Рішення

від 19.04.2012 по справі 5/254

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/254 19.04.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" в особі Київської

регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль"

до 1. Приватного підприємства "Легіон-2004"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополіс Реаліті Груп"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп"

4. Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна"

5. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза"

про зобов'язання вчинити дії

Головуючий суддя Ломака В.С.

Судді Любченко М.О.

Стасюк С.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_6 за довіреністю № 26/12/09Н від 01.02.2012 р.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від відповідача-3: не з'явився;

від відповідача-4: не з'явився;

від відповідача-5: ОСОБА_7 за довіреністю № 2303 від 09.12.2011 р.;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Райфайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Легіон-2004" (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополіс Реаліті Груп" (далі -відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" (далі -відповідач-3), Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" (далі -відповідач-4), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (далі - відповідач-5) про:

- зобов'язання Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" провести скасування:

а) реєстрації права власності Приватного підприємства "Легіон-2004" на групу нежилих приміщень № 61 (в літері А) та групу нежилих приміщень № 60 (в літері А), проведену на підставі рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2010 р. у справі № 53/48;

б) реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополіс Реаліті Груп" на групу нежилих приміщень № 61 (в літері А), проведену на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між Приватним підприємством "Легіон -2004" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрополіс Реаліті Груп" від 03.11.2010 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 3193;

в) реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополіс Реаліті Груп" на групу нежилих приміщень № 60 (в літері А), проведену на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між Приватним підприємством "Легіон -2004" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрополіс Реаліті Груп" від 03.11.2010 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 3196;

г) реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" на групу нежилих приміщень № 61 (в літері А), проведену на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрополіс Реаліті Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" від 09.12.2010 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 3645;

ґ) реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" на групу нежилих приміщень № 60 (в літері А), проведену на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрополіс Реаліті Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" від 09.12.2010 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 3642;

- зобов'язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в Державному реєстрі правочинів скасувати дію наступних договорів, в зв'язку з їх нікчемністю:

а) договір купівлі-продажу групи нежилих приміщень № 61 (в літері А), що знаходиться за адресою: місто Київ, бульвар Лепсе Івана, 50, загальною площею 544,90 кв.м, укладений між Приватним підприємством "Легіон-2004" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрополіс Реаліті Груп" 03.11.2010 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 3193;

б) договір купівлі-продажу групи нежилих приміщень № 60 (в літері А), що знаходиться адресою: місто Київ, бульвар Лепсе Івана, 50, загальною площею 659,70 кв.м, укладений між Приватним підприємством "Легіон-2004" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрополіс Реаліті Груп" 03.11.2010 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 3196;

в) договір купівлі-продажу групи нежилих приміщень № 61 (в літері А), що знаходиться за адресою: місто Київ, бульвар Лепсе Івана, 50, загальною площею 544,90 кв.м, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрополіс Реаліті Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" 09.12.2010 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі № 3645;

г) договір купівлі-продажу групи нежилих приміщень № 60 (в літері А), що знаходиться за адресою: місто Київ, бульвар Лепсе Івана, 50, загальною площею 659,70 кв.м, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрополіс Реаліті Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" 09.12.2010 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі № 3642.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.2011 р. порушено провадження у справі № 5/254, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза"; розгляд справи призначено на 13.12.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.12.2011 р. на підставі клопотання представника позивача продовжено строк розгляду справи на 15 днів та у зв'язку з неявкою представників відповідачів та третьої особи розгляд справи відкладено на 17.01.2012 р.

У зв'язку зі складністю справи № 5/254, суд дійшов висновку про призначення колегіального розгляду справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.01.2012 р., у зв'язку зі складністю спору, призначено колегіальний розгляд справи № 5/254 у наступному складі суду: Головуючий суддя: В.С. Ломака, судді: М.О. Любченко, Н.І. Ягічева.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.2012 р. вказаною колегією суддів справу № 5/254 прийнято до свого провадження, розгляд справи № 5/254 призначено на 09.02.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.02.2012 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідачів та третьої особи, відкладено на 15.03.2012 р.

15.03.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про направлення окремої ухвали по факту виявлених порушень до Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу для питання про притягнення нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до відповідальності, а також направлення до органів прокуратури повідомлення про виявлені при вирішенні господарського спору порушення законності, що містять ознаки дій, переслідуваних у кримінальному порядку, а саме: по факту умисного невиконання приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та відповідачами ухвал господарського суду міста Києва від 11.11.2011 р., 13.12.2011 р., 19.01.2012 р., 09.02.2012 р. у справі № 5/254. Клопотання мотивоване ненаданням відповідачами витребуваних судом доказів.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 15.03.2012 р., у зв'язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. на лікарняному, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий суддя: В.С. Ломака, судді: М.О. Любченко, С.В. Стасюк.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.03.2012 р. зазначеною колегією суддів прийнято справу № 5/254 до свого провадження.

У судовому засіданні 15.03.2012 р. від відповідача-5 надійшли витребувані судом документи та письмові пояснення у справі, відповідно до яких стверджується про те, що приватним нотаріусом було виконано всі вимоги чинного законодавства при посвідченні відповідних договорів.

Розгляд поданого позивачем клопотання про винесення окремої ухвали та направлення повідомлення до правоохоронних органів в порядку ст. 90 ГПК України судом відкладено до встановлення фактичних обставин справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.03.2012 р. розгляд справи відкладено на 29.03.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.03.2012 р., у зв'язку з неявкою представників позивача, відповідачів-1, 2, 3, 4 та третьої особи, розгляд справи відкладено на 19.04.2012 р.

18.04.2012 р. через відділ діловодства суду від третьої особи надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона позов підтримує, стверджуючи, що всі укладені відповідачами договори є нікчемними, та просить справу розглядати без її участі.

Представники відповідачів-1, 2, 3, 4 та третьої особи в судове засідання 19.04.2012 р. не з'явились, про причини неявки не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідачів-1, 2, 3, 4 та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Враховуючи те, що відповідачем-5 було виконано вимоги ухвал суду щодо надання витребуваних доказів, а невиконання іншими учасниками судового процесу вимог ухвал суду не перешкоджає повному та всебічному встановленню всіх фактичних обставин справи, судом відхилено клопотання позивача про винесення окремої ухвали та направлення повідомлення до правоохоронних органів в порядку ст. 90 ГПК України.

У судовому засіданні 19.04.2012 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.10.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (який в подальшому перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") (за договором - Кредитор) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза" (за договором -Позичальник) було укладено кредитний договір № 012/21-02/123, згідно з яким ТОВ "Укрбізнесвіза" надано кредит в сумі 700 000, 00 дол. США для рефінансування поточної заборгованості за кредитом у ВАТ "Промінвестбанк" та придбання нерухомого майна, під 13% річних строком до 26.10.2016 року.

10.07.2007 р. між Товариством з обмежено відповідальністю "Укрбізнесвіза" та Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" укладено додаткову угоду № 012/21-02/123/14 до кредитного договору № 012/21-02/123 від 26.10.2006 р., згідно з якою позичальнику збільшено суму кредиту до 1 094 929,07 дол. США та знижено відсоткову ставку до 12%.

30.12.2008 р. між позивачем та третьою особою укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 012/21-02/123 від 26.10.2006 р., згідно з якою змінено Графік сплати процентів та повернення кредиту.

26.10.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та гр. ОСОБА_9 укладено кредитний договір № 014/21-02/124, згідно з яким ОСОБА_9 надано кредит в сумі 300 000, 00 дол. США для рефінансування поточної заборгованості за кредитом у ВАТ "Промінвестбанк" та на споживчі цілі, під 13 % річних стороком до 26.10.2016 р.

15.06.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та гр. ОСОБА_9 укладено додаткову угоду № 014/21-02/124/2 до кредитного договору № 014/21-02/124 від 26.10.2006 р., якою збільшено суму кредиту до 600 000, 00 дол. США.

25.06.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та гр. ОСОБА_9 укладено додаткову угоду № 014/21-02/124/2 до кредитного договору № 014/21-02/124 від 26.10.2006 р., якою зменшено фіксовану проценту ставку до 12 % річних.

09.07.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та гр. ОСОБА_9 укладено додаткову угоду № 014/21-02/124/13 до кредитного договору № 014/21-02/124 від 26.10.2006 р., якою збільшено суму кредиту до 689 260, 30 дол. США.

30.10.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та гр. ОСОБА_9 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 014/21-02/124 від 26.10.2006 р., якою змінено графік сплати процентів та повернення кредиту.

На забезпечення виконання зобов'язань позичальників за вказаними кредитними договорами та додатковими угодами до них, що можуть бути укладені в майбутньому, 27.10.2006 р. між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Укрбізнесвіза" було укладено договір іпотеки за реєстровим № 5993, на підставі якого ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" передано в заставу належні ТОВ "Укрбізнесвіза" нежилі приміщення, а саме з №1 по № 22, вітрини (групи приміщень № 57), з № 1 по № 7, № 9, № 11, з № 13 по № 20, з № 23 по № 34 (групи приміщень № 58), (літера А) загальною площею 1 133,00 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, бул. І.Лепсе, 50.

Право власності ТОВ "Укрбізнесвіза" на предмет іпотеки підтверджується Договором купівлі-продажу нежилих приміщень, укладеного 15.12.2005 р. з Фондом приватизації комунального майна Солом'янського району м. Києва (реєстраційний № 1039865).

15.06.2007 р. між Товариством з обмежено відповідальністю "Укрбізнесвіза" та Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору іпотеки від 27.10.2006 р., якою збільшено забезпечене зобов'язання, у зв'язку зі зміною розміру кредитів, а також збільшено заставну вартість предмету іпотеки до 14 556 000, 00 грн.

10.07.2007 р. між Товариством з обмежено відповідальністю "Укрбізнесвіза" та Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" укладено додаткову угоду № 2 про внесення змін до договору іпотеки від 27.10.2006 р., якою викладено п. 1.1. договору іпотеки в новій редакції, відповідно до якої забезпеченню підлягають вимоги іпотекодержателя за кредитним договором № 014/21-02/124 від 26.10.2006 р. на суму 677 086, 71 дол. США та кредитним договором № 012/21/-02/123 від 26.10.2006 р. на суму 1 094 929, 00 дол. США.

15.02.2010 р. рішенням господарського суду міста Києва у справі № 53/48 за позовом Приватного підприємства "Легіон-2004" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза" було визнано за Приватним підприємством "Легіон-2004" право власності на 9/10 частин нежилих приміщень з №1 по №22, вітрини (групи приміщень № 57), з № 1 по № 7, № № 9, 11, з № 13 по № 20, що становить 544,90 кв. м., та з № 23 по № 34 (групи приміщень № 58), що становить 659,70 кв. м., які знаходяться по бульв. Івана Лепсе, 50, (літера А) в м. Києві, загальною площею 1204,60 кв. м.; виділено в натурі Приватному підприємству "Легіон-2004" як окремі об'єкти нерухомого майна 9/10 частин груп нежилих приміщень № 57 та № 58, що знаходяться за адресою: місто Київ, бул. Івана Лепсе, 50, а саме: з групи приміщень № 57 -групу приміщень № 59, загальною площею 544, 9 кв.м. та з групи приміщень № 58 -групу приміщень № 60 загальною площею 659, 7 кв.м.

Як стверджує позивач, на підставі вказаного рішення господарського суду міста Києва ПП "Легіон-2004" зареєструвало на себе право власності на частину нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: м. Київ, б-р. І.Лепсе, 50.

При цьому, внаслідок технічної помилки, у зв'язку з неточностями в тексті рішення, яке надавалось до органу реєстрації, на користь ПП "Легіон-2004" КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" було виділено з груп приміщень № 57 та № 58 групи приміщень № 60 та № 61, а не № 59 та № 60, як про це вказано в рішенні господарського суду міста Києва від у справі № 53/48.

03.11.2010 р. між ПП "Легіон-2004" (продавець) та ТОВ "Акрополіс Реаліті Груп" (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу групи нежилих приміщень, згідно з п. 1 якого продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність групу нежилих приміщень № 61 (літ. А), що заходиться за адресою: м. Київ, б-р. І. Лепсе, 50 загальною площею 544, 90 кв.м. та належить продавцю на підставі рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2010 р. у справі № 53/48.

Також, 03.11.2010 р. між ПП "Легіон-2004" (продавець) та ТОВ "Акрополіс Реаліті Груп" (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу групи нежилих приміщень, згідно з п. 1 якого продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність групу нежилих приміщень № 60 (літ. А), що заходиться за адресою: м. Київ, б-р. І. Лепсе, 50 загальною площею 659, 70 кв.м. та належить продавцю на підставі рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2010 р. у справі № 53/48.

У свою чергу, 09.12.2010 р. між ТОВ "Акрополіс Реаліті Груп" (продавець) та ТОВ "Еліт Менеджмент Груп" (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу групи нежилих приміщень, згідно з п. 1 якого продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність групу нежилих приміщень № 61 (літ. А), що заходиться за адресою: м. Київ, б-р. І. Лепсе, 50 загальною площею 544, 90 кв.м.

Також, 09.12.2010 р. між ТОВ "Акрополіс Реаліті Груп" (продавець) та ТОВ "Еліт Менеджмент Груп" (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу групи нежилих приміщень, згідно з п. 1 якого продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність групу нежилих приміщень № 60 (літ. А), що заходиться за адресою: м. Київ, б-р. І. Лепсе, 50 загальною площею 659, 70 кв.м.

Дізнавшись про обставини переходу права власності на майно, яке перебувало у іпотеці, позивач оскаржив рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2010 р. у справі № 53/48 до Київського апеляційного господарського суду, який постановою від 26.09.2011 р. рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2010 р. у справі №53/48 скасував та прийняв нове, яким вирішено в позові відмовити повністю.

Таким чином, враховуючи те, що правові підстави, у зв'язку з якими до відповідача-1 перейшло право власності на частину спірних нежитлових приміщень відпали, що свідчить про відсутність у нього станом на момент укладення договорів купівлі-продажу від 03.11.2010 р. права відчужувати їх на користь інших осіб, позивач вирішив звернутись з даним позовом до суду для захисту його прав як іпотекодержавтеля, якому спірні приміщення були передані в іпотеку.

Зокрема, вважаючи, що вчинені правочини по відчуженню майна є нікчемними, позивач просить суд зобов'язати КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" скасувати реєстрацію права власності відповідачів 1, 2 та 3 на спірні групи приміщень та зобов'язати приватного нотаріуса ОСОБА_4 скасувати в Державному реєстрі правочинів дію відповідних договорів купівлі-продажу у зв'язку з їх нікчемністю.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За загальним правилом у разі вибуття майна з володіння законного власника, у зв'язку з його відчуженням третім особам, права останнього підлягають захисту шляхом звернення до суду з віндикаційним позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Так, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.

Таким чином, в силу зазначеного з метою захисту прав власника, останній, за загальним правилом, має звернутись до суду з позовом про визнання недійним правочину, на підставі якого майно вибуло з його володіння та позовом про витребування спірного майна від особи, яка не є стороною недійсного правочину, якщо відносно такого майна в подальшому вчинялись інші правочини щодо його наступного відчуження, шляхом подання віндикаційного позову.

Однак, у даному випадку, у зв'язку з укладенням договорів купівлі-продажу, які позивач вважає нікчемними, було порушено в тому числі права не власника, а особи, якій відповідне майно було передано в іпотеку.

Так, згідно з ч. 2 ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

У той же час, особливістю даного спору є те, що спірне майно вибуло з володіння власника не в силу укладення правочину щодо його відчуження, а у зв'язку з прийняттям рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2010 р. у справі № 53/48, яке в подальшому було скасовано постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2011 р.

З огляду на зазначене, належним способом захисту порушених прав іпотекодержателя у випадку, коли іпотекодавець самостійно не вчиняє дії, спрямовані на повернення предмету іпотеки, що незаконно вибув з його володіння, є позов про визнання недійсними правочинів щодо відчуження особами, які не мали на те відповідних правових підстав, переданого в іпотеку майна.

При цьому, при розгляді даної справи, суд звертає увагу на те, що позивачем помилково зроблено висновок, що з огляду на приписи ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" встановлено недійсність правочину щодо будь-якого відчуження майна, переданого в іпотеку, в тому числі й відчуження його особою, яка не є власником.

Так, за змістом ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" мова йде про правочин, вчинений саме іпотекодавцем, а тому позивач помилково вказує на те, що недійсність укладених між відповідачами 1, 2 та 3 договорів купівлі-продажу встановлена законом, з огляду на що вони, на його думку, є нікчемними.

Таким чином, з метою захисту порушених прав позивача як іпотекодержателя, йому слід було звернутись до суду з позовом про визнання недійсними відповідних договорів.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Однак, суду не надано доказів визнання відповідних договорів, укладених між відповідачами 1, 2 та 3, недійсними у встановленому законом порядку.

В той же час суд звертає увагу, що відповідно до ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

Також, згідно зі статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" передбачено, що державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.

Відповідно до п. 5 прикінцевих положень Закону державна реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

В силу пункту 1.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць здійснюють державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання .

У той же час, суду не надано доказів того, що відповідач-4 маючи відповідні правові підстави для скасування реєстрації права власності на спірні групи приміщень, не вчинив відповідних дій, оскільки як зазначалось вище, доказів того, що відповідні договори, на підставі яких проводилась реєстрація прав власності, визнані недійсними -не надано.

Таким чином, оскільки позивачем не вірно обраний спосіб захисту свого права та майнового інтересу, у суду відсутні обґрунтовані правові підстави для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача-4 скасувати відповідну реєстрацію права власності.

Що стосується вимог про зобов'язання приватного нотаріуса скасувати дію договорів у зв'язку з їх нікчемністю, суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження в цій частині з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі -позивачами і відповідачами -можуть бути особи, зазначені у статті 1 цього Кодексу, до яких, за загальним правилом, віднесені юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

Відповідно до п. п. 2, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 41, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про нотаріат" нотаріус не може займатися підприємницькою діяльністю.

Також, статтею 14.1.226. ПК України нотаріусів віднесено до осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Таким чином, враховуючи те, що один з учасників спору, відповідач-5 не є суб'єктом господарювання, і правовідносини щодо зобов'язання скасувати дію договорів в Державному реєстрі правочинів не можна беззаперечно віднести до господарських, а ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України формулює принцип, згідно з яким загальному суду підвідомчі всі справи, що виникають, зокрема, із цивільних правовідносин, крім випадків, коли їх розгляд здійснюється за правилами іншого судочинства, розглядувана справа в цій частині не може бути вирішена в порядку господарського судочинства.

У зв'язку із викладеним суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі в цій частині на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, що узгоджується із правовою позицією Вищого господарського суду України, сформульованою в п. 4.2.1. Постанови Пленуму № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Водночас, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до п. 7.6. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі одержання рішення суду про визнання нотаріально посвідченого договору недійсним нотаріус проставляє про це відмітку на примірнику договору, який зберігається в матеріалах нотаріальної справи, долучивши до нього копію рішення суду, а також проставляє відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій і, при можливості, на всіх інших примірниках договору.

Таким чином, у разі визнання в судовому порядку відповідних договорів недійсними, нотаріус самостійно зобов'язаний внести відповідні записи до реєстру.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що позовні вимоги щодо скасування реєстрації права власності є передчасними та недостатньо обґрунтованими, вони не підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В позові про зобов'язання Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" провести скасування:

- реєстрації права власності Приватного підприємства "Легіон-2004" на групу нежилих приміщень № 61 (в літері А) та групу нежилих приміщень № 60 (в літері А), проведену на підставі рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2010 р. у справі № 53/48;

- реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополіс Реаліті Груп" на групу нежилих приміщень № 61 (в літері А), проведену на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між Приватним підприємством "Легіон -2004" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрополіс Реаліті Груп" від 03.11.2010 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 3193;

- реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополіс Реаліті Груп" на групу нежилих приміщень № 60 (в літері А), проведену на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між Приватним підприємством "Легіон -2004" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрополіс Реаліті Груп" від 03.11.2010 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 3196;

- реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" на групу нежилих приміщень № 61 (в літері А), проведену на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрополіс Реаліті Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" від 09.12.2010 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 3645;

- реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" на групу нежилих приміщень № 60 (в літері А), проведену на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрополіс Реаліті Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" від 09.12.2010 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 3642, - відмовити повністю.

2. В іншій частині провадження у справі припинити.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.04.2012 р.

Головуючий суддя В.С. Ломака

Судді М.О. Любченко

С.В. Стасюк