Постанова

від 24.04.2012 по справі 27/30-10-1447

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 27/30-10-1447

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. -головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І. за участю представників сторін: позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином відповідачаОСОБА_4 дов. від 20.04.2012 року третьої особи не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином прокурораГромадського С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Олмі-РС" на постановувід 13.02.2012 року Одеського апеляційного господарського суду у справі№ 27/30-10-1447 господарського суду Одеської області за позовомЗаступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Олмі-РС" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління капітального будівництва Одеської міської ради простягнення 3203242,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Одеси в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олмі-РС" про стягнення 3203242,00 грн., з яких: основний борг у розмірі 2555838,00 грн., пеню -294243,22 грн., індекс інфляції -278586,33 грн. та 3 % річних -74574,45 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.11.2011 року (головуючий суддя Невінгловська Ю.М., судді Малярчук І.А., Літвінов С.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року (головуючий Доповідач: Волковицька Н.О.

суддя Колоколов С.І., Разюк Г.П., Петров М.С.), позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Стягнуто з ТОВ "Олмі-РС" на користь Виконавчого комітету Одеської міської ради 2555838,00 грн. основної заборгованості, 294243,22 грн. пені, 278586,33 грн. інфляційних, 74574,45 грн. 3% річних та відповідні судові витрати.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олмі-РС" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 14.11.2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Скаржник вважає, що рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судами вирішене питання, яке стосується обов'язків ТОВ "Берег-ТРЕЙД", але до участі у справі останнього залучено не було.

Також, на думку заявника, висновок про те, що позивач спричиняє шкоду інтересам громади міста Одеси, у вигляді несплати до місцевого бюджету коштів, які спрямовуються на розвиток інженерно -транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси не відповідає дійсності та суперечить вимогам статті 27-1 Закону України "Про планування і забудови територій".

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про відкладення розгляду даної касаційної скарги в зв'язку з розглядом Вищим господарським судом України касаційної скарги у справі №27/102-10-3775 між тими ж сторонами про внесення змін до договору від 22.08.2007 року №970 в частині перенесення строків сплати пайової участі, у задоволенні якого відмовлено за відсутності підстав.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю -доповідача та присутнього у судовому засіданні представника відповідача та прокурора, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 22.08.2007 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення № 970 "Про надання дозволу ТОВ "Олмі-РС" на подальше проектування та будівництво 3-секційного 8-10-14-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова,10" (т.1 а.с.10).

За результатами розгляду клопотання ТОВ "Олмі-РС" стосовно подальшого проектування та будівництво 3-секційного 8-10-14-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова,10, було надано ТОВ "Олмі-РС" дозвіл на подальше проектування та будівництво 3-секційного 8-10-14-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова,10 та затверджено договір № 409/кс від 22.08.2007 року пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси між ВК ОМР та ТОВ "Олмі-РС" (т.1, а.с.11-13).

Відповідно до пункту 1.1 договору пайової участі замовників у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси, предметом даного договору є надання забудовникові від імені Виконкому права забудови земельної ділянки, у межах відводу, за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова,10, строком до ІV-го кварталу 2011 року, для здійснення будівництва 3-секційного 8-10-14-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом, а також комплексного благоустрою прилеглої території.

Згідно пункту 2.1 договору виконком зобов'язується надати забудовникові -ТОВ "Олмі-РС" право забудови земельної ділянки, обговорене у пункті 1.1, для будівництва 3-секційного 8-10-14-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом, а також комплексного благоустрою прилеглої території в строк до ІV-го кварталу 2011 року.

Відповідно до умов пункту 3.4 договору, ТОВ "Олмі-РС" було зобов'язане протягом двох місяців після прийняття Одеською міською радою рішення про відведення земельної ділянки для будівництва 3-секційного 8-10-14-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова,10, перерахувати пайову участь при будівництві приміщень громадського призначення у розмірі 2555832,00 (два мільйони п'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот тридцять вісім грн. 00 коп.) (без ПДВ) на рахунок Управління капітального будівництва Одеської міської ради № 37182033001148, відкритого в Управлінні Державного казначейства у м. Одесі Головне управління Державного Казначейства в Одеській області, МФО 828011, код ОКПО 04056902 (підстава: протокол засідання комісії з визначення розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси від 05.07.2007 року № 19).

25.12.2008 року Одеською міською радою прийнято рішення № 4076-V „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання ТОВ "Олмі-РС" в оренду земельної ділянки, площею 0,9743 га за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова,10, для будівництва 3-секційного 8-10-14-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом та благоустрою території" (т.1 а.с.9).

Таким чином суди дійшли висновку, що відповідно до пункту 3.4 договору № 409/кс від 22.08.2007 року, в строк до 25.02.2009 року ТОВ "Олмі-РС" повинно було внести пай у розмірі 2555838,00 грн.

Вказані дії відповідачем не здійснені, в зв'язку з чим позовні вимоги були задоволені повністю.

При цьому, суди попередніх інстанцій зазначили, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, відповідно до положень статей 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, договору. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Згідно статей 509, 510, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України "Про господарські товариства", інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, у відповідності із вказаними нормами чинного законодавства, із договору №409/кс виникло зобов'язання перерахувати свою частину пайової участі у розмірі 2555838,00 грн. протягом двох місяців після прийняття Одеською міською радою рішення про відведення відповідної земельної ділянки.

Станом на момент розгляду справи вказаних дій відповідачем здійснено не було, в зв'язку з чим за ТОВ "Олмі-РС" рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 2555838,00 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частин 1 та 2).

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням зазначеного індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства. При цьому, у відповідності до частини 2 статті 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (статті 1 та 3 Закону).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пункти 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Крім того, пунктом 4.2.1 договору пайової участі у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси № 409/кс від 22.08.2007 року встановлено, що у разі невчасної або неповної сплати грошових коштів, передбачених у пункті 3.4 розділу 3 даного договору, забудовник виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від не перерахованої суми за кожен день прострочення.

З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій погодились з розрахунками пені, 3% річних та збитків від інфляції: за період прострочення з 26.02.2009 року по 25.08.2009 року (182) дні пені в сумі 294243,22 грн.; за період прострочення з 26.02.2009 року по 15.02.2010 року 3 % річних в сумі 74574,45 грн.; з лютого 2009 року по січень 2010 року (включно) збитків від інфляції в сумі 278586,33 грн.

ТОВ "Олмі-РС" в порушення умов договору № 409/кс від 22.08.2007 року та норм чинного законодавства ні в місцевому господарському суді, ні в суді апеляційної інстанції не довело належним чином відсутність заборгованості перед Виконавчим комітетом Одеської міської ради та не надало будь-яких доказів, які б спростовували заявлені прокурором та позивачем обставини.

Посилання скаржника на Закон України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" судами досліджені та відхилені з огляду на те, що після набрання чинності з 14.01.2009 року вказаного Закону, відповідно до приписів пункту 5 статті 5 позивач не звернувся з письмовою заявою про відстрочення відповідних платежів та відрахувань до органів, які здійснюють облік та адміністрування відповідних платежів та відрахувань.

За таких обставин, позовні вимоги прокурора про стягнення з ТОВ "Олмі-РС" на користь ВК ОМР на рахунок УКБ ОМР 2555838,00 грн. основної заборгованості за договором пайової участі у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси, 294243,22 грн. пені, 278586,33 грн. інфляційних та 74574,45 грн. 3% річних є правомірними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а відтак у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування чи зміни прийнятих у справі судових рішень.

Посилання відповідача на порушення прав ТОВ "Берег-ТРЕЙД" колегією суддів не приймається до уваги, оскільки ніяких рішень стосовно вказаної особи у даній справі судами попередніх інстанцій не приймалось.

Заперечення щодо порушення Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" є помилковими, оскільки, як встановлено судами сума пайової участі відповідача передбачена чинним на момент розгляду справи договором.

Вказаний закон зворотної дії в часі не має, а будь -які зміни до договору, в тому числі і такі, які вносяться за рішенням суду набувають чинності з моменту прийняття такого рішення.

На момент розгляду касаційної скарги ніяких рішень з приводу внесення змін до договору №409/кс, та які б були чинними на момент прийняття оспорюваних рішень відповідачем не надано.

Решта заперечень скаржника зводиться до намагань надати перевагу його доказам над іншими, що суперечить вимогам статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, тому судовою колегією до уваги не приймаються.

Таким чином, враховуючи, що судами повно і всебічно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності та надано належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, правильно застосовано норми діючого законодавства, касаційна інстанція не вбачає підстав для зміни або скасування рішення та постанови.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтею 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 14.11.2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року у справі №27/30-10-1447 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олмі-РС" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач