Ухвала

від 31.10.2013 по справі 2а-214/10/0770

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 р. Справа № 9104/105194/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Хобор Р.Б., Сеника Р.П.,

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Кольчинського споживчого товариства, Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.03.2012 року у справі за позовом Кольчинського споживчого товариства до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Кольчинське споживче товариство звернулося в суд з адміністративним позовом до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області, з врахуванням уточнених вимог, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.01.2010 року за № 00011072340/3 та за № 0001062340/3.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що показники з валових витрат визначено правильно, що стверджується записами в головній книзі та вибіркою валових витрат, а показники доходу занижено помилково, але дана помилка виправлена позивачем самостійно. Окрім цього виявлені перевіркою порушення формування податкового кредиту в зв'язку з неналежним оформленням податкових накладних не суперечить вимогам Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки зазначені недоліки не вплинули на правомірність його формування.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.03.2012 року в порядку п.1 ч.1 ст.157 КАС України закрито провадження у справі в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 11.06.2009 року за № 0001072340/0 та за № 0001062340/0.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.03.2012 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з постановою суду, сторони подали апеляційні скарги за якими відповідно просять, Мукачівська ОДПІ скасувати постанову суду в частині задоволених позовних вимог та в цій частині відмовити в задоволенні позову, а Кольчинське споживче товариство вважає, що слід скасувати постанову суду та визнати нечинними податкові рішення від 11.06.2009 року за № 0001072340/0 та за № 0001062340/0.

При цьому апелянт- Мукачівська ОДПІ обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги, зокрема зазначає, що правомірно визначено позивачу оскаржувані суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 7651,90 грн. та з ПДВ у сумі 22419 грн., оскільки, перевіркою встановлення завищення валових витрат у сумі 14374 грн., чим порушено пп.4.1.1. п.4.1 ст. 4, пп.5.2.4 п. 5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, також Кольчинським СТ неправомірно сформовано податковий кредит на підставі отриманих податкових накладних, що не відповідають вимогам пп.7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168-ВР, чим занижено ПДВ у сумі 14946 грн.

Показники доходу занижено помилково, але дана помилка виправлена позивачем самостійно до закінчення податкової перевірки.

Суд першої інстанції не перевірив витрати за записами в головній книзі та виборку валових витрат за ІУ кв. 2007 року та ІІ кв. 2008 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційних скарг необхідно відмовити.

Стаття 6 Конституції України передбачає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кольчинське споживче товариство 30.05.1994 року зареєстровано Мукачівською районною державною адміністрацією та 01.12.1994 року взято на податковий облік, а 28.06.1997 року зареєстровано платником ПДВ.

Працівниками Мукачівської ОДПІ в період з 07.05.2009 року по 21.05.2009 року проведено планову виїзну перевірку товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року та за її результатами 26.05.2009 року складено акт № 1108/23-01/05391695.

При цьому перевіркою встановлено порушення підприємством пп.5.2.4 п.5.2, пп.5.3.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, що спричинило заниження податку на прибуток на загальну суму 5201 грн., в тому числі за ІУ кв. 2007 року -2700 грн., за І кв. 2008 року -850 грн., за ІІ кв. 2008 року -1607 грн. та за ІУ кв. 2008 року -44 грн.; пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168-ВР, що спричинило заниження ПДВ у сумі 14946 грн., в тому числі за жовтень 2007 року -1604 грн., за листопад 2007 року - 2451 грн., за грудень 2007 року -2137 грн., за лютий 2008 року -3262 грн., за березень 2008 року -2146 грн., за вересень 2008 року -1109 грн., за грудень 2008 року -2237 грн.

Позивачем було подано заперечення на акт перевірки за № 1108/23-01/05391695, який за висновком відповідача від 05.06.2009 року залишено без змін.

За результатами розгляду акту перевірки податковим органом 11.06.2009 року винесені податкові повідомлення-рішення: № 0001062340/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 7651,90 грн., в тому числі за основним платежем - 5201 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями -2450,90 грн.; №0001072340/0 яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 22419,00 грн., в тому числі за основним платежем - 14946 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями -7473 грн..

Також за результатами розгляду скарг підприємства в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення про донарахування сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість Мукачівською ОДПІ прийнято 19.01.2010 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 00011072340/3 та за № 0001062340/3.

Суд першої інстанції, досліджуючи обставини прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень встановив, що в акті перевірки в розділі 3.1.1 «валовий дохід» відповідачем зазначено, що перевіркою встановлено заниження задекларованих показників у рядку 01.1 "доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" Декларації з податку на прибуток на суму 6426 грн. (за III квартал 2008 року).

В порушення пп.4.1.1 п.4.1. ст.4 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 року не включено до складу доходів від продажу товарів (робіт, послуг) у період з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року доходів на суму 6426 грн., які відображені у складі обсягів продаж в деклараціях з ПДВ за цей період, в тому числі, сума 4123 грн., яка відображена у складі обсягів продаж в деклараціях з ПДВ у період з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року, та сума 2303 грн. - вартість реалізованої зворотної тари у III кварталі 2008 року.

Аналізуючи приписи Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999 року, п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 року, пп.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року необхідно вказати, що підставою для формування валових витрат та податкового кредиту є наявність первинного документа та податкової накладної, що підтверджують понесені підприємством валові витрати та сформований податковий кредит. При цьому слід враховувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції вчиненні підприємством в рамках господарської діяльності та спрямовані на отримання в майбутньому прибутку.

Також за змістом п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290 та зареєстрованого в Мінюсті юстиції України 14.12.199 року за N 860/4153 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Пунктом 4.6 ст. 4 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року встановлено, що вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається.

Передача тари на умовах її повернення (зворотня тара) у відповідності до пп.1.31 ст.1 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 року відповідає терміну "продаж", однак, дохід при такій передачі не відображається в зв'язку з відсутністю валового доходу, визначеного в п. 4.1 ст. 4 цього Закону.

Зважаючи на вказані приписи, необхідно погодитись з висновком суду першої інстанції, що невірним є твердження відповідача щодо заниження позивачем валового доходу у сумі 6426 грн., в тому числі, сума 4123 грн., відображених у складі обсягів продажу в деклараціях з ПДВ у період з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року та сума 2303 грн. як вартість реалізованої зворотної тари у III кв. 2008 року.

Також аналізуючи Закон України вiд 28.12.1994 року № 334/94-ВР та правил ведення податкового обліку, що передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.95 року № 88, слідує про відсутність потреби проведення аналізу цін реалізації та цін придбання, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій.

Одночасно в ході перевірки правильності нарахування валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у рядку 04.1 "витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" Декларації з податку на прибуток за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року встановлено завищення валових витрат на суму 3224 грн.

Згідно пп.5.3.5 п.5.3 ст. 5 Закону України вiд 28.12.1994 року № 334/94-ВР, не відносяться до складу валових витрат витрати на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

В порушення пп.5.2.4 п.5.2.ст.5 Закону України вiд 28.12.1994 року № 334/94-ВР , зайво віднесено до витрат суми страхового збору (внеску) до фондів загальнообов'язкового страхування фактично не нараховані суми витрат зі страхування в період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року, по яким відсутні відомості по нарахуванню таких сум зборів (внесків) та які фактично не понесені та не нараховані, у розмірі 10800 грн.

При цьому, у ході перевірки правильності нарахування сум страхового збору (внесків) до фондів загальнообов'язкового страхування у рядку 04.4 "сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування" Декларації з податку на прибуток за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року встановлено завищення сум страхових внесків (зборів) на суму 10800 грн.

Одночасно в порушення пп.5.3.5 п.5.3.ст.5 Закону України вiд 28.12.1994 року № 334/94-ВР, зайво віднесено до сум податків (зборів, обов'язкових платежів) суми штрафів та пені за несвоєчасну подачу звітності за ІІ та ІУ квартали 2008 року по 170 грн. та нараховану пеню за несвоєчасну сплату узгоджених зобов'язань за цей період по 4,95 грн..

Отже податковим органом правомірно встановлено завищення Кольчинським СТ валових витрат за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року у сумі 14374 грн.

Також актом перевірки податкового органу від 26.05.2009 року за № 1108/23-01/05391695, відповідно до розділу 3.2.2 "податковий кредит", встановлено завищення податкового кредиту на суму 14946 грн.

Пунктами 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 (зареєстрований в Мінюсті України 23.06.1997 року за № 233/2037, діючий та в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно п. 18 зазначеного Порядку всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

При цьому, суд першої інстанції встановив і цього не спростовано стороною позивача, що податкові накладні від 12.10.2007 року № 592 - сума ПДВ 104,75 грн., від 12.10.2007 року № 593 - сума ПДВ 37,55 грн., від 18.10.2007 року № 820 - сума ПДВ 74,41 грн., від 06.11.2007 року № ВО0004828 - сума ПДВ 90 грн., від 23.11.2007 року № 721 - сума ПДВ 200,66 грн., від 27.11.2007 року № В00005170 - сума ПДВ 94 грн., від 04.02.2008 року № В000105 - сума ПДВ 245 грн., від 28.02.2008 року № 7 - сума ПДВ 565 грн., від 06.03.2008 року № В00725 - сума ПДВ 251,25 грн., від 31.03.2008 року № 13 - сума ПДВ 967,77 грн., від 11.12.2008 року № ПС-00026291 - сума ПДВ 1118,37 грн. не скріплені печаткою платника податку - продавця.

Аналізуючи приписи п.1.7 ст.1, абз. першого пп. 7.4.1 п. 7.4, абз. третього пп. 7.5.1 п. 7.5 п.п. 7.4.5 п. 7.4 пп.7.2.6 п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7Закону України від 03.04. 1997 року за № 168/97 -ВР суд першої інстанції вірно зазначив, що суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними, незважаючи на те, що такі накладні мають незначні недоліки в заповненні, за умови що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, містять, зокрема, відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість, тобто, незначні недоліки в заповненні реквізитів податкової накладної не роблять податкову накладну недійсною, за умови що такі не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, містять відомості про поставлені товари (послуги), їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму ПДВ.

Податкова накладна є звітним розрахунковим документом, вона повинна в обов'язковому порядку засвідчуватися печаткою, яка використовується для засвідчення аналогічних документів.

Кольчинське споживче товариство, звертаючись з апеляційною вимогою про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття судом апеляційної інстанції рішення щодо визнання нечинними податкових рішень від 11.06.2009 року за № 0001072340/0 та за № 0001062340/0, не звернуло увагу на те, що ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.03.2012 року в порядку п.1 ч.1 ст.157 КАС України закрито провадження у справі в частині визнання нечинними вказаних податкових повідомлень-рішень, яку апелянт не оскаржує.

Згідно ч.ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги в спосіб, визначений ст.162 КАС України.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Кольчинського споживчого товариства, Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.03.2012 року у справі №2а-214/10- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Р.Б.Хобор

Р.П.Сеник

Повний текст виготовлено 01.11.2013р.