Рішення
від 14.11.2008 по справі 22/149
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/149

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  22/149

14.11.08

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнеспром»

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Максі»

про                 стягнення заборгованості та штрафних санкцій

                                                                                                                Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:        Бабак О.І. (довіреність № 061/06-дю від 10.06.2008р.);

від відповідача:    Чугаєв А.П. директор;  

                              Чуб С.О. (довіреність вих. 120 від 14.11.2008р.);

                              Федай Я.І. (довіреність № 117 від 12.11.2008р.);

14.11.2008р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробізнеспром»(надалі ТОВ «Агробізнеспром», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Максі»(надалі ТОВ «Агро-Максі», відповідач) заборгованості в сумі 22 512 грн., 3% річних в розмірі 1 298, 50 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки продукції № 11-П/МФ від 08.06.2005р. не виконані у повному обсязі зобовязання щодо оплати поставленої продукції згідно накладної № АБ-0000034 від 09.06.2005р., кінцевий строк розрахунку за яку сторони погодили у додатку № 1 від 10.08.2005р. та який відповідно настав 31.05.2006р.. У зв'язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу та 3% річних в судовому порядку.

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово та залучені до матеріалів справи. Заперечення проти позову обґрунтовані тим, що поставлений згідно накладної № АБ-0000034 від 09.06.2005р. товар був повернутий дистриб'ютором товариства –ПП «Агрокомерс»у зв'язку з заводським браком та неможливістю продажу придбаного інсектициду «Вектор»про що позивача було повідомлено листом № 18/03-1 від 18.03.2006р..

Згідно з листами, які були направлені позивачу ставилось питання про необхідність забрати товар, а відсутність будь-яких дій з цього приводу з боку позивача свідчить про порушення ч. 2 ст.709 ЦК України за якою вимога покупця про зміну товару підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірки якості товару - протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк. За наведених обставин відповідач стверджує про наявність підстав застосування ст. 613 ЦК України в силу положень якої кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дії, що встановлені договором актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Окрім того, відповідач стверджує, що позивач не намагався досудово врегулювати даний спір, що є порушенням ст.ст. 5-6 ГПК України. Вимога №060/06 від 04 червня 2008р. не була направлена Відповідачу, а в матеріалах справи міститься така вимога з відміткою про її отримання особою, яка не працює в ТОВ «Агро-Максі», про це свідчить Довідка про працюючих на ТОВ «Агро-Максі».

23 червня 2008р. відповідач звернувся з заявою в Київську Торгово-Промислову Палату для проведення експертизи, щодо негерметичної упаковки засобу захисту рослин - інсектициду «Вектор». Згідно складеного експертного висновку на 35 картонних споживчих упаковках є ореоли від витікаючої рідини, біля ковпачків залишки рідини в закристалізованому виді; в 45 упаковках не герметично закупорювання ковпачками, і з-під ковпачків витікає рідина. Тобто товар містить скритий заводський брак і підлягає утилізації.

До сьогоднішнього дня Товар зберігається на паспортизованому складі засобів захисту рослин у зв'язку з неможливістю його подальшої реалізації.

Згідно поданого відзиву на позов за наведених заперечень відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зобов'язати позивача забрати і вивезти товар з місця зберігання, а також сплатити у повному обсязі суму за його збереження, утилізувати товар належним чином відповідно до умов ст. 15 Закону України «Про пестициди і агрохімікати».

Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, господарський суд, -

                                         

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2005р. між ТОВ «Агро-Максі»та ТОВ «Агробізнеспром»укладено договір поставки продукції № 11-п/МФ за умовами якого останнє зобов'язувалось передати у власність покупця хімічні засоби захисту рослин, а покупець (відповідач у справі) зобов'язувався прийняти продукцію та своєчасно здійснити її оплату.

Загальна сума договору на дату його підписання, як про те погоджено сторонами у п. 2.1 договору, складає 50 241 грн., а відповідно до п. 5.2 продукція повинна бути поставлена покупцю до 10 червня 2005р..

На виконання взятих на себе зобов'язань по договору позивачем на користь відповідача поставлено продукції на загальну суму 50 421 грн., що підтверджується видатковою накладною № АБ-0000034 від 09.06.2005р.. Про отримання продукції відповідачем свідчить довіреність серії ЯКЛ № 633986, вказаний факт відповідачем не заперечується.

Укладений між сторонами договір від 08.06.05р. є договором поставки та в силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України  до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом бо не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу положень ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Відповідно до ст. 688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Згідно з додатком № 1 від 10.08.2005р. що укладений до договору, сторони погодились зменшити ціну поставленої продукції та строки оплати передбачені договором, та згідно положень договору п. 2.1, 4.1, 4.2 викладених в іншій редакції, загальна сума договору складає 45 045 грн., остаточний розрахунок здійснюється до 15 серпня 2005р. 12 448, 80 грн. та до 31 травня 2006р. 22 512 грн..

Відповідно до ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

          Покупець має право сам обирати одну з кількох альтернативних вимог, у випадку передачі продавцем товару неналежної якості, та відповідно в законі відсутні обмеження щодо вибору способу захисту порушеного права.

Оскільки, зменшення ціни договору та надання відстрочки оплати продукції сторони погодили у зв'язку з повідомленням відповідачем про закінчення строку придатності товару, підписанням додатку № 1 від 10.08.2005р. до договору відповідач підтвердив наявність зобов'язань по оплаті переданої та прийнятої ним по договору продукції.

Відповідно до п. 9.4 договору з урахуванням додатку № 1 від 10.08.2005р. договір діє до 31.12.2006р., а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Зобов'язання що виникли з договору в частині здійснення оплати переданої продукції відповідачем виконані частково: суму 10 084, 20 грн. перераховано 08.06.2005р., 12 448, 80 грн. –18.08.2005р., що підтверджується банківськими виписками, які долучені до матеріалів справи. Суму боргу в розмірі 22 512 грн. станом на час вирішення спору відповідачем не сплачено, доказів зворотнього суду не представлено.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 4.2 договору з урахуванням додатку № 1 від 10.08.2005р.   строк сплати суми коштів в розмірі 22 512 грн. є таким, що настав 31 травня 2006р..

Враховуючи відсутність доказів оплати вартості товару станом на час вирішення спору, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 22 512 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на неможливість реалізації придбаного у позивача товару у зв'язку з його неналежною якістю не є підставою для звільнення зобов'язань щодо його оплати. Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво –це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями)  з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Відповідач, в свою чергу, не позбавлений права звернутись з вимогами до постачальника в разі доведеності відповідних обставин, вини останнього, щодо відшкодування понесених збитків та інше, у встановленому порядку, в тому числі й до суду.

В даному випадку несплата придбаної продукції викликана неможливістю її реалізації станом на даний час, що не є підставою для звільнення від зобов'язань по її оплаті, таких умов, виду відповідальності тощо, сторони при укладенні договору не погоджували, а належних доказів порушення зобов'язань позивачем по договору № 11-п/МФ від 08.06.2005р. суду не представлено, зобов'язання щодо оплати переданого товару за зменшеною ціною були підтверджені відповідачем шляхом підписання додатку № 1 від 10.08.2005р. до договору.  

          Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Як свідчать матеріали справи відповідачем погоджені договором строки остаточного розрахунку за отриману продукцію порушені. В силу положень статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем за 721 день прострочення і складає 1 298, 50 грн.. Оскільки при прийнятті рішення суд обмежений заявленими позовними вимогами, враховуючи, що нарахована позивачем сума 3% річних в розмірі 1 298, 50 грн. є меншою, аніж розрахована судом, вимоги про стягнення 3% річних у сумі визначеній позивачем підлягають задоволенню.

В зв'язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 238, 15 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118, 00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Максі»(юрид. адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська 35/1; факт. адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька 40, р/р 260060601006555 в КФ АТ «Кредит-Банк»(Україна), МФО 321897, р/р 26007335669701 в Філії «Центральне РУ»ВАТ Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300937, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32821775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнеспром»(юрид. адреса:01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова 10; факт. адреса: 01034, м. Київ, вул. Стрілецька 24-Б, р/р 26003012818422 у ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 30635651) 22 512 грн. (двадцять дві тисячі п'ятсот дванадцять гривень) основного боргу та 1 298, 50 грн. (одну тисячу двісті дев'яносто вісім гривень 50 копійок) 3% річних.   

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Максі»(юрид. адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська 35/1; факт. адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька 40, р/р 260060601006555 в КФ АТ «Кредит-Банк»(Україна), МФО 321897, р/р 26007335669701 в Філії «Центральне РУ»ВАТ Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300937, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32821775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнеспром»(юрид. адреса: 01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова 10; факт. адреса: 01034, м. Київ, вул. Стрілецька 24-Б, р/р 26003012818422 у ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 30635651) 238, 15 грн. (двісті тридцять вісім гривень 15 копійок) державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                     Р.І. Самсін

                                                                                 дата підписання рішення 18.11.2008р.

                                                   

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення14.11.2008
Оприлюднено26.11.2008
Номер документу2370013
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —22/149

Ухвала від 11.05.2010

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Пуппо Лариса Дмитрівна

Ухвала від 26.01.2010

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заверуха С.В.

Ухвала від 30.05.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Малетич M.M.

Постанова від 31.03.2014

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Сітайло Л.Г.

Ухвала від 04.03.2014

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Сітайло Л.Г.

Рішення від 03.02.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Капцова Т.П.

Ухвала від 19.12.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Капцова Т.П.

Ухвала від 18.11.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Капцова Т.П.

Рішення від 06.12.2011

Господарське

Господарський суд Львівської області

Костів Т.С.

Постанова від 02.11.2011

Господарське

Вищий господарський суд України

Новікова P.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні