Ухвала

від 29.02.2012 по справі 2-1166

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-1166 Головуючий у суді у 1 інстанції - Моісеєнко Номер провадження 22-ц/1890/404/12 Суддя-доповідач - Сибільова Категорія - 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого - Сибільової Л. О.,

суддів - Криворотенка В. І., Лузан Л. В.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 26 грудня 2011 року

у справі за позовом Кредитної спілки «Сумська кредитна спілка» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 26 грудня 2011 року позов Кредитної спілки «Сумська кредитна спілка» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 у солідарному порядку на користь Кредитної спілки «Сумська кредитна спілка» 16 470,14 грн. заборгованості за договором кредиту.

Стягнуто з відповідачів з кожного на користь Кредитної спілки «Сумська кредитна спілка» по 37,64 грн. судових витрат по справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, зокрема, на те, що він не підписував договір поруки, просить рішення скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_5 сповіщені про час та місце розгляду справи в апеляційному суді відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1, який підтримав скаргу з мотивів, в ній викладених, представника позивача, який заперечує проти задоволення скарги та вважає рішення суду вірним, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Кредитна спілка «Сумська кредитна спілка» у листопаді 2011 року звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 16 травня 2011 року між нею та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №7113 про надання кредиту на суму 10 000 грн. строком на 18 місяців з нарахуванням процентів за користування кредитом з поверненням її рівними частками відповідно до узгодженого сторонами графіку повернення кредиту.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 виступили поручителями за вказаним кредитним договором, про що з кожним з них були укладені договори поруки 16 травня 2011 року.

Позичальник взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не виконує, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість у розмірі 16 470,14 грн., з яких: 10 000 грн. - заборгованість за користування кредитом; відсотки з 16 травня 2011 року по 15 червня 2011 року в сумі 591,78 грн.; підвищений відсоток за користування кредитом з 15 червня 2011 року до 11 листопада 2011 року згідно п. 2.5 договору в сумі 5 878,36 грн. та судовий збір.

Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач -позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором не виконує, право позивача порушене, а тому у останнього виникло право вимагати дострокового повернення суми кредиту.

Цей висновок суду узгоджується з обставинами справи, вірно встановленими судом, та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 травня 2011 року між Кредитною спілкою «Сумська кредитна спілка» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №7113, згідно якого останньому був наданий кредит в сумі 10 000 грн. строком на 18 місяців з нарахуванням 72 процентів річних за користування кредитом на непогашену суму кредиту за кожен день її використання. П.п. 2.1, 2.5 договору передбачають зміну розміру відсотків у разі перевищення вказаних в графіку строків оплати більше ніж на 15 днів або неповного погашення суми кредиту і відсотків, встановлених графіком. Позичальник за кожний день прострочення, до моменту погашення кредиту відповідно до графіку оплати сплачує відсоток у розмірі 144% річних, який нараховується на непогашену суму кредиту.

Для забезпечення виконання зобов'язань по поверненню кредиту між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 та кредитною спілкою 16 травня 2011 року були укладені договори поруки.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків ОСОБА_2 порушив графік погашення заборгованості за кредитом, і його борг перед кредитною спілкою станом на 11 листопада 2011 року складає 16 470,14 грн. з них: заборгованість по кредиту 10 000 грн.; по відсотках з 16 травня 2011 року по 15 червня 2011 року - 591,78 грн., по підвищених відсотках за користування кредитом з 15 червня 2011 року по 11 листопада 2011 року - 5 878,36 грн.

Вказана сума заборгованості, вирахувана відповідно до умов кредитного договору, сторонами не оспорюється.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046, ч.1 ст. 1048 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором або законом.

Ч.1 ст. 1049, ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статі 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 553 ч.1, ст. 554 ч.ч.1, 2 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доводи ОСОБА_1 про те, що договір поруки, згідно якого він виступив поручителем за зобов'язаннями позичальника, він не укладав і не підписував, не підтверджені доказами в справі, він не оспорив в судовому порядку договір поруки з вказаних підстав, не надав належних та допустимих доказів на заперечення проти позову.

Відповідач посилається на те, що постановою слідчого СУ УМВС України в Сумській області він визнаний потерпілим у кримінальній справі, порушеній за ст. ст. 191 ч.5, 358 ч. 4 КК України за фактом заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах службовими особами Кредитної спілки «Сумська кредитна спілка» шляхом зловживання службовим становищем та використання завідомо підроблених документів.

Вказана обставина не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов'язання за договором поруки, який на сьогодні є дійсним і не визнаний неукладеним чи недійсним.

Посилання в скарзі на те, що він не був сповіщений про час розгляду справи, а тому суд неповно встановив обставини, що мають значення для справи, є необґрунтованими. В засіданні суду апеляційної інстанції відповідач також не надав доказів на заперечення проти позову. Йому, відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, було роз'яснено про наслідки не вчинення процесуальних дій щодо надання належних та допустимих доказів на оспорення договору поруки, запропоновано надати відповідні докази, проте відповідні клопотання ним не заявлялись. Порушення органами досудового слідства вищезазначеної кримінальної справи не є підставою для зупинення провадження в даній справі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 26 грудня 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -