Ухвала

від 19.04.2012 по справі 2а-3292/09/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2012 р. Справа № 4060/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Заверухи О.Б., Гінди О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську та Приватного підприємства «Матімекс» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.12.2010 року у справі за позовом Приватного підприємства «Матімекс» до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, за участю третьої особи прокуратури м. Івано-Франківська про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000742302/0 та № 0000752302/0 від 26.02.2008 р., -

ВСТАНОВИЛА :

В грудні 2009 року Приватне підприємство «Матімекс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, за участю третьої особи прокуратури м. Івано-Франківська про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000742302/0 та № 0000752302/0 від 26.02.2008 р.

В позові Приватне підприємство «Матімекс» покликається на те, що посадовими особами відповідача при здійсненні позапланової перевірки, приватного підприємства «Матімекс» помилково донараховано суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток. Визначення податкових зобов'язань з вищезазначених платежів здійснені без врахування всіх обставин, які мали значення для прийняття оскаржуваних рішень, а тому останні підлягають скасуванню.

Оскаржуваною постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.12.2010 року позовну заяву Приватного підприємства «Матімекс» до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, за участю третьої особи прокуратури м. Івано-Франківська про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000742302/0 та № 0000752302/0 від 26.02.2008 р. - задоволено, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000752302/0 від 26 лютого 2008 року в частині визначення податкового зобов"язання за основним платежем з податку на додану вартість в сумі 209250,00грн. та за штрафною санкцією в сумі 104625грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000742302/0 від 26 лютого 2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі Приватне підприємство «Матімекс» просить зазначену постанову в частині відмови скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

У поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

До Львівського апеляційного адміністративного суду 17.04.2012 року поступило клопотання Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про закриття провадження у справі, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, що ПП «Матімекс» (код24685646) міститься запис про припинення юридичної особи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи клопотання у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подане клопотання підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи частково позов Приватного підприємства «Матімекс» суд першої інстанції виходив з того, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) - пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону. При цьому, слід зазначити , що податковий орган не довів суду те, що зазначені первинні документи, в тому числі акти виконаних робіт, податкові накладні, не відповідають дійсності, тобто, що послуги не надавалися, що договори укладено з метою безпідставного збільшення податкового кредиту позивача та те, що отримання таких послуг не узгоджується із господарською діяльністю позивача. Твердження, викладені у акті перевірки, щодо фіктивності таких угод не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються матеріалами справи та висновками старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації в Житомирській області, які викладені в постанові про закриття кримінальної справи по окремому епізоду відносно окремих осіб від 27 жовтня 2008року по справі №08/079016 . Відтак слід вважати, що спірна сума податку на додану вартість віднесена позивачем до податкового кредиту у відповідності з приписами п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі податкових накладних, які відповідають вимогам п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону. Виходячи із вищенаведеного, податковим органом безпідставно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 209250,00 грн. та застосовано в зв'язку з цим штрафну (фінансову) санкцію в сумі 104625,00грн., а податкове повідомлення-рішення №0000752302/0 від 26 лютого 2008 року в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню в зазначеній судом частині.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи Приватне підприємство «Матімекс», як суб'єкт господарювання, зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 19.04.1997року. В період з 05.06.2007року по 18.06.2007року посадовими особами ДПІ в м. Івано-Франківську проведено позапланову виїзну документальну перевірку приватного підприємства «Матімекс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 01.04.2007 року. За результатами проведеної перевірки щодо вказаних фактів відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0000742302/0 від 26 лютого 2008 року, яким приватному підприємству «Матімекс» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 911442,00грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 607628,00грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 303814,00грн. та податкове повідомлення-рішення №0000752302/0 від 26 лютого 2008 року, яким приватному підприємству «Матімекс» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 460330,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 306887,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 153443,00грн.

Як встановлено в судовому засіданні вказані повідомлення-рішення у встановленому законом порядку до позивача не доведені. У відповідності до поданих суду письмових доказів надіслання оскаржуваних повідомлень-рішень платнику податків, а саме копії повідомлення про вручення поштового відправлення, встановлено, що вказані рішення надіслані за адресою м. Івано-Франківськ, вул.. Січових Стрільців, 4, що не співпадає з адресою державної реєстрації ПП «Матімекс»: м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 115/6. В судовому засіданні представник позивача заперечив факт одержання вказаного поштового відправлення. При цьому, є недостовірним твердження відповідача визначене у письмовому запереченні щодо надіслання поштової кореспонденції за адресою м. Івано-Франківськ, вул.. Січових Стрільців, 4, як за адресою де здійснювалась перевірка, оскільки в акті перевірки, місцем проведення перевірки визначено м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 115/6.

Щодо правомірності прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення №0000742302/0 від 26 лютого 2008 року. У відповідності до вказаного рішення, на підставі акта перевірки №102/23-2/24685646 приватному підприємству «Матімекс» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 911442,00грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 607628,00грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 303814,00грн.

Вказана сума податкового зобов'язання з податку на прибуток визначена податковим органом в зв'язку з тим, що ПП «Матімекс» у 2006 році в порушення пп. 12.1.5 абз. «б» п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не збільшено валові доходи за 2006 рік на суму непогашеної заборгованості визнаної судом у податковому періоді на який припадає 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) як заборгованості. Актом перевірки встановлено, що рішеннями Господарського суду Івано-Франківської області по справі №14/71 від 05.05.2006 року та №14/73 від 12.05.2006 року задоволено позови ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» до ПП «Матімекс» про стягнення заборгованості на суму 667336,00грн. Цими ж рішеннями відстрочено їх виконання на 12 місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, який у відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» повинен був здійснити збільшення валових доходів за 2006 рік на суму 667336,00грн., вказаних дій не вчинив.

Відповідно пп. 12.1.5 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією; або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису. Строки, визначені абзацом "б" цього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу чи ні.

Таким чином, податковим органом в акті перевірки правомірно встановлено порушення позивачем пп. 12.1.5 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено валові доходи у 2006 році на суму 667336,00грн.

Крім цього, податковим органом також встановлено, що позивачем занижено валовий дохід, який отриманий від продажу нафтопродуктів, за 4 квартал 2005 року на суму 406685,00грн. З матеріалів справи судом встановлено, що приватним підприємством «Матімекс» в грудні 2005 року згідно банківських виписок Івано-Франківської філії «Укрсоцбанк» отримано передоплату від ТОВ «Укрторг-лтд» на загальну суму 2583280,00 грн. , в т.ч. ПДВ 430546,00 грн. відповідно до укладеного договору №06/11/05 на поставку нафтопродуктів. Таким чином, валовий дохід з врахуванням ПДВ склав 2152734,00 грн. Актом перевірки встановлено, що самостійно задекларований позивачем дохід в 4 кв. 2005року склав 1746049,00грн., що нижче фактичного на 406685,00грн.

Як встановлено судом, податковим органом встановлено заниження валового доходу, одержаного відповідно укладеного договору №06/11/05 на поставку нафтопродуктів, на загальну суму 406685,00грн. При цьому, подання позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2005 рік, а саме 06.06.2007року, 13.06.2007року, 18.06.2007року, з нарахуванням штрафних санкцій, у відповідності вимог п. 17.2 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» здійснене без врахування вимог вказаної статті щодо сплати такої недоплати та штрафних санкцій в розмірі 5 % від такої суми до подання уточнюючого розрахунку. Таким чином, за відсутності дотримання вимог п. 17.2 ст. 7 вищевказаного Закону податковим органом правомірно не взято до уваги відповідні уточнення при проведенні перевірки.

В судовому засіданні встановлено також, що визначення суми податкового зобов'язання з платежу податок на прибуток податковим органом здійснено з врахуванням встановлених обставин щодо заниження позивачем валових витрат у 2005 році в розмірі 1301316,00грн., у 2006 році в розмірі 45833,00грн.

Зокрема, податковий орган при здійсненні перевірки дійшов висновку, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат за 2005 рік та 1-й квартал 2006 року, які сформовані на підставі фіктивно складених угод та актів виконаних робіт про отримані від ТзОВ «Торговий дім «Веста» і ТзОВ «Лоцман» агентських послуг на загальну суму 1046249,00грн., актів виконаних робіт ТОВ «Компанія Укрторгспецсервіс», та ПП Анрусечко та інші документально не підтверджені витрати на суму 300 900,00 грн.

Що стосується фактів та обставин викладених в акті перевірки, слід вказати наступне. В судовому засіданні відповідачем було надано копії належним чином оформлених договорів про надання послуг з контрагентам, відповідні акти виконаних робіт, належним чином оформлені податкові накладні, що підтверджують факт отримання таких послуг позивачем. Твердження, викладені у акті перевірки, щодо фіктивності таких угод не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються матеріалами справи та висновками старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації в Житомирській області, які викладені в постанові про закриття кримінальної справи по окремому епізоду відносно окремих осіб від 27 жовтня 2008року по справі №08/079016 . Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що перевіряючими не взято до уваги факт отримання в 2005 році позивачем послуг від ВАТ „Дарниця", які підтверджують валові витрати підприємства на суму 406684,74 грн. При цьому за обставин, коли особами, які здійснювали перевірку, не складався перелік документів, що представлені до перевірки, є безпідставним посилання відповідача про те, що вказані документи до перевірки не надавались. Також, у постанові про закриття кримінальної справи по окремому епізоду відносно окремих осіб від 27 жовтня 2008року встановлено, що копії договору від 01.06.2005 року, укладеного між позивачем та ВАТ «Дарниця», копії актів здавання-приймання послуг за договором від 01.06.2005 року, які складені ВАТ «Дарниця» та ПП «Матімекс» містились серед представлених на перевірку документів та підтверджують здійснення експедиторських послуг зокрема в червні-липні 2005 року в кількості 77 раз на загальну суму 406684,74грн.(без ПДВ), в серпні-вересні 2005 року в кількості 52 раз на загальну суму 300900,00грн. (без ПДВ). Приписи пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» забороняють віднесення до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, у податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та реальність понесених витрат. І тільки за повної відсутності таких документів валові витрати можуть вважатися не підтвердженими. При цьому, судом було досліджено питання щодо фактичного виконання договорів на здійснення агентських послуг, переддоговірної роботи та укладення договорів купівлі-продажу з таким продавцем, і, за наявності таких належних та достатніх доказів, як акти виконання, податкові накладні, розрахункові документи, та з урахуванням встановленого постановою про закриття кримінальної справи по окремому епізоду відносно окремих осіб від 27 жовтня 2008 року, яка не скасована в установленому законом порядку, факту реального виконання договорів, укладених між позивачем та ТзОВ «Торговий дім «Веста» і ТзОВ «Лоцман», ТОВ «Компанія Укрторгспецсервіс», та ПП Андрусечко, достовірно встановлено реальність отриманих позивачем послуг за цими договорами та факт понесених позивачем витрат з їх оплати.

Таким чином, позивачем правомірно включено до складу валових витрат витрати по отриманню агентських послуг, оскільки ці послуги безпосередньо пов'язані з веденням господарської діяльності позивача та підтверджені відповідними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковий орган не довів суду те, що зазначені вище первинні документи, в тому числі акти виконаних робіт, не відповідають дійсності, тобто, що послуги не надавалися, що договори укладено з метою безпідставного збільшення валових витрат позивача та те, що отримання таких послуг не узгоджується із господарською діяльністю позивача, направленою на отримання доходу.

Таким чином, ДПІ в м. Івано-Франківську безпідставно не включено до складу валових витрат ПП «Матімекс» за 2005-2006 роки витрати понесені останнім при виконанні договорів укладених з ТзОВ «Торговий дім «Веста», ТзОВ «Лоцман», ТОВ «Компанія Укрторгспецсервіс», ПП Анрусечко та ВАТ «Дарниця».

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

За таких обставин, при невірному визначенні розміру валових витрат ПП «Матімекс» у періоді, що перевірявся, особами, які здійснювали перевірку не визначено об'єкт оподаткування в порядку встановленому ст.. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Таким чином, помилкове встановлення об'єкту оподаткування, призвело до невірного визначення суми податкового зобов'язання та розміру застосованих штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення №0000742302/0 від 26 лютого 2008 року, яким приватному підприємству «Матімекс» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 911442,00грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 607628,00грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 303814,00грн. прийняте без врахування всіх обставин, які мали значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Щодо правомірності прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення №0000752302/0 від 26 лютого 2008 року. У відповідності до вказаного рішення, на підставі акта перевірки №102/23-2/24685646 приватному підприємству «Матімекс» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 460330,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 306887,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 153443,00грн.

Як встановлено судом, податковий орган при здійсненні перевірки дійшов висновку про заниження платником податків зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2006 року на 16800,00грн. Вказане заниження відбулось внаслідок повторного коригування в р. 8 - коригування на основі попередніх звітних періодів, яким було зменшено суми податку на додану вартість за грудень 2005 року по операціях з ТОВ «Хім-тек» (повернення передоплати). Як встановлено в судовому засіданні податкові зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2005 року платником задекларовані з врахуванням зменшення на 16300,00грн. в сумі 147280,00грн. Вказані обставини не спростовано позивачем під час розгляду справи.

Крім цього, під час проведення перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема, не задекларовано податкові зобов'язання з отриманої передоплати від ТОВ «Укрторг-лтд» в грудні 2005 року в сумі 81337,00 грн. Перевіркою встановлено, що позивачем у грудні 2005 року згідно банківських виписок Івано-Франківської філії «Укрсоцбанк» на розрахунковий рахунок одержав передоплату від ТОВ «Укрторг-лтд» на суму 2583280,00грн., в т.ч. ПДВ - 430546,00 грн. відповідно до укладеного договору №06/11/05 на поставку нафтопродуктів. Платником при цьому, було задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 349209,00грн., чим занижено суму податкового зобов'язання на 81337,00грн.

У відповідності до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкового зобов'язання з поставки товарів, робіт (послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбулась будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, робіт, послуг, що підлягають поставці, або дата відвантаження товарів, виконання робіт (послуг). При цьому, особами, що здійснювали перевірку правомірно не було взято до уваги наявність уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань за грудень 2005 року, які було подано під час здійснення перевірки, оскільки зазначені уточнення подані з порушенням вимог п.17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо сплати такої недоплати та штрафних санкцій в розмірі 5 % від такої суми до подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, податковим органом вірно встановлено факт заниження позивачем податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 97 637,00 грн. та в зв'язку з цим застосовано штрафну(фінансову) санкцію в розмірі 48818,50 грн., позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000752302/0 від 26 лютого 2008 року в цій частині задоволенню не підлягають.

Як встановлено в судовому засіданні податковий орган при здійсненні перевірки також дійшов висновку про заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 209250,00 грн., внаслідок завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість. Зокрема, ПП «Матімекс» віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відповідних звітних періодів суми ПДВ з винагород по наданих агентських послугах ТОВ «Лоцман», по податкових накладних №103 від 25.07.2005 року на загальну суму 162000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 27000грн., №121 від 10.08.2005 року на загальну суму 300000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 5000грн., №124 від 05.09.2005 року на загальну суму 49000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 8166,67 грн., №127 від 15.09.2005 року на загальну суму 89000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 14833,33 грн., №188 від 22.12.2005 року на загальну суму 50000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 8333,33грн., №185 від 20.12.2005 року на загальну суму 49000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 8166,67грн., №185 від 20.12.2005 року на загальну суму 49000,00грн., в т. ч. ПДВ - 8166,67грн., №185 від 20.12.2005 року на загальну суму 49000,00грн., в т. ч. ПДВ - 8166,67грн., №175 від 19.12.2005 року на загальну суму 160000,00грн., в т. ч. ПДВ - 26666,67грн., №144 від 11.10.2005 року на загальну суму 20000,00грн., в т. ч. ПДВ - 3333,33грн., №139 від 06.10.2005 року на загальну суму 65000,00грн., в т. ч. ПДВ - 10833,33грн., №129 від 27.09.2005 року на загальну суму 200000,00грн., в т. ч. ПДВ - 33333,33грн., №19 від 07.02.2006 року на загальну суму 55000,00грн., в т. ч. ПДВ - 9166,67грн.; ТОВ «Торговий дім «Веста» по податковій накладній №139 від 23.12.2005 року на загальну суму 285000,00грн., в т. ч. ПДВ - 47500,00грн.; ПП Андурсечко по податковій накладній №142 від 21.07.2005 року на загальну суму 8000,00грн., в т. ч. ПДВ - 1333,33грн.; ТОВ «Компанія «Укрторгспецсервіс» по податковій накладній №07601 від 06.07.2005 року на загальну суму 33500,00грн., в т. ч. ПДВ - 5583,33грн.

В обґрунтування правильності висновків щодо завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість податковим органом зокрема, наведено факт відсутності законних підстав для віднесення вказаних сум до податкового кредиту, оскільки на думку відповідача вказані агентські послуги не були витратами, пов'язаними з підготовкою, організацією, продажем продукції ПП «Матімек», оскільки відсутнє їх фактичне виконання в контексті пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) - пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону.

При цьому, слід зазначити , що податковий орган не довів суду те, що зазначені первинні документи, в тому числі акти виконаних робіт, податкові накладні, не відповідають дійсності, тобто, що послуги не надавалися, що договори укладено з метою безпідставного збільшення податкового кредиту позивача та те, що отримання таких послуг не узгоджується із господарською діяльністю позивача.

Твердження, викладені у акті перевірки, щодо фіктивності таких угод не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються матеріалами справи і висновками старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації в Житомирській області, які викладені в постанові про закриття кримінальної справи по окремому епізоду відносно окремих осіб від 27 жовтня 2008року по справі №08/079016. Відтак слід вважати, що спірна сума податку на додану вартість віднесена позивачем до податкового кредиту у відповідності з приписами п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі податкових накладних, які відповідають вимогам п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону. Виходячи із вищенаведеного, податковим органом безпідставно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 209250,00 грн. та застосовано в зв'язку з цим штрафну (фінансову) санкцію в сумі 104625,00грн., а податкове повідомлення-рішення №0000752302/0 від 26 лютого 2008 року в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню в зазначеній судом частині.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 203 КАС України якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Згідно із п. 5 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Дослідивши матеріали справи та вимоги апелянта, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог Приватного підприємства «Матімекс» і вважає, що судом при їх вирішенні було ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення.

З огляду на викладене, а саме згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, що ПП «Матімекс» (код24685646) міститься запис про припинення юридичної особи.

А тому, колегія суддів приходить до переконання, що по даній справі за позовом Приватного підприємства «Матімекс» до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, за участю третьої особи прокуратури м. Івано-Франківська про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000742302/0 та № 0000752302/0 від 26.02.2008 р., слід закрити провадження, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.12.2010 року визнати нечинною.

Керуючись ч. 5 ст. 157, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську задовольнити.

Визнати нечинною постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.12.2010 року та закрити провадження у справі № 2а-3292/09 на підставі п. 5 ч.1 ст. 157 КАС України.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.Б. Заверуха

О.М. Гінда