Постанова

від 07.09.2011 по справі 2а-1670/6119/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6119/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Ємець Я.М.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства " Алтай - Цепь " до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

18 липня 2011 року Приватне підприємство " Алтай - Цепь " звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення.

У позові позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від № НОМЕР_1 від 05.07.2011 року, яким йому донараховано податкове зобов"язання з податку на додану вартість за на суму 13 352 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3 338 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що працівниками Державної податкової інспекції у м. Полтаві було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку щодо підтвердження господарських взаємовідносин Приватного підприємства "Алтай - Цепь" з платником податків ТОВ "Дельта - Торг" за серпень - вересень 2010 року. В результаті даної перевірки складений акт № 5382/23-2/36689110 від 21.06.2011 року (далі по тексту - Акт), у висновках якого зазначено про заниження ПП "Алтай - Цепь" за серпень - вересень 2010 року податку на додану вартість на загальну суму 13 352 грн., у тому числі за серпень 2010 року на суму 5 837 грн., за вересень 2010 року на суму 7 515 грн. , чим порушено п.п. 7.4.1, 7.4.2, 7.4.5, п.7.4, пп.7.5.1, п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин). Крім того, зазначено про порушення ч.1 ст.203,215,228,662,655,656 Цивільного Кодексу України у частині недотримання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків. На підставі вказаного акту податковим органом 05.07.2011 року прийнято податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1, яким ПП "Алтай - Цепь" донараховано податкове зобов"язання з податку на додану вартість на суму 13 352 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3 338 грн.

Позивач із викладеними в Акті висновками не погоджується, і вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 05.07.2011 року було прийняте з порушенням діючого законодавства без наявності правових підстав для винесення, а тому просить його скасувати.

Таке твердження позивач обґрунтував тим, що податковий орган дійшов помилкового висновку про збільшення грошового зобов"язання з податку на додану вартість, оскільки товарність та реальність фінансово - господарських операцій ПП "Алтай - Цепь" з контрагентом ТОВ В« Дельта ТоргВ» підтверджена наявністю повного переліку доказів дійсності та правомірності господарських операцій, щодо яких вчинено донарахування грошового зобов"язання. Позивач стверджував, що на момент здійснення операцій, відповідно до яких податковим органом було донараховано податкове забов"язання, контрагент платника податків, ТОВ В« Дельта ТоргВ» , був наділений належною господарською компетенцією, знаходився в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і жодних рішень компетентних органів, які б свідчили про відсутність у вказаного підприємства відповідної правоздатності перевіряючими не надано. А тому підстави щодо неприйняття до уваги податкових накладних, виписаних позивачу ТОВ В« Дельта ТоргВ» , у податкового органу відсутні. Також позивач зазначив, що висновки податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях його посадових осіб, оскільки працівниками ДПІ належним чином не доведено недійсність первинних бухгалтерських документів та їх невідповідність вимогам чинного законодавства, як не доведено і безтоварність відповідних господарських операцій. Крім того, позивач посилався на відсутність у законодавстві норм, які б покладали на платника податків відповідальність за недотримання вимог закону його контрагентами. Разом з тим, як на думку позивача, жодною нормою закону не визначено обов"язок його, як покупця , контролювати виконання контрагентом своїх податкових зобов"язань. В обґрунтування свої позовних вимог позивач також посилався на наявність повного переліку доказів дійсності та правомірності господарських операцій, щодо яких вчинено донарахування.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити. Надали пояснення, аналогічні за змістом обґрунтування позову.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві правомірно та на підставі закону збільшено суму податкового зобов"язання ПП "Алтай - Цепь" , з підстав формування його за рахунок, зокрема, сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару, придбаного в ТОВ В«Дельта Торг В» . Податковий орган посилався, що актом перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 04.04.2011 року було встановлено порушення ТОВ В«Дельта Торг В» норм Цивільного Кодексу України в частині недотримання вимог відповідних вимог статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків; встановлено не звітування підприємства до органів податкової служби з липня 2010 року. Крім того, постановою Господарського суду Чернівецької області №2а-2470/255/11 від 15.02.2011 року скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ В«Дельта ТоргВ» , а саме змін місцезнахоження юридичної особи, що були проведені 20.01.2011 року. Також, як зазначено відповідачем, на підставі податкової звітності ТОВ В«Дельта Торг В» встановлено відсутність на підприємстві власного чи орендованого транспорту, що ставить під сумнів реальність здійснення транспортування товару, а саме ланцюгів. Податковий орган посилався на невідповідність чинному законодавству оформлення складених ТОВ В«Дельта Торг В» податкових накладних, підписання їх некомпетентними особами, у зв"язку з чим відповідач дійшов висновку, що фактично товар не поставлявся, а придбання позивачем товару у контрагента відсутнє, що виключає право для останнього формувати податковий кредит зі вказаних операцій. Тому, як на думку відповідача, оскільки ТОВ В«Дельта Торг В» діяло без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою формування податкового кредиту та заниження об"єкту оподаткування і всі здійснені ним правочини в силу ЦК України є нікчемними, позивачу було правомірно донараховано суму грошового зобов"язання в розмірі 13 352 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 3 338грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ПП "Алтай - Цепь" ( ідентифікаційний код 22550801) зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради 24.01.1995 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №711434.

Позивач взятий на податковий облік як платник податків Державною податковою інспекцію у м. Полтаві 26.01.1995 року за реєстраційним №387, зареєстрований платником податку на додану вартість 16.01.2007 року, про що видане свідоцтво №033504.

Державною податковою інспекцію у м. Полтаві проведено позапланову невиїзну перевірку ПП "Алтай - Цепь" з питань взаємовідносин з ТОВ В«Дельта Торг В» у серпні - вересні 2010 року.

За результатами даної перевірки Державною податковою інспекцію у м. Полтаві складений акт № 5382/23-2/36689110 від 21.06.2011 року (далі по тексту - Акт), у висновках якого зазначено про заниження ПП "Алтай - Цепь" за серпень - вересень 2010 року податку на додану вартість на загальну суму 13 352 грн., у тому числі за серпень 2010 року на суму 5 837 грн., за вересень 2010 року на суму 7 515 грн. , чим порушено п.п. 7.4.1, 7.4.2, 7.4.5, п.7.4, пп.7.5.1, п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин). Крім того, зазначено про порушення ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного Кодексу України у частині недотримання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків. На підставі вказаного акту податковим органом 05.07.2011 року прийнято податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1, яким ПП "Алтай - Цепь" донараховано податкове зобов"язання з податку на додану вартість на суму 13 352 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3 338 грн.

ПП "Алтай - Цепь", не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, звернулось із позовною заявою про визнання його протиправним і скасування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржуване рішення на предмет його відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про його необґрунтованість, а відповідно -протиправність, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач виходив зі встановленого, як на його твердження, порушення платником п.п. 7.4.1, 7.4.2, 7.4.5 п. 7.4; пп.7.5.1, п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Закон України "Про податок на додану вартість" є спеціальним законом з питань оподаткування податком на додану вартість на час здійснення господарської операції позивача та його контрагента, який визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, порядок обліку, внесення податку до бюджету, поняття податкового кредиту та бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 7.4.2 п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Нормою п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно змісту Акту та пояснень представника відповідача, висновки податкового органу про порушення платником податків зазначених норм закону ґрунтувалися на тому, що працівниками податкового органу в ході проведення перевірки проаналізовано господарські взаємовідносини між ПП "Алтай - Цепь" та його контрагентом ТОВ В«Дельта Торг В» , від операцій з яким платником податку сформовано податкове зобов"язання за серпень- вересень 2010 року.

У ході судового розгляду справи відповідачем було надано пояснення та письмові заперечення проти позову, якими стверджував, що актом перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 04.04.2011 року було встановлено порушення ТОВ В«Дельта Торг В» норм Цивільного Кодексу України в частині недотримання вимог відповідних статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків; встановлено незвітування підприємства до органів податкової служби з липня 2010 року. Податковий орган посилався на факт встановлення відсутності у ТОВ В«Дельта Торг В» необхідних умов для здійснення транспортування купленого позивачем товару, що ставить під сумнів реальність операцій, щодо яких ПП "Алтай - Цепь" донараховано грошове зобов"язання, а господарська діяльність вказаним контрагентом здійнювалась без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою формування податкового кредиту та заниження об"єкту оподаткування і всі здійснені ним правочини в силу ЦК України є нікчемними.

Крім того, відповідач наголошував, що постановою Господарського суду Чернівецької області №2а-2470/255/11 від 15.02.2011 року скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ В«Дельта ТоргВ» , а саме змін щодо місцезнахоження юридичної особи, що були проведені 20.01.2011 року.

За таких обставин зроблено висновок про неправомірність формування ПП "Алтай - Цепь" податкового зобов"язання від указаного контрагента за серпень - вересень 2010 року.

Суд критично оцінює такі висновки податкового органу, виходячи з наступного. Як встановлено в ході розгляду справи, державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ В«Дельта ТоргВ» , а саме змін щодо місцезнахоження юридичної особи, що проведені 20.01.2011 року за номером ЄДР 10047752262, було скасовано постановою Господарського суду Чернівецької області №2а-2470/255/11 від 15.02.2011 року, тобто після здійснення господарських операцій позивачем зі вказаним контрагентом, щодо яких донараховано грошове зобов"язання.

Суд також звертає увагу на те, що жодних рішень компетентних органів, які б свідчили про відсутність у вказаного підприємства відповідної правоздатності перевіряючими не надано.

Щодо твердження податкового органу про неподання ТОВ В«Дельта Торг В» податкових декларацій за серпень - вересень 2010 року, що виключає умову формування позивачем свого податкового кредиту за рахунок сум, сплачених цьому контрагенту у вказаний період, суд зазначає наступне. Відповідно до чинного законодавства, відповідальність юридичних осіб має індивідуальний характер. У законодавстві відсутні норми, які б покладали на платника податків відповідальність за недотримання вимог закону, щодо здійснення свої податкових зобов"язань , зокрема щодо здачі податкової звітності, його контрагентами.

Суд також не бере до уваги висновки податкового органу про те, що правочини ТОВ В«Дельта Торг В» та укладені за його участі договори є нікчемними, оскільки відповідач не надав доказів наявності у відповідних посадових осіб суб"єктів господарської діяльності умислу на вчинення дій, що спрямовані на порушення публічного порядку, суперечать інтересам суспільства й держави.

Крім того, щодо підтвердження реальності та товарності господарських операцій, стосовно яких ПП "Алтай - Цепь" податковим органом донараховано грошове зобов"язання, суд зазначає наступне.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податкове зобов"язання та кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» визначено, що господарська операція -це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття В«господарська операціяВ» (бухгалтерський чи економічний ефект).

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог ст. 4 цього ж Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

Судом в ході розгляду справи було встановлено, що між ПП "Алтай - Цепь" та ТОВ В« Дельта ТоргВ» було укладено договір на купівлю-продаж товару від 11.07.2010 року

На підтвердження дійсності укладення та реального виконання даної угоди представником позивача надано суду рахунки, накладні, податкові накладні, згідно яких придбано за вищевказаним договором ланцюги із визначенням їх найменувань, кількості та якості. На підтвердження оплати господарської операції позивачем були надані платіжні доручення. Згідно пояснення представника позивача, товар транспортував директор підприємства на власному автомобілі, тому товарно-транспортна накладна не виписувалася. Вказане підтверджується наданими суду документами про право власності на автомобіль.

Крім того, представником позивача були надані пояснення стосовно зберігання купленого у ТОВ В« Дельта ТоргВ» товару. Так було зазначено, що вказаний товар зберігався у гаражі директора підприємства, на підтвердження чого суду було надано копію технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок та план земельної ділянки за адресою вул. Петровського, 14, с. Терешки, Полтавський район, Полтавська область.

Вказані докази свідчать про те, що підприємствами угода дійсно була укладена й виконана.

При цьому, з урахуванням того, що директор є одночасно засновником підприємства , суд погоджується з позивачем, у тому, що такі дії не суперечать чинному законодавству.

Суд приймає до уваги твердження про перевезення та складське зберігання купленого товару засновником з урахуванням наданих доказів подальшого руху товарів та його використання у господарській діяльності позивача.

Тому суд, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, та приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені.

Як припущення суд розцінює висновки відповідача про відсутність у контрагента ТОВ В«Дельта Торг В» необхідних умов для результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Такі висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту і використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності. Крім того, факт відсутності вказаних ресурсів у підприємства податковим органом не перевірявся, а такий висновок зроблений на підставі податкової звітності, яка не містить достатньої інформації, на підставі якої можливо обґрунтувати такі висновки.

Суд критично оцінює доводи відповідача про відсутність фактичної поставки та придбання товару позивачем, у зв"язку з відсутністю у його контрагента транспортних засобів для транспортування вищевказаного товару, оскільки твердження представників позивача про те, що перевезення здійснювалось директором підприємства на власному транспортному засобі, не спростоване відповідачем та підтверджується доказами щодо права власності на відповідний транспортний засіб.

Суд не погоджується з висновком податкового органу про відсутність права у платника податку на формування податкового кредиту, у зв"язку з відсутністю у позивача умов для виникнення такого права, а саме відсутністю факту придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Так, в ході судового розгляду справи представником позивача надано пояснення стосовно використання купленого товару у господарській діяльності та подальшої його реалізації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем куплений товар був реалізований. Подальший рух та реалізація товару отриманого від ТОВ В« Дельта ТоргВ» підтверджується наданими представником позивача договором купівлі - продажу, укладеним між ПП "Алтай - Цепь" та СТГО Південна залізниця від 20.09.2010 року, договором від 17.05.2010 №2842 МТР між позивачем та ВАТ "Укрнафта", договором №7 між платником податку та ВАТ "Машинобудівельний завод "Комсомолець" , договором №07/10 від 15.01.2010 року між платником податку та ВАТ "Полтавхіммаш" та договором №103 укладеним між ПП "Алтай - Цепь" та ВАТ "УК Шахта Красноармійська - Західна №1".

На підтвердження реальності даних операції представником позивача було надано накладні, податкові накладні та довіреності, відповідно до яких зазначений товар був переданий працівникам вказаних контрагентів, крім того, надані докази надходження позивачу коштів за вказаний реалізований товар.

З урахуванням зазначеного, позивачем податкове зобов"язання сформоване за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено доказами; товар, в ціні якого ПП "Алтай - Цепь" сплачені суми податку на додану вартість, використаний в господарській діяльності позивача і отриманий від контрагента, що зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платником податку на додану вартість в порядку, визначеному чинним законодавством. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по придбанню товару від ТОВ В« Дельта Торг В» , подальше використання в господарській діяльності позивача та реалізацію його на користь контрагентів - покупців, оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про ПДВ" , Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність донарахування Державною податковою інспекцією у м. Полтаві ПП "Алтай - Цепь" суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 13 352 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3 338 грн. і, відповідно, про протиправність податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 05.07.2011 року .

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення та не надав доказів в спростування вищевикладеного, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві № НОМЕР_1 від 05.07.2011 року визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП "Алтай-Цепь" судові витрати у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12 вересня 2011 року.

Суддя І.С. Шевяков