Постанова

від 13.11.2008 по справі 1/208

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/208

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13.11.2008                                                                                           № 1/208

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Отрюха  Б.В.

 суддів:            Верховця А.А.

          Тищенко  А.І.

 За участю представників:

 від позивача – Дерев'янко О. Ю. – юрист,

від відповідача – Сова Н. П. – представник за довіреністю,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 08.09.2008

 у справі № 1/208 (Мельник В.І.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Промкабельзбут"

 до                                                   Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                  стягнення 3361993,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.09.2008р. у справі № 1/208 позов було задоволено частково, а саме: стягнуто з ДК «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промкабельзбут»  1 800 000,00 грн. основного боргу, 82 527,38 грн. – пені, 126 284,78 грн.  – інфляційної складової боргу, 12 691,46 грн. – три відсотки річних, 25 500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник Відповідача подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 08.09.2008р. у справі № 1/208 повністю та покласти судові витрати по справі на Позивача.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було неповно з”ясовано обставини, які мають значення для справи, самі висновки суду, викладені в його рішенні, не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права,  що є підставами для скасування судового рішення в частині задоволення позову про стягнення пені у розмірі 82 527,38 грн. за порушення строків виконання грошового зобов'язання.

В апеляційній скарзі Відповідач вказував на те, що розмір індексу інфляції, який використовує Позивач у розрахунку суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, не був офіційно повідомлений Державним комітетом статистики України в газеті «Урядовий кур'єр», а також на те, що розрахунок Позивача суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів є необґрунтованим.

Представник Позивача надав суду свій відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджувався з доводами та вимогами Відповідача, викладеними ним в апеляційній скарзі і вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 08.09.2008р. у даній справі є законним, об”єктивним і таким, що відповідає дійсним обставинам справи, а тому просить залишити це рішення без змін, а подану на нього Відповідачем апеляційну скаргу – без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Згідно ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (надалі – ГК України), майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, у тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно змісту ст.ст. 11, 14 та  509 ЦК України договір, зокрема, є підставою виникнення цивільних прав і обов”язків (зобов”язань), які мають виконуватися у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Крім того, згідно змісту ст.ст. 525, 526 та 530 ЦК України, зобов”язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ст. 629 ЦК України також зазначається, що договір є обов”язковим для виконання сторонами.

В даному випадку, як було правильно встановлено судом першої інстанції, 04.12.2007р. між ТОВ «Промкабельзбут» та ДК «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» був укладений договір про постачання продукції № 117ТР-543 (далі – Договір), на підставі якого Позивач взяв на себе зобов'язання передати у власність Відповідача продукцію виробничо-технічного призначення (провід та кабель ізольовані (кабель силовий, провід), а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п.3.1 Договору Позивач зобов'язувався здійснювати поставку продукції Відповідачу на базисних умовах ББР «Поставка зі сплатою мита до місця призначення», Позивач здійснювати поставку продукції в місця призначення, а саме, адреси зазначені в умовах договору.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що позивач протягом 2-ох днів після відвантаження продукції направляє відповідачу рекомендованим листом поштою оригінал рахунку-фактури, податкової накладної, дублікат залізничної накладної (в разі перевезення продукції залізничним транспортом), по прибуттю продукції в кінцевий пункт призначення, її приймання здійснюється безпосередньо вантажоотримувачем (Відповідач) з обов'язковим оформленням акту приймання.

Згідно п.5.3. договору загальна сума даного договору складає 2 898 573,00 грн., покупець (Відповідач) оплачує постачальнику (Позивачу) партію продукції протягом 45-ти календарних днів з дати її поставки покупцю (відповідач).

Відповідно до п.6.1. за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Разом з тим, як було правильно встановлено судом першої інстанції, Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, проте Відповідач, прийнявши вищезазначену продукцію (доказом є видаткові накладні, належним чином засвідчені уповноваженими особами Позивача та Відповідача), не перерахував на рахунок Позивача грошову суму за поставлену продукцію.

Матеріалами справи підтверджується, що заборгованість Відповідача у зв'язку з неналежним виконанням своїх договірних зобов'язань перед Позивачем складає 2 897 606,82 грн.

Однак, оскільки Відповідач частково розрахувався з Позивачем , а саме: ДК «Укртрансгаз» на корист Позивача перерахувала 547 606,82 грн. згідно платіжного доручення № 4394 від 27.05.2008р., 100 000,00 грн. згідно платіжного доручення №4627 від 03.06.2008р., та 200 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 5766 від 07.07.2008р., судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума основного боргу Відповідача складає 1 800 000,00 грн.

Крім того, Позивач у своїй позовній заяві просив стягнути з Відповідача 172 040,43 грн. - штрафу, 153 369,80 грн. - пені, 126 284,78 грн. - суми інфляційних збитків, є 12 691,46 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України у випадку прострочення грошового зобов”язання кредитор має право вимагати сплати основного боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних.

З огляду на це, як правильно визначив місцевий господарський суд у своєму рішенні, правильним розміром суми втрат Позивача у зв”язку із інфляцією, виходячи із суми основного боргу та індексу інфляції за період заборгованості, 126 284,78 грн., а трьох відсотків річних – 12 691,46 грн.

Разом з тим, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції неправомірно зменшив розмір пені  та відмовив у стягненні штрафу враховуючи наступне.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до  п. 6.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 231 ГК України, у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються у таких розмірах:

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Отже, судова колегія констатує, що розмір пені, яка нарахована Відповідачу за несвоєчасне проведення розрахунків по Договору складає 153 369,80 грн. і підлягає стягненню з Відповідача.

Крім того, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки з Відповідача стягується пеня, то у стягненні штрафу з Відповідача правомірно відмовлено.

Разом з тим, як було зазначено вище, за порушення строків виконання зобов'язання понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином, сім відсотків штрафу за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів Відповідачем становить 172 040,43 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов”язок доказування та подання доказів розподіляється  між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Проте, в даному випадку, Відповідач, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

За таких обставин апеляційна скарга Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині нарахування пені за весь час прострочення, в іншій частині рішення залишається без змін.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –  

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» залишити без задоволення.

2. Рішення   Господарського суду м. Києва від 08.09.2008р. у справі № 1/208 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01021, м. Київ, Кловській узвіз, 9/1, п/р 26005001200016 в ОПЕРУ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 30023, код ЄДРПОУ 30019801, або з будь – якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промкабельзбут» (м. Київ, 01035, вул..Кудряшова, 7, каб. 202, п/р 2600100022001 у ВАТ «РД БАНК», МФО 380667, код ЄДРПОУ 33883680) 1 800 000 (один мільйон вісімсот тисяч) грн. 00 коп. основного боргу. 153 369 (сто п'ятдесят три тисячі триста шістсот дев'ять) грн. 80 коп. пені, 172 040 ( сто сімдесят дві тисячі сорок) грн. 43 коп. штрафу,126 284 (сто двадцять шість тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. 78 коп.– інфляційної складової боргу, 12 691 (дванадцять тисяч шістсот дев'яносто одна) грн. 46 коп. – три відсотки річних, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ»

3. Стягнути з Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01021, м. Київ, Кловській узвіз, 9/1, п/р 26005001200016 в ОПЕРУ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 30023, код ЄДРПОУ 30019801, або з будь – якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промкабельзбут» (м. Київ, 01035, вул..Кудряшова, 7, каб. 202, п/р 2600100022001 у ВАТ «РД БАНК», МФО 380667, код ЄДРПОУ 33883680) 12 750 ( дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.– витрат по сплаті держмита за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

5. Матеріали справи № 1/208 повернути Господарському суду м. Києва

 Головуючий суддя                                                                      Отрюх  Б.В.

 Судді                                                                                          Верховець А.А.

                                                                                          Тищенко  А.І.