Постанова

від 19.03.2012 по справі 2а-214/10/0770

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Cправа № 2а-214/10/0770

Ряд стат. звіту № 8.2.1

Код - 04

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2012 р. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання -Шмідзен І.Ю.

за участю представників

позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 (довіреність від 17.01.2011 року № 2)

відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 16.03.2012 року № 18/10-0), ОСОБА_4 (довіреність від 16.03.2012 року № 15/10-0)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кольчинського споживчого товариства до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 9 квітня 2012 року.

Кольчинське споживче товариство Мукачівської райспоживспілки (далі -позивач, Кольчинське СТ) звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою (а.с.4-9) до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області (далі -відповідач, Мукачівська ОДПІ), якою просить визнати недійсними податкові повідомлення -рішення Мукачівської ОДПІ від 11 червня 2009 року за № 0001072340/0 (про визначення податкового зобов'язання по ПДВ у сумі 22419,00 грн. (в т.ч., основний платіж -14946,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -7473,00 грн.) та за № 0001062340/0 (про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 7651,90 грн. (в т.ч., основний платіж -5201,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -2450,90 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті всупереч норм чинного законодавства, зокрема, виявлені перевіркою порушення формування податкового кредиту в зв'язку з неналежним оформленням податкових накладних не суперечить вимогам Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки зазначені недоліки не вплинули на правомірність його формування. Стосовно встановленого перевіркою заниження валового доходу на завищення валових витрат зазначає, що дані по витратах визначено правильно, що підтверджується записами в головній книзі та вибіркою валових витрат, доход занижено помилково та дана помилка виправлена позивачем самостійно, в зв'язку з чим відсутні порушення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

23 вересня 2011 року суду надано заяву про уточнення позовних вимог (лист Кольчинського СТ від 21.09.2011 року за № 48, а.с.168-169), яким також просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення Мукачівської ОДПІ від 19 січня 2010 року за № 00011072340/3 (про визначення податкового зобов'язання по ПДВ у сумі 22419,00 грн. (в т.ч., основний платіж -14946,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -7473,00 грн.) та за № 0001062340/3 (про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 7651,90 грн. (в т.ч., основний платіж -5201,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -2450,90 грн.), прийняті за наслідками завершеного апеляційного оскарження.

Ухвалою суду від 19 березня 2012 року (а.с.243-244) закрито провадження у справі в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень Мукачівської ОДПІ від 11 червня 2009 року за № 0001072340/0 та за № 0001062340/0.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені (збільшені) позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та в зв'язку з закриттям провадження у справі щодо оскарження первісних повідомлень -рішень Мукачівської ОДПІ - просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення Мукачівської ОДПІ від 19.01.2010 року за № 00011072340/3 (про визначення податкового зобов'язання по ПДВ у сумі 22419,00 грн. та за № 0001062340/3 (про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 7651,90 грн.

Відповідач надав суду заперечення проти позову (лист Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції від 19.08.2010 року за № 16720/10/10-010, а.с.141-151), згідно яких позов не визнав, посилаючись на те, що правомірно визначено позивачу оскаржувані суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 7651,90 грн. та по ПДВ у сумі 22419,00 грн., оскільки, перевіркою встановлення завищення валових витрат у сумі 14374,00 грн., чим порушено пп.4.1.1. п.4.1 ст. 4, пп.5.2.4 п. 5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", також Кольчинським СТ неправомірно сформовано податковий кредит на підставі отриманих податкових накладних, що не відповідають вимогам пп.7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", чим занижено ПДВ у сумі 14946,00 грн. На підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на суму донарахованого податкового зобов'язання визначено фінансові санкції (штраф), в зв'язку з чим прийняті податкові повідомлення -рішення є правомірними та відсутні підстави їх скасування.

В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечили з мотивів, наведених у поданих письмових запереченнях проти позову, просять суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи , заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

Проведеною Мукачівською ОДПІ плановою виїзною перевіркою Кольчинського СТ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року (акт Мукачівської ОДПІ від 26.05.2009 року за № 1108/23-01/05391695, а.с.21-36) встановлено порушення:

1. пп.5.2.4 п.5.2, пп.5.3.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток за перевіряє мий період на загальну суму 5201,00 грн. (в тому числі, за 4 квартал 2007 року -2700,00 грн., за 1 квартал 2008 року -850,00 грн., за 2 квартал 2008 року -1607,00 грн., за 4 квартал 2008 року -44,00 грн.);

2. пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено ПДВ у сумі 14946,00 грн. (в тому числі, за жовтень 2007 року -1604,00 грн., за листопад 2007 року - 2451,00 грн., за грудень 2007 року -2137,00 грн., за лютий 2008 року -3262,00 грн., за березень 2008 року -2146,00 грн., за вересень 2008 року -1109,00 грн., за грудень 2008 року -2237,00 грн.).

Кольчинським СТ подано заперечення до акту перевірки (а.с.39-41), висновком Мукачівської ОДПІ щодо результатів розгляду заперечень до акту перевірки від 05.06.2009 року за № 12487/10/23-01 (а.с.42-44) акт Мукачівської ОДПІ від 26.05.2009 року за № 1108/23-01/05391695 залишено без змін.

На підставі акту від 26.05.2009 року за № 1108/23-01/05391695, 11 червня 2009 року Мукачівською ОДПІ прийнято податкові повідомлення -рішення:

- № 0001062340/0 (а.с.38) про визначення Кольчинському СТ податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 7651,90 грн. (в т.ч., основний платіж -5201,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -2450,90 грн.);

- 0001072340/0 (а.с.37) про визначення Кольчинському СТ податкового зобов'язання по ПДВ у сумі 22419,00 грн. (в т.ч., основний платіж -14946,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -7473,00 грн.).

Податкові повідомлення -рішення Мукачівської ОДПІ оскаржено в адміністративному порядку до Мукачівської ОДПІ (рішенням Мукачівської ОДПІ від 17.08.2009 року № 17604/10/25-007 (а.с.50-58) оскаржені податкові повідомлення -рішення залишено без змін) та в подальшому, в порядку визначеному ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", до ДПА у Закарпатській області та до ДПА України (в матеріалах справи відсутні скарги Кольчинського СТ та рішення ДПА у Закарпатській області та ДПА України про результати розгляду скарг).

19 січня 2010 року, за наслідками завершеної процедури адміністративного оскарження, Мукачівською ОДПІ прийнято податкові повідомлення -рішення:

- № 0001062340/3 (а.с.229) про визначення Кольчинському СТ податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 7651,90 грн. (в т.ч., основний платіж - 5201,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -2450,90 грн.);

- 0001072340/3 (а.с.228) про визначення Кольчинському СТ податкового зобов'язання по ПДВ у сумі 22419,00 грн. (в т.ч., основний платіж -14946,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -7473,00 грн.).

Після завершення процедури адміністративного оскарження, Кольчинське СТ звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом, яким просить (після закриття провадження у справі щодо податкових повідомлень -рішень Мукачівської ОДПІ від 11.06.2009 року за №№ 0001072340/0, 0001062340/0) визнати протиправними та скасувати в судовому порядку податкові повідомлення -рішення Мукачівської ОДПІ від 19.01.2010 року за №№.0001072340/3, 0001062340/3.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

1.Стосовно визначення Кольчинському СТ податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі у сумі 7651,90 грн. (основний платіж -5201,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -2450,90 грн.), суд констатує наступне:

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом Мукачівської ОДПІ від 26.05.2009 року за № 1108/23-01/05391695, відповідно до розділу 3.1.1 "валовий дохід" (а.с.22-23), встановлено заниження задекларованих показників у рядку 01.1 "доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" Декларації з податку на прибуток на суму 6426,00 грн. (за III квартал 2008 року).

В порушення пп.4.1.1 п.4.1.ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включено до складу доходів від продажу товарів (робіт, послуг) у період з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року доходів на суму 6426,00 грн., які відображені у складі обсягів продаж в деклараціях з ПДВ за цей період, в тому числі, сума 4123,00 грн., .яка відображена у складі обсягів продаж в деклараціях з ПДВ у період з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року, та сума 2303,00 грн. -вартість реалізованої зворотної тари у III кварталі 2008 року.

Тобто, у ході перевірки правильності нарахування доходів від продажу товарів (робіт, послуг) у рядку 01.1 "доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" Декларації з податку на прибуток за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року встановлено заниження валових доходів у сумі 6426,00 грн.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1995 року № 334/94-ВР (втратив чинність з 01.04.2011 року (крім п. 1.20 ст.1), діючий та в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі -Закон 334) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під І безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь - яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону 334, валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

За змістом пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, зареєстроване в Мінюсті юстиції України 14.12.199 року за N 860/4153) дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Пунктом 4.6 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається.

Передача тари на умовах її повернення (зворотня тара) у відповідності до пп.1.31 ст. 1 Закону 334 відповідає терміну "продаж", однак, дохід при такій передачі не відображається в зв'язку з відсутністю валового доходу, визначеного в п. 4.1 ст. 4 цього Закону.

Крім того, норми Закону 334 свідчать про те, що підставами збільшення валового доходу платника податку на прибуток у певному податковому періоді на підставі пп. 4.1.1 п. 4 ст. 4 Закону є: факт здійснення операції з продажу товарів; факт виникнення у платника податку доходу від здійснення операції з продажу товарів; доход має виникнути шляхом його отримання або нарахування; отримання або нарахування доходу має мати місце в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

Зміст вказаних правових норм чітко свідчить про те, що сам лише факт здійснення операції з продажу товарів не є підставою для збільшення валового доходу платника податку на прибуток. Необхідними умовами для цього є наявність всіх обставин, наведених вище.

Виходячи з наведеного, висновок перевірки щодо заниження валового доходу у сумі 6426,00 грн. (в тому числі, сума 4123,00 грн. відображених у складі обсягів продаж в деклараціях з ПДВ у період з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року та сума 2303,00 грн. як вартість реалізованої зворотної тари у III кварталі 2008 року) - є хибним, оскільки ґрунтується на вимогам податкового законодавства.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом Мукачівської ОДПІ від 26.05.2009 року за № 1108/23-01/05391695, відповідно до розділу 3.1.2 "валові витрати" (а.с.23-26), встановлено завищення валових витрат за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року у сумі 14374,00 грн., в тому числі, 4 квартал 2007 року -10800,00 грн., 2 квартал 2008 року -3399,00 грн., 4 квартал 2008 року -175,00 грн.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону 334, валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для її подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону 334 встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі, витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До складу валових витрат не належать будь-які; витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими і документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону 334).

Згідно преамбули Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996 -XIV (з наступними змінами та доповненнями, далі -Закон 996) - цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Статтею 9 Закону України 996 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського і та податкового обліку, та згідно даної норми - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 ст. 3 Закону 996 встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовує грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за № 88 затверджено Положення про документальне і забезпечення записів у бухгалтерському обліку (зареєстроване в Мінюсті України 05.06.1995 року за №168/704, з наступними змінами та доповненнями, далі -Положення), та згідно п. 1.2 Положення - господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

В порушення пп.5.3.9 п.5.3.ст.5 Закону 334, зайво віднесено до витрат на придбання товарів (робіт, послуг), витрати, які фактично не понесені, про що свідчать дані обліку витрат та які не підтверджені відповідними документами, обов'язковість ведення яких передбачено правилами податкового обліку.

Тобто, у ході перевірки правильності нарахування валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у рядку 04.1 "витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" Декларації з податку на прибуток за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року встановлено завищення валових витрат на суму 3224,00 грн.

Згідно пп.5.3.5 п.5.3 ст. 5 Закону 334, не відносяться до складу валових витрат витрати на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

В порушення пп.5.2.4 п.5.2.ст.5 Закону 334, зайво віднесено до витрат суми страхового збору (внеску) до фондів загальнообов'язкового страхування фактично не нараховані суми витрат зі страхування в період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року, по яким відсутні відомості по нарахуванню таких сум зборів (внесків) та які фактично не понесені та не нараховані, у розмірі 10800,00 грн.

Тобто, у ході перевірки правильності нарахування сум страхового збору (внесків) до фондів загальнообов'язкового страхування у рядку 04.4 "сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування" Декларації з податку на прибуток за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року встановлено завищення сум страхових внесків (зборів) на суму 10800,00 грн.

В порушення пп.5.3.5 п.5.3.ст.5 Закону 334, зайво віднесено до сум податків (зборів, обов'язкових платежів) суми штрафів та пені за несвоєчасну подачу звітності за 2 та 4 квартали 2008 року (по 170,00 грн.) та нараховану пеню за несвоєчасну сплату узгоджених зобов'язань за 2 та 4 квартали 2008 року (по 4,95 грн.).

Тобто, у ході перевірки правильності нарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) у рядку 04.6 "сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім визначених у 04.4" Декларації з податку на прибуток за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року встановлено завищення на суму 349,90 грн.

Виходячи з наведеного, перевіркою правомірно встановлено завищення Кольчинським СТ валових витрат за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року у сумі 14374,00 грн.

2. Стосовно визначення Кольчинському СТ податкового зобов'язання з ПДВ у сумі у сумі 22419,00 грн. (в т.ч., основний платіж - 14946,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -7473,00 грн.), суд констатує наступне:

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом Мукачівської ОДПІ від 26.05.2009 року за № 1108/23-01/05391695, відповідно до розділу 3.2.2 "податковий кредит" (а.с.28-30), встановлено завищення податкового кредиту на суму 14946,00 грн.

В порушення пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" до складу сум податкового кредиту у період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року віднесено суми ПДВ по неналежним чином оформлених отриманих податкових накладних від постачальників за отримані товари (послуги).

Тобто, у ході перевірки встановлено завищення задекларованих сум у рядку 17 "усього податкового кредиту" у Декларації з податку на додану вартість на суму 14946,00 грн.

Відповідно до преамбули Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року за № 168/97 -ВР (втратив чинність з 01.01.2011 року, діючий та в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі -Закон 168) - цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно п. 1.7 ст. 1, абзацу першого пп. 7.4.1 п. 7.4, абзацу третього пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону 168 встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг); у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону 2181, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону 168, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Хоча в силу вимог абзацу першого пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону 168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту, власне існування незначних недоліків в заповненні податкових накладних, одержаних від продавця не є підставою для висновку про неправомірність включення понесених покупцем витрат до податкового кредиту, оскільки єдиною підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку (абзац другий пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону).

Виходячи з наведеного, якщо суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними, незважаючи на те, що такі накладні мають незначні недоліки в заповненні, за умови що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, містять, зокрема, відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість, тобто, незначні недоліки в заповненні реквізитів податкової накладної не роблять податкову накладну недійсною, за умови що такі не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, містять відомості про поставлені товари (послуги), їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму ПДВ.

Пунктами 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 (зареєстрований в Мінюсті України 23.06.1997 року за № 233/2037, втратив чинність згідно наказу ДПА України від 21.12.2010 року № 969, діючий та в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно п. 18 зазначеного Порядку всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні від 12.10.2007 року № 592 (сума ПДВ - 104, 75 грн.), від 12.10.2007 року № 593 (сума ПДВ -37,55 грн.), від 18.10.2007 року № 820 (сума ПДВ -74,41 грн.), від 06.11.2007 року № ВО0004828 (сума ПДВ - 90,00 грн.), від 23.11.2007 року № 721 (сума ПДВ -200,66 грн.), 27.11.2007 року № В00005170 (сума ПДВ - 94,00 грн.), 04.02.2008 року № В000105 (сума ПДВ -245,00 грн.), 28.02.2008 року № 7 (сума ПДВ -565,0 грн.), від 06.03.2008 року № В00725 (сума ПДВ -251,25 грн.), від 31.03.2008 року № 13 (сума ПДВ -967,77 грн.), від 11.12.2008 року № ПС-00026291 (сума ПДВ -1118,37 грн.) не скріплені печаткою платника податку -продавця.

Оскільки податкова накладна є звітним розрахунковим документом, вона повинна в обов'язковому порядку засвідчуватися печаткою, яка використовується для засвідчення аналогічних документів (платіжних доручень, звітів тощо)

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено завищення позивачем податкового кредиту в сумі 6742,00 грн., не доведено правомірності визначення зобов'язання по податку на прибуток у сумі 1607,00 грн. та, відповідно, правомірності застосування фінансових санкцій на зобов'язання по ПДВ (у сумі 3371,24 грн.) та по податку на прибуток (803,50 грн.), виходячи з чого, слід задовольнити позовні вимоги частково, визнавши протиправними та скасувавши податкові повідомлення -рішення Мукачівської ОДПІ від 19.01.2010 року № 0001072340/3 (в частині визначення податкового зобов'язання по ПДВ у сумі 10113,72 грн. (основний платіж -6742,48 грн., штрафні (фінансові) санкції -3371,24 грн.) та від 19.01.2010 року № 0001062340/3 (в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 2410,50 грн. (основний платіж -1607,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -803,50 грн.), залишивши оскаржувані рішення в іншій частині без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою. Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України та в зв'язку з відсутністю судових витрат відповідача, суд присуджує стягнути з державного (місцевого) бюджету України на користь Кольчинського СТ судові витрати частково - у сумі 1,70 грн., згідно платіжного доручення від 20.01.2010 року № 46 (а.с.3).

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Кольчинського споживчого товариства до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень - задовольнити частково .

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції від 19 січня 2010 року № 0001072340/3 в частині визначення Кольчинському споживчому товариству податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 10113,72 грн. (основний платіж - 6742,48 грн., штрафні (фінансові) санкції -3371,24 грн.).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції від 19 січня 2010 року № 0001062340/3 в частині визначення Кольчинському споживчому товариству податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 2410,50 грн. (основний платіж -1607,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -803,50 грн.).

4. В задоволенні інших позовних вимог -відмовити.

5. Стягнути з державного (місцевого) бюджету на користь Кольчинського споживчого товариства (Закарпатська область, Мукачівський район, смт. Кольчино, вул. Корятовича, 26 код 05391695) частину витрат зі сплати судового збору (державного мита) у сумі 1,70 грн. (одна гривна сімдесят копійок).

6. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С. І. Рейті