Постанова

від 31.08.2012 по справі 5006/15/13/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.08.2012 р. справа №5006/15/13/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів при секретаріМанжур В.В. Будко Н.В., Москальової І.В., Прожеріна О.О. за участю представників сторін: від позивача: від відповідача (скаржника): від ВДВС: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу не з'явився Іванов В.І. - за довіреністю не з'явився Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м.Донецьк на ухвалу господарського судуДонецької області від 12.07.2012р. (на оскарження дій Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м.Донецьку) у справі№ 5006/15/13/2012 (суддя Захарченко Г.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Альфахім», м.Донецьк доПриватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м.Донецьк про стягнення 120 992,88грн., В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.05.2012р. у справі № 5006/15/13/2012 з Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфахім»стягнуто основний борг в сумі 104980,00грн., 3% річних в сумі 1408,20грн.,інфляційні втрати в сумі 594,90грн., судовий збір в сумі 1609,50грн.

22.05.2012р. на виконання судового рішення був виданий відповідний наказ.

Приватне акціонерне товариство «Донецький електрометалургійний завод»звернулось до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м.Донецьку, в якій просить визнати дії з відкриття виконавчого провадження, арешту майна та оголошення заборони на його відчуження неправомірними, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.06.2012р., скасувати постанову про арешт коштів від 07.06.2012р., скасувати постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.07.2012р. відмовлено у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» з посиланням на правомірність дій ВДВС та недоведеність скаржником підстав для визнання вищезазначених постанов недійсними.

Приватне акціонерне товариство «Донецький електрометалургійний завод», не погоджуючись з висновками місцевого господарського суду, звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 12.07.2012р. та прийняти нове рішення, яким скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 33004176 від 07.06.2012р., постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07.06.2012р. по ВП 33004176, постанову про арешт коштів боржника від 07.06.2012р. по ВП 33004176.

У судовому засіданні 28.08.2012р. представника скаржника підтримав апеляційні вимоги.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфахім» та Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м.Донецьку у судове засідання не з'явилися, причину неявки до суду не повідомили, незважаючи на те, що про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Оскільки явка представників сторін не визвалась обов'язковою та неявка їх представників у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу та не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно з приписами статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів виходить з наступного:

Згідно приписів ст.124 Конституції України та ст.115 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який, згідно положень Закону України "Про виконавче провадження", є виконавчим документом та підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" 07.06.12р. старшим державним виконавцем органу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м.Донецьку Вільголенко С.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Донецької області № 5006/15/13/2012 від 22.05.2012р. про стягнення з ПАТ "Донецький електрометалургійний завод" суми боргу в розмірі 108592,60грн., та боржникові наданий строк для добровільного його виконання до 14.06.12р.

Стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції чинній на час винесення спірних постанов) визначає обов'язки і права державних виконавців.

Так, в частині 1 зазначеної статті визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому, згідно частини 2 цієї ж статті, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до приписів частини 3 вищевказаної статті, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно частини 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

В статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

- винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Так, на виконання вищезазначених положень Закону України «Про виконавче провадження» 07.06.12р. старшим державним виконавцем були винесені постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та про арешт коштів боржника в межах суми боргу.

Як встановлено місцевим господарським судом, в обґрунтування вимог щодо визнання недійсними постанови про відкриття виконавчого провадження ВП 33004176 від 07.06.2012р., постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07.06.2012р. по ВП 33004176, постанови про арешт коштів боржника від 07.06.2012р. по ВП 33004176 скаржник посилався лише на несвоєчасне отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження, що позбавило його права на самостійне виконання судового рішення у строк, передбачений діючим законодавством.

Порядок надсилання документів виконавчого провадження закріплений в статті 31 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Місцевим господарським судом встановлено, що вищезазначені постанови боржник отримав 14.06.2012р. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що несвоєчасне направлення постанов не є підставою для визнання їх недійсними, оскільки вони прийняті з дотриманням вимоги Закону України «Про виконавче провадження».

Судова колегія зазначає, що в статті 35 Закону України «Про виконавче провадження»визначені обставини, за наявності яких можливо відкласти провадження виконавчих дій. Проте, боржник наданим йому правом не скористався.

Згідно пункту 8 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. № 04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (з подальшими змінами), за результатами розгляду скарги (на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби) виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. № 01-08/369 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними . Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним. Господарський же суд, приймаючи судове рішення по суті скарги, має в будь-якому разі враховувати положення, викладене в названому роз'ясненні президії Вищого господарського суду України.

Оскільки дії Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м.Донецьку з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП 33004176 від 07.06.2012р., постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07.06.2012р. по ВП 33004176, постанови про арешт коштів боржника від 07.06.2012р. по ВП 33004176 здійснені з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а скаржником не доведено протилежного, місцевим господарський суд дійшов правомірного висновку щодо відсутності підстав для визнання їх недійсними.

Доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому не приймаються колегією суддів апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає ухвалу місцевого господарського суду винесеною з дотриманням чинного законодавства та не вбачає підстав для її скасування, тому залишає ухвалу господарського суду Донецької області від 12.07.2012р. у справі № 5006/15/13/2012 без змін, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м.Донецьк -без задоволення.

Керуючись ст.ст.99, 101, 102, 103, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м.Донецьк -залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 12.07.2012р. у справі № 5006/15/13/2012 -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Головуючий В.В.Манжур

Судді Н.В.Будко

І.В.Москальова

Надруковано 6 прим.:

1 -позивачу

1 -відповідачу (скаржнику )

1 -ВДВС;

1 -до справи;

1 -ДАГС;

1 -ГСДО