Ухвала

від 21.02.2012 по справі 2а-1670/6119/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 р.Справа № 2а-1670/6119/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2011р. по справі № 2а-1670/6119/11

за позовом Приватного підприємства "Алтай - цепь"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Алтай - Цепь" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, в позові позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від № 0001452301 від 05.07.2011 року, яким йому донараховано податкове зобов"язання з податку на додану вартість за на суму 13352 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3338 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на наявність повного переліку доказів дійсності та правомірності господарських операцій, щодо яких вчинено донарахування.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 року адміністративний позов задоволено: податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві № 0001452301 від 05.07.2011 року визнано протиправним та скасоване.

Державна податкова інспекція у м. Полтаві, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2011р. та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем по справі не доведено обґрунтованості винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тому позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ПП "Алтай - Цепь" (ідентифікаційний код 22550801) зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради 24.01.1995 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №711434. Позивач взятий на податковий облік як платник податків Державною податковою інспекцію у м. Полтаві 26.01.1995 року за реєстраційним №387, зареєстрований платником податку на додану вартість 16.01.2007 року, про що видане свідоцтво №033504.

Державною податковою інспекцію у м. Полтаві проведено позапланову невиїзну перевірку ПП "Алтай - Цепь" з питань взаємовідносин з ТОВ "Дельта Торг" у серпні - вересні 2010 року.

За результатами даної перевірки Державною податковою інспекцію у м. Полтаві складений акт № 5382/23-2/36689110 від 21.06.2011 року, у висновках якого зазначено про заниження ПП "Алтай - Цепь" за серпень - вересень 2010 року податку на додану вартість на загальну суму 13 352 грн., у тому числі за серпень 2010 року на суму 5 837 грн., за вересень 2010 року на суму 7 515 грн., чим порушено п.п. 7.4.1, 7.4.2, 7.4.5, п.7.4, пп.7.5.1, п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин). Крім того, зазначено про порушення ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного Кодексу України у частині недотримання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків.

На підставі вказаного акту податковим органом 05.07.2011 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001452301, яким ПП "Алтай - Цепь" донараховано податкове зобов"язання з податку на додану вартість на суму 13 352 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3338 грн.

Колегія суддів зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач виходив зі встановленого, як на його твердження, порушення платником п.п. 7.4.1, 7.4.2, 7.4.5 п. 7.4; пп.7.5.1, п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Закон України "Про податок на додану вартість" є спеціальним законом з питань оподаткування податком на додану вартість на час здійснення господарської операції позивача та його контрагента, який визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, порядок обліку, внесення податку до бюджету, поняття податкового кредиту та бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 7.4.2 п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Нормою п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно змісту Акту, висновки податкового органу про порушення платником податків зазначених норм закону ґрунтувалися на тому, що працівниками податкового органу в ході проведення перевірки проаналізовано господарські взаємовідносини між ПП "Алтай - Цепь" та його контрагентом ТОВ "Дельта Торг", від операцій з яким платником податку сформовано податкове зобов"язання за серпень - вересень 2010 року.

Встановлено, що актом перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 04.04.2011 року було встановлено порушення ТОВ "Дельта Торг" норм Цивільного Кодексу України в частині недотримання вимог відповідних статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків; встановлено незвітування підприємства до органів податкової служби з липня 2010 року. Податковий орган посилався на факт встановлення відсутності у ТОВ "Дельта Торг" необхідних умов для здійснення транспортування купленого позивачем товару, що ставить під сумнів реальність операцій, щодо яких ПП "Алтай - Цепь" донараховано грошове зобов"язання, а господарська діяльність вказаним контрагентом здійнювалась без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою формування податкового кредиту та заниження об"єкту оподаткування і всі здійснені ним правочини в силу ЦК України є нікчемними.

Крім того, відповідач наголошував, що постановою Господарського суду Чернівецької області №2а-2470/255/11 від 15.02.2011 року скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Дельта Торг", а саме змін щодо місцезнахоження юридичної особи, що були проведені 20.01.2011 року.

За таких обставин, зроблено висновок про неправомірність формування ПП "Алтай - Цепь" податкового зобов"язання від указаного контрагента за серпень - вересень 2010 року.

Колегія суддів зазначає, що такі висновки податкового органу є необгрунтованими, виходячи з наступного.

Встановлено, що державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Дельта Торг", а саме змін щодо місцезнахоження юридичної особи, що проведені 20.01.2011 року за номером ЄДР 10047752262, було скасовано постановою Господарського суду Чернівецької області №2а-2470/255/11 від 15.02.2011 року, тобто після здійснення господарських операцій позивачем зі вказаним контрагентом, щодо яких донараховано грошове зобов"язання.

Жодних рішень компетентних органів, які б свідчили про відсутність у вказаного підприємства відповідної правоздатності перевіряючими не надано.

Щодо твердження податкового органу про неподання ТОВ "Дельта Торг" податкових декларацій за серпень - вересень 2010 року, що виключає умову формування позивачем свого податкового кредиту за рахунок сум, сплачених цьому контрагенту у вказаний період, то відповідно до чинного законодавства, відповідальність юридичних осіб має індивідуальний характер. У законодавстві відсутні норми, які б покладали на платника податків відповідальність за недотримання вимог закону, щодо здійснення свої податкових зобов"язань, зокрема щодо здачі податкової звітності, його контрагентами.

Висновки податкового органу про те, що правочини ТОВ "Дельта Торг" та укладені за його участі договори є нікчемними також є необгрунтованими, оскільки відповідач не надав доказів наявності у відповідних посадових осіб суб"єктів господарської діяльності умислу на вчинення дій, що спрямовані на порушення публічного порядку, суперечать інтересам суспільства й держави.

Крім того, щодо підтвердження реальності та товарності господарських операцій, стосовно яких ПП "Алтай - Цепь" податковим органом донараховано грошове зобов"язання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податкове зобов"язання та кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція -це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог ст. 4 цього ж Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

Встановлено, що між ПП "Алтай - Цепь" та ТОВ " Дельта Торг" було укладено договір на купівлю-продаж товару від 11.07.2010 року.

На підтвердження дійсності укладення та реального виконання даної угоди надано рахунки, накладні, податкові накладні, згідно яких придбано за вищевказаним договором ланцюги із визначенням їх найменувань, кількості та якості. На підтвердження оплати господарської операції позивачем були надані платіжні доручення. Згідно пояснення представника позивача, товар транспортував директор підприємства на власному автомобілі, тому товарно-транспортна накладна не виписувалася. Вказане підтверджується наданими документами про право власності на автомобіль.

Крім того, були надані пояснення стосовно зберігання купленого у ТОВ "Дельта Торг" товару. Так було зазначено, що вказаний товар зберігався у гаражі директора підприємства, на підтвердження чого було надано копію технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок та план земельної ділянки за адресою вул. Петровського, 14, с. Терешки, Полтавський район, Полтавська область.

Вказані докази свідчать про те, що підприємствами угода дійсно була укладена й виконана.

При цьому, з урахуванням того, що директор є одночасно засновником підприємства, такі дії не суперечать чинному законодавству.

Твердження про перевезення та складське зберігання купленого товару засновником є обґрунтованими з урахуванням наданих доказів подальшого руху товарів та його використання у господарській діяльності позивача.

Тому, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, у діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається відповідач не встановлено, та твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені.

Висновки відповідача про відсутність у контрагента ТОВ "Дельта Торг" необхідних умов для результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів також є необгрунтованими. Такі висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту і використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності. Крім того, факт відсутності вказаних ресурсів у підприємства податковим органом не перевірявся, а такий висновок зроблений на підставі податкової звітності, яка не містить достатньої інформації, на підставі якої можливо обґрунтувати такі висновки.

Колегія суддів не погоджується з висновком податкового органу про відсутність права у платника податку на формування податкового кредиту, у зв"язку з відсутністю у позивача умов для виникнення такого права, а саме відсутністю факту придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем куплений товар був реалізований. Подальший рух та реалізація товару отриманого від ТОВ "Дельта Торг" підтверджується наданими договором купівлі - продажу, укладеним між ПП "Алтай - Цепь" та СТГО Південна залізниця від 20.09.2010 року, договором від 17.05.2010 №2842 МТР між позивачем та ВАТ "Укрнафта", договором №7 між платником податку та ВАТ "Машинобудівельний завод "Комсомолець", договором №07/10 від 15.01.2010 року між платником податку та ВАТ "Полтавхіммаш" та договором №103 укладеним між ПП "Алтай - Цепь" та ВАТ "УК Шахта Красноармійська - Західна №1".

На підтвердження реальності даних операції надано накладні, податкові накладні та довіреності, відповідно до яких зазначений товар був переданий працівникам вказаних контрагентів, крім того, надані докази надходження позивачу коштів за вказаний реалізований товар.

З урахуванням зазначеного, позивачем податкове зобов"язання сформоване за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено доказами; товар, в ціні якого ПП "Алтай - Цепь" сплачені суми податку на додану вартість, використаний в господарській діяльності позивача і отриманий від контрагента, що зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платником податку на додану вартість в порядку, визначеному чинним законодавством. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по придбанню товару від ТОВ "Дельта Торг", подальше використання в господарській діяльності позивача та реалізацію його на користь контрагентів - покупців, оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

З урахуванням наведеного, є необґрунтованим та безпідставним донарахування Державною податковою інспекцією у м. Полтаві ПП "Алтай - Цепь" суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 13352 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3 338 грн. і, відповідно, про протиправність податкового повідомлення - рішення № 0001452301 від 05.07.2011 року , доводи податкового органу щодо нікчемності правочину є недоведеними. Данні документів позивача відповідачем не спростовані, а його висновки ґрунтуються на припущеннях.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2011р. по справі № 2а-1670/6119/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М. Судді (підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.