Рішення

від 07.07.2011 по справі 8/332

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/332 07.07.11

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «М енд С форвардінг Ко»

про стягнення 11 293,44 грн.

Суддя Катрич В.С.

Представників сторін :

від позивача: ОСОБА_2 -довіреність №7 від 05.07.2011;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «М енд С форвардінг Ко»про стягнення 11 293,44 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами 27.03.2009 було укладено Договір № 101 перевезення вантажів по території України, на підставі якого відповідачу як замовнику були надані послуги з перевезення вантажу. Однак, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати за надані послуги.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 9 150,00 грн. - основного боргу, 888,96 грн. -пені, 918,00 грн. -інфляційних втрат, 336,48 грн. - 3% річних, 1 000,00 грн. -послуг з правової допомоги, 113,00 грн. -державного мита, 236,00 грн. -інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 27.05.2011 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.07.2011.

В судове засідання 07.07.2011 представник відповідача не з'явився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 27.05.2011, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07.07.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2009 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі за текстом -Перевізник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «М енд С форвардінг Ко»(далі за текстом -Заявник, відповідач) було укладено Договір №101 перевезення вантажів по території України (далі за текстом - Договір).

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до «31»грудня 2009 року (п. 8.3. Договору).

Відповідно до п. 1.1. Договору Перевізник за плату здійснює перевезення довіреного йому Замовником вантажу в пункт призначення, зазначений Замовником у разовому договорі-заявці (далі за текстом - Заявка), та видає його особі, уповноваженій Замовником на одержання вантажу та вказаній у супровідних документах.

Згідно з п. 2.1. Договору перевезення здійснюється Перевізником у відповідності із умовами Заявки, що надається Замовником у формі, яка наведена в додатку 1 до Договору, та підписується уповноваженими представниками сторін при обов'язковій наявності печатки Замовника та Перевізника. В заявці обумовлюється кількість та вид вантажу, маршрут перевезення, Вантажовідправник. Вантажоотримувач, дата та місце подачі автотранспорту, час перевезення, особливі інструкції та інші дані, необхідні для перевезення вантажу. Сторони признають юридичну силу Заявки на перевезення, переданої факсимільним зв'язком до отримання її оригіналу Оригінал Заявки повинен бути переданий Перевізником Замовнику у термін, що не перевищує 5 (п'ять) робочих днів.

Як слідує з п. 2.2. Договору підставою для одержання вантажу Перевізником до перевезення є дорожній лист, завірений печаткою Перевізника, при пред'явленні водієм або іншим представником Перевізника та/або документ, що посвідчує його особу: паспорт громадянина України посвідчення водія.

Відповідно до п. 2.3. Договору видача вантажу Вантажоотримувачу проводиться особі, особистість котрої оговорено у Заявці та позначеній у товарно-транспортній накладній (форма №1- ТН, далі по тексту - ТТН), при наданні нею (особою уповноваженою для отримання вантажу) копії документів, що посвідчують її особу (паспорт громадянина України).

Згідно з п. 4.1. Договору вартість кожного окремого перевезення вантажу узгоджується в Заявці. Сумою договору є загальна сума вартості всіх перевезень, здійснених на протязі дії даного Договору.

Як слідує з п. 4.2. Договору Замовник здійснює оплату Перевізнику за виконані послуги на підставі рахунку-фактури шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Перевізника у термін 26 банківських днів з моменту підписання Акту приймання-передачі виконаних послуг.

Відповідно до п. 4.3. Договору послуга вважається виконаною, якщо Сторони підписали Акт приймання - передачі виконаних послуг. Замовник підписує Акт приймання - передачі виконаних послуг виключно після здійснення перевезення та отримання оригіналів належним чином оформлених документів, зазначених в пункті 3.1.10 цього Договору.

Згідно з п. 3.1.10 Договору після доставки та отримання вантажу Вантажоотримувачем Перевізник надає Замовнику оригінали документів к термін не пізніше 10 календарних днів з дати виконання перевезення: а) належно оформлену товарно-транспортну накладну (форма №1-Т11), підтверджуючі документи щодо факту отримання вантажу Вантажоотримувачем з підписами і печатками (штампами), вказаним и п.3.1.6. цього Договору; б) акт виконаних робіт; в) податкову накладну; г) рахунок-фактуру на оплату; д) довіреність суворої звітності; сі витратну накладну.

На виконання умов договору між сторонами були укладені заявки на перевезення вантажу: б/н від 05.11.2009 на суму 500,00 грн., № 1 від 17.11.2009 на суму 300,00 грн., б/н від 22.12.2009 на суму 1600,00 грн., б/н від 26.01.2010 на суму 2 100,00 грн., б/н від 10.02.2010 на суму 1600,00 грн., б/н 19.02.2010 на суму 1 500,00 грн., б/н 05.03.2010 на суму 1 550,00 грн.

Вищевказані Заявки на перевезення вантажу виконані належним чином, на підтвердження чого позивач надав суду Акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) підписані обома сторонами: № 237 від 06.11.2009 на суму 500,00 грн., № 242 від 19.11.2009 на суму 300,00 грн., № 246 від 24.12.2009 на суму 1 600,00 грн., № 301 від 28.01.2010 на суму 2 100,00 грн., № 302 від 12.02.2010 на суму 1 600,00 грн., № 304 від 22.02.2010 на суму 1 500,00 грн., № 308 від 09.03.2010 на суму 1 550,00 грн.

Спір виник у зв'язку з тим, що відповідач не сплачував кошти за надані послуги і в відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 9 150,00 грн.

Сторонами було підписано Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого у відповідача перед позивачем наявна заборгованість в розмірі 9 150,00 грн.

Відповідачем на адресу позивача було направлено листа з повідомленням, що відповідач гарантує сплату заборгованості за надані послуги до кінця 2 кварталу 2010 року.

Однак, як вбачається з матеріалів справи відповідач на нинішній час вищевказану заборгованість не сплатив.

На підтвердження іншого суду доказів не надано.

Судом встановлено, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 906 ЦК України збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно Акту звірки взаємних розрахунків заборгованість відповідача перед позивачем становить 9 150,00 грн.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві послуги з перевезення товарів.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 9 150,00 грн. -основного боргу за надані послуги з перевезення вантажу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення оплати за надані послуги з перевезення у зв'язку з чим позивачем, керуючись п. 5.2.2. Договору, було нараховано 888,96 грн. пені.

Відповідно до п. 5.2.2. Договору Замовник несе відповідальність за необгрунтовану відмову в оплаті і несвоєчасній оплаті рахунків Перевізникові в вигляді неустойки в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 888,96 грн. є обґрунтованими, нарахований відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

В зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості по орендній платі позивачем було нараховано 3% річних в розмірі 336,48 грн., та 918,00 грн. -інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення за несвоєчасне повернення переплачених коштів з відповідача 3% річних від простроченої суми в розмірі 336,48 грн., та 918,00 грн. -інфляційних втрат є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Також суд зазначає, що сума понесених витрат в розмірі 1 000,00 грн., що пов'язані з оплатою послуг адвоката не підлягає стягненню з відповідача виходячи з наступного.

В абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" зазначено, що при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Зазначених доказів та обґрунтувань позивачем до матеріалів справи не представлено, спір що розглядався судом не є складним (виходячи з категорії спору), належних обґрунтувань по необхідності у затратах часу на підготовку матеріалів, виходячи з представлених суду доказів та інше не надано.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85, ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М енд С форвардінг Ко»(02092, м. Київ, вул. Довбуша, буд. 37, код ЄДРПОУ 32305728) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 9 150 (дев'ять тисяч сто п'ятдесят) грн. 00 коп. -основного боргу, 888 (вісімсот вісімдесят вісім) грн. 96 коп. -пені, 918 (дев'ятсот вісімнадцять) грн. 00 коп. -інфляційних втрат, 336 (триста тридцять шість) грн.. 48 коп. -3 % річних, 103 (сто три) грн. 00 коп. -державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Катрич В.С.

Дата підписання рішення 24.04.2012 р.