Ухвала

від 12.07.2012 по справі 5006/15/13/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

12.07.12 р. Справа № 5006/15/13/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Пилипенко О.М., розглянувши матеріали

розглянув скаргу Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м.Донецьк

про визнання незаконними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м.Донецьку неправомірними щодо відкриття виконавчого провадження, накладання арешту на майно, кошти боржника; зняття арешту з майна та коштів боржника

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфахім», м.Донецьк

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м.Донецьк

про стягнення 120 992,88грн.

за участю представників:

від скаржника: Іванов В.І. (за довір.)

від боржника: не з'явився

від ВДВС Ленінського РУЮ: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.05.12р. по справі №5006/15/13/2012 з Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАХІМ» стягнуто основний борг в сумі 104980,00грн., 3% річних в сумі 1408,20грн., інфляційні втрати в сумі 594,90грн.; судовий збір в сумі 1609,50грн.

На виконання вищевказаного рішення 22.05.12р. господарським судом Донецької області виданий відповідний наказ.

26.06.12р. до господарського суду Донецької області надійшла скарга боржника - Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» щодо визнання дій державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м.Донецьку неправомірними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, про накладання арешту на майно та про накладання арешту на кошти боржника.

Ухвалою суду від 26.06.12р. зазначену скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.07.12р.

Представники позивача та Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м.Донецьку в судове засідання 12.06.12р. не з'явились.

Згідно ч.2 ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи вищевикладене та достатність в матеріалах справи №5006/15/13/2012 документів, які мають значення для правової кваліфікації дій Ленінського районного управління юстиції у м.Донецьку, оскаржуваних ПрАТ «Донецький електрометалургійний завод», суд вважає за можливе розглянути скаргу останнього за відсутністю представників вказаних учасників виконавчого провадження.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписом ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України «Про виконавче провадження» (далі - закон).

Згідно зі ст.116 ГПК України виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Як встановлено судом, 22.05.12р. на примусове виконання рішення від 07.05.12р. по справі №5006/15/13/2012 господарським судом виданий наказ про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфахім», м.Донецьк основного боргу в сумі 104980,00грн., 3% річних в сумі 1408,20грн., інфляційних втрат в сумі 594,90грн.; судового збору в сумі 1609,50грн., що в загальній сумі складає 108592,60грн.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

За приписами ч.1 ст.11 вищевказаного закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами п.1 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» 07.06.12р. старшим державним виконавцем Ленінського районного управління юстиції у м.Донецьку Вільголенко С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Донецької області №5006/15/13/2012 від 07.06.12р. про стягнення з ПАТ «Донецький електрометалургійний завод» суми боргу в розмірі 108592,60грн. Боржнику був наданий строк до 14.06.12р. для добровільного виконання. Також 07.06.12р. винесені постанови про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника.

Боржник у своїй скарзі посилається на отримання вищевказаної постанови лише 14.07.12р., що позбавляє його права на самостійне виконання рішення суду в строк, передбачений діючим законодавством.

Отже вимоги скаржника про визнання дій ВДВС неправомірними та скасування винесених постанов обґрунтовані лише несвоєчасним направленням вказаних постанов на адресу божника.

Відповідно до ч.1 ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на дії чи бездіяльність державного виконавця має бути подана протягом десятиденного строку, який відліковується з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли Стягувачу стало про неї відомо, або з дня коли дія мала бути вчинена.

Згідно доданого до справи копії конверту, оригінал якого оглянутий в судовому засіданні, постанови від 07.06.12р. про відкриття виконавчого провадження, про накладання арешту на майно та про накладання арешту на кошти боржника були відправлені боржнику 14.06.12р. Дані постанови були отримані боржником 14.06.12р.

Порядок накладення арешту на майно боржника регламентований ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», за змістом якої арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до ч.3 вищевказаної статті арешт може бути накладений у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Згідно з вимогами норм вказаної статті державним виконавцем 07.06.12р. накладено арешт на кошти боржника на рахунках, відкритих в АТ «ОТП Банк» м.Києва, в межах суми 108592,60грн., а також накладений арешт на майно, що належить боржнику в межах суми звернення стягнення.

Проаналізувавши зміст оскаржуваних постанов про арешт коштів та майна, суд дійшов висновку, що державним виконавцем накладений арешт в межах суми звернення стягнення 108592,60грн., до складу якої увійшли борг, судові витрати, стягувані за наказом №5006/15/13/2012 від 22.05.12р. Отже, боржник мав можливість з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження добровільно виконати рішення суду від 07.05.12р. За поясненнями представника боржника, наданими в судовому засіданні 12.07.12р., станом на дату розгляду скарги боржник вищевказане рішення суду не виконав, оплату стягнутої на користь позивача суми не здійснив.

Відповідно до п.32 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. №01-08/369 вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним.

Дослідивши наведені скаржником підстави, суд вважає оскаржувані постанови такими, що не підлягають визнанню недійсними, оскільки:

Своєчасність та належність надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження, як подальші за хронологією дії після винесення такої постанови, жодною мірою не впливають на її законність, яка визначається судом саме на момент винесення постанови.

Несвоєчасне направлення постанови ВДВС не є підставою для визнання їх недійсними.

Положення абз.2 ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає право державного виконавця за заявою стягувача накласти арешт на майно та кошти боржника одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. За приписами п.5.6.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 15.12.1999 за № 74/5 арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволені скарги.

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволені скарги Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» №43-17/246 від 15.06.12р. про визнання дій державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м.Донецьку неправомірними щодо відкриття виконавчого провадження, накладання арешту на майно, кошти боржника; зняття арешту з майна та коштів боржника .

Суддя Захарченко Г.В.