Рішення

від 19.04.2012 по справі 32/258

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/258 19.04.12

Господарський суд міста Києва у складі колегії суддів:

Головуючого судді Підченко Ю.О.

Суддів Мандриченко О.В.

Смирнова Ю.М.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Колективного малого підприємства фірма «ЕКОТЕП», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС», м Київ

про стягнення 216 099,74 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Михайличенко В.М. директор

від відповідача: Правик М.М. -заступник директора, ОСОБА_5 -юрисконсульт

У зв'язку з складністю справи на підставі розпорядженням виконуючого Голови Господарського суду міста Києва від 02.03.2012року її розгляд відбувся колегіально, у складі трьох суддів.

Судом, з урахуванням клопотання відповідача, відповідно до вимог статті 129 Конституції України та статті 4-4 ГПК України забезпечешно гласність судового процесу та його повне фіксування технічними заходами, що знайшло своє відображення у протоколі судового засідання згідно статті 81-1 ГПК України.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні по справі з 11.04.2012року по 19.04.2012року відповідно до статті 77 ГПК України було оголошено перерву, без винесення процесуального документа суду, за наслідком яклого було складено протокол згідно вимог статті 81 1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Колективне мале підприємство фірма «ЕКОТЕП»звернулося до господарського суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС»про стягнення з останнього основного боргу в сумі 214 469,19 грн., пені в сумі 1 366,14 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, трьох процентів річних в сумі 264,41 грн. за прострочення грошового зобов'язання відповідно до Договору підряду №81 від 21.09.2010року.

Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами, зокрема:

· підрядник не якісно виконав частину робіт, а в травні-червні 2011року в усній формі взагалі відмовився продовжувати виконання робіт за договором, а тому у замовника виникла необхідність звернення до інших підрядників;

· позивач є генпідрядником по Договору №02.2-14/3-37, укладеного між Державним підприємством «Міжнародний Аеропорт «Бориспіль», предметом якого є виконання в повному обсязі робіт з реконструкції котельної ОВК№1;

· акти приймання робіт, як первинні документи, не відображують факт проведення між сторонами господарських операцій за спірним Договором підряду та не відповідають типовим формам ( КБ-2в та КБ-3), як це передбачено законодавством;

· відповідач роботи по Договору з Державним підприємством «Міжнародний Аеропорт «Бориспіль»закінчив повністю, об'єкт (котельна) був введений в експлуатацію, акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2в були підписані , фінансові розрахунки між Замовником і Генпідрядником були здійснені у повному обсязі;

· в своїх додаткових поясненнях позивач стверджує, що акти №3 та №4 були підписані одночасно наприкінці червня 2011року. В той же час за змістом позову вбачається, що роботи по акту №4 були виконанні у липні-серпні 2011року, а сам акт був підписаний сторонами 18.11.2011року. Також позивач стверджує, що роботи по Договору виконувалися в березні за актами №№1,2, та у квітні-червні за актом №3. Нормативно позивач не мав права виконувати роботи по Договору у певний проміжок часу, що відображено у листі від 27.03.2012року за №40-16-2112 Державної будівельної інспекції України, оскільки за період з 24.03.2011року по 17.05.2011року не мав діючої ліцензії на проведення будівельної діяльності.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню у відносинах сторін, приймаючи до уваги доводи представника позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

До прийняття рішення у справі, позивач відповідно до вимог статті 22 ГПК України збільшив розмір своїх позовних вимог, у зв'язку з чим намагається стягнути з відповідача:

· основний борг в сумі 214 469,19 грн.;

· пеню в сумі 6 557,47 грн.;

· три процента річних в сумі 1 269,19 грн.;

· інфляційні в сумі 858,73 грн.

Загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача складає 223 154,58 грн.

Судом прийнято до уваги, що під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами (наприклад, коли позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочення платежу), то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 ГПК України.

Фактично позивач збільшив розмір позовних вимог відносно стягнення з відповідача суми основного боргу, пені та трьох процентів річних, які були заявлені у позові. Натомість, інфляційні в сумі 858,73 грн. не були заявлені у позові, а їх об'єднання не відбулося відповідно до вимог статті 58 ГПК України, тому у задоволені позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 858,73 грн., слід відмовити.

До прийняття рішення відповідач звернувся до суду з клопотанням згідно ст.ст. 22, 27 ГПК України про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Міжнародний Аеропорт «Бориспіль». Мотиви такого залучення обґрунтовує тим, що Державне підприємство міжнародний Аеропорт «Бориспіль»своєю довідкою від 16.03.2012року за № 63-22-09 підтвердило, що монтажні роботи по тепломеханізації та роботи по газопроводу позивач виконав частково і ці роботи завершували інші субпідрядники, а відповідач здавав роботи Замовнику саме за актом інших субпідрядників не враховуючи роботи вказані в акті №4, адже в ньому дані не відповідають дійсності. Тому у випадку задоволення позову, суд збільшить вартість і обсяги робіт по Договору № 02.2-14/3-37, укладеного між відповідачем з Державним підприємством «Міжнародний Аеропорт «Бориспіль». Таким чином, у Державного підприємства Міжнародний Аеропорт «Бориспіль»існує юридичний інтерес до справи.

У задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, слід відмовити на тих підставах, що:

§ судом з'ясовано, що вказану третю особу не буде наділено новими правами та покладено на неї нових обов'язків, в тому числі, що відбудеться зміна її прав та обов'язків, або її позбавлять певних прав та обов'язків у майбутньому, так як:

§ стаття 838 ЦК України встановлює сутність системи генерального підряду, яка полягає у наступному, зокрема:

§ замовник доручає виконання всього комплексу робіт генпідряднику;

§ генпідрядник за загальним правилом самостійно залучає до виконання частки або всього комплексу робіт субпідрядника;

§ генпідрядник знаходиться у правовідносинах з замовником і субпідрядником, а між останніми самостійних правовідносин не виникає, а тому вони не мають права пред'являти один до одного претензії або будь які інші вимоги;

§ відповідальність перед замовником за невиконання або неналежне виконання зобов'язань субпідрядником несе генпідрядник;

§ генеральний підрядник у правовідносинах з субпідрядником є змовником і виконує всі його обов'язки, а зокрема з прийняття та оплати робіт.

Відносини сторін ґрунтуються на Договорі підряду №81 від 21.09.2010року, суб'єктивний склад та предмет якого містить доручення Замовника Підряднику щодо виконання робіт по заміні зокрема: котла згідно проекту «Реконструкція котельної ОВК №1 ДП МА «Бориспіль», і саме Замовник -відповідач у справі відповідно до вимог пунктів 1.1 2.4 Договору повинен здійснити розрахунки з Підрядником на підставі актів виконаних робіт. Спірні акти виконаних робіт не містять в собі посилання на Державне підприємство «Міжнародний Аеропорт «Бориспіль», як Замовника проведених робіт по заміні котла в котельній поряд з роботами по тепло механізації та робіт по газопроводу.

Додатково відповідачем заявлено клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, оскільки на його думку, виникла дійсна потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних обставин у справі, що входять до предмету доказування, у зв'язку з чим пропонував перелік питань для дослідження експертом.

Наявність суб'єктного складу правовідносин сторін надає можливість суду вирішити спір у правовому полі, без застосування спеціальних знань. Клопотання відповідача про призначенні судової експертизи відповідач посилається на довідку Державного підприємства «Міжнародний Аеропорт «Бориспіль»від 16.03.2012року №63-22-09, де зазначено, що роботи на внутрішні газообладнання та внутрішній майданчиковий газопровід котельні були виконанні позивачем на 30-40%, а решта частина робіт - фірмою «Євротранс». Втім, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за виконаний обсяг робіт згідно Договору підряду, укладеного між позивачем та відповідачем. Наявність боргу у відповідача в сумі 214 469,19грн. підтверджено сторонами актом звірки розрахунків станом на 21.09.2010року, підписаного сторонами без зауважень та заперечень, частковим внесенням Замовником платежів на користь Підрядника за виконаний обсяг робіт. Подія на яку розраховували сторони під час укладення Договору підряду відбулася ( пункт 8 ст. 181 ГК України). Таким чином, визначати об'єкти, що підлягають експертному дослідженню за допомогою спеціальних знань суд не вбачає.

Позов мотивовано тим, що 21.09.2010року, між Колективним малим підприємством фірмою «ЕКОТЕП», далі Підрядник, та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС», далі Замовник, було укладено Договір підряду №81, далі Договір.

Відповідно до предмету Договору, передбаченого пунктом 1.1, Замовник доручив, а Підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати роботи по заміні котла ДКВр потужністю 10 МВт на котел ВВS ( Германія) по проекту «Реконструкція котельні ОВК№1 Державного підприємства Міжнародний Аеропорт «Бориспіль»в м. Бориспіль.

Згідно пункту 1.2 Договору Замовник зобов'язаний прийняти виконанні роботи та провести повну їх сплату. Відповідно до вимог пункту 2.1 Договору сторонами встановлено загальну вартість робіт та матеріалів, що становить 1 300 000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 216 666,67 грн.

На виконання умов пункту 2.2 Договору Замовник перерахував на адресу Підрядника аванс у розмірі 30% від договірної ціни в сумі 150 500 грн., у зв'язку з чим Підрядник почав виконувати обсяг робіт за Договором. Так, Підрядником у березні 2011року виконано обсяг робіт на суму 29 208,30 грн., що підтверджено актом №1 приймання виконаних підрядних робіт, а за актом №2 за березень 2011року передано робіт на суму 14 770,22грн. Вказані акти були підписані сторонами 10.03.2011року, без зауважень та пропозицій. У квітні-червні 2011року Підрядник виконав обсяг робіт на загальну суму 266 527,83 грн., що відображено в акті №3, підписаного сторонами без зауважень та пропозицій. Додатково Підрядник у липні-серпні 2011року виконав обсяг робіт відповідно до акту №4 на загальну суму 214 469,19 грн., який був підписаний сторонами станом на 18.11.2011року. Обсяг робіт виконаний Підрядником за Договором підряду №81 від 21.09.2010року дорівнює сумі в розмірі 524 975,54 грн. Відповідач частково здійснив оплату обсягу робіт:

Ш 30.03.2011року в сумі 30 000 грн.;

Ш 19.05.2011року в сумі 90 000 грн.;

Ш 20.06.2011року в сумі 20 000 грн.;

Ш 29.06.2011року в сумі 20 000грн.;

Ш 04.11.2011року в сумі 6,35 грн.

Загальна сума перерахованих відповідачем грошових коштів досягла 310 506,35 грн. Не сплачена відповідачем сума заборгованості за виконаний обсяг робіт виникла саме з акту №4 від 18.11.2011року, якого було підписано сторонами належним чином, без зауважень та претензій щодо якості виконаних робіт.

Пунктом 2.4 Договору сторонам передбачені умови проведення платежів. Так, розрахунок за виконанні роботи здійснюється Замовником щомісячно за фактичний обсяг робіт за договірною ціною встановленою пунктом 2.1 Договору. Підрядник, в свою чергу, надає акти виконаних робіт не пізніше 25 числа поточного місяця, а Замовник зобов'язується прийняти, підписати їх до 1-го числа поточного місяця за виконанні роботи згідно актів прийняття робіт. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом строку виконання сторонами договірних зобов'язань та повного проведення розрахунків. Строки виконання робіт дорівнюють 6 місяцям, а початок робіт -вересень 2010року.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача, а тому позивач наполягає на задоволенні його позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 214 469,19 грн. (вимога зазначена в листі позивача №634 від 22.11.2011року).

Пунктом 6.2 Договору сторонам застосовані засоби забезпечення виконання зобов'язань, а саме пені, які на час винесення судового акту є мірою відповідальності. Так, у випадку прострочення Замовником термінів розрахунків, передбачених Договором, Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення. Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, намагається стягнути з відповідача пеню в сумі 6 557,47 грн. за період прострочення з 01.12.2011року по 10.02.2012року.

Оскільки мало місце прострочення грошового зобов'язання, позивачем з посиланням на статтю 625 ЦК Украйни заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача додатково трьох процентів річних в сумі 1 269,19 грн. за період з 01.12.2011року по 10.02.2012року.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (калькуляцію), порядок прийомки виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 844, 857 ЦК України договір вважається укладеним.

Так, стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Тобто даний тип Договору має обов'язковий матеріальний результат.

Відповідно до вимог статті 857 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частина 6 статті 882 ЦК України передбачає, що Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Приписи частини першої та другої статті 853 ЦК України встановлюють, що Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття ( явні недоліки). 29 червня 2011року Замовник прийняв роботу виконану Підрядником, підписав акти виконаних робіт №3 та №4. Недоліки, які виключають можливість використання об'єкту для вказаної в Договорі мети, відсутні, що свідчить про прийняття Замовником обсягу робіт. Вказані обставини не впливають на збільшення вартості робіт за Договором, правовідносини сторін з Державним підприємством Міжнародний Аеропорт «Бориспіль», а виникнення у суб'єктів господарювання у майбутньому можливих збитків, за наслідками виконання робіт за Договором, може бути предметом іншої справи.

Щодо розбіжностей в акті виконаних робіт №4 до Договору №81 від 21.09.2011року та зазначення у ньому дата 18.11.2011року не впливає на розрахунки сторін, оскільки акт виконаних робіт не оспорювався в суді, є дійсним, а тому не створює, не змінює та не припиняє відносини між сторонами щодо розрахунків за виконаний обсяг робіт відповідно до Договору підряду.

Судом прийнято до уваги, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами -договором, накладними, рахунками тощо. Однак, перелічені сторонами в акті звірки первинні документи, акти виконаних робіт, докази сплати відповідачем обсягу робіт та виникнення у позивача дебетового, а відповідно і у відповідача кредитового сальдо, кореспондуються з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктом 24 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №88 від 24.05.1995 року, із змінами та доповненнями, та відображують проведення між сторонам господарських операцій саме за спірним Договором підряду №81 від 21.09.2010року.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Вимоги статті 34 ГПК України визначають, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зобов'язання не припинилося виконанням належним чином проведеним з боку відповідача, і позивачем доведений факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором. Факт виникнення між сторонами правовідносин за спірним Договором, підтверджено актом звірки розрахунків станом 21.09.2010року, підписаного сторонами без зауважень та заперечень. Відповідач доказів виконання зобов'язань за Договором підряду суду не надав.

Щодо складання сторонами за Договором підряду актів виконаних робіт, та посилання відповідача на недотримання позивачем вимог типових форм: КБ-2в та КБ-3, то вони спростовуються тим, що по об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду. У спірному Договорі підряду сторонами не передбачено обов'язкове застосування типових форм КБ-2в та КБ-3. Вказані норми підлягають обов'язковому застосуванню при проведені взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та підрядниками з будівництва, що здійснюються за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ та організацій державної власності. Оскільки будівництво відбулося не за бюджетні кошти, підстав стверджувати про обов'язкове дотримання типових форм актів прийому виконаних робіт за рахунок недержавних коштів фінансування не є обов'язковим (Роз'яснення Міністерства фінансів України надані у листі від 10.08.2004року за № 31-04200-10-10/14432).

На підставі викладеного, позовні вимоги Колективного малого підприємства фірми «ЕКОТЕП»до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС»про стягнення з останнього основного боргу в сумі 214 469,19 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань. Наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам частини 6 статті 232 ГК України. Тому позовні вимоги у частині стягнення з відповідача пені в сумі 6 557,47 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період прострочення з 01.12.2011року по 10.02.2012року, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок річних узгоджується з приписами вказаної статті. Судом прийнято до уваги, що три процента річних за прострочення грошового зобов'язання є іншими засобами за хисту порушеного права, які не можливо ототожнювати з неустойкою.

Посиланням позивача на приписи ст. 625 ЦК Украйни обґрунтовані, оскільки мало місце прострочення грошового зобов'язання, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 1 269,19 грн. за період з 01.12.2011року по 10.02.2012року, також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.44, частини п'ятої статті 49 ГПК України. У судовому засіданні, яке відбулося 19.04.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. ст. 525, 526, 599, 625, 638, 639, 837, 844, 875, 883, 838 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 194, 202, п. 6. ст. 232 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 4-4, 4-6, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, ч.5 ст. 49, 81-1, 82, 82-1, 84, ч. ч 2,3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Колективного малого підприємства фірми «ЕКОТЕП»до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС», 04074, м. Київ, вул. П. Дегтяренка, 14, код ЄДРПОУ 34427965, на користь:

- Колективного малого підприємства фірми «ЕКОТЕП», 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 62-В, код ЄДРПОУ 13720983, основний борг в сумі 214 469,19 грн., пеню в сумі 6 557,47 грн., три процента річних в сумі 1 269,19 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 4 445,92 грн., видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог Колективного малого підприємства фірми «ЕКОТЕП»до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС»про стягнення інфляційних в сумі 858,73 грн. відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 24.04.12р.

Головуючий Підченко Ю.О.

Судді Мандриченко О.В.

Смирнова Ю.М.