Постанова

від 11.05.2012 по справі 1-1404/11

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-167/2012 року

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2012 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого-судді ЗАХАРОВОЇ А.С.

при секретарі ЩЕПКОВСЬКОЇ А.О.

з участю прокурора РИБАЛКА І.А.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_1 про направлення прокурору кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307 КК України на додаткове розслідування,-

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він 30.03.2011 року, приблизно о 12 годині ЗО хвилин, маючи умисел на незаконне придбання наркотичного засобу, по вул. Волинській в м. Києві, у невстановленої особи незаконно з метою збуту придбав наркотичний засіб - канабіс, який містився у двох паперових згортках.

Після цього, ОСОБА_2, незаконно з метою збуту , зберігаючи придбаний наркотичний засіб при собі, направився за місцем роботи.

Цього ж дня, 30.03.2011 року, приблизно о 18 годині ЗО хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи за адресою: м. Київ. вул. Волинська, 58, незаконно за ціною 100 гривень збув ОСОБА_3 наркотичний засіб канабіс, який містився у паперовому згортку.

Дії підсудного ОСОБА_2 кваліфіковані за ст. 307 ч. 2 КК України.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав.

В ході судового розгляду справи захисником ОСОБА_1 заявлено клопотання про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. 307 ч. 2 КК України прокурору для проведення додаткового розслідування, оскільки по справі допущена неповнота досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, а також істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Вислухавши думку прокурора, який заперечує проти заявленого клопотання, т.я. вважає, що по справі зібрано достатньо доказів для розгляду справи по суті, підсудного, який підтримав клопотання, допитавши підсудного, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 327 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.

Відповідно до ст. 281 КПК України та п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування»від 11.02.2005 року кримінальна справа повертається судом для додаткового розслідування зі стадії судового розгляду лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.

Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок і таким порушенням визнається якщо порушено вимоги КПК України про обов'язковість пред'явлення обвинувачення і матеріалів розслідування для ознайомлення.

В постанові про притягнення як обвинуваченого і обвинувальному висновку зазначено, що 30.03.2011 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне придбання наркотичного засобу, по вул. Волинській в м. Києві, у невстановленої особи незаконно без мети збуту придбав наркотичний засіб - канабіс, який містився у двох паперових згортках.

Також, органи досудового слідства під час обґрунтування вини ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, зазначали, що останній, в той самий день, а саме: 30.03.2011 року придбав два паперових згортки, в яких містився наркотичний засіб канабіс з метою збуту, який в цей же день і збув ОСОБА_3.

В подальшому на підставі ч. 4 ст.309 КК України ОСОБА_2 за постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 19.08.2011 року був звільнений від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України і кримінальна справа в цій частині була закрита (а.с. 178 т. 1).

На досудовому слідстві та в ході розгляду справи судом підсудний ОСОБА_2 пояснював, що 30.03.2011 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин він придбав у невстановленої слідством особи два паперових згортки, в яких містився наркотичний засіб канабіс для власного вживання, без мети збуту.

Отже, виходячи зі змісту обвинувачення, яке пред'явлене підсудному ОСОБА_2, органи досудового слідства в порушення вимог ст.. 132 КПК України пред'явили останньому неконкретне обвинувачення щодо змісту мотивувальної частини постанови (формулювання обвинувачення) та зазначення інших обставин вчиненого ОСОБА_2 злочину, в т.ч. ваги наркотичного засобу, який він придбав з метою збуту та збув ОСОБА_3, оскільки органи досудового слідства вказують, що ОСОБА_2 придбав наркотичний засіб без мети подальшого його збуту, а в наступному по тексту обвинувачення зазначається, що той самий наркотичний засіб був придбаний ним вже з метою збуту, а тому, суд вважає, що було порушено право підсудного ОСОБА_2 на захист.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування»однією з підстав для повернення справи на додаткове розслідування є те, що при провадженні досудового слідства було порушено право обвинуваченого на захист, що неможливо усунути при розгляді справи в суді.

Забезпечення підсудному права на захист, відповідно до положень ст. 59, ч. 2 ст. 63 і п. 6 ч. 3 ст. 129 Конституції України й чинного кримінально-процесуального законодавства є однією з основних засад судочинства, важливою гарантією об'єктивного розгляду справи та запобігання притягнення до кримінальної відповідальності невинуватих осіб.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 24.10.2003 року «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві»суд зобов'язаний перевірити, чи забезпечили органи дізнання, досудового слідства реалізацію права обвинуваченого на захист. Встановивши, що право на захист було порушено і що це унеможливлює подальше провадження у справі, суддя має повернути її на додаткове розслідування. Суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб постанова про притягнення як обвинуваченого була конкретною за змістом. Недодержання органами досудового слідства вимог, зокрема ст. 132 КПК України може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

Згідно положень п. 3 ч. 2 ст. 370 КПК України, одним з істотних порушень кримінально-процесуального закону є порушення права обвинуваченого на захист. Зі змісту наведеної норми вбачається, що до порушення права обвинуваченого на захист слід віднести й неконкретність обвинувачення, що в свою чергу позбавляє обвинуваченого можливості належного захисту.

Наведене приводить суд до висновку, що в судовому засіданні неможливо, без направлення справи прокурору для проведення додаткового розслідування, усунути вказані неповноту та неправильність досудового слідства, а без їх усунення неможливо розглянути дійсну справу та прийняти законне і обгрунтоване рішення по справі, оскільки суд не може встановлювати фактичні обставини злочину та наводити їх у вироку, якщо вони не були встановлені органом досудового слідства та не наведені в обвинуваченні.

В ході додаткового розслідування органам досудового слідства необхідно врахувати викладене вище, усунути недоліки шляхом детального допиту підсудного, свідків, встановити вагу наркотичного засобу, що був збутий ОСОБА_2 ОСОБА_3, а також при необхідності провести інші слідчі дії і в залежності від здобутих доказів пред'явити конкретне обвинувачення підсудному ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст. 132 КПК України.

Зазначені вказівки суду ні є вичерпаними, досудове слідство зобов'язано вжити і інші заходи для встановлення істини по справі.

Керуючись ст.ст. 22, 132, 281 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника ОСОБА_1 задовольнити: кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307 КК України направити прокурору Шевченківського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити без змін: підписку про невиїзд з місця проживання до набрання чинності постанови.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 7 діб з моменту її оголошення.

С У Д Д Я: