Постанова

від 25.04.2012 по справі 5011-10/823-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2012 № 5011-10/823-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Тищенко О.В.

при секретарі

Дмитрина Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_3 (директор); ОСОБА_4 (представник за довіреністю);

від відповідача - ОСОБА_5 (представник за довіреністю); ОСОБА_6 (представник за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу

Казенного підприємства «Кіровгеологія»

на рішення

господарського суду

міста Києва

від

22.03.2012 року

по справі

№ 5011-10/823-2012 (суддя - Котков О.В.)

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГРК»

до

Казенного підприємства «Кіровгеологія»

про

Зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.03.2012 року, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ПГРК» задоволені у повному обсязі. Зобов'язано казенне підприємство «Кіровгеологія» здійснити товариству з обмеженою відповідальністю «ПГРК» поставку товару (декоративного каміння) згідно з договором № 126 від 19.06.2009 року, за листопад та грудень 2011 року в розмірі 900 куб.м. (2700 тон) до 31.01.2012 року. Зобов'язано казенне підприємство «Кіровгеологія» належним чином та в повному обсязі виконувати умови договору купівлі-продажу декоративного каміння № 126 від 19.06.2009 року та всіх додатків до нього, а саме: здійснювати продаж товариству з обмеженою відповідальністю «ПГРК» декоративне каміння в об'ємі - не менше фактичного об'єму виробітки блоків каменю габро «Бистріївського» родовища, в строки - по мірі видобування блоків декоративного каменю габро «Бистріївського» родовища, на умовах ЕХW - склад «Продавця» (Інкотермс 2000), з моменту набрання рішенням по справі № 5011-10/823-2012 законної сили. Стягнуто з казенного підприємства «Кіровгеологія» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПГРК» неустойки у розмірі 696 807,42 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, казенне підприємство «Кіровгеологія» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2012 року у справі № 5011-10/823-2012 і відмовити ТОВ «ПГРК» у задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що з підписанням нових Специфікацій відбулась зміна умов договору, а саме ціна.

Казенне підприємство «Кіровгеологія» стверджує, що повністю виконав свої договірні зобов'язання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2012 року апеляційну скаргу казенного підприємства «Кіровгеологія» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 5011-10/823-2012.

Розпорядженням секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами від 24.04.2012 року змінено склад колегії суддів.

Казенне підприємство «Кіровгеологія» подало уточнення до апеляційної скарги. Відповідач зазначає, що у зв'язку із істотною зміною умов договору поставка здійснювалась з урахуванням можливого на момент продажу об'єму.

Апелянт стверджує, що не мав намір розривати договір від 19.06.2009 року № 126, в результаті судом необґрунтовано задоволено вимогу про стягнення 696 807,42 грн. неустойки.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПГРК» заперечує проти апеляційної скарги, посилаючись на те, що підписання нових специфікацій не змінило умов договору щодо об'єму каменю, його продажу, договір є обов'язковими для сторін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

19 червня 2009 року між товариством з обмежено відповідальністю «ПГРК» (Покупець) та казенним підприємством «Кіровгеологія» (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу декоративного каміння № 126, за умовами якого Продавець продає блоки декоративного каміння, що добуті в родовищі Продавця: габро «Бистріївського» родовища згідно ГОСТУБВ 2.7. - 59-97 І - VІА групи, некондиційні вироби по цінам Продавця, в асортименті, кількості і строки визначених в специфікація, які є невід'ємною частиною договору, а Покупець приймає та оплачує відібраний товар /а.с. 9-11/.

Згідно вступної частини Договору від імені позивача Договір підписав директор ОСОБА_3, що діяв на підставі Статуту, а від відповідача начальник УПТО ОСОБА_9, що діяв на підставі Положення та довіреності № 312/2-13 від 11.06.2009 року. Довіреність була видана генеральним директором Казенного підприємства «Кіровгеологія» на ім'я: ОСОБА_9 для виконання всіх необхідних дій, щодо укладення від імені відповідача договору купівлі-продажу блоків габро 1-6 груп об'ємом 600 м.куб. на місяць та некондиційних блоків з ТОВ «ПГРК» на суму 5 000 000,00 грн. /а.с. 60/.

01 жовтня 2009 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору, умовами якої внесено зміни в п. 2.3. договору, а саме: розрахунок за поставлений товар проводиться Покупцем, шляхом безготівкової оплати платіжним дорученням на розрахунковий рахунок Покупця, з відстрочкою платежу - 10 банківських днів з моменту відгрузки товару /а.с. 13/.

Пунктом 2.2. Договору купівлі-продажу передбачено, що загальна вартість поставки товару складається з сум, вказаних у специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

Відгрузка товару здійснюється на умовах ЕХW - склад «Продавця» - п. 3.2. Договору.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору в період з 19.06.2009 року по 02.11.2011 року Продавець передав Покупцю товар на суму 20 941 663,05 грн. згідно реєстрів розхідних накладних №№ 1, 2, 3 за 19.06.2009 року по 02.11.2011 року /а.с. 67-77/.

Однак, з 03.11.2011 року відповідач товар позивачу не продавав /не поставляв/, про що свідчить лист ТОВ «ПГРК» № 1711 від 17.11.2011 року /а.с. 14/.

25.11.2011 року позивач звернувся до відповідача із претензією № 2511 та вимогами, а саме: пояснення причин відсутності поставки товару починаючи з 03.11.2011 року, поновлення продажу товару (декоративного каміння) в найкоротші терміни та сплатити неустойку в розмірі вартості недоотриманого товару за період з 03.11.2011 року по 23.11.2011 року в сумі 448 910,46 грн. /а.с. 21-22/, отримання відповідачем листа 23.11.2011 року та претензії 28.11.2011 року підтверджується відмітками про вручення на рекомендованих повідомленнях реєстр. № 01001 8526711 8 та № 01001 8532785 4.

Пунктом 5.2. Договору сторони передбачили, що всі дії обох сторін, направлені на погіршення взаємних економічних показників, розглядаються як дії, спрямовані на розрив договору в односторонньому порядку.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач з 03.11.2011 року не поставляв/продавав товар, що свідчить про дії, спрямовані на розрив договору згідно п. 5.2. договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що в разі одностороннього припинення дії договору зі сторони Продавця, Продавець виплачує Покупцю неустойку в розмірі вартості недоотриманого товару за весь час дії договору.

У відповідності до п. А.4. «Інкотермс 2000, ЕХW» надання товару у розпорядження покупця в названому мiсцi поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засiб, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено, у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів. Якщо сторони не узгодили конкретної точки в межах названого місця поставки, i наявнi декілька придатних для цього точок, продавець може вибрати таку точку в межах мiсця поставки, яка найбiльш вiдповiдає його цiлям.

Так, враховуючи прострочення Продавцем взятих на себе зобов'язань перед Покупцем в частині продажу товару за Договором, з огляду на те, що в період з 03.11.2010 року по 03.12.2010 року Продавець поставив (продав) Покупцю товар на суму 696 807,42 грн., що підтверджується реєстром документів за 01.11.2010 року по 02.11.2011 року та реєстром розхідної накладної № 2 за 05.11.2009 року по 20.02.2011 року, з урахуванням того, що починаючи саме з 03.11.2011 року взяті на себе зобов'язання за Договором відповідач належним чином не виконує, обґрунтованими є позовні вимоги зобов'язати Продавця здійснити Покупцю поставку товару (декоративного каміння) згідно з Договором за листопад та грудень 2011 року в розмірі 900 куб.м. (2700 тон) до 31.01.2012 року; зобов'язати Продавця належним чином та в повному обсязі виконувати умови Договору та всіх додатків до нього, а саме: здійснювати продаж Покупцю декоративне каміння в об'ємі - не менше фактичного об'єму виробітки блоків каменю габро «Бистріївського» родовища, в строки - по мірі видобування блоків декоративного каменю габро «Бистріївського» родовища, на умовах ЕХW - склад «Продавця» (Інкотермс 2000), з моменту набрання рішенням по справі № 5011-10/823-2012 законної сили; та про стягнення з Продавця неустойки за припинення продажу (поставки) товару за Договором в період з 03.11.2011 року по 03.12.2011 року в розмірі 696 807,42 грн. /вартість проданого/поставленого товару за попередній аналогічний період/.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Щодо зміни умов договору, у зв'язку із підписанням специфікацій, то зазначене колегією суддів оцінюється критично, оскільки п. 8.2. договору купівлі-продажу сторони встановили, що всі зміни та доповнення до договору вносяться тільки за згодою сторін та у письмовому вигляді.

За статтею 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Зазначеного матеріали справи не містять, а тому твердження про істотні зміни є безпідставним.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2012 року у справі № 5011-10/823-2012.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2012 року у справі № 5011-10/823-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи № 5011-10/823-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя Чорна Л.В.

Судді Смірнова Л.Г.

Тищенко О.В.

28.04.12 (відправлено)