Ухвала

від 05.03.2012 по справі 2-124

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-124 Головуючий у суді у 1 інстанції - Гура Номер провадження 22-ц/1890/661/12 Суддя-доповідач - Сибільова Категорія - 48

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Сибільової Л. О.,

суддів - Дубровної В. В., Криворотенка В. І.,

за участю секретаря - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу судді Лебединського районного суду Сумської області від 07 лютого 2012 року про повернення заяви позивачеві

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання та додаткових витрат,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою судді Лебединського районного суду Сумської області від 07 лютого 2012 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу у зв'язку з непідсудністю справи даному суду, роз'яснено позивачу, що для вирішення спору він має право звернутись до суду за місцем проживання відповідача.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процессуального права, зокрема, ч. 1 ст. 110 ЦПК України, просить ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду зі стадії відкриття провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу з мотивів, в ній викладених, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У лютому 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що навчається на шостому курсі Черкаського факультету національного університету Одеської юридичної академії з денною формою навчання, стипендії не отримує. Його батько ОСОБА_2, який проживає в м. Черкаси, сплачував аліменти до досягнення ним повноліття та надавав матеріальну допомогу у добровільному порядку на час його навчання до січня 2012 року порівну з матір'ю, після чого відмовився йому допомагати, хоча має таку можливість. Його мати ОСОБА_3 не може надати йому таку допомогу, з листопада 2011 року перебуває на обліку в Лебединському міськрайонному центрі зайнятості як безробітна. Він навчається на комерційній основі, оплата шостого курсу навчання склала 7890 грн. Відповідач зобов'язався оплатити половину вказаної суми за навчання, але компенсувати додаткові витрати у розмірі 3945 грн. відмовився і компенсував лише 2000 грн.

Просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь аліменти на його утримання у розмірі ј частини всіх видів доходу, починаючи стягнення з 01 січня 2012 року до 16 жовтня 2012 року, та стягнути з відповідача на його користь додаткові витрати, пов'язані з навчанням, у сумі 1984,45 гр.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до ч.1 ст. 109 ЦПК України, вказана справа повинна розглядатися за місцем проживання відповідача, який проживає в м. Черкаси.

Проте з таким висновком судді колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 110 ЦПК України позови про стягнення аліментів, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 199 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують майнової допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати; якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Вказане утримання, відповідно до положень ч. 3 ст. 199, ст. 200 СК України, є аліментами.

Місцем постійного проживання позивача є м. Лебедин Сумської області, де він зареєстрований, що підтверджується копією його паспорта.

За таких обставин висновок судді про непідсудність справи Лебединському районному суду Сумської області не узгоджується з матеріалами справи , ухвала судді є незаконною, постановлена з порушенням норм процессуального права, а тому вона підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процессуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді Лебединського районного суду Сумської області від 07 лютого 2012 року про повернення заяви позивачеві скасувати, а справу направити до Лебединського районного суду Сумської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді -