Ухвала

від 02.08.2012 по справі 2а-1984/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1984/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Стоцького О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-АГРОбуд»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон-АГРОбуд»(далі -Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0000912340 та 0000922340 від 12.12.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 квітня 2012 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконне та необґрунтоване, на його думку, рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем з 02.08.2011 року по 10.08.2011 року проведено позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.02.2010 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт №448/23-404/36867698 від 14.11.2011 року.

В ході перевірки встановлено порушення Позивачем п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та занижено податок на прибуток підприємств на суму 1 244 792,00 грн.; п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та занижено зобов'язання по податку на додану вартість за загальну суму 995 833,00 грн.; п.5.1 ст.5 Положення про комунальний податок, затверджений рішенням Київської міської Ради народних депутатів «Про затвердження Положення про комунальний податок в м.Києві»від 18.03.2004 року №81/1291 та занижено комунальний податок на суму 20,40 грн.; Положення про комунальний податок, затверджений рішенням Київської міської Ради народних депутатів «Про затвердження Положення про комунальний податок в м.Києві»від 18.03.2004 року №81/1291 та не подано розрахунки комунального податку за І квартал 2010 року, ІІ квартал 2010 року.

За результатами перевірки 12.12.2011 року Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000912340 про збільшення Позивачу суми зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 244 792,00 грн. за основним платежем та 311 198,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення №0000922340 про збільшення Позивачу суми зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 995 833,00 грн. за основним платежем та 201 876,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

01.11.2010 року між Позивачем (замовник) та ТзОВ «Мінераліс»(виконавець) укладено договір №01/11, за умовами якого виконавець зобов'язався передати замовнику у власність продукцію (будівельні матеріали), надати послуги, виконати будівельні роботи, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконання на умовах, передбачених даним договором, та Додатки №1 та №2 до вказаного договору, якими погоджено вартість основних машин та механізмів на об'єктах Києво-Печерської Лаври та погоджено вартість основних видів робіт на об'єктах Києво-Печерської Лаври.

ТзОВ «Мінераліс»складено та надано Позивачу видаткову накладну №М-00300735 від 30.12.2010 року на поставку матеріалів на суму 833 333,33 грн. без податку на додану вартість; видаткову накладну №М-00000374 від 24.12.2010 року на поставку матеріалів на суму 250 000,00 грн. без податку на додану вартість; Акт №1 від 04.11.2010 року про надання послуг машин та механізмів на суму 81 666,67 грн. без податку на додану вартість з Додатком №1; Акт №2 від 14.11.2010 року про надання послуг машин та механізмів на суму 37 500,00 грн. без податку на додану вартість з Додатком №1; Акт №3 від 24.11.2010 року про надання послуг машин та механізмів на суму 49 666,67 грн. без податку на додану вартість з Додатком №1; Акт №4 від 30.11.2010 року про надання послуг машин та механізмів на суму 271 666,67 грн. без податку на додану вартість з Додатком №1; Акт №4/1 від 30.11.2010 року про надання послуг машин та механізмів на суму 135 833,34 грн. без податку на додану вартість з Додатком №1; Акт №5 від 15.12.2010 року про надання послуг машин та механізмів на суму 248 333,33 грн. без податку на додану вартість з Додатком №1; Акт №7 від 30.12.2010 року про надання послуг машин та механізмів на суму 1 833 333,33 грн. без податку на додану вартість з Додатком №1; Акт №8 від 30.12.2010 року про надання послуг машин та механізмів на суму 254 166,67 грн. без податку на додану вартість з додатком №1; Акт №9 від 31.12.2010 року на виконання будівельних робіт на суму 941 666,67 грн. без податку на додану вартість з Додатком №1.

Оплата Позивачем отриманих товарів, виконаних робіт та наданих послуг здійснена Позивачем за допомогою безготівкового розрахунку шляхом перерахування коштів в сумі 4 845 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

В свою чергу ТзОВ «Мінераліс»виписано Позивачу податкові накладні: №737 від 04.11.2010 року на суму 98 000,00 грн. (в т.ч. податок на додану вартість 16 333,33 грн.), №738 від 12.11.2010 року на суму 45 500,00 грн. (в т.ч. податок на додану вартість 7 500,00 грн.), №740 від 24.11.2010 року на суму 110 000,00 грн. (в т.ч. податок на додану вартість 18 3333,33 грн.), №764 від 26.11.2010 року на суму 163 000,00 грн. (в т.ч. податок на додану вартість 27 166,67 грн.), №741 від 30.11.2010 року на суму 326 000,00 грн. (в т.ч. податок на додану вартість 54 333,33 грн.), №856 від 15.12.2010 року на суму 298 000,00 грн. (в т.ч. податок на додану вартість 49 666,67 грн.), №857 від 23.12.2010 року на суму 305 000,00 грн. (в т.ч. податок на додану вартість 50 833,33 грн.), №858 від 24.12.2010 року на суму 300 000,00 грн. (в т.ч. податок на додану вартість 50 000,00 грн.), №859 від 27.12.2010 року на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. податок на додану вартість 83 333,33 грн.), № 867 від 28.12.2010 року на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. податок на додану вартість 83 333,33 грн.), №861 від 29.12.2010 року на суму 2 199 999,67 грн. (в т.ч. податок на додану вартість 366 666,67 грн.) та №922 від 31.12.2010 року на суму 1 130 000,00 грн. (в т.ч. податок на додану вартість 188 333,33 грн.).

Вказані суми податку на додану вартість включені Позивачем до складу податкового кредиту за листопад-грудень 2010 року та січень 2011 року.

В подальшому на підставі вказаних первинних документів Позивачем віднесено до складу валових витрат за IV-й квартал 2010 року суми по взаємовідносинах з ТОВ «Мінераліс» на загальну суму 4 979 167,00 грн.

Судом першої інстанції також встановлено, що Відповідачем отримано акти Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва №832/3-23-40 від 27.06.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Мінераліс»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТзОВ ГРУП», ТзОВ «Регіон-Агробуд», ТзОВ «Агрофермтехніка»за грудень 2010 року та №857/3-23-30-32486018 від 01.08.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Мінераліс»з метою перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2010 року по 31.01.2011 року та з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року.

Згідно вказаних актів встановлено наявність податкового кредиту, сформованого за рахунок ТзОВ CT Груп»(стан «3»- прийнято рішення про припинення (ліквідація, закриття) на суму 2 446 460,16 грн.; ТзОВ «Комплект-Будінвест» (стан «8»- до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням) на суму 1 762 415,46 грн.; ТзОВ «Агрофермтехніка»(стан «10»- запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) на суму 1 045 107,07 грн.

Питома вага податкового кредиту, сформованого за рахунок вищезазначених контрагентів, складає 95,85% від всього задекларованого податкового кредиту ТзОВ «Мінераліс» за перевіряємий період.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Згідно ч.ч.1, 2 ст.9 вказаного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Реальність здійснених Позивачем господарських операцій підтверджується наданими ним первинними документами: копіями договору та додатків, актів та додатків до них, податкових та видаткових накладних, банківських виписок, податкових декларацій.

За визначенням п.п.5.1, 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції, валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Відповідно до абз. 4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Позивачем сплачено вартість наданих послуг, що підтверджується відповідними розрахунковими та платіжними документами, а сам факт виконання робіт підтверджується копіями актів про приймання виконаних робіт.

Пунктом 11.2.1 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

За правилами п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями .

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

На момент видачі податкових накладних ТзОВ «Мінераліс» зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується копією Акту перевірки №857/3-23-30-32486018 від 01.08.2011 року.

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зареєстровані платники податку мають право нараховувати податок на додану вартість, складати та видавати податкові накладні.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Отже, безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість для Позивача є наявність належно оформлених первинних документів, оскільки Відповідачем не доведено, що відомості, які вони містять, не відповідають дійсності.

Реальність та товарність господарських операцій Позивача підтверджується копіями договорів будівельного підряду, укладених ним (генпідрядник) із Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою (замовник), згідно якого генпідрядник зобов'язався провести аварійно-відновлювальні роботи з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на території Лаври у м. Києві.

В свою чергу, Позивач уклав із ТзОВ «Мінераліс»договір №01/11 від 01.11.2010 року про отримання будівельних послуг та послуг будівельної техніки.

Позивачем надано копію податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб, з якої вбачається, що у ТзОВ «Мінераліс»кількість працюючих на момент виконання господарської операції становила 12 чоловік, що підтверджуються актом перевірки.

Також, ТОВ «Мінераліс»має ліцензію від 11.05.2010 року на здійснення діяльності, пов'язаної із створення об'єктів архітектури.

Статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу ; зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має спрямовуватись на реальне настання обумовлених ним правових наслідків.

Згідно п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що включення Позивачем виданих йому ТзОВ «Мінераліс»податкових накладних до податкових декларацій при формуванні податкового кредиту за перевіряємий період є правомірним, а дії Відповідача стосовно неврахування сум податкового кредиту, сформованого Позивачем по податковим накладним виписаним ТзОВ «Мінераліс» суперечать нормам податкового законодавства.

Згідно ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу .

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів в обґрунтування правомірності прийнятого ним рішення, проте як, Позивачем в повній мірі обґрунтовано заявлені ним позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 квітня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Бужак Н.П.

Ухвала складена в повному обсязі 06 серпня 2012 року.