Постанова

від 25.04.2012 по справі 5004/15/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2012 р. Справа № 5004/15/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В.

суддів Сініцина Л.М.

при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпін" на рішення господарського суду Волинської області від 14.03.12 р.

у справі № 5004/15/12 (суддя Бондарєв Сергій Васильович )

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпін"

відповідач Приватне підприємство "Мавін"

відповідач Приватне підприємство "Кінг Айс"

відповідач Приватне підприємство "ДЕ-НА"

про визнання правочину недійсним

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3,представника ,довіреність в справі

відповідача 1- не з'явився

відповідача2 -ОСОБА_4,представника,довіреність в справі

відповідача 3-не з"явився

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 14 березня 2012 року у справі 5004/15/12 (ОСОБА_1.) відмовлено у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпін" (м.Жидачів Львівської області) до приватних підприємств : "Мавін" (с. Великий Омеляник Луцького району), "ДЕ-НА" (с. Маяки Луцького району) , "Кінг Айс" (с. Липини Луцького району) про визнання правочину недійсним та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпін" на користь приватного підприємства "Кінг Айс" 1500 гривень витрат на правову допомогу адвоката.

Ухвалюючи рішення з покликанням на норми ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.203, 215, 627, 628, 1011, 1012, 1014, 1022 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України " Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень ", місцевий господарський суд дійшов висновку про: відповідність спірного договору вимогам закону; відсутність підстав для визнання правочину недійсним щодо укладення приватним підприємством "Мавін" з торгівельною оргіназацією- приватним підприємством "Де-На" відповідно до правил, затверджених постановою КМУ від 07.09.1998р. за №1388, договору комісії на продаж приватному підприємству "Кінг Айс" вантажного автомобіля марки "Renault Magnum АЕ 390", держаний номер НОМЕР_2, № двигуна НОМЕР_3, № шасі НОМЕР_4. Також суд вважав, що позивач не обґрунтував належними та допустимими по справі доказами, що підписання спірного договору комісії відбулося після реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна обтяження майна ПП « Малвін» та, що спірним договором комісії, стороною, якою він не був, порушені його права та інтереси, які б потребували захисту шляхом визнання спірного договору недійсним.

Частково стягуючи із позивача на користь приватного підприємства "Кінг Айс" витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 1500 грн , суд першої інстанції врахував характер спору та участь адвоката у справі.

Представником товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпін" подано апеляційну скаргу, якою вважає оскаржуване рішення безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству. Вказує, що висновки місцевого господарського суду про відсутність обтяження майна приватного підприємства «Мавін» у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на час його продажу спростовуються наявними у справі : витягом з журналу обліку надходження і реалізації або передачі для реалізації транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, виданих довідок-рахунків, актів прийняття-передачі, біржових угод і номерних знаків для разових поїздок за 30 листопада 2011 року та витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна з огляду на те, що на час внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (30 листопада 2011 року - 10 год. 04 хв.) приватне підприємство «ДЕ-НА», робочий час якого починається о 9.00, не спроможне було оформити даний продаж .

На переконання апелянта, продаж транспортних засобів здійснено після реєстрації їх обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що є порушенням Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень " ст. 5. п. 6 ст. 12, п. 2 ст. 27 та ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень ". З покликанням на норми ст. 38 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» вважає помилковим висновок місцевого господарського суду , що позивач не обґрунтував належними та допустимими по справі доказами факт порушення його прав та інтересів, які б потребували захисту шляхом визнання спірного договору комісії від 30.11.2011 року недійсним.

Просить рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним правочин щодо укладення приватним підприємством «Мавін» з торговельною організацією приватним підприємством «ДЕ-НА» відповідно до правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року за № 1388, договору комісії на продаж приватному підприємству «Кінг Айс» вантажного автомобіля марки «Renault Magnum АЕ 390» (державний номер НОМЕР_1, № двигуна НОМЕР_3, № шасі НОМЕР_4).

Письмовими запереченнями від 19 квітня 2012 року представник приватного підприємства "Кінг Айс" вважає надуманими доводи апеляційної скарги та наводить свої міркування в їх спростування. Зокрема вказує, що угоди щодо автомобіля мали місце до моменту накладення на нього арешту і заборони відчуження ,так як транспортні засоби були зняті з обліку та всі необхідні документи були надані комісіонеру заздалегідь. Наявність необхідного пакету документів дала змогу оперативно провети огляд ТЗ та оформити довідку-рахунок, тобто, о 09 год. 30 хв. було завершено укладення угоди купівлі-продажу, за якою ПП «Кінг Айс» придбало автомобіль. Арешт даних транспортних засобів на підставі ч. 2 ст. 37 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та ре єстрацію обтяжень» міг набрати чинності лише з момен ту його реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Звертає увагу, що продаж автомобіля здійснював не безпосередньо боржник за виконавчим провадженням (ПП «Мавін»), а підприємство-комісіонер, яке не є борж ником, і на яке не поширювалися будь-які заборони щодо автомобіля. Дане підп риємство жодним чином не було поінформоване про постанову державного ви конавця від 28.11.2011 року, так як не являється учасником виконавчого провадження. Договір комісії і договір купівлі-продажу автомобіля укладені згідно вимог чинного законодавства і не суперечать йому.

Просить рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін , а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпін" - без задоволення.

Під час апеляційного перегляду справи представник товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпін" апеляційну скаргу підтримав з мотивів, які у ній викладені та просив рішення господарського суду Волинської області від 14 березня 2012 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні апеляційного господарського суду представник приватного підприємств «Кінг Айс» проти доводів апеляційної скарги заперечував з мотивів, які викладені у запереченні на апеляційну скаргу. Просив рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Гаплпін» - без задоволення.

Заявою від 25.04.2012 року представник приватного підприємства «Мавін» просив розгляд справи здійснювати у відсутність ПП «Мавін» та вказував на законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у даній справі.

Приватне підприємство «Де-На» не скористалося правом участі під час апеляційного перегляду справи та не забезпечило явку свого представника у судове засідання апеляційного господарського суду хоча про час та місце судового розгляду апеляційної скарги повідомлялося заздалегідь та належним чином.

Стаття 60 ГПК України передбачає, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала Рівненського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 року про призначення розгляду скарги на 25 квітня 2012 року скеровувалася рекомендованим поштовим відправленням за адресою ПП «ДЕ-НА», яка зазначена у довідці з ЄДРПОУ ( т.2, а.с.13) та яка вказувалася даним підприємством у поясненнях та відзиві на позов - Луцький район, с.Маяки,вул.Бригадний Двір,31. Однак, дане поштове відправлення повернуто з відміткою відділення поштового зв»язку «по закінченню терміну зберігання».

За таких обставин колегія суддів вважає, що ПП «Де-На» повідомлено про час та місце апеляційного перегляду справи належним чином.

Також, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників ПП «Де-На»та ПП" Мавін".

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення апелянта та представника відповідача 2 ПП «Кінг Айс», обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галпін» не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції від 04.11.2011 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду № 5005/1955/11-1 від 01.11.2011 року про стягнення із ПП «Мавін» на користь ТзОВ «Торговий дім «Галпін» 145976,94 гривень та запропоновано боржнику його добровільно виконати у строк до 11.11.2011 року ( т.1, а.с.19).

Постановами заступника начальника відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції від 28.11.2011 року накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, автотранспортні засоби та сільськогосподарську техніку, що належить ПП «Мавін» у межах суми звернення стягнення та оголошено розшук транспортних засобів, в тому числі і автомобіля марки "Renault Magnum АЕ 390", державний номер НОМЕР_2, № двигуна НОМЕР_3, № шасі НОМЕР_4 ( т.1, а.с.20,21).

Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження було скеровано до Волинської філії ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України і в органи ДАІ.

Відмітка на супровідному листі до постанови державного виконавця про розшук майна боржника вказує на його отримання 30.11.2011 року за № 4363 Луцьким ВРЕР ВДАІ ( т.1,а.с.120).

Як вбачається із картки арешту ,30.11.2011 року о 13 годині 10 хвилин Луцьким ВРЕР ВДАІ занесено операцію з арешту автомобіля марки "Renault Magnum АЕ 390", державний номер НОМЕР_2 на автоматизований облік (т.1, а.с.128).

Напередодні, 29.11.2012 року транспортні засоби, в тому числі і автомобіль марки "Renault Magnum АЕ 390" знятий з обліку, про що свідчить повідомлення відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ за № 1447, адресоване начальнику відділу ДВС Луцького районного управління юстиції (т.1, а.с.122).

Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 33994110 свідчить, що 30.11.2011 року о 10 годині 04 хвилини до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про публічне обтяження (арешт рухомого майна) ПП «Мавін», здійснене на підставі постанови про арешт майна від 28.11.2011 року ( т.1, а.с.38).

30.11.2011 року між приватним підприємством "Де-На" (комісіонер) та приватним підприємством "Мавін" (комітент) було укладено договір комісії №1284, за умовами пунктів 1.1,1.2 ПП "Де-На" зобов'язалося за дорученням ПП "Мавін" за плату здійснити від свого імені в присутності комітента операцію з продажу - автомобіля Renault Magnum АЕ 390 у строки, визначені сторонами при укладені відповідного договору з покупцем з оформленням довідки - рахунку встановленого зразка ( т.1, а.с.35).

Відповідно до п. 1.2 даного договору комісіонер зобов'язався закінчити роботу з продажу товару оформленням довідки - рахунку встановленого зразка.(а.с. 35).

Наявна у справі довідка-рахунок №171994 від 30.11.2011 року (а.с. 118), яка видана ПП Кінг Айс" вказує, що йому продано автомобіль Renault Magnum АЕ 390, № шасі НОМЕР_4 за 821,99 гривень згідно договору комісії (т.1, а.с.118).

Платіжним дорученням № 310 від 02 грудня 2011 року ПП "Кінг Айс" провело оплату за придбані автотранспортні засоби ( т.1, а.с.90).

За ч. 1 ст. 179 ГК України господарсько-договірними зобов'язаннями є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів.

Статтями 174, 193 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать та повинні виконуватися суб»єктами господарювання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Цивільний кодекс у ч. 1 ст. 509 ЦК України також визначає зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (стаття); істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (частина 3 статті 1012); комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок, (частина 1 статті 1014); після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (частина 1 статті 1022).

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно частин 1, 2, 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У позовній заяві та апеляційній скарзі представник позивача стверджує, що продаж автомобіля здійснено під час дії постанови державного виконавця про його арешт, що, відповідно до ст.215 ЦК України є підставою для визнання правочину по його продажу недійсним.

Механізм провадження торговельної діяльності у сфері оптової та роздрібної торгівлі автомобілями, автобусами, мотоциклами всіх типів, марок і моделей, причепами, напівпричепами та мотоколясками, тракторами, самохідними шасі, самохідними сільськогосподарськими, дорожньо-будівельними і меліоративними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами та транспортними засобами вітчизняного та іноземного виробництва (далі - транспортні засоби) та їх складовими частинами (двигуни, шасі, кузови, рами), що мають ідентифікаційні номери, а також тими транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, які перебували в користуванні і були зареєстровані в установленому законодавством порядку встановлюється Порядком здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1200 від 11.11.2009 року.

Колегія суддів зазначає, що даний Порядок не передбачає та не встановлює комітенту обов»язкового проміжку часу, який необхідно йому витратити на оформлення кожної із операцій по продажу транспортного засобу за договором комісії.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 цього Кодексу).

Відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

За приписами вказаної норми, письмові докази - це документи, в яких містяться відомості про певні обставини, що мають значення для справи, які повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі цифрового, графічного запису або іншим способом, який дає змогу встановити достовірність документа.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень ПП "Мавін", ПП "Де-На", ПП "Кінг Айс" , угода купівлі-продажу автомобіль марки "Renault Magnum АЕ 390", державний номер НОМЕР_2, № двигуна НОМЕР_3, № шасі НОМЕР_4, який напередодні був зняти з обліку ,відбулася вранці 30.11.2011р., і о 9 год. 30 хв. була завершеною із складанням довідки-рахунок № 17994 серії ДНІ.

Між тим, доводи апелянта щодо неможливості здійснення також операції у проміжок часу до 9 години 30 хвилин 30.11.2011 року ґрунтується виключно на його припущеннях.

За таких обставин у колегії суддів відсутні підстави ставити під сумнів означені пояснення представників відповідачів та третьої особи, а доводи апелянта апеляційний господарський суд вважає за необхідне відхилити через їх доказову неспроможність.

За статтею 37 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» до публічних обтяжень серед інших належать: накладення арешту на рухоме майно на підставі рішень уповноважених органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 39 цього Закону публічне обтяження підлягає реєстрації в порядку, встановленому цим Законом, протягом п'яти днів із дня винесення відповідного рішення, на підставі якого воно виникає. Обов'язок щодо здійснення реєстрації покладається на уповноважений орган або на особу, зазначену в рішенні уповноваженого органу. Пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано під час апеляційного перегляду справи ,угода з продажу автомобіль марки "Renault Magnum АЕ 390", державний номер НОМЕР_2, № двигуна НОМЕР_3, № шасі НОМЕР_4 завершено до реєстрації публічного обтяження (накладення арешту на рухоме майно на підставі постанови державного виконавця), який здійснено о 10 годині 04 хвилини 30.11.2011 року.

Згідно ст. 10 Закону України " Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень " у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для застосування ст.215 ЦК України та вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивач не обґрунтував належними та допустимими по справі доказами, що підписання спірного договору комісії відбулося після реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та, що спірним договором комісії, стороною, якою він не був, порушені його права та інтереси, які б потребували захисту шляхом визнання спірного договору недійсним.

Крім того ,частково стягуючи із позивача на користь приватного підприємства "Кінг Айс" витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 1500 грн , суд першої інстанції вірно врахував характер спору та участь адвоката у справі.

Інші доводи апеляційної скарги та пояснення представника позивача не спростовують по суті правильного висновку суду, викладеного у рішенні.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

В силу ст.ст., 33, 38, 43,47 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника товариства з обмеженою відповідальністю « Торговий дім «Галпін» та скасування чи зміни рішення господарського суду Волинської області від 14 березня 2012 року у справі 5004/15/12.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 14 березня 2012 року у справі № 5004/15/12 залишити без змін,а апеляційну скаргу ТзОВ"Торговий дім"Галпін" залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Сініцина Л.М.