Постанова

від 26.04.2012 по справі 26/17-5182-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2012 р.Справа № 26/17-5182-2011 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів Л.В. Поліщук, С.В. Таран (на підставі розпорядження голови суду №311 від 25.04.2012 р.)

при секретарі судового засідання: Д.Л. Підгурському

за участю представників сторін:

від позивача - Д.А. Яковенко

від третьої особи - І.Є. Харченко

представники відповідача та інших третіх осіб у судове засідання не з'явились, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями „ЛУКОЙЛ-Україна"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 26.03.2012 р. про припинення провадження у справі №26/17-5182-2011

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями „ЛУКОЙЛ-Україна"

до Одеської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод залізобетонних виробів -3";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Девелоперська компанія „Югстрой";

3) Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради;

про розірвання договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2011 року Підприємство з іноземними інвестиціями „ЛУКОЙЛ-Україна" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради, в якому просило, з урахуванням уточнених позовних вимог, розірвати договір оренди землі від 25.01.2006 р. №06/1065. (а.с. 2-4 т.1).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.01.2012 р. залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю „Завод залізобетонних виробів -3"; 2) Товариство з обмеженою відповідальністю „Девелоперська компанія „Югстрой"; 3) Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради. (а.с. 91 т.1).

26.03.2012 р. ухвалою господарського суду Одеської області (суддя Демешин О.А.) провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору. (а.с. 148-149 т.1).

Не погодившись з даною ухвалою, Підприємство з іноземними інвестиціями „ЛУКОЙЛ -Україна" 04.04.2012 р. звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило її скасувати та передати справ на розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Одночасно скаржником заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги, яке задоволено судовою колегією, відповідно до ст. ст. 53, 93 ГПК України, про що зазначено в ухвалі суду апеляційної інстанції від 12.04.2012 р.

Відзиви на апеляційну скаргу сторони не надали.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

На підставі рішення Одеської міської ради №4927-ІV від 09.11.2005 р. між Одеською міською радою („Орендодавець") та Підприємством з іноземними інвестиціями „ЛУКОЙЛ-Україна" („Орендар") 25.01.2006 р. укладено договір оренди землі №06/1065, за умовами якого орендодавець передав орендарю у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площею 1565 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 23, на якій розташована АЗС, що належить ПІІ „ЛУКОЙЛ-Україна" на праві власності. Зазначений договір зареєстрований у Одеському міському управлінні ОРФДП ЦДЗК 24.05.2006 р. за №040660500098.

Відповідно до п. 3.1. вказаного договору термін його дії встановлений до 01.07.2008 року для експлуатації та обслуговування АЗС на 250 заправок на добу.

Пунктом 3.2. передбачено, що після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 робочих днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. (а.с. 9-13 т.1).

Актом від 23.11.2005 р. встановлені межі земельної ділянки в натурі (на місцевості). (а.с. 16 т.1).

Відповідно до акту приймання-передачі орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку площею 0,1565 га за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 23. (а.с. 17 т.1).

В подальшому, 16.04.2007 р. між ПІІ „ЛУКОЙЛ-Україна" („Продавець"), ТОВ „Завод Залізобетонних виробів-3" та ТОВ „Девелоперська компанія „Югстрой" („Покупці") укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець продає (передає у власність), а покупці купують (приймають у власність) об'єкт нерухомого майна: АЗС, яка розташована за адресою, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 23, і складається з:

- основної будівлі (літера А), загальною площею 43,4 кв.м.; - навісу (літера Б); - колодязя (І); - резервуарів (ІІ); - паливнозаправочної колони (ІІІ); - мостіння (ІV,V); - забору (І) в наступних частках:

- 41/100 часток -ТОВ „Завод Залізобетонних виробів-3";

- 59/100 часток -ТОВ „Девелоперська компанія „Югстрой". Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 16.04.2007 р. за №1674. (а.с. 19-22 т.1).

Актом приймання-передачі від 18.06.2007 р. вищевказане майно передано у власність покупцям. (а.с. 23 т.1).

Листом від 05.07.2007 р. №3643 ПІІ „ЛУКОЙЛ-Україна" звернулось до Одеської міської ради, в якому повідомило, що 18.06.2007 р. на підставі договору купівлі-продажу останнє передало АЗС, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 23, покупцям (ТОВ „Завод Залізобетонних виробів-3", ТОВ „Девелоперська компанія „Югстрой"), у зв'язку з чим просило припинити дію договору оренди земельної ділянки від 25.01.2006 р. та укласти договір з новим землекористувачем. (а.с. 24 т.1).

Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради листом від 23.10.2007 р. №01-11/2694-04 повідомило ПІІ „ЛУКОЙЛ-Україна", що для вирішення питання та підготовки проекту рішення Одеської міської ради про розірвання договору оренди землі, необхідно надати довідку про відсутність заборгованості по орендній платі за землю та зазначило, що у відповідності до п.3.4.6. договору оренди землі до переоформлення права користування земельною ділянкою новими власниками будівлі попередній користувач сплачує орендну плату у повному обсязі. (а.с. 25 т.1).

В подальшому АЗС було знесено 31.05.2010 р. оскільки перешкоджало будівництву багатоквартирного будинку. (а.с. 132-141 т.1).

Предметом даного спору є розірвання договору оренди землі № 06/1065 від 25.01.2006 р.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України „Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. В силу ч.1 ст. 31 цього Закону договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Щодо поновлення договору оренди земельної ділянки Закон України „Про оренду землі" містить положення, які не є тотожними відповідним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України щодо відносин найму.

Статтею 33 зазначеного Закону (в редакції, яка діяла на день виникнення правовідносин) встановлено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Тобто цією нормою не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.

Така правова позиція наведена і в оглядовому листі Вищого господарського суду України від 30.11.2007 р. № 01-8/918 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з орендою земельних ділянок".

При розгляді справи встановлено, що Одеською міською радою не приймалось рішення про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки.

Законом України від 17.02.2011 р. №3038-ІV, який набрав чинності з 12.03.2011 р. внесені зміни до Закону України „Про оренду землі".

Статтею 33 вказаного Закону, визначено інший порядок поновлення договору оренди. Зокрема, встановлено переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк шляхом повідомлення про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі та додавання до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі проекту додаткової угоди.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку, серед іншого, укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Однак, положення ст. 33 Закону України „Про оренду землі" в редакції від 17.02.2011 р. не можуть бути застосовані у даному випадку, оскільки правовідносини за договором оренди землі №06/1065 від 25.01.2006 р. припинились 02.07.2008 р., у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, відповідно до ст.ст. 31,33 вказаного Закону в редакції, що діяла на той час.

Отже, на день звернення з позовом (22.12.2011 р. ) спірний договір припинив своє існування, тобто суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність предмета спору.

Однак, припиняючи провадження у справі по п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, місцевий господарський суд не врахував правову позицію наведену в п.4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", а саме: припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Саме з цих підстав ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а не з підстав, зазначених скаржником в апеляційній скарзі, з передачею справи до місцевого господарського суду для розгляду та прийняття рішення у відповідності до чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 99,105, 106 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 26.03.2012 р. про припинення провадження у справі № 26/17-5182-2011 скасувати, справу передати на розгляд до місцевого господарського суду.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран

.

Повний текст постанови підписано 27.04.2012 р.