Постанова

від 17.04.2012 по справі 2а-1984/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 квітня 2012 року 10:50 № 2а-1984/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача -Гавриш І.А.,

представника відповідача -Шевченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-АГРОбуд»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон-АГРОбуд»(надалі -ТзОВ «Регіон-АГРОбуд», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.12.2011р. №0000912340, №0000922340, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, є необґрунтованими та неправомірними.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення -рішення.

В судовому засіданні 13.03.2012 року судом ухвалено замінити неналежного відповідача -Державну податкову інспекцію у Подільському районі м. Києва належним -Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (далі -ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС, відповідач).

ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС проти задоволення позову заперечила в повному обсязі, зазначивши, що перевіркою встановлено, зокрема, заниження ТзОВ «Регіон-АГРОбуд»податку на прибуток підприємств на загальну суму 1 244 792 грн., у т.ч. по періодам: 2010 рік - 1 244 792 грн. (у т.ч. IV квартал 1 244 792 грн.), чим порушено п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР; заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 995 833 грн., у т.ч. по періодам: листопад 2010 року -123 667 грн., грудень 2010 року -683 833 грн., січень 2011 року -188 333 грн., чим порушено п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

В період з 02.08.2011р. по 10.08.2011р. ДПІ у Подільському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Регіон-АГРОбуд»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 10.02.2010р. по 31.03.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 10.02.2010р. по 31.03.2011р., за результатами якої складено Акт від 14.11.2011р. №448/23-404/36867698 Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-АГРОбуд»(код за ЄДРПОУ 36867698) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 10.02.2010р. по 31.03.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 10.02.2010р. по 31.03.2011р. (далі -Акт №448/23-404/36867698 від 14.11.2011р.).

Перевіркою встановлено, зокрема серед іншого, порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у зв'язку із чим, ТзОВ «Регіон-АГРОбуд»занижено податок на прибуток підприємств на суму 1 244 792 грн. та п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого ТзОВ «Регіон-АГРОбуд»занижено зобов'язання по ПДВ за загальну суму 995 833 грн.

За результатами перевірки, 12.12.2011р. ДПІ у Подільському районі м. Києва прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000912340, яким ТзОВ «Регіон-АГРОбуд»збільшено суму зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 244 792 грн. за основним платежем та 311 198 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та №0000922340, яким позивачу збільшено суму зобов'язання з ПДВ в сумі 995 833 грн. за основним платежем та 201 876 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2010р. між ТзОВ «Мінераліс»(виконавець) та ТзОВ «Регіон-АГРОбуд»(замовник) укладено договір №01/11, згідно якого виконавець зобов'язався передати замовнику у власність продукцію (будівельні матеріали), надати послуги, виконати будівельні роботи, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконання на умовах, передбачених даним договором.

Також, 01.11.2010р. сторонами було укладено Додатки №1 та №2 до цього договору, якими погоджено вартість основних машин та механізмів на об'єктах Києво-Печерської Лаври та погоджено вартість основних видів робіт на об'єктах Києво-Печерської Лаври.

На виконання умов договору ТзОВ «Мінераліс»складено та надано ТзОВ «Регіон-АГРОбуд» видаткову накладну №М-00300735 від 30.12.2010р. на поставку матеріалів на суму 833 333,33 грн. без ПДВ; видаткову накладну №М-00000374 від 24.12.2010р. на поставку матеріалів на суму 250 000 грн. без ПДВ; Акт №1 від 04.11.2010р. про надання послуг машин та механізмів на суму 81 666,67 грн. без ПДВ з Додатком №1; Акт №2 від 14.11.2010р. про надання послуг машин та механізмів на суму 37 500 грн. без ПДВ з Додатком №1; Акт №3 від 24.11.2010р. про надання послуг машин та механізмів на суму 9Ї666,67 грн. без ПДВ з Додатком №1; Акт №4 від 30.11.2010р. про надання послуг машин та механізмів на суму 271 666,67 грн. без ПДВ з Додатком №1; Акт №4/1 від 30.11.2010р. про надання послуг машин та механізмів на суму 135 833,34 грн. без ПДВ з Додатком №1; Акт №5 від 15.12.2010р. про надання послуг машин та механізмів на суму 248 333,33 грн. без ПДВ з Додатком №1; Акт №7 від 30.12.2010р. про надання послуг машин та механізмів на суму 1 833 333,33 грн. без ПДВ з Додатком №1; Акт №8 від 30.12.2010р. про надання послуг машин та механізмів на суму 254 166,67 грн. без ПДВ з додатком №1; Акт №9 від 31.12.2010р. на виконання будівельних робіт на суму 941 666,67 грн. без ПДВ з Додатком №1.

За отримані товари, виконані роботи і надані послуги ТзОВ «Регіон-АГРОбуд»розрахувалось в безготівковому порядку перерахувавши суму 4 845 000 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Мінераліс»виписано ТзОВ «Регіон-АГРОбуд»наступні податкові накладні: №737 від 04.11.2010р. на суму 98 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 333,33 грн.), №738 від 12.11.2010р. на суму 45 500 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 500 грн.), №740 від 24.11.2010р. на суму 110 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 18 3333,33 грн.), №764 від 26.11.2010р. на суму 163 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 27 166,67 грн.), № 741 від 30.11.2010р. на суму 326 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 54 333,33 грн.), №856 від 15.12.2010р. на суму 298 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 49 666,67 грн.), №857 від 23.12.2010р. на суму 305 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 50 833,33 грн.), №858 від 24.12.2010р. на суму 300 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 50 000 грн.), №859 від 27.12.2010р. на суму 500 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 83 333,33 грн.), № 867 від 28.12.2010р. на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 83 333,33 грн.), №861 від 29.12.2010р. на суму 2 199 999,67 грн. (в т.ч. ПДВ - 366 666,67 грн.) та №922 від 31.12.2010р. на суму 1 130 000 грн. (в т.ч. ПДВ -188 333,33 грн.).

Суми податку на додану вартість по переліченим податковим накладним були включені позивачем до складу податкового кредиту за листопад-грудень 2010р. та січень 2011р.

По факту здійснення господарських операцій, оформлених вищезазначеними первинними документами позивачем було віднесено до складу валових витрат за IV-й квартал 2010 року суми по взаємовідносинах з ТОВ «Мінераліс»на загальну суму 4 979 167 грн.

Як зазначив відповідач, ДПІ у Подільському районі в м. Києві отримано акти ДПІ у Голосіївському районі м. Києва: - №832/3-23-40 від 27.06.2011р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Мінераліс»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТзОВ ГРУП», ТзОВ «Регіон-Агробуд», ТзОВ «Агрофермтехніка»за грудень 2010р. та №857/3-23-30-32486018 від 01.08.2011р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Мінераліс»з метою перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати ПДВ за період з 01.11.2010р. по 31.01.2011р. та з 01.03.2011р. по 31.03.2011р. В наведених актах зазначено, що відповідно податкової звітності з ПДВ за вказані періоди, поданої до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, перевіркою встановлено наявність податкового кредиту сформованого за рахунок: ТзОВ CT Груп»(стан «3»-прийнято рішення про припинення (ліквідація, закриття), сума 2 446 460,16 грн.; ТзОВ «Комплект -Будінвест» (стан «8»- до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), сума 1 762 415,46 грн.; ТзОВ «Агрофермтехніка»(стан «10»- запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання), сума 1 045 107,07 грн.

Питома вага податкового кредиту, сформованого за рахунок вищезазначених контрагентів, складає 95,85% від всього задекларованого податкового кредиту ТзОВ «Мінераліс»за перевіряємий період.

Податковий орган, в обґрунтування правомірності винесених податкових повідомлень-рішень зазначив, що у контрагентів ТзОВ «Мінераліс»відсутня матеріальна база для здійснення господарської діяльності, відсутні трудові ресурси, відсутні факти придбання товарів, що підтверджують товарність господарських операцій, а також підприємствами не подавалась податкова звітність, а також анульовано свідоцтва про реєстрацію платниками ПДВ.

Однак, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа: дату і місце складання: назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції: одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження реальності та товарності господарської операції, позивачем надано копії: договору та додатків, актів та додатків до них, видаткових накладних, банківських виписок, податкових накладних, податкових декларацій.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) встановлено, що під терміном «валові витрати виробництва та обігу»- сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно з абзацом четвертим п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з наявних у справі доказів, позивач сплатив вартість виконаних наданих послуг, що підтверджується матеріалами перевірки. Факт виконання робіт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів про приймання виконаних робіт.

Податковим органом не надано доказів невиконання ТзОВ «Мінераліс»перед ТзОВ «Регіон-АГРОбуд»зобов'язань по договору №01/11.

Відповідно до п. 11.2.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив розрахунок з підрядником в безготівковій формі та в повному обсязі, а тому у відповідності до зазначеної вище норми отримав право на збільшення валових витрат.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що була чинною на момент виникнення правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно до п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що була чинною на момент виникнення правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що була чинною на момент виникнення правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що була чинною на момент виникнення правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як вбачається з наявних у справі доказів, на момент видачі податкових накладних ТзОВ «Мінераліс»було зареєстроване платником ПДВ, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Акту перевірки №857/3-23-30-32486018 від 01.08.2011р.

З огляду на наведені положення законодавства суд прийшов до висновку, що у податкового органу не було підстав для не врахування податкових накладних при формуванні позивачем податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що була чинною на момент виникнення правовідносин) зареєстровані платники податку мають право нараховувати податок на додану вартість, складати та видавати податкові накладні.

Відповідачем не надано доказів того, що сплачений ТзОВ «Регіон-АГРОбуд»в ціні послуг ПДВ не був задекларований чи не сплачений ТзОВ «Мінераліс»при формуванні зобов'язання.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності (згідно Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №1112/11/13-10 від 20.07.2010р.).

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції (згідно Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 року).

Дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

На підтвердження товарності господарських операцій ТзОВ «Регіон-АГРОбуд»надано копії договорів будівельного підряду, укладених останнім (генпідрядник) із Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою (замовник), згідно якого генпідрядник зобов'язався провести аварійно-відновлювальні роботи з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на території Лаври у м. Києві. В свою чергу, ТзОВ «Регіон-АГРОбуд»уклало із ТзОВ «Мінераліс»договір №01/11 від 01.11.2010р. щодо отримання будівельних послуг та послуг будівельної техніки. Також, представником позивача надано копію податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб, з якої вбачається, що у ТзОВ «Мінераліс»кількість працюючих на момент виконання господарської операції становила 12 чоловік, зазначені обставини підтверджуються актом перевірки.

Крім цього, в матеріалах справи наявна копія ліцензії від 11.05.2010р., виданої ТзОВ «Мінераліс»для здійснення діяльності, пов'язаної із створення об'єктів архітектури.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу; зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має спрямовуватись на реальне настання обумовлених ним правових наслідків.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано доказів з відповідного Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, щодо наявності запису про відсутність ТзОВ «Мінераліс»за місцем реєстрації.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем було правомірно включено видані йому ТзОВ «Мінераліс»податкові накладні до податкових декларацій при формуванні податкового кредиту за перевіряємий період. Тому, у податкового органу не було підстав для не врахування сум податкового кредиту сформованого позивачем по податковим накладним виписаним ТзОВ «Мінераліс».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 12.12.2011р. №0000912340, №0000922340 прийняті Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-АГРОбуд»є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-АГРОбуд»-задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 12 грудня 2011 року №0000912340.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 12 грудня 2011 року №0000922340.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 23.04.2012 року.

Суддя Є.В. Аблов