Ухвала

від 02.04.2012 по справі 28/161а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2012 р. Справа № 151654/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Багрія В.М., Ніколіна В.В.

при секретарі судових засідань: Долинській А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області на постанову господарського суду Львівської області від 18 листопада 2011 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Миколаївцемент» до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

28 травня 2008 року позивач - ВАТ «Миколаївцемент» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача - ДПІ у Миколаївському районі у якому з урахуванням збільшених позовних вимог просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0001712321/0 від 30.10.2007 року, № 0001712321/1 від 18.12.2007 року та № 0001712321/3 від 17.05.2008 року винесені Державною податковою інспекцією у Миколаївському районі Львівської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач безпідставно виніс оскаржувані ППР на підставі акту перевірки № 843/230/00293025 від 22.10.2007 року «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ВАТ «Миколаївцемент» з питань правових відносин з ТзОВ «Енергохолдинг» та ТзОВ «Газтрейд ЛТД» за період з 01.01.2004 року по 30.09.2005 року, оскільки первинні документи податковому органу під час проведення перевірки не надавались, так як ухвалою господарського суду Львівської області від 17.07.2007 року було зупинено дію наказу № 150 від 12.07.2007 року про проведення перевірки у порядку забезпечення позову. Безпідставним є також посилання податкового органу на постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 року по справі № 2а-22/2007, якою визнано недійсними установчі документи ТзОВ «Енергохолдинг», а також постанову господарського суду м. Києва від 15.06.2007 року у справі № 32/320-А, якою визнано недійсними установчі документи ТзОВ «Газтрейд ЛТД», оскільки скасування таких автоматично не тягнуть за собою недійсність угод, укладених такими суб'єктами до дати набрання законної сили судовими рішеннями. Крім того, відповідно до ст. 9 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік», операції із ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, звільняються від обкладенням податком на додану вартість, а листом ДПА України від 06.06.2003 року № 5156/6/152415-4 нульова ставка ПДВ за операціями з природним газом ввезеним НАК «Нафтогаз України» на митну територію України в режимі звільнення застосовується виключно при продажу газу ДК «Газ України», підприємств з газопостачання та газифікації і «Київгазпостач», а у разі, якщо особи, які придбали газ, що ввезений на митну територію України за зовнішньоекономічними контрактами у зазначених підприємств, такий газ не використовують для власних потреб, а здійснюють операції з його перепродажу, то за такими операціями встановлюється повна ставка ПДВ.

Постановою господарського суду Львівської області від 18.11.2011 року позов задоволено: визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Миколаївському районі Львівської області № 0001712321/0 від 30.10.2007 року, № 0001712321/1 від 18.12.2007 року та № 0001712321/3 від 17.05.2008 року.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ДПІ у Миколаївському районі подала на неї апеляційну скаргу. Вважає, що дана постанова прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що ВАТ «Миколаївцемент» занижено податок на додану вартість, який підлягав сплаті до бюджету в період з березня 2004 року по вересень 2005 року, за придбаний газ у ТзОВ «Енергохолдинг» та ТзОВ «Газтрейд ЛТД», установчі документи яких, а також запис про проведення державної реєстрації та реєстрації як платників податків на додану вартість, свідоцтва платників ПДВ у судовому порядку визнані недійсними, відповідно постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 року та постановою господарського суду м. Києва від 15.06.2007 року. Крім того, виписані ТзОВ «Газтрейд ЛТД» позивачу податкові накладні оформленні з порушеннями, оскільки в них замість нульової ставки ПДВ вказано ставку оподаткування ПДВ у розмірі 20 відсотків. Як наслідок, позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по договору від 01.05.2005 року за № 01-04-05. Судом першої інстанції не взято до уваги докази по справі постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2009 року по справі № 22а-8524/08/9104 та ухвалу Вищого адміністративного суду від 17.06.2010 року по даній справі, які вступили в законну силу і якими відмовлено в задоволенні позову ВАТ «Миколаївцемент» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень визначені актом перевірки, де перевірялись договірні відносини на постачання природного газу за договором укладеним від 01.05.2005 № 01-04-05 між ВАТ «Миколаївцемент» та ТзОВ «Газтрейд ЛТД» за період жовтень, листопад, грудень 2005 року і якими встановлено, що ТОВ «Газтрейд ЛТД» придбало у НАК «Нафтогаз України» ДК Газ України газ за нульовою ставкою. А також не взято до уваги вироки судів у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_3, у якому зазначено, що в квітні 2005 року невстановлені досудовим слідством особи підприємства ТОВ «Газтрейд ЛТД», відносно яких справа виділена в окреме провадження, придбали суб'єкт підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, спричинили збитки державі, шляхом безпідставного формування податкового кредиту у споживачів природного газу, що призвело до умисного ухилення від сплати податку на додану вартість, що спричинило велику матеріальну шкоду.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь в справі і з'явилися в судове засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в період з 16.07.2007 року по 19.07.2007 року та з 19.10.2007 року по 22.10.2007 року відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ВАТ «Миколаївцемент» з питань правових відносин з ТзОВ «Енергохолдинг» та ТзОВ «Газтрейд ЛТД» за період з 01.01.2004 року по 30.09.2005 року, результати якої оформлені актом № 843/230/00293025 від 22.10.2007 року (Т. 1 а.с. 11-18).

Відповідно до висновків даного акту, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.1, п.п 7.2.3, п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість, який підлягав сплаті до бюджету на зальну суму 5 306 928 грн., в т.ч. по періодах: у березні 2004 року в сумі - 214 286 грн., у травні 2004 року в сумі - 486 009 грн., у червні 2004 року в сумі - 300 000 грн., у липні 2004 року в сумі 147 125 грн., у серпні 2004 року в сумі - 292 185 грн., у вересні 2004 року в сумі - 282 154 грн., у жовтні 2004 року в сумі 147 125 грн., у листопаді 2004 року в сумі 112 702 грн., у травні 2005 року в сумі - 204 402 грн., у червні 2005 року в сумі - 686457 грн., у липні 2005 року в сумі - 690 703 грн., у серпні 2005 року в сумі - 690 703 грн., у вересні 2005 року в сумі - 897 702 грн..

До таких висновків податковий орган прийшов виходячи з наступних обставин. Перевіркою повноти і своєчасності відображення обліку та звітності операцій по взаєморозрахунках з ТзОВ «Енергохолдинг» встановлено, що між ВАТ «Миколаївцемент» та ТзОВ «Енергохолдинг» укладено договір № 01-03-04 від 18.02.2004 року про придбання природного газу та додаткові угоди до цього договору № 3 від 26.04.2004 року, № 3 від 30.04.2004 року, № 4 від 18.05.2004 року, №6 від 26.05.2004 року, № 7 від 25.06.2004 року, № 8 від 27.07.2004 року, № 9 від 30.08.2004 року, № 10 від 27.09.2004 року та № 11 від 22.10.2004 року. На виконання умов вказаного договору та додаткових угод до нього, ВАТ «Миколаївцемент» отримало природний газ на загальну суму 12 821 755,61 грн., що підтверджується відповідними актами прийому передачі, у зв'язку з чим ТзОВ «Енергохолдин» виписано для ВАТ «Миколаївцемент» податкові накладні на загальну суму ПДВ 2 136 960,97 грн.. Вказані сума ПДВ позивачем включені до податкового кредиту за відповідними податковими періодами. Однак, податковий орган вважає, що ВАТ «Миколаївцемент» безпідставно включило вказані суми ПДВ до податкового кредиту, оскільки постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 року по справі № 2-а-22/2007 припинено юридичну особу ТзОВ «Енергохолдин» та визнано недійсними його установчі документи (статут, запис про державну реєстрацію та реєстрацію платником ПДВ) з моменту реєстрації.

Перевіркою повноти і своєчасності відображення обліку та звітності операцій по взаєморозрахунках з ТзОВ «Газтрейд ЛТД» за період з 01.01.2005 року по 30.09.2005 року встановлено, що між ВАТ «Миколаївцемент» та ТзОВ «Газтрейд ЛТД» укладено договір № 01-04-05 від 01.05.2005 року про придбання природного газу та додаткові угоди до цього договору № 1 від 29.04.2005 року, № 2 від 25.05.2005 року, № 4 від 29.06.2005 року, № 5 від 22.07.2005 року та № від 23.09.2005 року. На виконання умов вказаного договору та додаткових угод до нього, ВАТ «Миколаївцемент» отримало природний газ на загальну суму 19 019 802 грн., що підтверджується відповідними актами прийому передачі, у зв'язку з чим ТзОВ «Газтрейд ЛТД» виписано для ВАТ «Миколаївцемент» податкові накладні на загальну суму ПДВ 3 169 967 грн.. Вказані сума ПДВ позивачем включені до податкового кредиту за відповідними податковими періодами. Однак, податковий орган вважає, що ВАТ «Миколаївцемент» безпідставно включило вказані суми ПДВ до податкового кредиту, оскільки постановою Господарського суду м. Києва від 15.06.2007 року по справі № 32/320-А визнано недійсними установчі документи ТзОВ «Газтрейд ЛТД», а саме статут та свідоцтво платника ПДВ з моменту реєстрації. Крім цього, податковий орган зазначає, що операції з продажу-придбання імпортного природного газу, у відповідності до ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» повинні оподатковуватися за нульовою ставкою податку на додану вартість.

На підставі вказаного вище акта перевірки, ДПІ у Миколаївському районі винесла податкове повідомлення-рішення № 0001712321/0 від 30.10.2007 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 5 144 691 грн., у тому числі 3 429 794 грн. - за основним платежем та 1 714 497 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 9).

ВАТ «Миколаївцемент» не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням оскаржувало його в адміністративному порядку, за результатами якого скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін та винесено нові податкові повідомлення-рішення № 00017112321/1 від 18.12.2007 року та № 01712321/3 від 17.05.2008 року, які за своїм змістом повністю відповідають ППР від 30.10.2007 року (Т. 1 а.с. 9-10, Т. 2 а.с. 124).

Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов виходив з того, що включені позивачем до складу податкового кредиту спірні суми ПДВ підтверджені податковими накладними та відповідними первинними документами, які складені відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позивачем правомірно включено суми ПДВ до податкового кредиту за наявними у нього податковими накладними контрагентів ТзОВ «Енергохолдинг» та ТзОВ «Газтрейл ЛТД». Відповідачем не доведено, що придбаний позивачем у ТзОВ «Газтрейд ЛТД» був імпортований відповідно до зовнішньоекономічних контрактів на виконання міжнародних договорів України. Та обставина, що установчі документи контрагентів позивача ТзОВ «Енергохолдинг» та ТзОВ «Газтрейд ЛТД» були визнані у судовому порядку недійсними не впливає на характер спірних відносин відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, виходячи з наступних підстав.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, а також порядок формування податкового кредиту з цього податку на час виникнення спірних правовідносин регулювався Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (далі - Закон N 168/97-ВР).

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 цього пункту, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.5.2 пункту 7.5. статті 7 Закону N 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З аналізу наведених вище норм Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми, однак не безумовними підставами для визначення податкового кредиту. При цьому, обов'язковій перевірці підлягає реальність проведення господарських операцій.

Із матеріалів справи суд апеляційної інстанції вбачає, що між ВАТ «Миколаївцемент» та ТзОВ «Енергохолдинг» укладено договір № 01-03-04 від 18.02.2004 року про придбання природного газу та додаткові угоди до цього договору № 3 від 26.04.2004 року, № 3 від 30.04.2004 року, № 4 від 18.05.2004 року, №6 від 26.05.2004 року, № 7 від 25.06.2004 року, № 8 від 27.07.2004 року, № 9 від 30.08.2004 року, № 10 від 27.09.2004 року та № 11 від 22.10.2004 року (Т. 1 а.с. 25-36).

На виконання умов даного договору та додаткових угод до нього ТзОВ «Енергохолдин» поставило позивачу по справі природний газ на загальну суму 12 821 755,61 грн. в тому числі ПДВ 2 136 959,27 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями первинних документів, а саме актами приймання-передачі природного газу складених Постачальником - ТзОВ «Енергохолдинг» та ВАТ «Миколаївцемент», актами приймання-передачі природного газу складених Газотранспортним підприємством Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» в особі Комарнівського ЛВУМГ та ВАТ «Миколаївцемент» (Т. 1 а.с. 37-54).

Згідно проведених операцій продавцем товару, тобто ТзОВ «Енергохолдинг» виписані податкові накладні для ВАТ «Миколаївцемент», зокрема: № 106 від 31.03.2004 року, № 149 від 31.05.2004 року, № 184 від 30.06.2004 року, № 204 від 31.07.2004 року, № 225 від 25.08.2004 року, № 256 від 24.09.2004 року, 295 від 18.10.2004 року та № 324 від 15.11.2004 року на загальну суму ПДВ 2 136 960,97 грн. (Т. 1 а.с. 55-62).

Розрахунки між ТзОВ «Енергохолдинг» та ВАТ «Миколаївцемент» проводилися у безготівковій формі, в рахунок оплати за одержаний вказаний вище природний газ, що підтверджується відповідними банківськими виписками та платіжними дорученнями (Т. 1 а.с. 63-129).

Враховуючи викладені обставини справи суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що у позивача наявні усі належним чином оформлені податкові накладні та інші первинні документи, які характерні для даного виду правовідносин, що підтверджують реальність проведення господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Енергохолдинг» щодо поставки природного газу на підставі укладеного між ними договору № 01-03-04 від 18.02.2004 року та додаткових угод до нього. Наявні у позивача також і документи, які підтверджують факт сплати ПДВ в ціні придбаного газу.

Аналогічного характеру договір був укладений позивачем також з ТзОВ «Газтрейд ЛТД» № 01-04-05 від 01.05.2005 року про придбання природного газу та додаткові угоди до цього договору № 1 від 29.04.2005 року, № 2 від 25.05.2005 року, № 4 від 29.06.2005 року, № 5 від 22.07.2005 року та № від 23.09.2005 року (Т. 1 а.с. 130-137).

На виконання умов даного договору та додаткових угод до нього ТзОВ «Газтрейд ЛТД» у період з 01.01.2005 року по 30.09.2005 року поставило позивачу по справі природний газ на загальну суму 19 019 802 грн. в тому числі ПДВ 3 169 967 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями первинних документів, а саме рахунками-фактури, актами приймання-передачі природного газу складених Постачальником - ТзОВ «Газтрейд ЛТД» та ВАТ «Миколаївцемент», актами приймання-передачі природного газу складених Газотранспортним підприємством Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» в особі Комарнівського ЛВУМГ та ВАТ «Миколаївцемент» (Т. 1 а.с. 138-150, Т. 2 а.с. 1-4).

Згідно проведених операцій продавцем товару, тобто ТзОВ «Газтрейд ЛТД» виписані податкові накладні для ВАТ «Миколаївцемент», зокрема: № 5-31/1 від 31.05.2005 року, № 6-03/2 від 03.06.2005 року, № 6-30/3 від 30.06.2005 року, № 7-22/1-1 від 22.07.2005 року, № 7-31/2-1 від 31.07.2005 року, № 8-31/1-1 від 31.08.2005 року, № 9-30/1-1 від 30.09.2005 року на загальну суму ПДВ 2 136 960,97 грн. (Т. 2 а.с. 5-11).

Розрахунки між ТзОВ «Газтрейд ЛТД» та ВАТ «Миколаївцемент» проводилися у безготівковій формі, в рахунок оплати за одержаний вказаний вище природний газ, що підтверджується відповідними банківськими виписками та платіжними дорученнями (Т. 2 а.с. 12-56).

Враховуючи викладені обставини справи суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що у позивача наявні усі належним чином оформлені податкові накладні та інші первинні документи, які характерні для даного виду правовідносин, що підтверджують реальність проведення господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Газтрейд ЛТД» щодо поставки природного газу на підставі укладеного між ними договору № 01-04-05 від 01.05.2005 року та додаткових угод до нього. Наявні у позивача також і документи, які підтверджують факт сплати ПДВ в ціні придбаного газу.

Суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок податкового органу про те, що позивач не підтвердив своє право на податковий кредит з огляду на постанову Камінь-Каширського районного суду від 17.04.2007 року по справі № 2-а-22/2007 та постанову Господарського суду м. Києва від 15.06.2007 року по справі № 32/320-А, якими визнано недійсними установчі документи ТзОВ «Енергохолдинг» та ТзОВ «Газтрейд ЛТД», виходячи з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону N 168/97-ВР, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» установлено таке. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

З наведених вище правових положень випливає, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, на момент проведення з позивачем господарських операцій, відомості про ТзОВ «Енергохолдинг» та ТзОВ «Газтрейд ЛТД» були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які мали належним чином оформлені свідоцтва платників ПДВ.

Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість самі по собі не призводять до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за цими господарськими операціями податкових накладних. Несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Дані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України з відповідного питання, висловленою зокрема у постанові цього Суду від 13.01.2009 року по справі 21-1578во08.

Не обґрунтованим є також посилання податкового органу на те, що у відповідності до ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» придбаний позивачем газ повинен був оподатковуватися за нульовою ставкою ПДВ, оскільки за нульовою ставкою, оподаткуванню підлягав той газ, який придбаний відповідно до зовнішньоекономічних контрактів на підстав міжнародних договорів.

Згідно з п. 1.1 вказаного вище договору ТзОВ «Газтрейд ЛТД» зобов'язується продати позивачу в 2005 році природний газ (надалі газ), який був придбаний у ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» згідно з договором постачання природного газу № 06/05-1238 від 21.04.2005 року.

В даному договорі відсутнє посилання на те, що придбаний позивачем у ТзОВ «Газтрейд ЛТД» газ має імпортне походження відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів. При цьому, податковим органом у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано жодних доказів які б вказували на те, що придбаний позивачем газ має імпортне походження.

Безпідставним є також посилання апелянта на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2009 року по справі № 22а-8524/08/9104, оскільки в процесі судового розгляду по цій справі предметом дослідження були господарські операції за Договором № 01-04-05 від 01.05.2005 року в період з жовтня по грудень 2005 року, коли у розглядуваній справі предметом дослідження є господарські операції за цим договором за період з травня по вересень 2005 року, що виключає можливість взяття до уваги судом вказаного судового рішення у відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо не взяття до уваги вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 26.02.2008 року, Апеляційного суду м. Києва від 08.05.2008 року та ухвали ВС України від 29.07.2008 року, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як вбачається із вироків Голосіївського районного суду м. Києва від 26.02.2008 року, Апеляційного суду м. Києва від 08.05.2008 року та ухвали ВС України від 29.07.2008 року, такі стосуються діянь та ухвалені щодо ОСОБА_3, відтак висновки викладені у вказаних вироках не є обов'язковими для суду, який розглядає адміністративну справу.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції приймає до уваги, те що у даних вироках зазначено, що відповідно до висновків судово-почеркознавчих експертиз № 3641, № 3642 та № 3643 від 28.04.2007 року, № 5761 від 09.07.2007 року всі підписи на договорах та інших первинних документах, які були предметом дослідження даних експертиз, вчиненні не ОСОБА_4, а іншою невстановленою особою, однак з наведених вище вироків, суд вбачає, що предметом дослідження вказаних судово-почеркознавчих розглядуваний договір та додаткові угоди до нього, не були.

При цьому, як вбачається з наявної у матеріалах справи ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2011 року по справі № 46157/11/9104, податковий орган уже звертався в судовому порядку з позовом до ВАТ «Миколаївцемент» та ТзОВ «Газтрейд ЛТД» про визнання вказаного договору нікчемним та застосування наслідків передбачених ст. 216 ЦК України, однак у задоволенні цього позову постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2011 року було відмовлено, яка набрала законної сили після залишення її без змін вказаною вище ухвалою суду апеляційної інстанції (Т. 3 а.с.95-98).

Наведене вище свідчить про недоведеність податкового органу нікчемності господарського зобов'язання та про відсутність в діях ТзОВ «Миколаївцемент» вини та умислу. Договори реально виконувалися, що підтверджується необхідними первинними документами, які відповідають вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов переконання, що позивачем правомірно включено до податкового суми ПДВ на підставі виписаних ТзОВ «Енергохолдин» та ТзОВ «Газтрейд ЛТД» податкових накладних, які підтвердженні належними первинними документами, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку, що оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задоволив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області - залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 18 листопада 2011 року у справі № 28/161-А - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту виготовлення її у мовному обсязі може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.М. Багрій

В.В. Ніколін

Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 06.04.2012 року.