Рішення

від 17.04.2012 по справі 5020-111/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 року справа № 5020-111/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Сімеїзської селищної ради "Управління житлово-комунального господарства"

(вул. Зоряна, 2, смт. Сімеїз, м. Ялта, АР Крим, 98680)

до Концерну "Техвоєнсервіс"

(пр-кт Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168)

в особі Філії Концерну "Техвоєнсервіс" "Севастопольський автомобільний ремонтний завод"

(вул. Шабаліна, 2, м. Севастополь, 99029)

про стягнення 101 159,48 грн.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №6 від 05.01.2012;

відповідача -ОСОБА_2, довіреність № 51 від 20.03.2012;

ОСОБА_3, довіреність № 37 від 09.02.2012;

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Сімеїзської селищної ради "Управління житлово-комунального господарства" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Концерну "Техвоєнсервіс" про стягнення 101159,48 грн.

Позивач, з посиланням на статтю 526 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, просить суд стягнути надмірно сплачену суму за договором №96 від 12.05.2008 у розмірі 64481,52 грн та за договором № 97 від 12.05.2008 у розмірі 36677,96 грн.

Крім того, позивач посилається на результати проведеної Контрольно-ревізійним відділом у місті Ялта ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства Сімеїзької селищної Ради «Управління житлово-комунального господарства»за період 01.01.2008 по 28.02.2011, відповідно до яких позивач зобов'язаний провести претензійно-позовну роботу з відповідачем щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт чи надання послуг на суму 36677,96 грн та відобразити в обліку дебіторську заборгованість за невиконані роботи в сумі 64481,52 грн.

Ухвалою від 06.02.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Цією же ухвалою суд в порядку статті 24 Господарського процесуального кодексу України замінив неналежного відповідача -Концерн "Техвоєнсервіс", належним -Концерн "Техвоєнсервіс" в особі Філії Концерну "Техвоєнсервіс" "Севастопольський автомобільний ремонтний завод".

Відповідно до положень пункту 20.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" №10 від 24.10.2011, яким передбачено, що територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 Господарського процесуального кодексу України за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи. Господарським судам слід також враховувати, що оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити, зазначає що усі зобов'язання за договорами №18, №19 від 15.05.2008 виконані ним у повному обсязі. Крім того, відповідач зазначає, що у квітні 2011 року Контрольно-ревізійним відділом у місті Ялта була проведена зустрічна перевірка Філії Концерну "Техвоєнсервіс" "Севастопольський автомобільний ремонтний завод", за наслідками якої був складений акт, відповідно до якого правопорушень зі сторони філії по даним замовленням не встановлено (т.1 а.с.64-65).

В судовому засіданні в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва з 22.02.2012 по 29.02.2012, з 29.02.2012 по 21.03.2012.

Строк розгляду справи відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України був продовжений за клопотанням сторін.

Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

12.05.2008 між Комунальним підприємством Сімеїзської селищної ради "Управління житлово-комунального господарства" (далі -Замовник) та Філією Концерну "Техвоєнсервіс" "Севастопольський автомобільний ремонтний завод" (далі -Виконавець) був укладений договір №96, відповідно до умов якого Замовник поручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по капітальному ремонту автомобіля ГАЗ-53 (сміттєвоз) (т.1 а.с.32).

Відповідно до пункту 1.2 цього договору ремонті роботи проводяться на ремонтній базі Виконавця із заміною та установкою запасних частин і матеріалів.

Вартість робіт по цьому договору складає 64481,52 грн (пункт 3.1 договору) та підтверджується протоколом узгодження договірної ціни, підписаної сторонами.

Відповідно пункту 4.1 договору прийняття послуг призводиться уповноваженим представником замовника за участю представника Виконавця. Після закінчення послуг сторони оформлюють у встановленому порядку акт здачі -прийомки робіт, який є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Оскільки 14.05.2008 сторонами був підписаний акт виконаних робіт № 55, відповідачем був виставлений позивачу рахунок № 55 від 14.05.2008 на суму 64481,52 грн.

Платіжним дорученням № 5 від 14.05.2008 позивачем на рахунок відповідача були перераховані грошові кошти у розмірі 64481,52 грн. (т.1 а.с.48).

12.05.2008 між Комунальним підприємством Сімеїзської селищної ради "Управління житлово-комунального господарства" (далі -Замовник) та Філією Концерну "Техвоєнсервіс" "Севастопольський автомобільний ремонтний завод" (далі -Виконавець) був укладений договір №97, відповідно до умов якого Замовник поручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по капітальному ремонту автомобіля ГАЗ-53 (сміттєвоз) (т.1 а.с.38).

Відповідно до пункту 1.2 цього договору ремонті роботи проводяться на ремонтній базі Виконавця із заміною та установкою запасних частин і матеріалів.

Вартість робіт по цьому договору складає 79884,83 грн (пункт 3.1 договору) та підтверджується протоколом узгодження договірної ціни, підписаної сторонами.

14.05.2008 сторонами був підписаний акт виконаних робіт № 54, відповідачем був виставлений позивачу рахунок № 54 від 14.05.2008 на суму 79884,83 грн.

Платіжним дорученням № 6 від 14.05.2008 позивачем на рахунок відповідача були перераховані грошові кошти у розмірі 79884,83 грн. (т.1 а.с.48).

Згідно пункту 4.2 Договору № 96 та Договору № 97 від 12.05.2008 відвантаження автомобіля Замовнику проводиться по факту повної сплати за роботи на розрахунковий рахунок Замовника та підписання акту прийому-передачі.

Контрольно-ревізійним відділом у місті Ялта була проведена ревізія фінансово -господарської діяльності Комунального підприємства Сімеїзської селищної Ради "Управління житлово-комунального господарства" за період з 01.01.2008 по 28.02.2011, в ході якої встановлено, що двічі був проведений однаковий обсяг ремонтних робіт автомобіля ГАЗ-53 (сміттєвоз), за який 14.05.2011 були перераховані кошти в сумі 64481,52 грн. та 79884,83 грн. При цьому, відповідно до даних бухгалтерського обліку Комунального підприємства Сімеїзської селищної Ради "Управління житлово-комунального господарства" за період з 12.05.2005 по 15.05.2008 на балансі знаходився один автомобіль ГАЗ-53 (сміттєвоз) балансовою вартістю 452,60 грн.

При цьому, як слідує з довідки Комунального підприємства Сімеїзської селищної Ради "Управління житлово-комунального господарства" № 254 від 27.04.2011, автомобіль ГАЗ-53 (сміттєвоз) в 2008-2011 році з території не виїжджав, путеві листи не виписувалися (т.1 а.с.45).

При дослідженні заказів-нарядів № 1506 та № 1507 до актів виконаних робі № 54 та № 55 від 14.05.2008 на виконання робіт по капітальному ремонту автомобіля ГАЗ-53 (сміттєвоз) були надані наряди, в яких зазначені різні марки автомобілів -ГАЗ-3307, ГАЗ-53.

При цьому, заказ-наряд № 1506 виконувався на автомобіль ГАЗ-3307 (сміттєвоз), заказ-наряд № 1507 виконувався на автомобіль ГАЗ-3307 (сміттєвоз) (т.1 а.с.73, 129)

Автомобіль ГАЗ-3307 (сміттєвоз) виїхав з заводу 05.09.2008, що підтверджується пропуском на виїзд № 32, автомобіль ГАЗ-53 (сміттєвоз) виїхав з заводу 23.04.2009 (пропуск №33) (т.1 а.с. 77, 133).

В накладній без дати №32 по заказу № 1506 вказано автомобіль ГАЗ-53 (сміттєвоз), до якої додається пропуск на виїзд автомобілю №32, із вказаним замовленням №1506, в якому значиться автомобіль ГАЗ-3307 (т.1 а.с.76,77).

При цьому слід зазначити, що згідно технічного паспорту, номер шасі автомобіля ГАЗ-3307 -ХТН330700S1548858 (т.2 а.с.9).

В накладній без дати № 33 по заказу № 1507 вказано автомобіль ГАЗ-53 (сміттєвоз), до якого додається пропуск № 33, в якому зазначений автомобіль ГАЗ-53 (сміттєвоз) без вказівки номеру шасі автомобіля (т.1 а.с.132, 133).

Крім того, як слідує з прийомо-сдаточного акту № 1506 від 19.05.2008 до капітального ремонту прийнятий автомобіль ГАЗ-3307, шасі № НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_2, а з прийомо-сдаточного акту № 1507 від 24.07.2008 слідує, що до капітального ремонту прийнятий автомобіль ГАЗ-53, шасі НОМЕР_4, двигун № НОМЕР_3 (т.1 а.с.78, 128).

За таких обставин, внаслідок не підтвердження первинними документами бухгалтерського обліку виконання капітального ремонту автомобіля ГАЗ-53 (сміттєвоз) за договором № 96 від 12.05.2008, Комунальним підприємством Сімеїзської селищної Ради "Управління житлово-комунального господарства" зайво сплачена сума у розмірі 64481,52 грн.

При цьому, відповідно до типової форми первісної документації по обліку основних коштів ОС-6 «Інвентарна картка обліку основних коштів»по автомобілю ГАЗ-53 (сміттєвоз) відображено збільшення балансової вартості на суму 64481,52 грн та 79 884,83 грн. При цьому, в типової форми первісної документації по обліку основних коштів ОС-6 «Інвентарна картка обліку основних коштів»по автомобілю ГАЗ-3307 (сміттєвоз) ніяких змін не відбувалося, що також підтверджує факт відсутності документального підтвердження проведення капітального ремонту автомобіля ГАЗ-3307 (сміттєвоз).

Крім того, Контрольно-ревізійним відділом у місті Ялта була проведена перевірка виконаних та сплачених робіт по капітальному ремонту автомобіля ГАЗ-53 (сміттєвоз) за замовленням №1507, за результатами якої було встановлено завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 36 677,96 грн, що відображено у акті від 12.04.2011 (т.1 а.с. 49-51).

05.09.2011 позивачем на адресу Філії Концерну "Техвоєнсервіс" "Севастопольський автомобільний ремонтний завод" була направлена претензія з вимогою повернути надмірно сплачені кошти у сумі 101 159,48 грн або надати послуги на цю суму, яка залишена відповідачем не задоволення з підстав, викладених у листі за вих.№ 148 від 23.09.2011 (т. 1 а.с.29-31).

Але суд звертає увагу на той факт, що у відповіді на претензію позивача, Філія Концерну "Техвоєнсервіс" "Севастопольський автомобільний ремонтний завод" зазначає, що, відповідно до умов укладених договорів, завод прийняв на себе зобов'язання по капітальному ремонту зокрема, автомобіля ГАЗ-3307, що не відповідає умовам укладених сторонами договорів №№ 96, 97 від 12.05.2008.

При цьому, у відзиві на позовну заяву, відповідач посилається на умови укладених сторонами інших договорів, зокрема № 19 та № 18 від 15.05.2008.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підприємства, які мають право ведення спрощеного обліку доходів і витрат та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, можуть узагальнювати інформацію в регістрах бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 5 Положень (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87 встановлено, що метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Пунктом 2.1 Положень про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зазначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з пунктом 6 Положень (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318 визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Частиною першою статті 906 Цивільного кодексу України передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача про відсутність порушень, які встановлені за наслідком проведення Контрольно-ревізійним відділом у місті Ялта зустрічної перевірки, оскільки зазначене спростовується матеріалами справи.

Так, у довідці № 24-21/25 від 26.04.2011 зазначено, що аналіз калькуляції вартості робіт (капітальний ремонт двигуна, коробки передач, передньої балки, заднього моста, рульового управління, електрообладнання, спец обладнання та гальмівний системи, а також заміна кабіни та рами) свідчать про те, що проведено однаковий вид ремонтних робіт автомобіля ГАЗ-53 (сміттєвоз), за який два рази перераховано кошти на суму 64481,52 грн. та 79884,83 грн (т.1 а.с.111-118).

Положеннями пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення»№ 6 від 23.03.2012 встановлено, що, з огляду на вимоги частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

У разі необхідності в мотивувальній частині рішення суд може зазначити про урахування ним, зокрема, прийнятих відповідно до Конституції України і Закону України "Про судоустрій і статус суддів" постанов пленуму Вищого господарського суду України (пункт 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення»№ 6 від 23.03.2012)

На підставі викладеного, у зв'язку з тим, що первинними документами бухгалтерського обліку не підтверджується проведення капітального ремонту автомобіля ГАЗ-53 (сміттєвоз) за договором № 96 від 12.05.2008, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Концерну "Техвоєнсервіс" в особі Філії Концерну "Техвоєнсервіс" "Севастопольський автомобільний ремонтний завод" 64 481,52 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача надмірно сплачених коштів за договором №97 від 12.05.2008 в розмірі 36 677,96 грн, суд зазначає наступне.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В обґрунтування зазначених вимог, Комунальне підприємство Сімеїзської селищної Ради "Управління житлово-комунального господарства" посилається на акт перевірки виконаних та сплачених робіт по капітальному ремонту автомобіля ГАЗ-53 (сміттєвоз), заказ № 1507, складений 12.04.2011 позивачем, незалежним спеціалістом - головним механіком філії Ялтинського ДЄУ ДП «Кримавтодор»ОСОБА_4 та контролером -ревізором сектору ревізій організацій та підприємств Контрольно-ревізійного відділу у місті Ялта ОСОБА_5, відповідно до якого встановлено завищення виконаних робіт за договором № 97 від 12.05.2008 на 36677,96 грн (т.1 а.с.49-51).

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи, що акт перевірки виконаних та сплачених робіт за договору № 97 від 12.05.2008, був складений 12.04.2011 та не узгоджений із відповідачем, суд вважає, що зазначений акт не може бути прийнятий у якості належного і допустимого доказу встановлення факту завищення вартості виконаних робіт у сумі 36 677,96 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частини стягнення надмірно сплачених коштів за договором № 97 від 12.05.2008 у сумі 36677,96 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 64481,52 грн.

Витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Концерну "Техвоєнсервіс" (пр-кт Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168 ) в особі Філії Концерну "Техвоєнсервіс" "Севастопольський автомобільний ремонтний завод" (вул. Шабаліна, 2, м. Севастополь, 99029) на користь Комунального підприємства Сімеїзської селищної ради "Управління житлово-комунального господарства" (вул. Шабаліна, 2, м. Севастополь, 99029) 64 481,52 грн, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 289,63 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 23.04.2012.

Суддяпідпис О.О. Єфременко