Рішення

від 09.04.2012 по справі 22/85

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.04.12 р. Справа № 22/85

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного підприємства «Стар», м.Костянтинівка, Донецької області

до Відповідача: Приватного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецької області

про: стягнення 37 131,55грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засідання оголошувалась перерва з 18.10.2011р. по 25.10.2011р.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Стар», м.Костянтинівка, Донецької області (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецької області (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 27 545,88грн., інфляційних витрат у сумі 3 801,32грн., пені у розмірі 4 586,20грн., 3% річних у сумі 1 198,15грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №15/1181 від 25.09.2009р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №15/1181 від 25.09.2009р., специфікацій до договору, додаткової угоди до договору, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, рахунків, видаткових накладних, виписки з банківського рахунку з доказами здійсненої Відповідачем часткової оплати за поставлений товар, претензії.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 54, 83 Господарського процесуального кодексу України.

11.05.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Приватного підприємства «Стар», податкових накладних.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 13.05.2011р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі зупинялось та поновлялось.

18.09.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь».

18.10.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвічдені копії наступних документів: правоустановчих документів Приватного підприємства «Стар», податкових накладних, виписок з сертифікату якості, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача.

15.11.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано довідку за підписом директора та головного бухгалтеру №23/11 від 14.11.2011р., яка свідчить про те, що між Приватним підприємством «Стар» та Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» до та після укладання договору поставки №15/1181 від 29.09.2009р. інших правовідносин не існує.

Заявою від 27.03.2012р. №05/12 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення пеню у розмірі 3 875,55грн., 3% річних у розмірі 1 143,35грн., інша частина позовних вимог залишилась незмінною, а саме інфляційні витрати у сумі 3 801,32грн., заборгованість у розмірі 27 545,88грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 27.03.2012р. №05/12, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає вказане зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

Представник Позивача у судове засідання 09.04.2012р. з'явився, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви від 27.03.2012р. №05/12.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 84306, Донецька область, м.Краматорськ.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2009 року між Приватним підприємством «Стар» (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (Покупець) було укладено договір поставки №15/1181, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у встановлений строк продукцію (товар) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується у відповідності з умовами даного договору прийняти цю продукцію (товар) та оплатити її.

Згідно п.1.2 договору найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики продукції (товару), її ціна, строки та умови поставки зазначаються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.

У розділі 9 договору сторони дійшли згоди щодо умов оплати:

- за домовленістю сторін можливі інші види розрахунків (п.9.1 Договору);

- умови оплати узгоджуються на кожну партію товару та зазначаються у специфікаціях до договору (п.9.3 Договору);

Відповідно п.10.7 договору у випадку несвоєчасної оплати поставленої продукції Покупець оплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,4% суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

У пункті 13.2 договору сторони встановили, що договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р.

Між сторонами підписано специфікації №15/1184 від 25.09.2009р., №2 від 09.10.2009р., №3 від 15.10.2009р. де визначили найменування, номенклатуру (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики продукції (товару), її ціну, строки та умови поставки також встановили умови оплати - оплата після поставки протягом 10 банківських днів та отримання документів визначених у пункті 6.1 договору.

На виконання умов договору Позивачем була здійснена поставка на суму 47 545,88грн., що підтверджується видатковими накладними №37 від 13.10.2009р. на суму 28 431,55грн, №41 від 16.11.2009р. на суму 19 114,33грн. (Позивач бере суму зазначену у рахунку фактурі №66 від 16.11.2009р. яка є меншою ніж зазначена у видатковій накладній 19 374,49грн. Вказані накладні підписані з боку обох сторін без зауважень.

Для оплати Позивачем були виставлені рахунки №58 від 13.10.2009р. на суму 28 431,55грн., №66 від 16.11.2009р. на суму 19 114,33грн.

Відповідачем товар отриманий на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей №2734, №2267, у вказаних довіреностях зазначено договір №15/1181 від 25.09.2009р.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними.

Відповідачем була здійснена часткова оплата за поставлений товар у розмірі 20 000,00грн., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 27 545,88грн.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію від 19.04.2010р. з вимогою оплатити заборгованість.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №15/1181 від 25.09.2009р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 47 545,88грн., але Відповідачем була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар у розмірі 20 000,00грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 27 545,88грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 27 545,88грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Приватного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 3 801,32грн., 3% річних від суми загального боргу складає 1 143,35грн.

Судом встановлено, що Позивачем невірно визначений період прострочення заборгованості, з огляду на наступне.

Сторонами визначено строк оплати у специфікаціях до договору, а саме протягом 10 банківських днів, проте Позивачем при розрахунку враховано саме календарні дні, замість банківських.

Судом самостійно визначені наступні періоди прострочення а саме:

- за накладною №37 від 13.10.2009р. з 28.10.2009р. по 10.11.2009р. (дата часткової оплати), з 11.11.2009р.;

- за накладною №41 від 16.11.2009р. з 01.12.2009р.;

Як вбачається з розрахунку Позивача, останнім нараховано 3% річних на загальну суму заборгованості 27 545,88грн. за період з 27.11.2009р. по 15.04.2011р., проте зазначений період невірний оскільки за накладною №41 від 16.11.2009р. право на стягнення заборгованості виникло лише з 01.12.2009р., відтак вірним є період з 01.12.2009р. по 15.04.2011р. (сума заборгованості 27 545,88грн.)

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ" та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення у розмірі заявленому Позивачем, а саме 3 787,43грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу у розмірі - 1 134,29грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно п.10.7 договору у випадку несвоєчасної оплати поставленої продукції Покупець оплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,4% суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як зазначено вище, Позивачем невірно визначений період прострочення заборгованості, відтак судом самостійно визначений період прострочення заборгованості, а саме:

- за накладною №37 від 13.10.2009р. з 28.10.2009р. по 10.11.2009р. (дата часткової оплати), з 11.11.2009р. по 23.04.2010р. (дата визначена Позивачем у розрахунку)

- за накладною №41 від 16.11.2009р. з 01.12.2009р. по 26.05.2010р. (дата визначена Позивачем у розрахунку).

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення пені задовольняє цю вимогу у розмірі - 2 900,36грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Стар», м.Костянтинівка, Донецької області до Приватного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 27 545,88грн., пені у розмірі 3 875,55грн., 3% річних у розмірі 1 143,35грн., інфляційних витрат у сумі 3 801,32грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, Донецька область, м.Краматорськ, ЄДРПОУ 00210602) на користь Приватного підприємства «Стар» (85104, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Олександра Невського, 22/25, ЄДРПОУ 23784458) заборгованість у розмірі 27 545,88грн., пені у розмірі 2 900,36грн., 3% річних у розмірі 1 134,29грн., інфляційних витрат у сумі 3 787,43грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, Донецька область, м.Краматорськ, ЄДРПОУ 00210602) на користь Приватного підприємства «Стар» (85104, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Олександра Невського, 22/25, ЄДРПОУ 23784458) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 353,68грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 229,52грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Стар», м.Костянтинівка, Донецької області до Приватного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецької області про стягнення пені у розмірі 975,19грн., 3% річних у розмірі 9,06грн., інфляційних витрат у сумі 13,89грн.

У судовому засіданні 09.04.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 17.04.12р.