Постанова

від 24.04.2012 по справі 5019/106/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 5019/106/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Дужич С.П. ,

судді Бучинська Г.Б.

при секретарі Бугай Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача -товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмолдінг»м. Рівне на ухвалу господарського суду Рівненської області у справі № 5019/106/12 від 21.02.12р. (суддя Качур А.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмолдінг»м. Рівне

до відповідача Малолюбашанської сільської ради с. Мала Любаша, Костопільського раону, Рівненської області

про визнання незаконною бездіяльність та зобов»язання виконати дії

за участю представників сторін:

позивача: не з»явився

відповідача: не з»явився

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 21.02.2012 року № 5019/106/12 припинено провадження на підставі п.1ч.1 ст.80 ГПК України за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмолдінг" про визнання незаконною бездіяльність Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області у розгляді заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4242 га у власність шляхом викупу та зобов'язання Малолюбашанську сільську раду розглянути заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмолдінг" про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4242 га у власність шляхом викупу та повідомити заявника про результати розгляду заяви.

Ухвала місцевого господарського суду мотивоване тим, що спір поданий на розгляд господарського суду щодо бездіяльності відповідача та зобов»язання вчинити певні дії (розглянути заяву та повідомити про результати розгляду) не є спором про порушене право суб»єкта господарської діяльності на земельну ділянку (цивільно-правовий спір) а є спором пов»язаним з виконанням управлінських (владних) повноважень органом місцевого самоврядування в галузі використання земель (публічно-правовий спір).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмолдінг»звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 21.02.2012 року у справі №5019/106/12 а справу передати на розгляд господарського суду Рівненської області для розгляду по суті.

Скаржник вважає, що висновок суду не ґрунтується на нормах процесуального права України.

Апеляційна скарга мотивована тим, що як вбачається з наявного в матеріалах договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.08.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмолдінг» купило у товариства з обмеженою відповідальністю «Бреттекс»нерухоме майно нежитлову будівлю контрольно-пропускного пункту, що знаходиться в с. Лісопіль по вул. Грушевського, 3 Костопільського району Рівненської області. Вказана нежитлова будівля загальною площею 32,2 кв.м. розташована на земельній ділянці площею 0,4242 га, кадастровий номер 5623483900:04:007:0033. Позивач зареєстрував своє право власності на нежитлову будівлю, про що свідчить витяг про державну реєстрацію прав від 05 серпня 2011 року №30875873, виданий КП «Рівненське обласне БТІ»

З метою викупу вказаної земельної ділянки 06.11.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмолдінг»на підставі ст. 128 Земельного кодексу України звернулось до Малолюбашанської сільськогї ради із заявою №103 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність шляхом викупу.

Однак, як вбачається з наявних матеріалів справи та не заперечено відповідачем, у місячний строк Малолюбашанська сільська рада подану позивачем заяву не розглянула та не прийняла за його результатами відповідного рішення.

На думку скаржника Малолюбашанська сільська рада всупереч Земельного кодексу України у визначений строк не розглянула на засіданні сесії ради заяву позивача та, відповідно не прийняла рішення ні про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ні про відмову в продажу земельної ділянки, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

У судове засідання на визначений час представники апелянта не з»явилися, явка представників апеляційним судом обов'язковою не визнавалася. Представники відповідача у судове засідання також не з»явилися.

Проте від представника скаржника на адресу суду надійшла заява про відкладення розгляду справи №5019/106/12 у зв»язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні господарського суду Рівненської області.

Враховуючи, що відповідно до ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п»ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів прийшла до висновку про відхилення даного клопотання та можливість розгляду апеляційної скарги позивача по суті за наявними матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмолдінг" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом в якому просив визнати незаконною відмову Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області у розгляді заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4242 га у власність шляхом викупу та зобов'язати Малолюбашанську сільську раду розглянути заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмолдінг" про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4242 га у власність шляхом викупу та повідомити заявника про результати розгляду заяви.

21.02.2012 р. до початку розгляду справи, позивач подав суду першої інстанції заяву в якій уточнив позовні вимоги та просить визнати незаконною бездіяльність Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області у розгляді заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4242 га у власність шляхом викупу та зобов'язати Малолюбашанську сільську раду розглянути заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмолдінг" про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4242 га у власність шляхом викупу та повідомити заявника про результати розгляду заяви.

Зокрема позовні вимоги обґрунтовані тим, що у власності товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмолдінг" є нерухоме майно - нежитлові будівлі конрольно-пропускного пункту, що розміщене на земельній ділянці площею 0,4242 га по вул. Грушевського, 3 в с.Лісопіль Костопільського району Рівненської області. Зазначене майно перейшло у власнітсь позивача за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 23.08.2011 р. укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю "Укрмолдінг" та товариством з обмеженою відповідальністю "Бреттекс". Відповідно до п.1.2. договору від 23.08.2011 р., нежитлова будівля контрольно-пропускний пункт, загальною площею 32,2 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 0,4242 га, кадастровий номер 5623483900:04:007:0033.

З метою отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність шляхом викупу, позивач звернувся до Малолюбашанської сільської ради з відповідною заявою №103 від 16 листопада 2011 р., оскільки земельна ділянка входить до складу забудованих земель промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення відповідача (землі запасу, під дворами). У відповіді №533 від 1 грудня 2011 р. відповідач вказав, що розгляд даного питання можливий після відповіді Вищого адміністративного суду України згідно клопотання сільської ради. Листом №607 від 27 грудня 2011 р. відповідач надіслав позивачу копію листа Вищого адміністративного суду України №БП-8121 від 19 грудня 2011 р. Позивач вважає, що відмова (бездіяльність) відповідача у розгляді заяви позивача є неправомірною і необгрунтованою.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Стаття 3 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлює, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої).

Поняття "суб'єкт владних повноважень" також визначено статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах здійснює зазначені владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконана делегованих повноважень (щодо іншої особи, яка є учасником спору), то такий суб'єкт перебуває "при здійсненні управлінських функцій" і має встановлені нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознаки суб'єкта владних повноважень і, отже, спір за участю останнього повинен вирішуватися адміністративним судом.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Згідно з п.34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин відноситься до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких серед іншого віднесено: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст.127 ЗК України, органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Статтею 128 ЗК України визначено повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування щодо проведення продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам, які здійснюються у визначеному цією статтею порядку. Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень (частина перша статті 128 ЗК). Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки (частина друга статті 128 ЗК). Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови (частина третя статті 128 ЗК).

Відповідно до частини шостої статті 128 ЗК України, рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку, що виникнення цивільних прав та обов'язків щодо земельної ділянки пов'язується з прийняттям рішення про її продаж, а порушення таких прав можливе після прийняття такого рішення або при прийнятті рішення про відмову у продажі.

Дії по проведенню продажу земельних ділянок державної та комунальної власності у визначеному законодавством порядку (одержання клопотань/заяв від юридичних та фізичних осіб про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розгляд таких клопотань, підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок) вчиняються відповідними органами управління під час виконання ними своїх владних повноважень і мають місце саме у сфері публічно-правових відносин.

З наявних у матеріалах справи доказів не вбачається, що земельна ділянка перебувала у власності в особи (ТОВ "Бреттекс"), яка продала об'єкт нерухомості позивачу ТОВ "Укрмолдінг", а натомість вказана земельна ділянка площею 0,4242 га по вул. Грушевського, 3 в с.Лісопіль Костопільського району відноситься до земель запасу Малолюбашанської сільської ради.

Правильним є посилання місцевого господарського суду на п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року N10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" зазначено, що у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З наведеного суд приходить до висновку, що спір, поданий на розгляд господарського суду щодо бездіяльності відповідача та зобов'язання вчинити певні дії (розглянути заяву та повідомити про результати розгляду) не є спором про порушене право суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку (цивільно-правовий спір), а є спором, пов'язаним з виконанням управлінських (владних) повноважень органом місцевого самоврядування в галузі використання земель (публічно-правовий спір).

Така ж позиція відображена в п.1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

Апеляційний господарський суд погоджується з висноввком місцевого суду, що спір щодо визнання незаконною бездіяльності відповідача, що виразилася в не розгляді питання про надання згоди на розробку проекту землеустрою та зобов'язання вчинити певні дії (розглянути заяву та повідомити про результати розгляду) не пов'язаний із здійсненням учасниками судового процесу господарської діяльності, оскільки спір виник виключно у зв'язку з виконанням Малолюбашанською сільською радою владних управлінських функцій, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції винесена з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105, 106 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 21.02.12р. у справі № 5019/106/12 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмолдінг»- без задоволення.

Справу №5019/106/12 повернути господарському суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили..

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Бучинська Г.Б.