Постанова

від 07.05.2012 по справі 17/203/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2012 р. Справа № 17/203/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -судді Капацин Н.В. -доповідача у справі суддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А." на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 14.03.2012 у справі№ 17/203/2011 господарського судуЛуганської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А." доТовариства з обмеженою відповідальністю "Зерно України-Н" простягнення коштів

за участю представників від: позивача ОСОБА_4 (довір. від 20.01.2012р.) ОСОБА_5 (довір. від 20.01.2012р.) відповідача не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 22.12.2011р., залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2012, припинено провадження у справі № 17/203/2011, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А." в доход Державного бюджету України державне мито в розмірі 4 961,69 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А." звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати ухвалу суду першої та постанову апеляційного господарських судів і направити справу № 17/203/2011 на новий розгляд до суду першої інстанції.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема статей 80, 81 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на підставі укладеного договору купівлі-продажу від 28.12.2009р. між ТОВ "Зерно України-Н" (Продавець) та ТОВ "Ю.С.А." (Покупець), Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти та сплатити нафтопродукти, кількість та вартість яких передбачена додатковими угодами, які є невід'ємними частинами цього договору (пункт 1.1. договору).

Відповідно до пункту 2.2. договору Покупець здійснює 100% передплату вартості товару протягом одного банківського дня після надання продавцем рахунку-фактури, продавець, в свою чергу, відвантажує товар протягом п'яти банківських днів з моменту 100% передплати на підставі наданих покупцем вантажних реквізитів на повну партію товару, обумовлену в додатковій угоді.

Позивачем перераховано в якості передплати грошові кошти в розмірі 400 000грн., що підтверджується банківською випискою за 31.03.2010р. Відповідач не відвантажив товар та частково повернув грошові кошти Позивачу в сумі 40 000 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А." (Позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерно України-Н" (Відповідач) заборгованості в розмірі 360 000грн. боргу, 3% річних у сумі 14 543,01грн., пені за не поставку товару в розмірі 79 941,77 грн., інфляційних втрат у сумі 41 684,33грн.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 22.12.2011р., залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2012р., провадження у справі № 17/203/2011 припинено на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. З Позивача стягнуто судові витрати.

Судові акти мотивовані пунктом 2 частини 1 статті 80 ГПК України, відповідно до якого суд припиняє провадження у разі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Припиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що рішенням Господарського суду Луганської області від 16.12.2011р. у справі № 1/191/2011, частково задоволено позовні вимоги ТОВ "Ю.С.А., стягнуто з ТОВ "Зерно України-Н" на користь ТОВ "Ю.С.А. 360 000грн. передплати за договором № 30/09 від 28.12.2009р., 37 772,27грн. - інфляційних нарахувань, 3% річних на суму 14 543,01грн.; відмовлено в частині стягнення інфляційних нарахувань у сумі 3 912,06грн., пені за не поставку товару в розмірі 79 941,77грн., на Відповідача покладено судові витрати: оплату послуг адвоката в розмірі 5 000грн., державного мита у сумі 4 123,15грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 196,12грн.

Статтею 80 Господарського процесуального кодексу України регламентовано підстави припинення провадження у справі.

Припинення провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, що повністю відкидають можливість судочинства.

Наявність рішення господарського суду, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, унеможливлює здійснення провадження та ухвалення судом рішення за тотожним позовом.

Оскільки, матеріалами справи доведено, що склад сторін, підстави та предмет позовів у справах № 1/191/2011, № 42/283-19/173/2011 та у справі, яка розглядається, є тотожними, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для припинення провадження у справі в порядку пункту 2 частини 1 статті 80 ГПК України.

Судами правильно вирішено питання щодо розподілу судових витрат та стягнення в доход Державного бюджету України державного мита.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає постанову такою, що відповідає чинному законодавству України та обставинам справи, підстави для її скасування відсутні. Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А." залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 -111 7 , 111 9 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А." залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2012 у справі № 17/203/2011 залишити без змін.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда