Постанова

від 26.04.2012 по справі 16/140-2/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2012 № 16/140-2/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Разіної Т.І.

Дзюбка П.О.

за участю секретаря Карпюк О.С.,

представників:

від позивача - ОСОБА_2 (представник за довіреністю № 2 від 03.01.2012р.),

від відповідача - ОСОБА_3 (представник за довіреністю № 11/1249 від 19.12.2011р.),

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2012р.

у справі № 16/140-2/17 (суддя Домнічева І.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОНІКС»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

про відшкодування матеріальної шкоди 5375,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2012р. у справі № 16/140-2/17 позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОНІКС» 5375,48 грн. - суму страхового відшкодування, 102 грн. - державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2012р. у справі № 16/140-2/17 і прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю, а судові витрати покласти на позивача.

Ухвалою від 03.04.2012р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу та порушено апеляційне провадження у даній справі, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 26.04.2012р.

У судовому засіданні представник позивача в судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 28.02.2012р. - без змін.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2009р. між позивачем та ОСОБА_4 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 061-1405 (надалі - Договір страхування). Предметом даного договору є страхування майнових інтересів потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля «Мерседес Бенц 550», д.р.н. НОМЕР_1, строком до 10.07.2010 року. Вигодонабувачем за договором є страхувальник.

29.06.2010р. по вул. Предславинська, 29, в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля «Хонда» д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 та застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_6.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 29.07.2010р. у справі № 3-3301/10, ДТП сталося в результаті порушення ОСОБА_5 Правил дорожнього руху України та останнього було визнано винного у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль «Мерседес Бенц S 550», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 страхувальника за договором добровільного страхування наземного транспорту № 061-1405 від 10.07.2009р.

Відповідно до Договору страхування автомобіль «Мерседес Бенц S 550», державний номер № НОМЕР_1, в період скоєння ДТП був застрахований скаржником від ризиків пошкодження та втрати автомобіля в результаті ДТП.

16 серпня 2010 року співробітниками Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОНІКС» було складено Страховий акт № 061-1405/616 відповідно до якого був складений розрахунок розміру страхового відшкодування.

Згідно із розрахунком страхове відшкодування складає 5 885,48 грн. (розмір збитку без врахування зносу за вирахуванням франшизи: 6568,90 - 683,42 = 5885,48), що є матеріальним збитком згідно з Правилами страхування, договором № 061-1405 добровільного страхування наземного транспорту від 10 липня 2009 року.

Відповідно до платіжного доручення № 916 грн. від 19 серпня 2010 року позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування згідно договору № 061-1405 від 10.07.2009 року по акту № 061-1405/616 від 16.08.2010 р.

Позивач пред'явив вимоги про відшкодування виплаченого страхового відшкодування в розмірі 5375,48 грн. відповідачу - Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Провідна» як страховику винної у вчиненні ДТП особи, оскільки цивільна відповідальність власника автомобіля «Хонда», державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Провідна» згідно Поліса № ВЕ 2237087.

Повноваження з керування автомобілем «Мерседес Бенц S 550», державний номер № НОМЕР_1, власником ОСОБА_8 передано ОСОБА_4 на підставі договору доручення, укладеного в усній формі, про що мається запис «має право керувати ОСОБА_4», який вчинений у встановленому законодавством порядку в особливих відмітках Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_3, виданого ВРЕР-11 УДАЇ в м. Києві 10.07.2009 року (є в матеріалах справи).

Згідно ст. 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом. Право довіряти в установленому порядку користування і розпорядження транспортним засобом іншій особі передбачено п. 2.12. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, ОСОБА_4, як особа, що в установленому порядку отримала від власника повноваження з керування автомобілем, набув на законних підставах можливість володіти та користуватися чужим майном (транспортним засобом).

Статтями 395, 396 ЦК України передбачено, що особа, яка має право володіння та користування чужим майном, має право і на захист цього права. Захист права власності, зокрема, таким способом як шляхом відшкодування шкоди, заподіяної майну, здійснюється не лише власниками такого майна, а також і особами, які володіють майном з підстав, передбачених законом чи договором.

Згідно ч. 1 ст. 1187 ЦК України діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів, створює підвищену небезпеку не тільки для особи, яка цю діяльність здійснює, але й для інших осіб, у тому числі інших володільців транспортних засобів.

Враховуючи використання ОСОБА_4 чужого транспортного засобу, можливість його пошкодження та знищення, зокрема, іншими особами при управлінні транспортними засобами (ДТП), спонукала ОСОБА_4 захистити ввірений йому транспортний засіб від можливих пошкоджень зі сторони третіх осіб.

Згідно ст. 980 ЦК України та Договору страхування предметом договору майнового страхування є майнові інтереси особи, що не суперечать закону, і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном. Оскільки майнове страхування є надійним та оперативним способом поновлення майнових інтересів, ОСОБА_4 застрахував за свій рахунок ввірений йому автомобіль від ризиків, пов'язаних з його пошкодженням та втратою в результаті ДТП.

Як законний користувач автомобіля «Мерседес Бенц S 550», державний номер № НОМЕР_1, майнові інтереси ОСОБА_4 в повній мірі відповідають визначеним критеріям допустимості майнового страхування. З однієї сторони, ОСОБА_4. заінтересований в збереженні свого матеріального благополуччя, пов'язаного з можливістю користування транспортним засобом, з другої сторони, ОСОБА_4. заінтересований убезпечити ввірений йому транспортний засіб від пошкоджень, втрати, інших посягань на нього. Захист цих майнових інтересів в повній мірі задовольняє майнове страхування, при якому ОСОБА_4. за рахунок коштів страхового відшкодування в змозі відремонтувати пошкоджений транспортний засіб, відновивши таким чином як порушені свої права на управління транспортним засобом, так і право власності ОСОБА_8 як власника транспортного засобу.

На думку колегії суду, враховуючи наявність у ОСОБА_4 заінтересованості у збереженні застрахованого ним транспортного засобу, ОСОБА_4 правомірно укладено Договір страхування, а відтак Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ОНІКС» законно та обґрунтовано виплачено йому страхове відшкодування.

Згідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом згідно ч. 2 ст.1187 ЦК України.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Пунктом 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого згідно з п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів».

У відповідності з п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (510,00 грн.).

Згідно п. 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже, як вірно зазначено, місцевим господарським судом, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОНІКС» як до страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 061-1405 від 10.07.2009 року, перейшло право вимоги до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» в межах фактичних затрат, але не більше розміру відповідальності, передбаченої Полісом № ВЕ 2237087.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про законність та обґрунтованість позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу у сумі 5375,48 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянтом не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2012р. у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2012р. у справі № 16/140-2/17 - без змін.

Матеріали справи № 16/140-2/17 повернути Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя Сотніков С.В.

Судді Разіна Т.І.

Дзюбко П.О.