Постанова

від 25.04.2012 по справі 2/1938

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2012 р. Справа № 2/1938 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Губенко Н.М., Іванової Л.Б., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Баргейн" на ухвалу та постанову Господарського суду Житомирської області від 06.09.2011 Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2011 у справі № 2/1938 Господарського суду Житомирської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баргейн" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Деревообробний комбінат "Сімонов і компанія "ДОК СІК" про стягнення 314 167 грн. 97 коп. за участю представників сторін:

позивача: не з'явилися

відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Баргейн" звернулося до господарського суду Житомирської області із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Заявник зазначив, що рішенням господарського суду Житомирської області від 26.06.2006 у справі №2/1938 його позов задоволено повністю, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Деревообробний комбінат "Сімонов і компанія "ДОК СІК" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Баргейн" 219525,84грн. основного боргу, 94642,13 грн. штрафних санкцій, 3141,68грн. витрат по оплаті державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Посилаючись на те, що внаслідок неправильного зазначення найменування позивача в рішенні господарського суду Житомирської області від 26.06.2006 та наказі господарського суду Житомирської області від 12.07.2006 у справі №2/1938, він був позбавлений можливості подати до державної виконавчої служби наказ для пред'явлення до виконання, просить поновити строк для пред'явлення наказу до виконання.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 06.09.2011 у справі №2/1938 (суддя Тимошенко О.М.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2011 у цій справі (колегія суддів у складі: головуючого судді - Петухова М.Г., суддів Гулової А.Г., Маціщука А.В.) відмовлено в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Баргейн" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу № 2/1938 від 12.07.2006.

Судові акти мотивовані посиланнями на відсутність поважних причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Баргейн" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просило ухвалу Господарського суду Житомирської області від 06.09.2011 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2011 у цій справі скасувати, поновити строк для пред'явлення до виконання наказу №2/1938 від 12.07.2006.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме ст.ст. 115, 119 ГПК України.

Сторони згідно з приписами статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Житомирської області від 26.06.2006 у справі №2/1938 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Баргейн" до товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Деревообробний комбінат "Сімонов і компанія "ДОК СІК" позов задоволено. Вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 219525,84грн. боргу, 94642,13грн. штрафних санкцій, 3141,68 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12.07.2006 на виконання рішення господарського суду Житомирської області від 26.06.2006 у справі № 2/1938 було видано наказ №2/1938.

Ухвалою господарського суду від 20.07.2011 у цій справі, за заявою позивача, було виправлено описку, допущену в наказі господарського суду Житомирської області від 12.07.2006 у справі № 2/1938, а саме: назву стягувача зазначено як Товариство з обмеженою відповідальністю "Баргейн".

04.08.2011 товариство з обмеженою відповідальністю "Баргейн" звернулося до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання. Заява стягувача мотивована тим, що неправильне зазначення найменування позивача в рішенні господарського суду Житомирської області від 26.06.2006 та в наказі господарського суду Житомирської області №2/1938 від 12.07.2006, позбавило його можливості подати до державної виконавчої служби наказ господарського суду для пред'явлення до виконання.

Відповідно до ст. 118 ГПК України ( в редакції, що діяла до 09.03.2011) виданий стягувачеві наказ може бути пред'явлено до виконання не пізніше трьох років з дня прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки виконання судового рішення або після винесення ухвали про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання. У цей строк не зараховується час, на який виконання судового рішення було зупинено.

У разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено (стаття 119 ГПК України).

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Отже, в кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Тобто, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 ГПК України.

Як зазначено судами попередніх інстанцій, строк пред'явлення наказу до виконання державному виконавцю закінчився 11.07.2009.

Матеріалами справи підтверджується та судами попередніх інстанцій встановлено, що стягувачем до суду не було подано жодного доказу щодо пред'явлення до виконання наказу протягом строку, який визначений законом та у самому судовому наказі, а також і після спливу цього строку.

Судами попередніх інстанцій мотивовано відзначено, що скаржник протягом п'яти років від дати прийняття судового рішення, не пред'являв до виконання судовий наказ; впродовж строку, встановленого в наказі, скаржник не звертався до суду першої інстанції із заявою про виправлення в ньому описки.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, наведені заявником причини пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання не є поважними.

Можливість вчасного пред'явлення наказу до виконання залежала виключно від волевиявлення самого заявника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому судами попередніх інстанцій обґрунтовано відмовлено в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу №2/1938 від 12.07.2006.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником приписів ст.115,119 ГПК України, а тому залишаються поза увагою суду касаційної інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2011 та ухвала господарського суду Житомирської області від 06.09.2011 у справі №2/1938 ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Баргейн" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Житомирської області від 06.09.2011 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2011 у справі №2/1938 залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Козир

судді: Н. Губенко

Л. Іванова