Рішення

від 25.11.2010 по справі 8/332

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/332 25.11.10

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Мегатерм"

про розірвання договору № 79 на виконання проектних робіт від 30.07.2009р. та стягнення 45 000,00 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_2 -представник за довіреністю від 18.02.10;

від відповідача не з`явились

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мегатерм»про розірвання договору №79 на виконання проектних робіт від 30.07.2009р. та стягнення з відповідача 45 000,00 грн. заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання договору №79 від 30.07.09 сплатив на користь відповідача 45000,00 грн. Проте відповідачем зобов'язання по виконанню комплексу проектних робіт в строки, визначені у договорі, не було виконано, у зв'язку з чим, 17.03.10 позивач направив на адресу відповідача лист про розірвання договору та вимогою повернути перераховані кошти, відповідь на який від відповідача не надходила.

Станом на день подання позовної основна заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 45000,00 грн. не сплачена, комплекс проектних робіт відповідачем не виконаний.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2010р. порушено провадження по справі № 8/332 та призначено її розгляд на 02.09.2010 року.

У судове засідання, призначене на 02.09.2010 року, представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив. Судом встановлено, що адреса відповідача, вказана в позовній заяві не співпадає з адресою, вказаною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2010р. розгляд справи був відкладений на 10.09.2010р. у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, неподанням усіх витребуваних документів.

У судове засідання 10.09.2010 року представники сторін не з'явились, вимоги ухвали суду не виконані, причини неявки суду не відомі. У зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання, неподанням усіх витребуваних документів, розгляд справи було відкладено на 11.11.2010р.

В судове засідання 11.11.10 представник відповідача вкотре не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив. Ухвалою суду від 11.11.10 розгляд справи було відкладено на 25.11.10 у зв'язку з неявкою представника відповідача.

В судовому засіданні 25.11.10 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2009 р. між Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія «Мегатерм»(відповідач, виконавець) було укладено договір № 79 на виконання проектних робіт (надалі -договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню комплексу проектних робіт по виконанню робочого проекту реконструкції виробничої бази з надбудовою та розширенням під завод гумовотехнічних виробів по АДРЕСА_1.

Згідно з п. 1.4 договору роботи вважаються виконаними після підписання актів здачі-приймання виконаних робіт, або у випадках, які передбачені п.3.2.2 договору.

Замовник має право авансувати роботи в розмірі до 25% від загальної вартості робіт (п.2.3 договору).

Загальна вартість робіт складає 69000,00 грн. (п.2.4 договору).

Відповідно до п.3.1 договору роботи по договору виконуються виконавцем в терміни, які вказані в додатках до договору. Роботи починаються з дня оплати, загальний термін виконання -7 місяців.

Згідно з п.10.1 договору він вступає в силу з дня його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків до кінця 2010 р.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивачем було здійснено перерахування на рахунок відповідача грошових коштів на загальну суму 45000,00 грн. (платіжне доручення № 19 від 17.12.09 на суму 20000,00 грн., платіжне доручення № 49 від 05.02.10 на суму 25000,00 грн. знаходяться в матеріалах справи).

Однак, як стверджує позивач, відповідач роботи по виконанню робочого проекту реконструкції виробничої бази з надбудовою та розширенням під завод гумовотехнічних виробів по АДРЕСА_1 належним чином та в строки, передбачені в додатку № 3 до договору не виконав.

18.02.10 позивач направив на адресу відповідача претензію (вих. № 01/02) щодо невиконання робіт за договором № 79 від 30.07.09 з пропозицією розірвати вищевказаний договір.

17.03.10 позивач направив відповідачеві лист (вих. № 01/03) про розірвання договору, запропонувавши підписати додаткову угоду № 1 про розірвання договору № 79 від 30.07.09. Відповіді на вказаний лист від відповідача не надійшло.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору від 30.07.09 № 79, суд дійшов висновку, що даний договір належить до договорів підряду.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Водночас чинне законодавство надає право сторонам у випадку недосягнення згоди щодо зміни чи розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ст.188 ГК України).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно зі статтею 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною 2 статті 852 Цивільного кодексу України установлено, що за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

При цьому, встановивши невиконання відповідачем умов Договору, що полягає у невиконанні та непогодженні проекту реконструкції виробничої бази з надбудовою та розширенням під завод гумовотехнічних виробів по АДРЕСА_1, та відповідно непереданні результатів робіт позивачу, суд приходить до висновку про наявність підстав для розірвання Договору № 79 від 30.07.09 в судовому порядку, в порядку передбаченому ст. 651 ЦК України та застосуванню наслідків, що обумовлені статтею 653 ЦК України.

Отже позовні вимоги про розірвання Договору визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, зобов'язання сторін є припиненими, доказів виконання робіт відповідачем не надано, попередня оплата в розмірі 45000,00 грн., яка була сплачені позивачем за Договором № 79 від 30.07.2009 року перебуває у відповідача без достатньої правової підстави, а отже підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Розірвати договір від 30.07.2009 року № 79 на виконання проектних робіт, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія «Мегатерм»та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія «Мегатерм»(03057 м. Київ, вул. Смоленська, 6, кімната 101, ідентифікаційний код 31356939) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму основної заборгованості в розмірі 45000 (сорок п'ять тисяч) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 535 (п'ятсот тридцять п'ять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.С. Катрич

Дата підписання:24.04.2012 р.