Рішення

від 21.08.2009 по справі 8/332

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/332

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  8/332

21.08.09

За позовом    Закритого акціонерного товариства «Виробниче об`єднання «Конті»   

до                    Товариства  з обмеженою відповідальністю«Пакувальна компанія «Союз»

про                  стягнення 1 436 846,40 грн.

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача        представник –Перешивайло О.О. (дов. №56/11-Д від 15.06.09)

Від відповідача    не з`явились

Обставини справи :

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 1 436 846,40 грн. штрафних санкцій за порушення строків поставки товарів за договором № 1047/14.3/8 від 19.06.2008р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.07.2009р. розгляд справи був призначений на 21.08.2009р.

У судове засідання, призначене на 21.08.2009р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.  

Через канцелярію суду від відповідача клопотань та заяв не надходило.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

19.06.2008р. між ЗАТ «Виробниче об`єднання «Конті»- «покупець»та ТОВ «Пакувальна компанія «Союз»–«постачальник»був укладений договір №1047/14.3/8 (надалі - договір), відповідно до умов якого «постачальник»зобов`язався в порядку та на умовах даного договору виготовити та передати у власність «покупця»жестяну упаковку для кондитерських виробів (надалі - продукція), в асортименті, кількості, параметрах, технічних властивостях, в строки, конкретному місці передачі вказані в специфікаціях які після підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками є невід'ємною частиною даного договору, а «покупець»зобов`язався в порядку та на умовах даного договору прийняти та оплатити продукцію відповідної якості, яка супроводжується належними товаротранспортними накладними та поставлену у визначений строк.

На виконання п.п.1.1 та 4.1 договору сторонами було  підписано специфікацію №1 від 19.06.2008р., згідно з якою відповідач зобов`язався  виготовити та передати у власність позивача продукцію у кількості 20000 штук за ціною 11,58 грн. за 1 штуку (враховуючи ПДВ 20%)  на загальну суму 277 920,00 грн.

Пунктом 3.2 договору сторони встановили, що «постачальник»зобов'язується поставити партію продукція, яка замовлена у строки, визначені у відповідній специфікації.

В специфікації №1 від 19.06.2008р. до договору №1047/14.3/8 строк передачі продукції визначений сторонами з 10 - 20 вересня 2008 року.

Як свідчать матеріали справи, відповідач на виконання умов договору поставив позивачу продукцію з порушенням строку, встановленого договором та специфікацією №1 до договору, а саме : 5000 штук  поставлено 30.10.2008р. (видаткова накладна №РН 0000104 від 30.10.2008р.), 7000 штук –11.11.2008р. (видаткова накладна №РН 0000105 від 11.11.2008р.), 8000 штук –20.11.2008р. (видаткова накладна №РН 0000106 від 21.11.2008р.).

Позивач на виконання прийнятих на себе зобов'язань по спірному договору оплатив поставлену продукцію в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №7799 від 23.06.2008р., №391 від 10.07.2008р., №12241 від 13.11.2008р., №410 від 26.11.2009р.,  №  13348 від 05.12.2008р. (копії містяться в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 56 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (п.1 ст.530 ЦК України).

Відповідно до п.1.ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за провопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій  на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.4 ст.231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій не визначено законом, санкції застосовуються у розмірі, визначеному договором.

Відповідно до п.7.5 договору, у випадку порушення строків передачі продукції «постачальник»сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від суми непоставленої продукції за кожен день прострочення, за кожне виявлене порушення.

Таким чином позивач, з урахуванням положень п. 7.5 спірного договору, просив суд стягнути з відповідача 1 436 846,40 грн. штрафних санкцій за порушення строків поставки товарів за договором № 1047/14.3/8 від 19.06.2008р.  

Виходячи з положень частини 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.           

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Беручи до уваги вищезазначені норми, виконання боржником зобов'язання у повному обсязі та світову економічну кризу, суд вважає за необхідне використати надане йому право та зменшити розмір штрафу  до 5 000,00 грн.

Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги не оскаржив.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказуванн

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково в сумі 5 000,00 грн., відповідач не довів протилежне. В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.   

Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 547, 549, 611, ЦК України, ст. ст. 193, 231, 233 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82- 85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства  з обмеженою відповідальністю «Пакувальна компанія «Союз»(юридична адреса: 01103, м.Київ, вул. Кіквідзе, 13; поштова адреса: 04070, м.Київ, Контрактова Площа, 4, оф. 53; код ЄДРПОУ 33402850) на користь Закритого акціонерного товариства «Виробниче об`єднання «Конті»(юридична адреса: 83100, м.Донецьк, бул. Шевченка, 6 «Б»; поштова адреса: 83016, м. Донецьк, пр.Ленінський, 54; код ЄДРПОУ 25112243) 5 000 (п`ять  тисяч) грн. штрафу, 102 (сто дві) грн. державного мита, 1 (одну) грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 03.09.2009р.