Рішення

від 25.04.2012 по справі 5011-14/2303-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/2303-2012 25.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер Трейдінг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ"

про стягнення 377 469,86 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімер Трейдінг" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ" про стягнення 377 469,86 грн., з яких 357 560,00 грн. основного боргу, 11 465,88 грн. пені, 1 043,68 грн. інфляційних втрат та 7 400,30 грн. 10 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 13509 від 27.09.11 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.02.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.03.12 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.12 р. розгляд справи відкладено на 25.04.12 р.

В судовому засіданні 25.04.12 р. представник позивача позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи те що у матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 25.04.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.09.11 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полімер Трейдінг" (надалі - позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ" (надалі -відповідач, Покупець) було укладено договір поставки № 13509 (надалі -Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у встановлені строки передати у власність Покупця товар, а покупець зобов'язується вчасно прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму (п. 1.1. Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору, ціна товару узгоджується Сторонами у Специфікації.

Відповідно до п. 5.3. Договору, строк оплати кожної партії товару складає 7 календарних днів, якщо інше не вказано у Специфікації.

У п. З Специфікацій встановлено, що строк оплати кожної партії товару складає 30 (тридцять) календарних днів з моменту його отримання

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар за видатковими накладними № 901 від 27.09.11 р., , № 1216 від 25.11.11 р., № 1239 від 30.11.11 р., № 1257 від 02.12.11 р., № 1267 від 05.12.11 р., № 1319 від 14.12.11 р., № 1344 від 19.12.11 р., № 1371 від 22.12.11 р. Відповідачем вартість поставленого товару сплачено частково, у розмірі 329 188 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка на час розгляду справи становить 357 560,00 грн.

Пунктам 9.1. Договору сторони встановили, що за порушення строків оплати товару Покупець сплачує Постачальнику пеню від суми невиконаних грошових зобов'язань у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період порушення строків оплати, за кожен день прострочки, що не звільняє його від виконання зобов'язань за Договором. При порушенні строків оплати покупець сплачує також 10 % річних від простроченої суми.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, який у встановленому порядку не спростовано відповідачем, останньому за порушення виконання зобов'язань за договором правомірно нараховано суму пені у розмірі 11 465,88 грн., а також 7 400,30 грн. 10 % річних та 1 043,68 грн. пені.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачений позивачем судовий збір відшкодовується йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ" (01014, м. Київ, вул. К. Білокур, 8, кв. 11; код ЄДРПОУ 32310078) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер Трейдінг" (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 101; код ЄДРПОУ 37406466) 357 560 (триста п'ятдесят сім тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 11 465 (одинадцять тисяч чотириста шістдесят п'ять) грн. 88 коп. пені, 7 400 (сім тисяч чотириста) грн. 30 коп. 10 % річних, 1 043 (одну тисячу сорок три) грн. 68 коп. інфляційних втрат, 7 549 (сім тисяч п'ятсот сорок дев'ять) грн. 40 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.04.12 р.

Суддя С.М. Мельник