Постанова

від 13.11.2008 по справі 3/93-30/281

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/93-30/281

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13.11.2008                                                                                           № 3/93-30/281

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Андрієнка  В.В.

 суддів:             

 За участю представників:

 від позивача - Рижий В.І.

 від відповідача - Костишен В.Л.

від третьої особи - Лазнюк Г.В., Ложеник Ю.О.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДП "Адміністрація річкових портів"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.09.2008

 у справі № 3/93-30/281  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Кий-Луга-Сервіс"

 до                                                   Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

 третя особа           ДП "Адміністрація річкових портів"

 про                                                  спонукання укласти договір оренди нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

На новий розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кий-Луга-Сервіс» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, третя особа - Державне підприємство «Адміністрація річкових портів» про укладення договору оренди нерухомого майна, що належит до державної власності – вертикально підпірної стінки довжиною 500 п.м., що знаходяться в районі шостих та сьомих східців вище за течією від станції метро «Дніпро» на умовах, викладених  в проекті договору наданого позивачем.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.09.2008 року позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кий-Луга-Сервіс» 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство «Адміністрація річкових портів» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги третя особа обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального та матеріального права.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Зокрема заявник посилається на те, що вертикальна підпірна стінка не може бути предметом договору оренди відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивач просив суд рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Відповідач просив суд скасувати рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2008 р. апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» прийнято до провадження та справу № 3/93-30/281 призначено до розгляду на 13.11.2008 р.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кий-Луга-Сервіс» листом-зверненням № 2 від 17.01.2006 р. запропонувало Регіональному відділенню фонду державного майна України по м. Києву укласти договір оренди нерухомого майна строком на 10 років, що належит до державної власності, а саме вертикально підпірної стінки довжиною 500 п.м., що знаходяться в районі шостих та сьомих східців вище за течією від станції метро «Дніпро» та перебуває на балансі Державного підприємства «Київський річковий порт».

Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву своїм листом № 30-04/602 від 27.01.2006 р. відмовило позивачу в укладенні зазначеного вище договору, мотивуючи свою відмову тим, що відповідно до приписів п. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не можуть бути об'єктами оренди причали всіх категорій і призначень, причальні споруди, набережні причалів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організаційні відносин, пов'язані з передачею в оренду  майна державних підприємств та організацій регулює Закон України «Про оренду державного та комунального майна».

Орендодавцем нерухомого майна, яке є державною власністю є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва (ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» уразі надходження до орендодавця заяви про оренду нерухомого майна, орендодавець надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном, який розглядає подані йому матеріали і протягом 15 днів після надходження надсилає орендодавцеві висновки про можливість оренди та умови договору оренди. Орендодавець протягом 5 днів після закінчення терміну погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном, дає згоду або відмовляє в укладенні договору оренди майна і повідомляє про це заявника.

Відповідно до ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Відповідь особи, відповідно до ст. 642 Цивільного кодексу України, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Не можуть бути об'єктами оренди, в тому числі об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», а також об'єкти включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», які випускають підакцизну продукцію (абз. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Відповідно до абз. 17 п. «г» ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» загальнодержавне значення мають об'єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому, зокрема причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів.

Крім того, суд звертає увагу на лист Фонду державного майна України № 10-25-15110 від 26.09.2005 р., адресований Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву, в якому зазначається, що «вертикальна підпірна стінка» не підпадає під категорію об'єктів, визначених абз. 17 підпункту «г» частини 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» і Фонд державного майна України не заперечує проти передачі в оренду таких об'єктів.

Отже, відповідач безпідставно відмовив позивачу в укладенні договору.

Згідно з ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється  між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 16.09.2008 року у справі № 3/93-30/281 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв`язку з цим підстав для скасування прийнятого рішення Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже апеляційна скарга Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

 Рішення Господарського суду м. Києва від 16.09.2008 року у справі № 3/93-30/281 залишити без змін, а апеляційна скарга Державного підприємства «Адміністрація річкових портів»- без задоволення.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 18.11.08 (відправлено)