦ від 16.04.2008 року було поставлено комбайн прохідний середнього типу КСП-32 з перевантажувачем на стрічковий конвеєр L=м.

Суд не приймає до уваги твердження представник відповідача, які зазначені у його запереченнях, що затримку поставки комбайну на 15 днів здійснено саме з вини позивача та в обґрунтування чого надав лист вих. № 21 від 31.03.2008 року відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «Українські системи бізнесу»повідомило державне підприємство «Шахтарськантрацит»про необхідність прибуття представника для прийомки комбайну КСП-32 на завод виробника. Оскільки, відповідачем не наданого доказу отримання позивачем вищезазначеного листа або докази його направлення.

Також, п.3.1 договору № 02-01/1-454 від 21.11.2007 року передбачено, що доставка узгодженої партії товару здійснюється на умовах DDP (згідно правил ІНКОТЕРМС 2000 року) склад платника (позивача).

Відповідно до п. 8.1 договору № 02-01/1-454 від 21.11.2007 року у разі несвоєчасної поставки товару згідно п.3.1 договору виконавець сплачує пеню в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від суми не постачання або недопостачання товару за кожен день прострочення поставки.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача пеню в сумі 16 435,11 грн. у дохід державного бюджету України, обґрунтовуючи свої вимоги ч.7 статті 232 ГК України відповідно до якої у випадках, передбачених законом, штрафні санкції за порушення господарських зобов'язань стягуються судом у доход держави.

Відповідно до ч.3 статті 232 ГК України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.

Оскільки, позивачем подано позовну заяву щодо стягнення пені як учасника господарських відносин відповідно до умов договору № 02-01/1-454 від 21.11.2007 року та беручи до уваги те, що у даному випадку відсутній закон, відповідно до якого штрафні санкції за порушення господарських зобов'язань стягуються судом у доход держави, а позивачем не наведено норму спеціального закону, тому вимога позивача є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України,  покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 33, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

        Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Суддя                                                                                         С.М.Мудрий