Рішення

від 20.04.2012 по справі 5011-19/2075-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-19/2075-2012 20.04.12

За позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терміналбуд"

про стягнення 4 841 810,00 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники :

від прокуратури: Карпенко Н.М. посвідчення № 27

від позивача: ОСОБА_2 за дов. № 049-05/2343-12 від 19.04.12

від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Терміналбуд" про стягнення 4 841 810,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-19/2075-2012, розгляд справи призначено на 14.03.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 09.04.2012 року в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України, на 20.04.2012 року в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 20.04.2012 року заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 5011-19/2075-2012 від 22.02.2012р. та 14.03.2012 р. були направлені відповідачу за адресами, вказаними у позовній заяві (03062, м. Київ, вул.. Екскаваторна, 35; 01013, м. Київ, вул.. Промислова, 3г).

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача в судовому засіданні 14.03.2012 р., 09.04.2012 р. та 20.04.2012р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 20.04.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2010 року між ТОВ «Терміналбуд»(«Забудовник») та Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) був укладений Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва № 449, згідно якого відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати пайовий внесок на створення інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку із реконструкцією складського комплексу загальною площею 12387,69 кв.м. (в тому числі: складу № 1 площею 1883,90 кв.м., складу № 2 площею 1729,14 кв.м., складу № 3 площею 3612,74 кв.м., складу № 4 площею 3116,70 кв.м., АПК-1 площею 484,64 кв.м., АПК-5 площею 121,66 кв.м, насосної пожежогасіння та насосної госпфекальної площею 133,56 кв.м, ремонтного блоку площею 120,16 кв.м., трансформаторної підстанції площею 60,60 кв.м.) з відкритою автостоянкою на 9 м/м загальною площею 182,50 кв.м. по вул.. Промисловій, 3г у Голосіївському районі м. Києва.

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що розмір пайового внеску, згідно з розрахунками №№ 1-3 від 20.10.2010 року, які є невід»ємною частиною Договору, становив 3 920 920,00 грн.

Рішенням Київської міської ради № 793/4231 від 14.05.2010 року передбачено, що джерелами формування коштів цільового фонду спеціального фонду міського бюджету міста є, зокрема, пайові кошти інвесторів (забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.

Згідно п. 2.1,3.1 Договору ТОВ «Терміналбуд»зобов'язане було сплачувати пайовий внесок в сумі 3 920 920,00 грн. у строк з листопада 2010 року по жовтень 2011 року включно, рівними частками, щомісячно, не пізніше 28 числа кожного місяця на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Відповідно до ст. 27-1 Закону України "Про планування та забудову територій" у редакції, чинній на момент укладення спірного договору, пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Крім того, статтею 27 Закону передбачено, що пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Згідно сертифікату відповідності № КВ 000361, виданого 14.09.2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, об'єкт, реконструкція якого здійснювалась забудовником введений в експлуатацію.

Відповідачем взяті на себе зобов'язання, передбачені п. 3.1 Договору № 449 від 01.11.2010 року не виконані, пайові внески вчасно не сплачуються.

Представник позивача звернувся із вимогою про стягнення з відповідача основний борг з урахуванням індексу інфляції в розмірі 4 164 750,00 грн. по сплаті пайової участі за період з листопада 2010 року жовтень 2011 року по договору № 449 від 01.11.10р.

Згідно п. 7.2.1 Договору строк дії договору припиняється виконанням з дати надходження останнього платежу з урахуванням індексації та неустойки.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, відповідачем пайові внески за договором у строки передбачені п. 3.1 Договору не проведені, належних та допустимих доказів на спростування зазначених позивачем обставин не надано, суд дійшов висновку, що останнім порушено умови Договору та вищевказаних норм ЦК, тобто не виконав зобов'язання.

Що стосується заявлених позивачем вимог щодо стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 243 830,00 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Відповідно до п. 5.1 Договору, за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 2.1,3.1 Договору ТОВ «Терміналбуд»зобов'язане було сплачувати пайовий внесок в сумі 3 920 920,00 грн. у строк з листопада 2010 року по жовтень 2011 року включно, рівними частками, щомісячно, не пізніше 28 числа кожного місяця на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Пунктом 3.11 Договору, сума платежу на момент здійснення оплати корегується на індекс інфляції з моменту виникнення зобов'язання і до моменту його фактичного виконання.

Позивачем вірно проведено розрахунок інфляційних нарахувань за період з 01.11.2010 року по 01.01.2012 року в сумі 243 830,00 грн..

За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період з 01.11.2010 року по 01.01.2012 року в розмірі 243 830,00 грн. визнається судом законною, доведеною та такою, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача розміру пені в сумі 677 060,00 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з п. 4.1.2 Договору, Забудовник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від заборгованості пайового внеску, зазначеного у п. 2.1 Договору за кожен день прострочення Пеня, що передбачена договором, нараховується протягом усього строку прострочення без будь-яких обмежень строків нарахування.

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами п.3.1 договору визначено, що пайовий внесок у сумі 3 920 920,00 грн. з листопада 2010 року по жовтень 2011 року включно має бути сплачений по жовтень 2011 р. на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету, тобто у позивача право на нарахування пені виникло з 31.10.2011 р..

Позивачем розраховано суму пені на частки по сплаті пайових внесків за період листопад 2010-жовтень 2011 року станом на 23.01.2012 року, що суперечить вимога ч. 6 ст. 232 ГК України.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 677 060,00 грн. є необґрунтованою, незаконною та такою, що не підлягає до задоволення.

За таких, обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3 920 920,00 грн. основного боргу та 243 830,00 грн. -інфляційних нарахувань. В решті позову належить відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України, пропорційно розміру задоволення позовних вимог та підлягають стягненню в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Терміналбуд»(03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 35, код ЄДРПОУ 34300386) на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м.Київ-44, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 24262621) заборгованість з урахуванням індексу інфляції в розмірі 4 164 750 (чотири мільйони сто шістдесят чотири тисячі сімсот п'ятдесят) грн.. 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Терміналбуд»(03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 35, код ЄДРПОУ 34300386) в дохід Державного бюджету України 83 295 (вісімдесят три тисячі двісті дев'яносто п'ять) грн.. 00 коп. - судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 24.04.12 р.