Постанова

від 17.04.2012 по справі 53/442

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2012 № 53/442

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Разіної Т.І.

Дзюбка П.О.

за участю секретаря Карпюк О.С.,

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 (дов. від 01.02.2012),

від відповідача - ОСОБА_3 (дов. від 17.04.2012),

та водія ТОВ "Гюнсел" - ОСОБА_4

розглянувши

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гюнсел"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2012

у справі № 53/442 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гюнсел"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кур'єрська авіапошта України - Логістика"

про відшкодування 465566,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2012 у справі № 53/442 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 30.01.2012, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гюнсел" було прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 розгляд справи відкладено та викликано в судове засідання для дачі пояснень працівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гюнсел" - водія ОСОБА_4 та працівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кур'єрська авіапошта України - Логістика" - водія ОСОБА_5 відповідно до ст. 30 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем надано довідку, якою повідомлено, що ОСОБА_5 звільнений з товариства згідно наказу № 02/03 від 02.03.2009.

Також відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити оскаржуване рішення без змін, скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні взяв участь працівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Гюнсел" ОСОБА_4, який працює на посаді водія та надав пояснення господарському суду. Гр. ОСОБА_4 на вимогу суду пояснив наступне.

ОСОБА_4, працюючи водієм в ТОВ "Гюнсел", 10 вересня 2008 року, приблизно о 02 год. 40 хв., перебуваючи за кермом автобуса MAN "Fortuna" д.н. НОМЕР_1, жовтого кольору, в якого був маршрут "Дніпропетровськ-Київ", виїхав з м. Кременчук та рухався в напрямку м. Києва. В цей час, рухаючись по автодорозі Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя в напрямку м. Києва та не доїжджаючи до с. Недогарки, Кременчуцького району, в той час коли швидкість автобуса складала 60-65 км/год. та було увімкнене ближнє світло фар, перед підйомом на міст я побачив вантажний фургон "ISUZU", який рухався в напрямку м. Кременчук з увімкненим ближнім світлом фар та який в той час був на вершині мосту. Коли дистанція між транспортними засобами скоротилась до 10-15 метрів, водій вантажного автомобіля «ISUZU» різко покрутив руль вліво, після чого він виїхав на зустрічну смугу і їхав прямо на автобус. Побачивши це, я почав знижувати швидкість та декілька раз блиснув фарами дальнього освітлення і посигналив, але водій вантажного автомобіля не реагував і продовжував їхати по зустрічній смузі на автобус з пасажирами. Я, викрутивши руль праворуч з'їхав з асфальтового покриття та максимально прижався до автомобільної металевої огорожі, яка знаходиться вздовж дороги та максимально знизив швидкість, після чого відбулося зіткнення. Під час зіткнення, швидкість мого автобуса складала близько 10 км/год. Водій, який їхав мені на зустріч на вантажному автомобілі «ISUZU», ніяких дій, щодо уникнення зіткнення не приймав та його швидкість складала близько 60-70 км/год. В цей час, на проїжджій частині нікого з людей я не бачив, оскільки їх там не було. Після зіткнення я нічого не пам'ятаю оскільки втратив свідомість.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши представників сторін та працівника позивача, вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 вересня 2008 року, близько 03 години, на 132 км автодороги Бориспіль-Дніпропегровськ-Запоріжжя, поблизу с. Недогарки Кременчуцького району Полтавської області, водій ТОВ "Курєрська авіапошта України - Логістика" ОСОБА_5, керуючи автомобілем "ISUZU", д/н НОМЕР_2, який належить вказаному підприємству виїхав на полосу зустрічного руху і скоїв зіткнення з автобусом "MAN Fortuna" д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4

Постановою Кременчуцького РВ ГУМВС України в Полтавські області від 30.09.2008 відмовлено у порушенні кримінальної справи у зв'язку з відсутністю складу злочину в діях водія ОСОБА_5 Зазначена постанова була винесена на підставі висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центу ГУ МВС України в Полтавській області № 31 від 26.09.2008.

Відповідно до постанови Лутугинського районного суду Луганської області від 05.11.2008, водій ОСОБА_5 порушив Правила дорожнього руху, скоївши адміністративне правопорушення. Вина ОСОБА_5 встановлена вищевказаною постановою.

Відповідно до Висновку спеціаліста № 462/2 експертного авто-товарознавчого дослідження (повторний) від 22.12.2008 матеріальний збиток, завданий власникові автобуса «MAN Fortuna 34 G3223» д/н НОМЕР_1, в результаті ДТП складає 333640,89 грн. Як вбачається з калькуляції 462/2 вартості відновлювального ремонту автобуса «MAN Fortuna 34 G3223» д/н НОМЕР_1 (додаток 1 до висновку № 462/2), вартість відновлювального ремонту транспортного засобу складає 465566,98 грн.

Постановою Апеляційного суду Луганської області № 33-60/2009 від 16.02.2009 постанову Лутугинського районного суду Луганської області від 05.11.2008 скасовано та закрито адміністративне провадження у справі відносно ОСОБА_5 про притягнення його до адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

20 грудня 2010 року заступником прокурора Кременчуцького району було порушено кримінальну справу № 101110026 по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 10 вересня 2008 року на 132 км. автодороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, поблизу с. Недогарки Кременчуцького району Полтавської області за участю автобуса «MAN Fortuna» д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «ISUZU», д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5, в результаті якої гр. ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

31.03.2011 постановою СВ Кременчуцького РВ УМВС України в Полтавській області кримінальну справу закрито за відсутністю в діянні складу злочину. Зазначена постанова була винесена на підставі висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центу ГУ МВС України в Полтавській області № 12 від 31.03.2011.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України Обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Таким чином, установлені постановою Апеляційного суду Луганської області № 33-60/2009 від 16.02.2009 та постановою СВ Кременчуцького РВ УМВС України в Полтавській області 31.03.2011 обставини відсутності вини водія ОСОБА_5 у скоєнні ДТП у господарському процесі про відшкодування завданої матеріальної шкоди не мають преюдиційного характеру для господарського суду та мають бути доведені в загальному порядку належними та беззаперечними доказами відповідно до вимог ст. 32, 34 ГПК України.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи;

б) наявність шкоди;

в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Так шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Тобто у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як підтверджено матеріалами справи, у дорожній обстановці водій автомобіля «ISUZU» ОСОБА_5, мав технічну можливість уникнути зіткнення з автобусом «MAN», для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. В діях водія автомобіля «ISUZU» ОСОБА_5, вбачаються невідповідності з вимогами п.п. 11.2; 10.1; та п. 1.1. розділу 34 ПДР України, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди. Технічна можливість запобігання зіткненню не залежала від односторонніх дій водія автобуса «MAN», а повністю визначалася діями водія автомобіля «ISUZU» ОСОБА_5 В діях водія автобуса «MAN» ОСОБА_4, невідповідностей з вимогами ПДР України, які б технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням ДТП, не вбачається (висновок експерта НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області № 11 від 31.03.2011 року).

Аналогічного висновку дійшли і експерти КНДІСЕ, що підтверджується висновком авто-технічного експертного дослідження № 4257/11-18 від 28.07.2011р.

Отже, незалежними експертами різних установ, було зроблено однакові висновки про наявність в діях водія відповідача ОСОБА_5 невідповідності вимогам п.п. 11.2; 10.1; та п. 1.1. розділу 34 ПДР України, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди, а також навпаки відсутність в діях водія автобуса позивача ОСОБА_4, невідповідностей з вимогами ПДР України, які б технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням ДТП, а також те, що технічна можливість запобігання зіткненню не залежала від односторонніх дій водія автобуса «MAN», а повністю визначалася діями водія автомобіля «ISUZU» ОСОБА_5

В обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує на висновок експерта НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області № 12 від 31.03.2011 року, та зазначає що в діях водія автомобіля «ISUZU» невідповідностей вимогам ПДР, які б з технічної точки зору знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди не вбачається.

Проте, зробивши такий висновок, експертом було роз'яснено, що знаходячись у аварійній обстановці (створеною невстановленим пішоходом при раптовому виході на проїзну частину дороги) дії водія ОСОБА_5 вимогами ПДР України не регламентуються, отже не можуть бути оцінені щодо їх виконання.

Таким чином, на думку колегії суддів, зазначений висновок № 12 від 31.03.2011 року не може бути оцінений та прийнятий господарським судом як беззаперечний, оскільки спростовується зазначеними вище обставинами справи та експертними дослідженнями.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає, що матеріалами справи доведені обставини вини у скоєнні ДТП працівником відповідача.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що на час скоєння ДТП ОСОБА_5 знаходився з ним у трудових відносинах та працював на посаді водія.

Таким чином, оскільки вина ОСОБА_5 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, який керував автомобілем «ISUZU», д/н НОМЕР_2, то відповідальною особою за завдані матеріальні збитки є відповідач (ТОВ "Кур'єрська авіапошта України - Логістика").

Разом з тим, розмір матеріальної шкоди, яка була завдана позивачу під час скоєння ДТП, був визначений у висновку спеціаліста № 462/2 від 22.12.2008. Згідно зазначеного висновку, вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автотранспортного засобу, який належить позивачу складає 465566,98 грн.

Позивач звернувся до відповідача із претензією про відшкодування шкоди в розмірі 465566,98 грн., яка отримана відповідачем та залишена без виконання.

Доказів на підтвердження відшкодування завданої матеріальної шкоди на користь позивача відповідачем господарському суду не надано.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів відзначає, що місцевим господарським судом в порушення норм процесуального права безпідставно встановлені обставини невинуватості завдавача шкоди на підставі обставин, які були установлені іншим судом у адміністративній справі та при досудовому слідстві у кримінальній, при цьому не прийнято та не надано належної оцінки всім зібраним у справі доказам у їх сукупності, обмежившись лише констатацією про достатність поданих доказів на підтвердження того, що у діях водія ОСОБА_6 не вбачається невідповідності вимогам ПДР України, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.

Враховуючи встановлені вище обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що визнається беззаперечною підставою для його скасування відповідно до вимог ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача в загальному розмірі 9548,00 грн. (4656 витрати по сплаті державного мита + 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу + 4656 грн. витрат по сплаті судового збору).

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гюнсел" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2012 у справі № 53/442 скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позов задовольнити повністю.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кур'єрська авіапошта України - Логістика" (код 35648906, 04116, м. Київ, вул. В.Василевської, 18) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гюнсел" (код 25292096, 03048, м. Київ, вул. Ф.Ернста, 3-б) 465 566 (чотириста шістдесят п'ять тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн. 98 коп. майнової шкоди, 9548 (дев'ять тисяч п'ятсот сорок вісім) грн. судових витрат.

6. Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 53/442 повернути Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя Сотніков С.В.

Судді Разіна Т.І.

Дзюбко П.О.