Постанова

від 24.04.2012 по справі 5011-9/278-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2012 № 5011-9/278-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Рудченка С.Г.

Верховця А.А.

при секретарі судового засідання - Кондратюк О.А.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю б/н від 02.11.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 - представники за довіреністю б/н від 23.04.2012 року;

розглянув апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Міськдовідка" на рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 р.

у справі № 5011-9/278-2012 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична контора"

до Приватного акціонерного товариства "Міськдовідка"

про стягнення 18 911,91 грн.

Суть рішення і апеляційної скарги:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Туристична контора" звернулось до господарського суду міста Києва за позовом до Приватного акціонерного товариства "Міськдовідка" про стягнення 18 911,91 грн. з яких 14065, 00 грн. основної заборгованості, 1077,88 грн. пені, 315,66 грн. трьох відсотків річних, 453, 37 грн. інфляційних збитків, а також просив суд покласти на відповідача судові витрати та 3000, 00 грн. за юридичні послуги.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем усної домовлено щодо надання послуг з розміщення рекламної інформації, а саме відповідачем не було надано послуги належним чином, оскільки кількість переадресованих дзвінків на телефонні номери позивача не відповідає кількості, яка була обумовлена сторонами.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.03.2012 р. позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Міськдовідка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична контора" 9499 грн. 98 коп. основної заборгованості, 304 грн. 00 коп. інфляційних збитків, 213 грн. 94 коп. трьох відсотків річних, 888 грн. 66 коп. судового збору. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Туристична контора" з державного бюджету надлишкову суму сплаченого судового збору у розмірі 94 грн. 50 коп. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки листом від 04.02.2011р. позивач відмовився від надання відповідачем послуг, укладений між сторонами в спрощеній формі договір про надання послуг було розірвано у лютому 2011р.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Міськдовідка" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовані наступними доводами.

Так, апелянт зазначає, що ПАТ "Міськдовідка" не отримувало відмову позивача від надання послуг. При цьому, порядок односторонньої відмови від договору про надання послуг не передбачено а ні Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, а ні домовленістю сторін.

Також відповідач стверджує, що судом неправильно застосовано положення ч. 1 ст. 229 ГК України та ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки відповідачем жодного грошового зобов'язання не порушено.

За доводами апелянта, судом першої інстанції було також порушено, передбачене ч. 2 ст. 22 ГПК України право відповідача на участь в судовому процесі, що зумовило прийняття неправильного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2012р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Міськдовідка" прийнято до провадження, її розгляд було призначено на 24.04.2012р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами від 27.02.2012р. № 01-22/1/7 змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Рудченко С.Г., Верховець А.А. Вказаний склад колегії розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу та ухвалив постанову.

13.04.2012 р. від Приватного акціонерного товариства «Міськдовідка» через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло заперечення на протокол судового засідання, яке проведене господарським судом міста Києва 01.03.2012 р., в якому відповідач просить суд прийняти зауваження на протокол судового засідання від 01.03.2012 р. у справі № 5011-9/278-2012 та долучити їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні 24.04.2012р. представники відповідача просили вказану заяву не розглядати, про що вчинено відповідний напис на даній заяві.

Згідно частини 2 статті 81-1 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитись з протоколами і протягом п'яти днів після їх підписання подавати письмові зауваження з приводу допущених у протоколах неправильностей або неповноти протоколу.

Зауваження на протокол розглядаються головуючим суддею. В необхідних випадках викликаються особи, які подали зауваження на протокол. Розглянувши зауваження, суд постановляє ухвалу, якою посвідчує правильність зауважень або відхиляє їх. В разі пропуску строку для подання зауважень головуючий залишає їх без розгляду, якщо не знайде підстав для поновлення строку. Якщо справа розглядалась суддею одноособово, він розглядає зауваження на протокол одноособово.

З вищевикладеного вбачається, що зауваження на протокол судового засідання мають подаватись до суду, в якому складався протокол, на який подано зауваження та розглядаються суддею, який розглядав справу. В даному випадку зауваження на протокол судового засідання від 01.03.2012 р. мають подаватись до господарського суду міста Києва, через що апеляційною інстанцією дана заява не була розглянута. Крім того, згідно наявного на вказаній заяві напису представники відповідача не наполягають на розгляді цієї заяви саме судом апеляційної інстанції.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. В обґрунтування наведених доводів позивач зазначає, що після проведення перевірки виконання відповідачем зобов'язань за період з 09.11.2010р. по 01.07.2011р. апелянтом було переадресовано лише 239 дзвінків за 8 місяців з обіцяних 4500 дзвінків на місяць. У зв'язку з цим між сторонами існували переговори щодо врегулювання спору, що, за твердженнями позивача, є підставою для припинення надання відповідних послуг.

Представники відповідача в судовому засіданні 24.04.2012р. вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали наданих документів, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у справі розміщено рекламу щодо надання ним послуг, зокрема, швидкої довідки 1559, 559 та Інтернет сайті tut.ua. Сторона також пропонувала цільове інформування споживачів про осіб, які надають певні послуги (що користуються найбільшим попитом з пріоритетними місцями) та зазначила про можливість зниження тарифів у разу сплати за значний період, зокрема, за 6 місяців, за 1 рік тощо.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Туристична контора" (далі - позивач) та Приватним акціонерним товариством "Міськдовідка" (далі - відповідач) було укладено правочин у спрощеній формі шляхом виставлення рахунків та їх сплати позивачем, вчиненням конклюдентних дій щодо надання відповідачем позивачу послуг з розміщення рекламної інформації впродовж шести місяців з 12.11.2010 року по 12.05.2011 року.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є в тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 ст. 640 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Частиною 2 ст. 642 Цивільного кодексу України визначено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Статтею 180 ГК України визначено істотні умови господарського договору, за змістом частини 3 якої при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь - якому разі погодити предмет, ціну та строк його дії.

Відповідач направив пропозицію укласти договір про надання послуг по рекламі шляхом виставлення рахунків на оплату (зокрема, №1/1006/ци від 08.11.2010р., №1/1006/д від 08.11.2010р.), а позивач, в свою чергу, прийняв запропоновані умови та сплатив відповідачу у відповідності до банківських виписок зі свого особового рахунку 7121, 00 грн. (оплата проведена 10.11.2010р.), 8279, 00 грн. (оплата проведена 10.11.2010р.). Також, у відповідності до квитанції № 1 від 09.11.2010р., як стверджує позивач, ним через головного бухгалтера перераховано 3600 грн. Так, з наведеної квитанції вбачається, що підставою оплати є рахунок відповідача №1/1006/д від 08.11.2010р. (а.с. 99 том І).

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що між сторонами у справі було укладено договір про надання послуг з реклами у спрощеній формі, на умовах попередньої оплати, шляхом виставлення відповідачем рахунків та їх оплати позивачем.

Послуги підлягали наданню відповідачем впродовж шести місяців за визначеною загальною сумою вартості за цей період. Тобто, помісячна оплата вартості послуг не визначалася та передбачалася.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають з договору про надання послуг. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було запропоновано здійснити розміщення інформації про компанію позивача та його діяльність у базі даних 1559, базі даних 559 та Інтернет сайті tut.ua. в період з 12.11.2010р. по 12.05.2011р. з визначенням 2/3 місця.

Позивачем, у відповідності до зазначеного в платіжних документах призначеннях платежу, сплачено грошові кошти за послуги з розміщення рекламної інформації саме у вказаний період.

Отже, надання послуг є видом діяльності, яка вчиняється, як встановлено по даному спору, в обумовлений сторонами період шляхом здійснення такої діяльності - розміщення реклами.

Таким чином, предметом договору є надання послуг з розміщення реклами.

Відповідності до ст. 1 Закону України «Про рекламу», реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Згідно з частиною 5 ст. 27 названого Закону (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Законом України "Про систему оподаткування".

Таким чином, основною метою послуг з надання та розміщення реклами є збільшення кількості споживачів, створення (формування) інтересу до відповідної особи та результатів її діяльності.

Як вже зазначалось, за домовленістю сторін послуги з розміщення реклами надаються позивачу у період з 12.11.2010 року по 12.05.2011 року.

Тоді як, позивач (за його твердженнями - в лютому 2011р.) почав наголошувати на неналежному виконанні відповідачем взятих на себе зобов'язань (через те, що ним отримувалося мало дзвінків від потенційних споживачів).

У відповідності до ст. 214 ЦК України, особи, які вчинили дво - або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Згідно зі ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Задовольняючи частково позов, місцевий господарський суд виходив з того, що у відповідності до надісланого менеджеру відповідача на його електронну адресу в мережі Інтернет листа від 04.02.2011р. позивач відмовився від надання послуг, а тому вищенаведений договір про надання послуг розірваний в односторонньому порядку з лютого 2011р.

Позивач, наполягаючи на задоволенні позову, як свідчать матеріали справи, стверджує про неналежне виконання відповідачем послуг, зокрема, кількість переадресованих дзвінків на телефонні номери позивача не відповідає кількості, яка була обумовлена сторонами. Тобто, факт самого надання позивачу послуг (розміщення реклами) останнім не заперечується.

Отже, наведені твердження позивача правомірно не прийняті судом першої інстанції як підстава для задоволення позову, оскільки сторони не узгоджували умови, які б ставили в залежність від кількості переадресованих дзвінків пропорційність оплати за надані послуги. Крім того, виходячи зі змісту рекламних послуг, особа, що їх надає, не може нести зобов'язання за дії третіх осіб, тобто споживачів рекламної інформації.

З оскаржуваного рішення вбачається, що судом першої інстанції було помилково вирахувано шляхом арифметичної дії вартість наданих відповідачем послуг за один місяць (19 000 грн. / 6 міс. (строк дії договору) та з врахуванням цього задоволено позов на суму 9499,98 грн., тобто за 3 місяці - за період після відмови від договору, яку необґрунтовано вважав доведеною суд першої інстанції.

Вказаний розрахунок місцевого господарського суду апеляційна інстанція також вважає необґрунтованими, оскільки, як вже зазначалось, домовленістю сторін умови щодо помісячної оплати наданих послуг не передбачено. Водночас, сторони узгодили вартість послуг за шестимісячний період. Крім того, апеляційним господарським судом встановлено, що відповідачем було надано позивачу знижу в розмірі 4% саме за період надання послуг з 12.11.2010 року по 12.05.2011 року з врахуванням такого значного терміну.

Проте, з висновком суду першої інстанції щодо односторонньої відмови від договору Київський апеляційний господарський суд не погоджується, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази надіслання (отримання) вказаного повідомлення відповідачу, що є підставою для відмови в позові повністю.

До того ж, факт надіслання чи не надіслання листа від 04.02.2011р., що був адресований ОСОБА_5 (без надання документів уповноваження такої особи представляти інтереси відповідача у спірних правовідносинах), не може бути розцінений судом як відмова від договору в розумінні ст. 907 ЦК України, ст. ст. 33, 34 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції за результатами повторного перегляду справи в апеляційному порядку не встановив наявність належних доказів відмови позивача від договору, як і дій відповідача, які б свідчили, що останній був обізнаний щодо такої відмови (зокрема, припинив надання послуг тощо).

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції встановив відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення основного боргу, у зв'язку з чим рішення господарського суду міста Києва про задоволення позову в сумі 9499,98 грн. підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1077,88 грн. за період з 11.02.2011р. по 11.06.2011р., 453,37 грн. збитків від інфляції за період з 11.02.2011р. по 31.10.2011р. та 315,66 грн. трьох відсотків річних за період з 11.02.2011р. по 11.11.2011р. Вказані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки вони є правовим наслідком стягнення основного боргу, відсутність підстав для стягнення якого встановлено даною постановою. Доводи апеляційної скарги в цій частині за наведеного не приймаються до уваги.

Враховуючи вищевикладене, рішення місцевого господарського суду про задоволення позову в частині стягнення інфляційних та трьох відсотків річних також підлягає скасуванню.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову в стягненні 3 000 грн. за юридичні послуги.

В частині повернення господарським судом міста Києва (на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір») позивачу надлишково сплаченої суми судового збору в розмірі 94,50 грн. Київський апеляційний господарський суд погоджується та залишає рішення в цій частині без змін (пункт 3 резолютивної частини рішення).

Апелянт, наполягаючи на скасуванні рішення від 01.03.2012р., також вказує на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме ст. 22 ГПК України щодо порушення прав ПАТ «Міськдовідка» на участь в судовому процесі, що перешкоджало останньому у доступі на правосуддя.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 10.01.2012р. порушено провадження у справі № 5011-9/278-2012, розгляд справи призначено на 02.02.2012р. в 15-00.

Як видно з протоколу судового засідання від 02.02.2012р., представником відповідача ОСОБА_6 надано усні пояснення та заперечення по суті спору. Крім того, відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, в якій останній виклав свої доводи та просив відмовити у задоволенні позовної заяви ТОВ "Туристична контора".

Розгляд справи у зв'язку з неявкою представника позивача згідно ухвали суду від 02.02.2012р. на підставі ст. 77 ГПК України відкладався на 23.02.2012р. в 11-45.

В наступному судовому засіданні, що відбулось 23.02.2012р., оголошено перерву до 01.03.2012р. о 09-45, про що сторони (в т.ч. і відповідач, який брав участь у цьому судовому засіданні) повідомлені під розписку.

Судове засідання 01.03.2012р., у відповідності до протоколу, розпочато об 10 годині 55 хвилин. Представники відповідача в судове засідання (як зазначено в протоколі) не з'явились. Будь-яких клопотань чи заяв про перенесення розгляду справи матеріали справи не містять.

Відповідач стверджує про те, що відображений в протоколі час початку судового засідання (10-55 год.) є неправильним, оскільки представник відповідача покинув приміщення суду об 11-00 год., тоді як судове засідання в цей час ще не було розпочате.

Враховуючи те, що з матеріалів справи не вбачається підтвердження (спростування) вищенаведених обставин, а також приймаючи до уваги те, що представник відповідача двічі був присутній в судових засіданнях (02.02.2012р. та 23.02.2012р.) надавав як усні, так і письмові заперечення на позовну заяву, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення з підстав порушенням норм процесуального права.

При цьому, Київським апеляційним господарським судом встановлено інші підстави для скасування рішення місцевого господарського суду, що викладені у даній постанові.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Міськдовідка" підлягає задоволенню, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з'ясування всіх обставин справи та невідповідністю висновків обставинам справи, що призвело до прийняття неправильного рішення (п. 1 п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України). Викладене є підставою для скасування рішення у даній справі з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати як за розгляд справи в суді першої інстанції, так і за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на позивач відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Міськдовідка" на рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012р. у справі № 5011-9/278-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року у справі № 5011-9/278-2012 скасувати в частині задоволення позову (пункти 1, 2 резолютивної частини рішення) з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

3. В решті рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року у справі № 5011-9/278-2012 залишити без змін.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична контора" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 60 А, офіс 16; код ЄДРПОУ 3648211) на користь Приватного акціонерного товариства "Міськдовідка" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13; код ЄДРПОУ 32828000) 804,75 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 5011-9/278-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Коротун О.М.

Судді Рудченко С.Г.

Верховець А.А.