Рішення

від 07.05.2012 по справі 5006/15/13/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.05.12 р. Справа № 5006/15/13/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Пилипенко О.М., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфахім», м.Донецьк

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м.Донецьк

про стягнення 120 992,88грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (за довір.)

від відповідача: ОСОБА_3 (за довір.)

В судовому засіданні 19.04.12р. оголошувалась перерва до 07.05.12р.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфахім», м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 120 992,88грн., яка складається з основного боргу в розмірі 118980,00грн., втрат від інфляції в розмірі 594,90грн., 3% річних в розмірі 1417,98грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір №4400003093 від 24.06.11р., видаткові накладні №А-00000086 від 07.07.11р. на суму 63960грн., №А-00000122 від 01.09.11р. на суму 174000,00грн., податкові накладні від 25.06.11р., від 07.07.11р. та від 01.09.11р., рахунки-фактури, довіреності №01323 від 06.07.11р. та №01646 від 22.08.11р., претензію від 07.12.11р.

Ухвалою від 12.03.12р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/15/13/2012.

21.03.12р. відповідач надав відзив на позовну заяву №43-17/94 від 20.03.12р., в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на надання позивачем неповного пакету документів при поставці та прострочення поставки товару.

07.05.12р. позивач надав уточнення до позовної заяви, з якої вбачається, що позивачем фактично зменшено розмір позовних вимог до 106983,10грн., з яких: основний борг - 104980,00грн., 3% річних - 1408,20грн. та інфляція - 594,90грн. Зменшення суми основного боргу обґрунтовано сплатою відповідачем 30.03.12р. на рахунок позивача 14000,00грн. Отже, справа №5006/15/13/2012 розглядається судом з урахуванням вказаної заяви позивача.

В судовому засіданні 07.05.12р. позивач підтримав вимоги, зазначені в позовній заяві (з урахуванням змін).

Відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Встановив:

24 червня 2011 року між Позивачем і Відповідачем був укладений договір поставки №4400003093 (далі - Договір), відповідно до умов якого Позивач (постачальник) зобов'язувався поставити товар (Шафу сушильну СНОЛ 58/350 - 2шт. вартістю 21120,00грн., включаючи ПДВ, Піч лабораторну СНОЛ 7,2/1300 - 2шт. вартістю - 42840,00грн., включаючи ПДВ, Піч Камерну СНО 3.5.2,5/1300 - 2шт. вартістю - 174000,00грн., включаючи ПДВ) загальною вартістю 237960,00грн., включаючи ПДВ, а Відповідач (покупець) зобов'язувався прийняти та сплатити товар.

Постачальник відповідно п.2 договору поставляє продукцію на склад покупця згідно погодженого графіку за письмовою заявкою покупця, але не пізніше 21 календарного дня з дати авансування.

Згідно п.3 договору зобов'язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції на складі покупця, який повідомивши постачальника, має право відмовитись від прийняття або кінцевої сплати продукції, поставка якої прострочена. В разі відмови покупця від прийняття продукції постачальник зобов'язаний повернути покупцю суму авансу протягом трьох банківських днів з моменту відмови.

Відповідно до п.6 договору постачальник разом з продукцією зобов'язаний надати сертифікат якості (паспорт) виробника, завірений оригінальними печатками виробника або копію сертифікату якості, завірену оригінальною печаткою постачальника; рахунок-фактуру на оплату; товарно-транспортні документи, податкову накладну.

Згідно до п.8 договору оплата виконується наступним чином: 50% аванс, інші 50 % протягом 15 календарних днів по факту поставки.

Договір №4400003093 від 24.06.11р. підписаний сторонами та скріплений печатками.

Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Відповідно ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

25.06.11р. відповідачем на рахунок позивача сплачено аванс в сумі 118980,00грн. відповідно до п.8 договору, що підтверджується наданими до матеріалів справи платіжним дорученням №8045 від 25.06.11р. та банківською випискою від 25.06.11р.

Згідно з видатковими накладними №А-00000086 від 07.07.11р. на суму 63960грн. та №А-00000122 від 01.09.11р. на суму 174000,00грн. позивачем (постачальником) було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму - 237960,00грн., що підтверджується підписом на вказаних накладних уповноваженого представника покупця та довіреностями №01323 від 06.07.11р. і №01646 від 22.08.11р. Факт отримання вказаного товару підтверджений також представником відповідача, який брав участь в судових засіданнях.

Щодо тверджень відповідача про ненадання позивачем сертифікату якості (паспорту) на поставлений товар суд вважає за необхідне зазначити наступне:

За умовами укладеного між сторонами договору поставки сертифікати якості передаються разом з продукцією.

За твердженням позивача при отриманні товару покупцем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки продукції. Крім того, умовами договору не передбачено письмове оформлення факту передачі покупцю сертифікатів якості на продукцію.

Згідно ч.1 ст.666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору поставки або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч.2 ст.666 ЦК України).

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, товари, від яких покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.

За поясненнями відповідача будь-яких письмових звернень щодо необхідності передачі постачальником сертифікатів якості на товар відповідачем позивачу не направлялось.

Оскільки суду не надано доказів неналежного виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань щодо передачі відповідачу документів, не надано доказів відмови від цієї продукції та прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору поставки №4400003093 від 24.06.11р. та надав разом з товаром документи, зазначені в п.6 договору.

Згідно приписів ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, відповідно до п.8 договору товар за видатковими накладними №А-00000086 від 07.07.11р. на суму 63960грн. та №А-00000122 від 01.09.11р. на суму 174000,00грн. мав бути повністю оплачений відповідно до 23.07.11р. та до 17.09.11р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач пред'являв відповідачу претензію від 07.12.11р., в якій просив протягом 10 днів сплатити суму боргу за поставлену продукцію за договором №4400003093 від 24.06.11р.

В листі №14-10/3670 від 23.12.11р. відповідач визнав наявність простроченої заборгованості ПАТ «Донецький електрометалургійний завод» перед ТОВ «Альфахім».

Відповідач у відзиві на позов посилається на недодержання позивачем строків постачання, в наслідок чого, згідно п.3 договору, відповідач вправі відмовитись від прийняття або остаточної оплати продукції, постачання якої прострочено.

Як встановлено судом, поставка продукції за накладною від 07.07.11р. була здійснена позивачем без прострочення, а поставка за накладною від 01.09.11р. з простроченням.

За приписами ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Беручи до уваги, що поставка за накладною від 07.07.11р. була здійснена у встановлений договором строк, оплата цієї партії товару, з огляду на приписи ч.1 ст.692 ЦК України та п.8 договору, повинна бути здійснена відповідачем без будь-яких умов.

Пунктом 3 договору поставки передбачено, що покупець вправі, повідомивши постачальника, відмовитися від прийняття та/або остаточної оплати продукції, поставка якої прострочена.

Зокрема, як вказує відповідач, ним на адресу позивача був направлений лист від 18.11.11р. №43-17/71 (а.с.62-63) про відмову від остаточної оплати продукції у зв'язку з простроченням поставки. Зазначений лист доданий до матеріалів справи.

Представник позивача, який приймав участь в судовому засіданні, повідомив, що зазначений лист ПрАТ «Донецький електрометалургійний завод» на адресу позивача не надходив.

В якості доказів направлення вказаного листа на адресу відповідача суду надана ксерокопія виписки «625554 з реєстру в прийманні по квитанції № поштової рекомендованої кореспонденції» на адресу ТОВ «Альфахім». На виписці мається відбиток поштового штемпеля від 21.11.11р. Опис вкладення в підтвердження направлення позивачу листа від 18.11.11р. №43-17/71 суду не наданий.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За висновками суду, надана відповідачем копія виписки не може бути прийнята судом до уваги як належний доказ направлення позивачу листа від 18.11.11р. про відмову від оплати продукції, оскільки вказана виписка не підтверджує факт направлення на адресу позивача саме листа від 18.11.11р. №43-17/71.

До того ж, в силу ст.36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях. Додана до матеріалів справи копія виписки взагалі ніким не засвідчена, у зв'язку з чим не є належним доказом.

Отже, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних доказів надіслання зазначеного листа від 18.11.11р. позивачу, відповідач не надав.

30.03.12р. відповідачем було здійснено частковий розрахунок на суму 14000,00грн. за піч камерну СНО згідно договору №4400003093 від 24.06.11р., яка була поставлена саме за накладною №А-00000122 від 01.09.11р., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою від 30.03.12р.

Як вбачається з наведеного вище, відповідач прийняв продукцію, поставлену за накладною №А-00000122 від 01.09.11р., наміру повернути продукцію не висловив, здійснив часткову оплату продукції після її отримання, належних доказів повідомлення постачальника про відмову від оплати не надав.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 104980,00грн. у встановлений строк всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведених положень правових норм за поставлений товар відповідно до видаткових накладних позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 1408,20грн. за період з 17.09.11р. по 07.02.12р. та інфляційні втрати в розмірі 594,90грн. за період з жовтня 2011р. по січень 2012р. включно.

Під час судового розгляду справи №5006/15/13/2012 відповідач не надав доказів повернення в повному обсязі суми боргу, який виник на підставі договору №4400003093 від 24.06.11р., з чого суд дійшов висновку про правомірне нарахування позивачем плати за прострочення виконання зобов'язання (3% річних, інфляції).

Судом перевірена вірність зроблених позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних підлягають задоволенню в розмірі 1408,20грн., інфляційні втрати - в розмірі 594,90грн.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3, 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 612, 615, 625, 629, 666, 688, 690, 692, §3 Глави 54 Цивільного кодексу України, ст.193, §1 глави 30 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАХІМ» до Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» 106983,10грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» (83062, м. Донецьк, вул. І.Ткаченко, буд.122; ЄДРПОУ 30479040, р/р 26004001332429 в АТ «ОТП Банк» м.Києва, МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАХІМ» (83001, м.Донецьк, вул.50-річчя СРСР, буд.136, ЄДРПОУ 37254982; р/р 26008011396501 в ПАТ «АЛЬФА-БАНК» м.Київ, МФО 300346) основний борг в сумі 104980,00грн., 3% річних в сумі 1408,20грн., інфляційні втрати в сумі 594,90грн.; судовий збір в сумі 1609,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 07.05.12р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 11.05.12р.

Суддя Захарченко Г.В.