Постанова

від 17.11.2008 по справі 7/88-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/88-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2008                                                                                       Справа№  7/88-08

     Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Головка В.Г.  (доповідач),

суддів Логвиненка А.О. Стрелець Т.Г.

при секретарі:  Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Савчук Н.О., довіреність від 27.02.2008

від відповідача: Калюшик Х.М., довіреність від 17.09.2008                                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  23.09.2008р. у справі №7/88-08

за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп" Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м.Дніпропетровськ

про стягнення 31194грн. 59коп. 

         ВСТАНОВИВ:          

         Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2008р. у справі №7/88-08 (суддя Коваль Л.А.) в задоволенні позову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську Дніпропетровської області до відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп" Нижньодніпровський трубопрокатний завод" про стягнення 31194грн. 59коп. відмовлено.

          Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального права, посилаючись на наступне:

-          суд не взяв до уваги той факт, що в результаті профзахворювання, яке Косенко Л.М. отримала, працюючи на ВАТ “Інтерпайп” Нижньодніпровський трубопрокатний завод, є пряма вина підприємства, яка вбачається із змісту акта розслідування професійного захворювання. У зв'язку з чим потерпілій відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснено відшкодування страхових виплат відповідно до ст.21, 28, 31, 32, 34 Закону України №1105;

-          згідно ст.26 Закону України “Про охорону праці” роботодавець зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані порушенням вимог з охорони праці іншим юридичним, фізичним особам і державі на загальних підставах передбачених Законом;

-          відповідач повинен відшкодувати відділенню спричинену шкоду в розмірі виплаченого Косенко Л.М. відшкодування згідно ст.1172, 1191 Цивільного кодексу України тощо.

        У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду залишити без змін, а  апеляційну скаргу - без задоволення.

          Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи  апеляційної скарги та відзиву на неї, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       

          Із матеріалів справи вбачається, що згідно постанов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську від 19.06.2006р. №6387 та від 16.03.2007р.  №6387.05 Косенко Любові Миколаївні в зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання за час роботи у ВАТ  "Нижньодніпровський трубопрокатний завод", правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", та у зв'язку з встановленням за висновком МСЕК від 25.04.2006р., серія ДНА-02 № 011846, стійкої втрати професійної працездатності 45% та третьої групи інвалідності безстроково призначені:

- одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності у сумі 19 840,00грн.;

- щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, в розмірі 450,65грн. з 04.04.2006р.;

- щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, в розмірі 533,12грн. з 01.03.2007р.

Причиною звернення з позовом до суду  стало питання про наявність у відділення  виконавчої дирекції Фонду права зворотної вимоги (регресу) до роботодавця  за витратами  на страхові  виплати Косенко Л.М.

   Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” обов'язок по відшкодуванню шкоди потерпілим на виробництві з 01.04.2001 року покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

За ст.1 та 5, підпунктом “в” пункту 1 ст.21, ч.1 ст. 25, ст.ст.28, 34 цього Закону на страховика, яким згідно з ч.4 ст.6 Закону є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, покладено обов'язок повного та своєчасного відшкодування шкоди у разі настання страхового випадку та проведення усіх видів страхових виплат і соціальних послуг.          

          З метою  виконання  зазначеного  обов'язку  Фонд  соціального   страхування   від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до ч. 1   ст.46  вищезазначеного Закону   провадить   збір   та   акумулювання   страхових   внесків,  має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

Відповідно до ч.2 ст.46 цього Закону одним із джерел фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є внески роботодавців, а згідно ч.3 ст.46 цього ж Закону кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету Україні, а спрямовуються для відшкодування шкоди застрахованим особам та членам їх сімей.

Розмір страхового внеску для кожного підприємства обчислюється Фондом у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати. Також розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство. Розрахунок розміру страхового  внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Постановою Кабінету Міністрів України № 1423 від 13.09.2000р. Визначаючи розмір страхового внеску, Фонд розраховує його таким чином, щоб сума страхових внесків страхувальників до Фонду забезпечувала покриття витрат Фонду, пов'язаних із здійсненням соціального страхування від нещасного випадку, що передбачено ч.2 ст. 47 Закону.

За таких обставин державі не заподіюється шкода, оскільки як вірно зазначив суд страхові виплати здійснюються Фондом за рахунок роботодавців.

Згідно ч.1 ст.52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків, відповідно до закону.

Однак ні Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, ні Законом України “Про охорону праці” така відповідальність перед Фондом як вірно зазначено в рішенні суду не встановлена.

Проти цього не заперечив позивач та його представник в судовому засіданні.

Посилання скаржника на ст.1172, 1191 Цивільного кодексу України як на підставу відшкодування витрат є помилковим, тому до уваги не приймається.

           За таких обставин підстав для скасування рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

           ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2008 року по справі №7/88-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий                                                                          В.Г.Головко

Судді                                                                                       А.О.Логвиненко

                                                                                                       Т.Г. Стрелець