ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" квітня 2012 р. Справа № 24/42 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Черкащенка М.М. -головуючий, Жукової Л.В., Студенця В.І.,
розглянувши касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 р. у справі № 24/42 господарського суду міста Києва за позовомпублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" докомунального підприємства "Господар" Дарницького району міста Києва простягнення 627 951,88 грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:
позивача: ОСОБА_4 (дов. від 02.04.2012 року);
відповідача: ОСОБА_5 (дов. від 11.01.2012 року)
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Господар" Дарницького району міста Києва 627951,88 грн. заборгованості за договором №03991/1-5-09 від 11.12.1996, з яких 607665,15 грн. -основний борг, 9504,64 грн. -збитки від інфляції, 1748,45 грн. -3% річних та 9033,64 грн. -пеня.
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.06.2011 у справі №24/42 (суддя Шевченко Ю.В.) позов задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.20122 року (головуючий суддя: Новіков М.М., судді: Зубець Л.П., Мартюк А.І.), апеляційну скаргу Комунального підприємства "Господар" Дарницького району міста Києва залишено без задоволення.
Рішення господарського суду м. Києва від 06.06.2011 року у справі №24/42 скасовано. Прийнято нове рішення. В задоволенні позову відмовлено повністю.
Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу в якій просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 року, а справу направити до Київського апеляційного господарського суду на новий розгляд.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.
Відповідно до вимог статей 107, 108, 111 7 ГПК України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Господарський суд міста Києва задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що 11.12.1996 року між Державним комунальним підприємством "Київводоканал", правонаступником якого є позивач та відповідачем укладено договір №03991/1-5-09 на послуги водопостачання та водовідведення (надалі -договір №03991/1-5-09).
Відповідно до вказаного договору, позивач зобов'язався забезпечувати відповідача послугами з постачання питної води та водовідведення, а відповідач зобов'язався здійснювати своєчасну оплату за надані послуги згідно з умовами договору.
Однак, умови вищевказаного договору були змінені на підставі додаткової угоди до договору №03991/1-5-09 від 11.12.1996 року, протоколу узгодження розбіжностей до додаткової угоди та постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2005 року (належним чином засвідчені копії вказаних документів долучено до матеріалів справи).
Додатковою угодою до договору №03991/1-5-09 від 11.12.1996 року, зазначений договір фактично був викладений у новій редакції.
Разом з тим, у своїй позовний заяві ПАТ "АК "Київводоканал" в обґрунтування позовних вимог посилається на положення пунктів 1.1, 3.1, 3.4, 3.8, 4.3 договору у редакції, що існувала до укладення додаткової угоди до договору. Проте, вказані положення не знайшли свого відображення в аналогічних пунктах договору, викладеного у новій редакції додатковою угодою, оскільки у вищевказаних пунктах містяться зовсім інші приписи.
У поданих до апеляційного суду письмових пояснення від 24.01.2012 року №19 представник позивача зазначив, що при зверненні до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення, згідно умов договору №03991/1-50-09 від 11.12.1996 року, позивачем помилково не було зроблено посилань на додаткову угоду, якою договір було викладено у новій редакції.
Апеляційний господарський суд скасовуючи рішення та відмовляючи у позові, у постанові зазначив, що приймаючи рішення та задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції з підстав наведених у позовній заяві, фактично розглянув та вирішив спір на підставі положень договору №03991/1-50-09 від 11.12.1996 року, в редакції, яка не була чинною на момент звернення позивача до суду та у період, за який заявлена вимога про стягнення заборгованості, у зв'язку з чим вказане рішення підлягає скасуванню.
Однак такий висновок суду колегія вважає передчасним та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи і матеріалам справи.
Так відповідно до ч.1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
З апеляційної скарги (з рахуванням уточнень) поданої відповідачем вбачається, що КП "Господар" в обґрунтування своїх вимог посилався на додаткову угоду та протокол розбіжностей до додаткової угоди укладені сторонами, а також зазначав, що при розгляді справи в суді першої інстанції, відповідачем надавалися для огляду та залучення до матеріалів справи копії додаткової угоди до договору від 11.12.1996 року №03991/1-5-09, а також протокол розбіжностей до додаткової угоди та постанова Київського апеляційного суду від 21.12.2005 року.
Також слід зазначити, що відповідач в уточненнях до апеляційної скарги від 22.01.2012 року просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2011 року у справі №24/42 і прийняти нове рішення, яким задовольнити суму боргу в розмірі 294 419,15 грн. однак судом апеляційної інстанції зазначене вище залишено поза увагою.
Крім того, в матеріалах справи містяться пояснення позивача, щодо помилковості посилань в позовній заяві на редакцію договору від 11.12.1996 року №03991/1-05-09 без урахування укладеної додаткової угоди до вказаного договору.
Нормами ч. 3 ст. 101 ГПК України передбачено, що в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги , що не були предметом перегляду в суді першої інстанції.
Отже, суди попередніх судових інстанцій припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 4 7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 111 10 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.
Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, при новому розгляді справи суду належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 р. у справі № 24/42 та рішення господарського суду м.Києва від 06.06.2011 року у справі №24/42 скасувати. Справу №24/42 направити на новий розгляд до господарського суду м.Києва.
Головуючий Черкащенко М.М.
Судді Жукова Л.В.
Студенець В.І.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2012 |
Оприлюднено | 10.05.2012 |
Номер документу | 23854336 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Жукова Л.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні