Рішення

від 17.04.2012 по справі 5011-33/2696-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-33/2696-2012 17.04.12 Суддя Мудрий С.М. , розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до дочірнього підприємства «Підприємство «Продпрогрес»

про звернення стягнення на акції

За участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю № 39/10 від 17.03.2010 року;

від відповідача: ОСОБА_3 -представник за довіреністю б/н від 30.01.2012 року;

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до дочірнього підприємства «Підприємство «Продпрогрес»про звернення стягнення на акції.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31.07.2001 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", кредитор за угодою) та товариством з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-Україна" (позичальник за угодою) укладено генеральну кредитну угоду, відповідно до умов якої кредитор зобов'язувався надати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї угоди, а позичальник зобов'язався використати отримані кредитні кошти і забезпечити повернення одержаних кредитів та сплату нарахованих процентів відповідно до умов кредитних договорів, укладених в рамках угоди.

В рамках вказаної угоди між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-Україна" укладено кредитні договори № 010/08/3776 від 10.10.2007 року, № 010/08/3777 від 10.10.2007 року, № 010/08/2505 від 16.11.2004 року та № 011/08/1475 від 31.07.2003 року.

Станом на 01.02.2012 року заборгованість товариством з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-Україна" перед публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" складає 131 052 187,22 грн. та 8 075,77 доларів США.

З метою забезпечення виконання позичальником кредитних договорів, 23.07.2007 між акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (заставодержатель) та дочірнім підприємством «Підприємство «Продпрогрес»(заставодавець) укладено договір застави акцій № 11/1-2231, згідно якого заставодавець виступив майновим поручителем товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-Україна" (позичальник) щодо виконання останнім зобов'язання з повернення банку наданих кредитних коштів у розмірі 110 000 000,00 грн., сплати процентів за його користування у розмірах, строки, а також неустойку у випадках, передбачених кредитними договорами (п. 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.2 договору застави, в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у пункті 1.1 даного договору, державне підприємство «Підприємство «Продпрогрес»передало в заставу АТ "Райффайзен Банк Аваль" 10 837 штук простих іменних акцій емітента відкритого акціонерного товариства "Макаронна фабрика" номінальною вартістю 1,05 грн. за 1 акцію.

Пунктом 2.3.1 договору застави зазначено, що заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку порушення позичальником своїх зобов'язань за угодою та кредитними договорами, укладеними в рамках угоди.

Підставою звернення стягнення на 10 837 акцій приватного акціонерного товариства "Макаронна фабрика", якими володіє дочірнє підприємство «Підприємство «Продпрогрес», стало невиконання товариством з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-Україна" умов кредитних договорів, укладених в рамках угоди від 31.07.2001 року, що підтверджується рішенням господарського суду м. Києва від 13.11.2008 року у справі № 21/112, згідно якого з товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-Україна" на користь акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" стягнуто 85 871 877,40 грн. та 7 508,63 доларів США.

Грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-Україна" згідно ухвали господарського суду м. Києва від 01.06.2009 року визнані та включені до реєстру вимог кредиторів у справі № 49/277-6 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-Україна", а тому відповідно до частини другої ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини щодо наявності непогашених вимог публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-Україна" не підлягають повторному доведенню.

Відповідно до вищевикладеного, публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулися до суду, з вимогою про звернення стягнення на 10 837 штук простих іменних акцій емітента публічного акціонерного товариства «Макаронна фабрика»номінальною вартістю 1,05 грн. за 1 акцію, що належать дочірньому підприємству «Підприємство «Продпрогрес»на користь публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» .

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.03.2012 року порушено провадження у справі № 5011-33/2696-2012, розгляд справи призначено на 19.03.2012 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.03.2012 року, в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 02.04.2012 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2012 року, у зв'язку з тим, що судове засідання призначене на 02.04.2012 року не відбулося, розгляд справи відкладено на 10.04.2012 року.

У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі в судовому засіданні 10.04.2012 року оголошено перерву до 17.04.2012 року.

В судове засідання 17.04.2012 року з'явились представники позивача та відповідача, та надали додаткові пояснення по суті справи. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд звернути стягнення на 10 837 штук простих іменних акцій емітента публічного акціонерного товариства «Макаронна фабрика»номінальною вартістю 1,05 грн. за 1 акцію, що належать дочірньому підприємству «Підприємство «Продпрогрес» на користь публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль», а також стягнути з дочірнього підприємства «Підприємство «Продпрогрес»1 609,50 грн. судового збору.

Представник відповідача надав пояснення, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

31.07.2001 року між акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»(правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", кредитор за угодою) та товариством з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-Україна" (позичальник за угодою) укладено генеральну кредитну угоду, відповідно до умов якої кредитор зобов'язувався надати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї угоди, а позичальник зобов'язався використати отримані кредитні кошти і забезпечити повернення одержаних кредитів та сплату нарахованих процентів відповідно до умов кредитних договорів, укладених в рамках угоди.

В рамках вказаної угоди між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-Україна" укладено кредитні договори № 010/08/3776 від 10.10.2007 року, № 010/08/3777 від 10.10.2007 року, № 010/08/2505 від 16.11.2004 року та № 011/08/1475 від 31.07.2003 року.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статуту публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в новій редакції, затвердженого загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»14.10.2009 року (протокол № 3б-45), акціонерний комерційний банк «Аваль»було створено юридичними особами -резидентами України у формі відкритого акціонерного товариства рішенням установчих зборів (протокол № 1 від 03.03.1992 року). Протоколом Загальних зборів УКБ «Аваль»№ 3б-4/4 від 21.01.1994 року прийнято рішення про зміну найменування акціонерного комерційного банку «Аваль»на акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль». У зв'язку із рішення Загальних Зборів акціонерів банку (протокол № 3б-35 від 02.12.2005 року), банк набув статусу банку з іноземним капіталом. Протоколом Загальних Зборів АППБ «Аваль»№ 3б-36 від 21.04.2006 року прийнято рішення про зміну найменування акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль»на відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль». Протоколом Загальних Зборів акціонерів № 3б-45 від 14.10.2009 року прийнято рішення про зміну найменування відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»на публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль». Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»є правонаступником за всіма правами та обов'язками відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».

Згідно ухвали господарського суду м. Києва від 01.06.2009 року грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-Україна" визнані в розмірі 131 052 187,22 грн. та 8 075,77 доларів США та включені до реєстру вимог кредиторів у справі № 49/277-6 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-Україна".

Окрім того, рішенням господарського суду м. Києва від 13.11.08 року у справі № 21/112 встановлено факт заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-Україна" перед публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" за кредитними договорами, укладеними в рамках генеральної кредитної угоди від 31.07.2001 року, в розмірі 85 871 877,40 грн. та 7 508,63 доларів США.

Положенням ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

23.07.2007 року між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»(заставодержатель за договором) та дочірнім підприємством «Підприємство «Продпрогрес»(заставодавець за договором) укладено договір застави акцій № 11/1-2231.

Відповідно до ч.1 статті 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше вставлено законом (право застави).

Згідно статті 1 Закону України «Про заставу», застава -це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 11 Закону України «Про заставу»передбачено, що сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.

У відповідності до п. 1.1. договору застави, даний договір забезпечує вимогу заставодержателя, що випливає з генеральної кредитної угоди б/н від 31.07.2001 року, укладеної між заставодержателем та товариством з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-Україна" та кредитних договорів, укладених в рамках угоди, за умовами якої позичальник зобов'язаний повернути кредитні кошти в розмірі 110 000 000,00 грн., сплатити проценти за його користування в розмірах, строки, а також неустойку у випадках передбачених кредитними та цим договорами.

Відповідно до п. 1.2. договору застави, в забезпечення виконання зобов'язань за генеральною кредитною угодою, заставодавець на умовах передбачених цим договором, передає в заставу прості іменні акції емітента відкритого акціонерного товариства «Макаронна фабрика»(код ЄДРПОУ 00376449) номінальною вартістю 1,05 грн. за 1 штуку в кількості 10 837 штук.

Предмет застави є власністю заставодавця, що підтверджується випискою з рахунку у цінних паперах № 3676 від 23.07.2007 року, виданої депозитарною установою -відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», яка надається заставодержателю при підписанні даного договору.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 ЦК України).

Відповідно положенням ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до положень п. 2.3. договору застави, заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку порушення заставодавцем умов даного договору та порушення позичальником своїх зобов'язань за угодою та кредитними договорами, укладеними в рамках угоди, а також у випадках реорганізації або ліквідації заставодавця.

Відповідно до п. 3 ч. 2 статті 592 ЦК України, у випадках встановлених договором заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави.

Згідно статті 19 ЗУ «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Положеннями ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу»передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Нормами ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу»визначено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

У відповідності умовам ч. 7 ст. 20 ЗУ «Про заставу», реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Відповідно до п. 4 ч. 2 статті 25 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Згідно з п. 2 ч. 1 статті 26 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню шляхом звернення стягнення на 10 837 штук простих іменних акцій емітента публічного акціонерного товариства «Макаронна фабрика»номінальною вартістю 1,05 грн. за 1 акцію, що належать дочірньому підприємству «Підприємство «Продпрогрес».

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на предмет застави за договором застави акцій № 11/1-2231 від 23.07.2007 року, укладеним між публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та дочірнім підприємством «Підприємство «Продпрогрес», предметом якого є 10 837 штук простих іменних акцій емітента публічного акціонерного товариства «Макаронна фабрика»номінальною вартістю 1,05 грн. за 1 акцію, які належать дочірньому підприємству «Підприємство «Продпрогрес»(04073, м. Київ, вул. Сирецька, 5, корпус 1, ідентифікаційний код 31110293), що підтверджуються випискою з рахунку у цінних паперах № 3676 від 23.07.2007 року, виданої депозитарною установою -відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» для задоволення грошових вимог публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ідентифікаційний код 14305909) за генеральною кредитною угодою від 31.07.2001 року, укладеною з товариством з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-Україна" (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 142, ідентифікаційний код 31110288).

3. Стягнути з дочірнього підприємства «Підприємство «Продпрогрес» (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 5, корпус 1, ідентифікаційний код 31110293) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ідентифікаційний код 14305909) 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 24.04.2012 року.