Ухвала

від 19.04.2012 по справі 2-870

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-870 Головуючий у суді у 1 інстанції - Собина Номер провадження 22-ц/1890/950/12 Суддя-доповідач - Попруга Категорія - 48

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого - Попруги С. В.,

суддів - Гагіна М. В., Смирнової Т. В.,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Зарічного районного суду м.Суми Сумської області від 15 березня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1

про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та дружини до досягнення дітьми трирічного віку,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми Сумської області від 15 березня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання двох неповнолітніх дочок ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі по 600 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 25 січня 2012 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 300 грн. щомісячно на її утримання до досягнення дітьми трирічного віку - ІНФОРМАЦІЯ_2 року, починаючи стягнення з 25 січня 2012 року.

Вирішено питання розподілу та повернення судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповноту з'ясування обставин та порушення норм матеріального права, просить рішення суду в частині стягнення аліментів на дітей змінити, зменшивши розмір аліментів до 300 грн. на кожну дитину, та скасувати в частині стягнення аліментів на утримання дружини.

Доводить, що суд першої інстанції не врахував того, що він не має достатнього доходу для сплати аліментів на дітей у визначеному судом розмірі, а отримуваний позивачкою від підприємницької діяльності дохід позбавляє її права на отримання від нього допомоги.

Заслухавши пояснення відповідача та представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 26 липня 2008 року. Мають спільних дочок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми Сумської області від 28 вересня 2010 року шлюб між сторонами розірвано.

Неповнолітні діти проживають разом з матір'ю та відвідують дитячий садок.

Обсяг виручки ОСОБА_1, як приватного підприємця у період з 01 січня по 30 червня 2011 року склав 26280 грн.

Згідно з даними УДАІ УМВС України в Сумській області станом на 03 березня 2012 року за відповідачем зареєстровані транспортні засоби: DACIA Logan, 1.4, н.з. НОМЕР_1 та FIAT Ducato 10, 1.9D, н.з.НОМЕР_2.

Правильно і з достатньою повнотою встановивши вказані факти на підставі належним чином зібраних, досліджених та оцінених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що не працюючи і здійснюючи догляд за двома малолітніми дітьми, обоє з яких не досягли трирічного віку, ОСОБА_2 потребує матеріальної допомоги як на утримання дітей, так і на своє утримання, а відповідач ОСОБА_1 має можливість і зобов'язаний надавати таку допомогу шляхом сплати на користь позивачки щомісячно аліментів, відповідно до досягнення дітьми повноліття і до досягнення ними трирічного віку.

Такий висновок суду узгоджується з положеннями ст.ст.84, 180-182 СК України.

Врахувавши таку істотну обставину, як відсутність у ОСОБА_1 сталого заробітку у зв'язку з підприємницькою діяльністю, суд правильно вказав про необхідність стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, що узгоджується з вимогами ч.1 ст.184 СК України.

Визначаючи їх розмір у 600 грн. на кожну дитину щомісячно, місцевий суд взяв до уваги, як того вимагає ст.182 СК України, матеріальне становище дітей і платника аліментів та інші істотні обставини, зокрема вимушену непрацевлаштованість позивача через догляд за дітьми до 3-х років.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_2, оскільки відповідно до ч.1, 4 ст.84 СК України, дружина, з якою проживає дитина до трьох років, має право на утримання від чоловіка - батька дитини незалежно від її матеріального становища.

На думку колегії суддів, саме такий їх розмір відповідає вимогам виваженості, розумності та справедливості, враховує визначені Законом України «Про державний бюджет України на 2012 рік» прожиткові мінімуми.

Протилежного ОСОБА_1 усупереч ст.ст.58, 60 ЦПК України не довів.

Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м.Суми Сумської області від 15 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -