Постанова

від 17.04.2012 по справі 1570/1291/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/1291/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2012 року

м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Дубовик Г.В.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1 (адвокатський ордер від 17.01.1999 року),

представника відповідача - ОСОБА_2 (наказ від 07.03.2012 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання не чинними повідомлень-рішень від 05 грудня 2011 року №009669170 та №0097551701, від 10.01.2012 року №0000041701, суд -

В С Т А Н О В И В :

фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання не чинними повідомлень-рішень від 05 грудня 2011 року №009669170 та №0097551701, від 10.01.2012 року №0000041701.

В обґрунтування позовних вимог, в позові вказано, що у продовж перевіряємого періоду з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року ОСОБА_3 перебувала на загальній системі оподаткування та здійснювала комісійну торгівлю, а з 01.01.2009 року по 04.11.2011 року, позивач в порядку виконання вимог Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (який діяв на час виникнення спірних відносин, далі Указ №727/98) перебувала на спрощеній системі обліку та оподаткування та здійснювала комісійну торгівлю не продовольчими товарами на підставі Договорів комісії. Позивач зазначила, що перебуваючи на спрощеній системі оподаткування і здійснюючи господарську діяльність, ОСОБА_3 згідно з договорами комісії отримала виручку, що складалась із сум комісійної винагороди, яка не перевищувала 500000 грн. розміру, встановленого Указом Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва".

Проте відповідачем було складено 11.11.2011 року акт №1084/17-1999814025 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ід. Номер НОМЕР_1 за період з 01.01.2008 року по 04.11.2011 року. На підставі порушень даного акту, з якими позивач був не згоден та, в зв'язку з чим звернувся до процедури адміністративного оскарження, було прийнято оскаржувані повідомленя-рішення від 05 грудня 2011 року №009669170 та №0097551701, від 10.01.2012 року №0000041701.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі з підстав зазначених в описовій частині адміністративного позову.

22.03.2012 року представником відповідача були надані заперечення на адміністративний позов, в яких представник відповідача просив відмовити в задоволенні адміністративного позову, приймаючи до уваги наступне. Головним державним податковим ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Болградському районі ОСОБА_4 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 04.11.2011 року. Перевірка проведена на підставі заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про припинення діяльності платника податків ф. № 8 - ОПП від 30.03.11 № 4723. За результатами перевірки складено акт перевірки від 11.11.2011 року №1084/17-1999814025, на підставі якого було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 05.12.11 № 0096691701 про нарахування грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 1290057,3 грн., від 05.12.11 № 0097551701 про нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1453808,51 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього податку на суму 317672,13 гривень. Актом перевірки зафіксовано, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 отримала валовий дохід у 2 кв. 2009 року, а саме: 03.04.2009 року понад 500000 грн. та з урахуванням зазначеного безпідставно перебувала у 3 - 4 кварталах 2009 року, 1 - 4 кварталах 2010 року, на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, як платник єдиного податку (зведені дані про отримані суми виручки наведено у таблиці п. 3.2 акту перевірки). Перевіркою встановлено, що згідно договорів комісії, укладених фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (комісіонер) з ПП «Світлана», код 22472366 (комітент) та TOB «Овідій плюс», код 32839447 (комітент), Комісіонер за дорученням Комітента реалізував товар, згідно договорів. На виконання умов договорів комісії кошти, отримані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 від реалізації товару, перераховувалися на рахунок комітента. За даними перевірки за перевіряємий період визначено валовий доход фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на загальній системі оподаткування у сумі 9005677 грн. у т.ч.: 2 квартал 2009р. (з 03.04.09) - 898039 грн.; З квартал 2009р. - 747731 грн.; 4. квартал 2009 р. - 856055 грн.; 1 квартал 2010р. - 407407 грн., 2 квартал 2010р. - 1610942 грн.; З квартал 2010 р. - 1953331 грн.; 4 квартал 2010р. - 1433427 грн.; 1 квартал 2011р. - 1098745 гривень. Перевіркою визначено документально підтверджені витрати фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за перевіряємий період на загальну суму 405295 грн. у т.ч.: 2 квартал 2009р. - 43920 грн.; 3 квартал 2009р. - 45093 грн.; 4 квартал 2009 р. - 51513 грн.; 1 квартал 2010р. - 47138 грн., 2 квартал 2010р. - 45799 грн.; 3 квартал 2010 р. - 53220 грн.; 4 квартал 2010р. - 58050 грн.; 1 квартал 2011р. - 60562 гривень. За даними перевірки оподаткований (чистий) дохід фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за перевіряємий період складає 8600382 грн. у т.ч.: 2 квартал 2009р. - 854119 грн.; 3 квартал 2009р. - 702638 грн.; 4 квартал 2009 р. - 804542 грн.; 1 квартал 2010р. - 360269 грн., 2 квартал 2010р. - 1565143 грн.; 3 квартал 2010 р. - 1900111 грн.; 4 квартал 2010р. -1375377 грн.; 1 квартал 2011р. - 1038183 грн. (вказаний факт не заперечується) та занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 1290057,30 грн. у т.ч.: 2 квартал 2009р. - 128117,85 грн.; 3 квартал 2009р. - 105395,70 грн.; 4 квартал 2009 р. -120681,30 грн.; 1 квартал 2010р. - 54040,35 грн., 2 квартал 2010р. - 234771,45 грн.; 3 квартал 2010 р. - 285016,55 грн.; 4 квартал 2010р. - 206306,55 грн.; 1 квартал 2011р. -155727,45 гривень. Перевіркою встановлено заниження податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 1453808,51 грн. у т.ч.: травень 2009р. - 44559,33 грн.; червень 2009р. - 34476,50 грн.; липень 2009р. - 27054,17 грн.; серпень 2009р. - 23750,50 грн.; вересень 2009р. - 73817.17 грн.; жовтень 2009р. - 68819 грн.; листопад 2009р. - 39791 грн.; грудень 2009р. - 34065.67 грн.; січень 2010р. - 11537,83 грн.; лютий 2010р. - 11552 грн.; березень 2010р. - 44811.17 грн.; квітень 2010р. - 72387,50 грн.; травень 2010р. - 99634,17 грн.; червень 2010р. -96468,67 грн.; липень 2010р. - 82608,50 грн.; серпень 2010р. - 131739,17 грн.; вересень 2010р. - 11207,50 грн.; жовтень 2010р. - 104628,67 грн.; листопад 2010р. - 108612 грн.: грудень 2010р. - 49164 грн.; січень 2011р. - 61920,83 грн.; лютий 2011р. - 62925,33 грн.: березень 2011р. - 58277,83 гривень. Так, за період з 01.05.09 по 31.03.2011 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 не задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість. Враховуючи перевищення обсягу виручки з 04.03.09 для платника єдиного податку та відповідно перевищення за останні дванадцять календарних місяців сукупно обсяг операцій поставки у 300000 грн., актом перевірки зафіксовано, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 в порушення вимог п.п. 2.3.1, п. 2.3 ст. 2, п. 3.1 ст. З, п.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7, п. 9.4. п. 9.5, п. 9.6 ст. 9, п. 10.1 ст. 10 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 168/97-ВР, який діяв до 01.01.2011 року) не зареєструвалася платником податку на додану вартість у строки визначені законодавством та не задекларувала податкові зобов'язання з цього податку. З урахуванням зазначеного, за результатами перевірки позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб та суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірах, зазначених вище.

Представник відповідача просив в судовому засіданні відмовити в задоволенні адміністративного позову, з огляду обставин, зазначених в запереченнях на позов.

Згідно протокольної ухвали суду від 22.03.2012 року відповідно до приписів ст. 55 КАС України замінено неналежного відповідача -Державну податкову інспекцію у Болградському районі на належного - Державну податкову інспекцію у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_3 зареєстрована Болградською районною державною адміністрацією Одеської області 20.01.2004 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.25)

Судом встановлено, що на підставі пп.2 п.1 ст.75 та пп.7 п.1 ст 78 Податкового кодексу України відповідно до повідомлення від 25.10.2011 року №208/17, виданого ДПІ у Болградському районі та згідно заяви про припинення платника податків форми № 8 - ОПП від 30.03.11 № 4723 головним державним податковим ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Болградському районі ОСОБА_4 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 04.11.2011 року. За результатами перевірки складено акт перевірки від 11.11.2011 року №1084/17-1999814025 (а.с.31-50), на підставі якого було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 05.12.11 № 0096691701 про нарахування грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 1290057,3 грн. (а.с.66), від 05.12.11 № 0097551701 про нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1453808,51 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього податку на суму 317672,13 гривень (а.с.67).

Позивачем було подано до ДПА в Одеській області скарги перегляд повідомлень рішень 05.12.11 № 0096691701 та від 05.12.11 № 0097551701 (а.с.26-28). Процедура оскарження позивача дійшла до Державної податкової служби України, якою було прийнято рішення про результати розгляду повторних скарг (а.с.81-87), яким оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Болградському районі залишено без змін, а скарги позивача -без задоволення.

Судом встановлено,що в період, який перевірявся, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 фактично здійснювала такі види господарської діяльності за КВЕД: 51.13.0 - Посередництво в торгівлі деревиною та будівельними матеріалами та перебувала на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, як платник єдиного податку на протязі з 01.01.09 по 31.03.2011 року. На загальній системі оподаткування перебувала з 01.01.08 по 31.12.08, з 01.04.11 по 04.11.2011 року.

Актом перевірки зафіксовано, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 отримала валовий дохід у 2 кв. 2009 року, а саме: 03.04.2009 року понад 500000 грн. та з урахуванням зазначеного безпідставно перебувала у 3 - 4 кварталах 2009 року, 1 - 4 кварталах 2010 року, на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, як платник єдиного податку (зведені дані про отримані суми виручки наведено у таблиці п. 3.2 акту перевірки).

Перевіркою встановлено, що згідно договорів комісії, укладених фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (комісіонер) з ПП «Світлана», код 22472366 (комітент) та TOB «Овідій плюс», код 32839447 (комітент), Комісіонер за дорученням Комітента реалізував товар, згідно договорів. На виконання умов договорів комісії кошти, отримані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 від реалізації товару, перераховувалися на рахунок комітента.

За даними перевірки за перевіряємий період визначено валовий доход фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на загальній системі оподаткування у сумі 9005677 грн. у т.ч.: 2 квартал 2009р. (з 03.04.09) - 898039 грн.; З квартал 2009р. - 747731 грн.; 4. квартал 2009 р. - 856055 грн.; 1 квартал 2010р. - 407407 грн., 2 квартал 2010р. - 1610942 грн.; З квартал 2010 р. - 1953331 грн.; 4 квартал 2010р. - 1433427 грн.; 1 квартал 2011р. - 1098745 гривень.

Перевіркою визначено документально підтверджені витрати фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за перевіряємий період на загальну суму 405295 грн. у т.ч.: 2 квартал 2009р. - 43920 грн.; 3 квартал 2009р. - 45093 грн.; 4 квартал 2009 р. - 51513 грн.; 1 квартал 2010р. - 47138 грн., 2 квартал 2010р. - 45799 грн.; 3 квартал 2010 р. - 53220 грн.; 4 квартал 2010р. - 58050 грн.; 1 квартал 2011р. - 60562 гривень.

За даними перевірки оподаткований (чистий) дохід фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за перевіряємий період складає 8600382 грн. у т.ч.: 2 квартал 2009р. - 854119 грн.; 3 квартал 2009р. - 702638 грн.; 4 квартал 2009 р. - 804542 грн.; 1 квартал 2010р. - 360269 грн., 2 квартал 2010р. - 1565143 грн.; 3 квартал 2010 р. - 1900111 грн.; 4 квартал 2010р. -1375377 грн.; 1 квартал 2011р. - 1038183 грн. (вказаний факт не заперечується) та занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 1290057,30 грн. у т.ч.: 2 квартал 2009р. - 128117,85 грн.; З квартал 2009р. - 105395,70 грн.; 4 квартал 2009 р. -120681,30 грн.; 1 квартал 2010р. - 54040,35 грн., 2 квартал 2010р. - 234771,45 грн.; 3 квартал 2010 р. - 285016,55 грн.; 4 квартал 2010р. - 206306,55 грн.; 1 квартал 2011р. -155727,45 гривень.

Перевіркою встановлено заниження податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 1453808,51 грн. у т.ч.: травень 2009р. - 44559,33 грн.; червень 2009р. - 34476,50 грн.; липень 2009р. - 27054,17 грн.; серпень 2009р. - 23750,50 грн.; вересень 2009р. - 73817.17 грн.; жовтень 2009р. - 68819 грн.; листопад 2009р. - 39791 грн.; грудень 2009р. - 34065.67 грн.; січень 2010р. - 11537,83 грн.; лютий 2010р. - 11552 грн.; березень 2010р. - 44811.17 грн.; квітень 2010р. - 72387,50 грн.; травень 2010р. - 99634,17 грн.; червень 2010р. -96468,67 грн.; липень 2010р. - 82608,50 грн.; серпень 2010р. - 131739,17 грн.; вересень 2010р. - 11207,50 грн.; жовтень 2010р. - 104628,67 грн.; листопад 2010р. - 108612 грн.: грудень 2010р. - 49164 грн.; січень 2011р. - 61920,83 грн.; лютий 2011р. - 62925,33 грн.: березень 2011р. - 58277,83 гривень.

Так, за період з 01.05.09 по 31.03.2011 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 не задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість.

Враховуючи перевищення обсягу виручки з 04.03.09 для платника єдиного податку та відповідно перевищення за останні дванадцять календарних місяців сукупно обсяг операцій поставки у 300000 грн., актом перевірки зафіксовано, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 в порушення вимог п.п. 2.3.1, п. 2.3 ст. 2, п. 3.1 ст. З, п.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7, п. 9.4. п. 9.5, п. 9.6 ст. 9, п. 10.1 ст. 10 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 168/97-ВР, який діяв до 01.01.2011 року) не зареєструвалася платником податку на додану вартість у строки визначені законодавством та не задекларувала податкові зобов'язання з цього податку.

Відповідно до ст. 1 Указу № 727/98, спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема, для суб'єктів малого підприємництва фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Статтею 4 Указу № 727/98 передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

У разі порушення вимог, установлених статтею 1 Указу № 727/98, зокрема перевищення обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) понад 500 тис. грн., платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, порядок якої регулюється IV розділом Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян", положення якого продовжують діяти і після 1 січня 2004 року (п. 22.10 ст. 22 Закону України від 22 травня 2003 року N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб"), починаючи з наступного звітного періоду (кварталу) (стаття 5 Указу № 727/98), шляхом подання до податкового органу за місцем проживання податкової декларації за наслідками звітного кварталу, наступного за тим, в якому виникло перевищення обсягу виручки.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з доходів громадян" № 13-92 від 26.12.1992р. (зі змінами та доповненнями), оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву (ч. 2 ст. 13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з доходів громадян'").

Пунктом 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року N 889-Р/ (з наступними змінами і доповненнями) встановлено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.4 цієї статті.

Відповідно до п. 177.1, 177.2, 177.6, 177.9 ст. 177 Податкового кодексу України встановлено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону № 168/97-ВР встановлено, що, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем, який обрав іншу систему оподаткування доходів від провадження господарської діяльності, здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону № 168/97-ВР база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Відповідно до п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону № 168/97-ВР особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку в разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування ПДВ).

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону № 168/97-ВР установлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону № 168/97-ВР базою оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку (пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Відповідно до абз. 2 п. 4.7 ст. 4 Закону № 168/97-ВР у випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом.

Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Згідно з п. 9.3 ст. 9 зазначеного Закону особи, які підпадають під визначення п. 2.3 ст. 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватись як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, встановленому центральним податковим органом. Якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього Закону, не більше ніж удвічі, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом 20 календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту й отримання бюджетного відшкодування (п. 9.4 ст. 9 Закону № 168/97-ВР).

Заява про реєстрацію надсилається на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу.

Відповідно до п. 9.5 ст. 9 Закону № 168/97-ВР податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом 10 днів від дня отримання реєстраційної заяви. З урахуванням положень цього пункту заява про реєстрацію має бути подана (надіслана) до податкового органу особами, що підлягають реєстрації згідно з пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього Закону, не пізніше 20-го календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної цим підпунктом.

Пунктом 10.1 ст. 10 Закону № 168/97-ВР визначено, що платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку бюджету відповідно до законодавства України.

Підпунктом а) п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 вказаного Кодексу встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої -дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла в перевіряємому періоді) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

Пунктом 189.4 ст. 189 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, за результатами перевірки позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 1290057,30 грн., у т.ч.: 2 квартал 2009 року -128117,85 грн.; 3 квартал 2009 року -105395,70 грн.; 4 квартал 2009 року -120681,30 грн.; 1 квартал 2010 року -54040,35 грн.; 2 квартал 2010 року -234771,45 грн.; 3 квартал 2010 року -285016,55 грн.; 4 квартал 2010 року -206306,55 грн.; 1 квартал 2011 року -155727,45 грн. та донараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1453808,51 грн.

Судом встановлено, що фахівцями ДПА в Одеській області та ДПС України на підставі п.123.1 ст.123, п.7 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, було застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 381206,00 грн. за заниження ПДВ у сумі 1744570,20 гривень. В результаті відповідачем було додатково винесено повідомлення-рішення від 10.01.2012 року №0000041701, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивачу за платежем податок на додану вартість за основним платежем 290761,7 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 63533,87 грн. (а.с.69).

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність прийнятих відповідачем повідомлень-рішень.

Відповідно до положень ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по даній справі доведено порушення ФОП ОСОБА_3 вимог чинного законодавства, оскільки наявність хоча б однієї з таких підстав, як: загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що перевищує допустимий розмір для платників єдиного податку; здійснення операцій або укладання угод на суму, що перевищує допустимий розмір для підприємців платників єдиного податку; перевищення обсягу виручки, максимально встановленого для платників єдиного податку; недотримання форми розрахунків, передбачає перереєстрацію платника єдиного податку платником податків на загальних підставах. Недотримання строків такої перереєстрації тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Таким чином, позивач, виконавши умови договорів комісії, досліджених вище, і отримавши за реалізований товар кошти , був зобов'язаний зареєструватися платником єдиного податку на додану вартість, перейти на загальну систему обліку та звітності малого підприємництва, а також сплачувати податки на загальних підставах, починаючи з наступного звітного періоду.

З урахуванням обставин справи, вище викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання не чинними повідомлень-рішень від 05 грудня 2011 року №009669170 та №0097551701, від 10.01.2012 року №0000041701 -не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 69-72, 86, 158 - 163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання не чинними повідомлень-рішень від 05 грудня 2011 року №009669170 та №0097551701, від 10.01.2012 року №0000041701- відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 17 квітня 2012 року

Суддя Вовченко O.A.

.