Рішення

від 12.08.2010 по справі 2-870-10

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 2-870-10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2010 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в

складі судді Ходоровського Б.В., при секретарі Федорчук Л.О. розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об'єднання» про визнання угоди недійсною, звільнення від сплати заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Згідно позовної заяви та усних пояснень позивачки в судовому засіданні з ОСОБА_2 зареєструвала шлюб в 1996 році. До укладення з ним шлюбу мала сина ОСОБА_3.

24 жовтня 2001 року ОСОБА_2 на склад сім'ї з трьох чоловік видано ордер на вселення в кімнату 12 кв. м. в квартирі № 62 в гуртожитку по вул. Набережна 5 м. Нетішин.

В 2002 році з чоловіком розлучилася, проте всі троє продовжували проживати в означеному житлі.

Після розірвання шлюбу плату за користування гуртожитком за себе та сина не вносила, оскільки було складне матеріальне становище, син є інвалідом дитинства. ОСОБА_2 також говорив, що сплачує за користування жилим приміщенням, проте ще за його життя з комунального підприємства надходити повідомлення про погашення заборгованості.

30 вересня 2005 року ОСОБА_2 помер.

Відповідач вимагав сплатити заборгованості за весь період з 2001 року по 2005 рік в сумі 1590,04 гривні, в подальшому 27 квітня 2007 року під тиском начальника ЖЕД-4 уклала угоду № 70 про зобов'язання погасити заборгованість по оплаті житлово- комунальних послуг в розмірі 1590, 04 гривні на протязі трьох місяців.

Оскільки така угода була укладена під тиском, особою зі сторони відповідача, яка не мала права на укладення таких угод, просить визнати її недійсною.

Просить також звільнити її від сплати заборгованості по житлово-комунальних послугах, що утворилася в сумі 1590,04 гривні, так як пройшло три роки і відповідач не вправі заявляти до неї вимоги пов'язані з заборгованістю.

Представник відповідача позов не визнала і пояснила, що позивачка та члени її родини користувалися і користуються кімнатою в гуртожитку з часу вселення, першу оплату за користування позивачка здійснила лише в травні 2006 року, позов ЖКО про стягнення заборгованості не подавало, оскільки відсутні кошти на оплату судових витрат, угода щодо розстрочки сплати боргу, укладена в 2007 року є внутрішнім документом між наймодавцем і користувачем гуртожитку, договір є дійсним і відображає дійсний стан речей, в позові просить відмовити.

Дослідивши докази по справі суд вважає що позов задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

Винна сторона (інша особа), яка застосувала фізичний або психічний тиск до другої сторони, зобов'язана відшкодувати їй збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Відповідно до змісту ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Так, позивачкою доказів того, що зі сторони начальника ЖЕД 4 на неї здійснювався психічний тиск не надано.

Самою позивачкою визнається факт, що разом з сином, чоловіком ОСОБА_2 в 2001 року вселилися в кімнату № 62 гуртожитку по вул. Набережна 5 м. Нетішин, користувалася і користується житлом, комунальними послугами, за час проживання з ОСОБА_2 плату не вносила, надходили письмові повідомлення про необхідність сплати заборгованості.

Обґрунтованість заперечень представника відповідача об'єктивно підтверджується: ордером від 24 жовтня 2001 року на вселення ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 в малосімейний гуртожиток по вул. Набережна 5 м. Нетішин на право зняття кімнати житловою площею 12 кв. м. в квартирі № 62. Ордер виданий на підставі рішення міськвиконкому № 120 від 25 квітня 2001;

свідоцтвом про розірвання шлюбу, згідно якого шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розірвано 04 березня 2002 року і їй присвоїно прізвище ОСОБА_3;

ксерокопією паспорта на ім'я ОСОБА_1, згідно якого вона є зареєстрованою до кімнати № 62 по вул. Набережна 5 м. Нетішин з 18 жовтня 2002 року;

заявою ОСОБА_1 від 27 квітня 2007 року на ім'я начальника ЖКО, згідно якої просить її борг по квартплаті розділити на 3 місяці;

угодою № 70 від 27 квітня 2007 року, підписаною начальником ЖЕД № 4 та наймачем житла ОСОБА_1Г, згідно якої остання зобов'язується погасити заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг за 31 місяць в розмірі 1590 грн. протягом 3 місяців на протязі травня -липня 2007 року по 530, 01 грн. щомісячно;

випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1, починаючи з квітня 2002 року по червень 2010 року, на ім'я ОСОБА_1, жительки АДРЕСА_1, згідно якої станом на 01 квітня 2002 року заборгованість становить 225,88 грн., перша оплата з того часу здійснена в травні 2006 року в сумі 312, 88 грн.;

довідкою будинкоуправління від 10 серпня 2010 року № 1285, згідно якої АДРЕСА_2 проживають ОСОБА_1, син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Таким чином сукупність досліджених доказів свідчить про безпідставність заявлених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 231 ЦК України, ст. 68 ЖК України,

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об'єднання" про визнання угоди недійсною, звільнення від сплати заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Хмельницької області через Нетішинський міський суд.

Суддя Б.В. Ходоровський