Рішення

від 25.04.2012 по справі 11/390

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/390 25.04.12

За позовомКомпанії "Ефенес Пропертіз Лімітед" (Efenes Properties Limited) до Дочірнього підприємства "Фірма "Дайленко" простягнення заборгованості Судді Смирнова Ю.М. -головуючий

Курдельчук І.Д.

Літвінова М.Є.

Представники:

від позивача Нощенко О.Б. -представник від відповідача Чиж С.С. -представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні Компанії "Ефенес Пропертіз Лімітед" (Efenes Properties Limited) про стягнення з Дочірнього підприємства "Фірма "Дайленко" заборгованості у розмірі 918 426,25 грн., у тому числі заборгованість з орендної плати у розмірі 812 244,72 грн. за період з січня по грудень 2005 року, пеня у розмірі 62 431,58 грн., інфляційні втрати у розмірі 25 991,83 грн. та 3% річних у розмірі 17 758,12 грн.

31.10.2011 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 43 178 962,33 грн., а саме: 28 203 724,99 грн. -орендна плата за період з січня 2005 року по серпень 2011 року, 279 095,97 грн. -пеня, 8 750 425,19 грн. -інфляційні втрати, 467 420,13 грн. -3% річних, 5 478 296, 05 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2011 колегією суддів у складі: Смирнова Ю.М. (головуючий), Ващенко Т.М., Літвінова М.Є. прийнято справу № 11/390 до свого провадження.

25.01.2012 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли уточнення до заяви про збільшення позовних вимог, в яких позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 42 651 100,83 грн., а саме: 27 782 045,02 грн. -заборгованості з орендної плати за користування нежилими приміщеннями, 216 664,39 грн. -пені, 8 724 433,36грн. -інфляційні втрати, 449 662,01 грн. -3% річних, 5 478 296,05 грн. -штрафу.

Позовні вимоги розглядаються судом в редакції заяви збільшення позовних вимог та уточнень до заяви про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2012 колегією суддів у складі: Смирнова Ю.М. (головуючий), Курдельчук І.Д., Літвінова М.Є. прийнято справу № 11/390 до свого провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань зі сплати орендної плати по договору оренди від 20.12.2003 за період з січня 2005 року по серпень 2011 року та утворенням заборгованості за вказаний період, між позивачем та відповідачем були укладені угоди про врегулювання матеріально-правової суперечки від 20.01.2011 та від 18.02.2011, згідно умов яких відповідач зобов'язався сплатити суму заборгованості, що утворилась за період з січня 2005 року по грудень 2005 року до 31.01.2011, а суму заборгованості, що утворилась за період з січня 2006 року по серпень 2011 року -до 25.10.2011. Однак, в порушення умов зазначених угод відповідач зобов'язання по сплаті заборгованості не виконав. У зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за період з 06.07.2005 по серпень 2011 року (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та уточнень до вказаної заяви), а також нараховані на неї пеню, 3% річних, інфляційні втрати та штраф.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що зазначено у поданій суду заяві про визнання позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

20.12.2003 між Компанією "Ефенес Пропертіз Лімітед" (Efenes Properties Limited) (орендодавець, позивач) та Дочірнім підприємством "Фірма "Дайленко" (орендар, відповідач) укладено договір оренди (далі -Договір).

За умовами вказаного Договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування на умовах оренди нежитлове приміщення загальною площею 1 324,6кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, пров. Рильський, 5 (далі -приміщення, об'єкт оренди).

Відповідно до п. 3.3 Договору вступ орендаря в користування приміщеннями настає з дня підписання сторонами Акту прийому-передачі приміщення в оренду, який є невід'ємною частиною Договору.

01.01.2005 позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове платне користування об'єкт оренди за актом приймання-передачі приміщення в оренду.

Згідно з п. 8.1 Договору даний Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 20.12.2013.

У відповідності з п. 4.1 Договору орендар починає сплачувати орендодавцю орендну плату передбачену даним Договором з 01.01.2005.

Відповідно до п. 4.5 Договору з 01.01.2005 орендна плата платиться орендарем до 10-го числа наступного місяця за попередній місяць, в національній валюті України - гривні, згідно офіційно встановленого НБУ курсу долара США відносно гривні на день підписання між сторонами акту здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Згідно з п. 4.2 Договору вартість оренди 1 кв.м приміщення складає 10 доларів США, згідно офіційно встановленого НБУ курсу долара США відносно гривні на день здійснення платежу.

Відповідно до п. 4.3 Договору розмір орендної плати за місяць складає 13 246 доларів США, згідно офіційно встановленого НБУ курсу долара США відносно гривні на день здійснення платежу.

Орендодавець щомісячно зобов'язується надавати, а орендар підписувати Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) (п. 4.8 Договору).

Згідно з п. 6.1 Договору відповідач зобов'язаний своєчасно і в розмірах передбачених умовами даного Договору, вносити (сплачувати) позивачеві орендну плату.

01.10.2006, 01.10.2008 та 01.11.2008 між позивачем і відповідачем підписані Додаткові угоди № 1, № 2 та № 3 до Договору оренди від 20.12.2003, якими сторони вносили зміни до п. 4.2 та п. 4.3 Договору.

Згідно з п.п. 4.2, 4.3 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 вартість оренди 1 кв.м приміщення складає 606,00 грн., що в грошовому еквіваленті на день укладення даної додаткової угоди складає 120 доларів США, згідно офіційно встановленого НБУ курсу долара США відносно гривні; розмір орендної плати за місяць складає 802 707,60 грн., що в грошовому еквіваленті на день укладення даної додаткової складає 158 952 долари США згідно офіційно встановленого НБУ курсу долара США відносно гривні.

Відповідно до п.п. 4.2, 4.3 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 вартість оренди 1 кв.м приміщення складає 194,40 грн., що в грошовому еквіваленті на день укладення даної додаткової складає 40 доларів США, згідно офіційно встановленого НБУ курсу долара США відносно гривні; розмір орендної плати за місяць складає 257 502,24 грн., що в грошовому еквіваленті на день укладення даної додаткової угоди складає 52 984 долари США, згідно офіційно встановленого НБУ курсу долара США відносно гривні.

У відповідності з п.п. 4.2, 4.3 Договору в редакції Додаткової угоди № 3 вартість оренди 1 кв.м приміщення складає 79,20 грн. 20 коп., що в грошовому еквіваленті на день укладення даної додаткової угоди складає 9,90 доларів США згідно офіційно встановленого НБУ курсу долара США відносно гривні; розмір орендної плати за місяць складає 104 908,32грн., що в грошовому еквіваленті на день укладення даної додаткової угоди складає 13 113,54 долари США, згідно офіційно встановленого НБУ курсу долара США відносно гривні.

З 01.01.2004 набрали чинності Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та Прикінцевих положень Господарського кодексу України щодо цивільних, господарських відносини, які виникли до набрання чинності цими кодексами, положення цих Кодексів застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки правовідносини між сторонами продовжують існувати, вони регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

В матеріалах справи містяться підписані представниками сторін акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період січня по грудень 2005 року на загальну суму 812 244,72 грн. та з січня 2006 року по серпень 2011 року на загальну суму 27 184 417,48 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором оренди, 20.01.2011 та 18.02.2011 між позивачем та відповідачем укладені угоди про врегулювання матеріально-правової суперечки (далі -Угода, угоди).

У пункті 1.3 Угоди від 20.01.2011 сторони погодили, що заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.01.2005 по 31.12.2005 по Договору оренди від 20.12.2003 складає 812 244,72 грн. Вказану заборгованість відповідач зобов'язався сплатити позивачу до 31.01.2011.

У пункті 1.3 Угоди від 18.02.2011 сторони погодили, що заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.01.2006 по 31.08.2011 по Договору оренди від 20.12.2003 складає 27 391 480,27 грн. Вказану заборгованість відповідач зобов'язався сплатити позивачу до 25.10.2011.

Відповідно до положень ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, у зв'язку з підписанням сторонами Угод про врегулювання матеріально-правової суперечки , у відповідача виникло нове зобов'язання щодо строків сплати заборгованості з орендної плати, а саме: заборгованість, що утворилась за період з 01.01.2005 по 31.12.2005 відповідач зобов'язаний був сплатити до 31.01.2011 та заборгованість, що утворилась за період з 01.01.2006 по 31.08.2011 відповідач зобов'язаний сплатити до 25.10.2011.

Позивач вказує, що відповідач зобов'язання зі сплати заборгованості за оренду приміщення за період з 06.07.2005 по серпень 2011 року не виконав. Заборгованість відповідача з орендної плати за період з 06.07.2005 по 31.12.2005 становить 390 564,75 грн., а за період з січня 2006 року по серпень 2008 року -27 391 480,27 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, своїх зобов'язань щодо своєчасної сплати орендної плати за період з 06.07.2005 по 31.08.2011 відповідачем не виконано.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не виконано зобов'язання щодо сплати заборгованості з орендної плати за період з 06.07.2005 по 31.12.2005, розмір якої згідно розрахунку здійсненого відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) становить 390 564,75 грн., та за період з 01.01.2006 по 31.08.2011, розмір якої згідно Угоди про врегулювання матеріально-правової суперечки становить 27 391 480,27 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що зазначено у поданій суду заяві про визнання позовних вимог.

Згідно листа від 16.12.2011 ВАТ Банк Кіпру позивач не отримував жодних коштів від ДП "Фірма "Дайленко" з 20.12.2003.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

В абзаці 8 п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 зазначено, що згідно з ч. 4 ст. 78 ГПК господарський суд виносить ухвалу про прийняття відмови позивача від позову, а відповідно до частини п'ятої цієї ж статті приймає рішення про задоволення позову у разі визнання його відповідачем. Проте суд, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про відмову від позову, зменшення розміру позовних вимог та відповідача - про визнання позову . На підставі ч. 6 ст. 22 ГПК у разі, якщо відповідні дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (у тому числі юридичної чи фізичної особи, яка не є учасником даного судового процесу), спір підлягає вирішенню по суті згідно з вимогами чинного законодавства.

Судом не приймається визначений сторонами в Угоді від 18.02.2011 розмір заборгованості відповідача з орендної плати за період з 01.01.2006 по 31.08.2011 , оскільки сторонами погоджено суму заборгованості, у тому числі, за період, що не настав станом на день укладення вказаної Угоди та за який сторонами ще не були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а згідно з положеннями п. 4.5 Договору з 01.01.2005 орендна плата платиться орендарем до 10-го числа наступного місяця за попередній місяць, в національній валюті України - гривні, згідно офіційно встановленого НБУ курсу долара США відносно гривні на день підписання між сторонами акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) .

Згідно підписаних представниками сторін актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) загальна сума орендної плати за період з січня 2006 року по серпень 2011 року становить 27 184 417,48 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу визнаються судом обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню у розмірі 27 574 982,20 грн. (390 564,72 грн. -заборгованість з 06.07.2005 по 31.12.2005 + 27 184 417,48 грн. -заборгованість за період з січня 2006 року по серпень 2011 року згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) .

Оскільки позивачем позов в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 207 062,82 грн. документально не доведений, суд вважає, що в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5 478 296,05 грн. згідно з п. 1.4 Угоди про врегулювання матеріально-правової суперечки від 18.02.2011.

Згідно приписів ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 1.4 Угоди від 18.02.2011 у випадку невиконання відповідачем перед позивачем свого зобов'язання у розмірі і в строк (момент) передбачений п. 1.3 даної Угоди боржник сплачує кредитору штраф у розмірі 20% від суми заборгованості протягом одного дня з моменту спливу строку визначеного п. 1.3 даної Угоди для виконання боржником перед кредитором свого зобов'язання.

З огляду на те, що у строк встановлений Угодою від 18.02.2011 відповідачем не було сплачено заборгованість у розмірі 27 184 417,48 грн. , а відповідальність у вигляді штрафу передбачена Угодою від 18.02.2011, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу підлягають частковому задоволенню у розмірі 5 436 883,50 грн.

У зв'язку з тим, що судом встановлено відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості з у розмірі 207 062,82 грн., то, відповідно, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 41 412,55 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 216 664,39 грн., інфляційні втрати у розмірі 8 724 433,36грн. та 3% річних у розмірі 449 662,01 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд відзначає, що неустойка (штраф, пеня) є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання, що передбачено Цивільним кодексом України.

При цьому, ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до п. 2.1. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/293 від 29.04.1994, якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

Оскільки в Угодах про врегулювання матеріально-правової суперечки від 20.01.2011 та від 18.02.2011 сторонами не було погоджено відповідальність відповідача у вигляді пені за порушення зобов'язання щодо сплати заборгованості, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 216 664,39 грн. за невиконання грошового зобов'язання є безпідставними.

Посилання позивача на п. 7.1 Договору оренди від 20.12.2003 суд відхиляє, оскільки у зв'язку з укладенням Угод про врегулювання матеріально-правової суперечки від 20.01.2011 та від 18.02.2011 сторони змінили строк виконання зобов'язання зі сплати заборгованості та спосіб забезпечення виконання вказаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманих послуг встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат також визнаються судом обґрунтованими.

Зі здійсненого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат вбачається, що позивачем нараховуються вказані суми, починаючи з листопада 2008 року по 27.10.2011.

Однак, вище судом встановлено, що угодами від 20.01.2011 та від 18.02.2011 сторони змінили строк виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати заборгованості, а саме: заборгованість, що утворилась за період з 01.01.2005 по 31.12.2005 відповідач зобов'язаний сплатити до 31.01.2011, а заборгованість, що утворилась за період з 01.01.2006 по 31.08.2011 відповідач зобов'язаний сплатити до 25.10.2011.

За здійсненим судом перерахунком інфляційних втрат та 3% річних, з урахуванням настання у відповідача строку платежу, визначеного угодами від 20.01.2011 та від 18.02.2011 (на заборгованість за період з 06.07.2005 по 31.12.2005 розрахунок здійснюється з 01.02.2011 по 27.10.2011, а на заборгованість за період з 01.01.2006 по 31.08.2011 розрахунок здійснюється з 26.10.2011 по 27.10.2011), сума інфляційних втрат становить 12 498,07 грн., а сума 3% річних складає 13 103,90 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку з частковим задоволення позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Фірма "Дайленко" (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 1, офіс 410, ідентифікаційний код 22939338) на користь Компанії "Ефенес Пропертіз Лімітед" (Efenes Properties Limited) (1077, Кіпр, Нікосія, вул. Карпенісі, 30), (30, Karpenisiu str., 1077 Nicosia, Cyprus) заборгованість у розмірі 27 574 982 (двадцять сім мільйонів п'ятсот сімдесят чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 20 коп., штраф у розмірі 5 436 883 (п'ять мільйонів чотириста тридцять шість тисяч вісімсот вісімдесят три) грн. 50 коп., 3% річних у розмірі 13 103 (тринадцять тисяч сто три) грн. 90 коп., інфляційні втрати у розмірі 12 498 (дванадцять тисяч чотириста дев'яносто вісім) грн. 07 коп., державне мито у розмірі 19 752 (дев'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят дві) грн. 30 коп. та 182 (сто вісімдесят дві) грн. 81 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Судді Ю.М. Смирнова -головуючий

І.Д. Курдельчук

М.Є. Літвінова

Дата підписання рішення: 28.04.2012