Постанова

від 13.06.2013 по справі 28/161а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013 року м. Київ К/9991/28503/12

№ К/9991/28503/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Блажівської Н.Є., Костенка М.І.,

при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби

на постанову Господарського суду Львівської області від 18.11.2011

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2012

у справі № 28/161А Господарського суду Львівської області

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Миколаївцемент»

до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області

про визнання нечиними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Львівської області від18.11.2011, залишеною без змін, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2012, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Миколаївському районі Львівської області від 30.10.2007 № 0001712321/0, від 18.12.2007 № 00017112321/1, від 17.05.2008 № 0001712321/3. При цьому, суди виходили з недоведеності у судовому процесі обставин імпортного походження природного газу, який ТОВ «Газтрейд ЛТД» придбав у ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» та постачав позивачу, а також з мотивів того, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи не призводить до недійсності всіх здійснених нею господарських операцій, враховуючи встановлення факту поставки товару (природного газу).

У касаційній скарзі Миколаївська МДПІ Львівської області ДПС просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач не скористався своїм правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 22.10.2007 № 843/230/00293025, про порушення позивачем норм підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР, втратив чинність з 1 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI): занижено податок на додану вартість у сумі 5306928,00 грн. за березень, травень-листопад 2004 року, травень-вересень 2005 року, внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, нарахованих на ціну поставки природного газу за ставкою 20%, за податковими накладними, виписаними ТОВ «Енергохолдинг» та ТОВ «Газтрейд ЛТД». В обґрунтування такого висновку контролюючий орган послався на такі обставини, як визнання установчих документів та свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Енергохолдинг» та ТОВ «Газтрейд ЛТД» недійсними постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 та постановою Господарського суду м. Києва від 15.06.2007 відповідно та поставку позивачу ТОВ «Газтрейд ЛТД» природного газу імпортного походження, щодо операцій з поставки якого в зазначені звітні податкові періоди була встановлена нульова ставка податку на додану вартість.

На підставі зазначеного акта перевірки та за результатами апеляційного узгодження ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.10.2007 № 0001712321/0, від 18.12.2007 № 00017112321/1, від 17.05.2008 № 0001712321/3 про донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 5144691,00 грн. ( у т.ч. 3429794,00 грн. - основний платіж та 1714897,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції). При цьому сума податкових зобов'язань контролюючим органом визначена в межах строку давності, встановленого підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон № 2181-ІІІ).

У судовому процесі встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Енергохолдинг» (постачальник) укладено договір про постачання природного газу від 18.02.2004 № 01-03-04 (разом з додатковими угодами від 26.04.2004 № 3, від 30.04.2004 № 3, від. 18.05.2004 № 4, від 26.05.2004 № 6, від 25.06.2004 № 7, від 27.07.2004 № 8, від 30.08.2004 №9, від 27.09.2004 № 10, від 22.10.2004 № 11), за умовами якого ТОВ «Енергохолдинг» зобов'язувався поставити природний газ позивачу протягом березня, травня, червня, липня, серпня, вересня, жовтня, листопада 2004 року на загальну суму 12821755,61 грн. (у т.ч. ПДВ: 2136959,27 грн.).

Також між позивачем (покупець) та ТОВ «Газтрейд ЛТД» (постачальник) був укладений договір про постачання природного газу від 01.05.2005 № 01-04-05 (разом з додатковими договорами від 29.04.2005 № 1, від 25.05.2005 № 2, від. 29.06.2005 № 4, від 28.10.2005), за умовами якого ТОВ «Газтрейд ЛТД» зобов'язувався поставити природний газ позивачу протягом травня, червня, липня, серпня, вересня 2005 року, який попередньо був придбаний у ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» згідно договору постачання природного газу від 21.04.2005 № 06/05-1238.

За наслідками господарських операцій з поставки природного газу сторони вказаних договорів підписали акти приймання-передачі природного газу, ТОВ «Енергохолдинг» та ТОВ «Газтрейд ЛТД» виписали позивачу податкові накладні, позивач сплатив вартість поставленого товару постачальникам, а в податковому обліку суми податку на додану вартість, сплачені в ціні за газ, а саме 2136961,00 грн. ( за податковими накладними ТОВ «Енергохолдинг») та 3169967,00 грн. ( за податковими накладними ТОВ «Газтрейд ЛТД» ) включив до сум податкового кредиту.

Постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 визнані недійсними установчі документи ТОВ «Енергохолдинг», запис про проведення державної реєстрації та свідоцтво платника ПДВ з дати їх державної реєстрації з підстав реєстрації ТОВ «Енергохолдинг» громадянином ОСОБА_1, який значився директором та засновником ТОВ «Енергохолдинг», за винагороду та без наміру здійснювати господарську діяльність.

Постановою Господарського суду м. Києва від 15.06.2007 визнані недійсними установчі документи ТОВ «Газтрейд ЛТД» з дати їх реєстрації та свідоцтво платника ПДВ з моменту видачі. Суд встановив, що громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснили реєстрацію змін до установчих документів щодо складу учасників за винагороду, без наміру здійснювати господарську діяльність.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР (у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 № 2505-IV податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 вказаного Закону встановлено, що не можуть бути включені до податкового кредиту сплачені суми ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів, які не підтверджуються податковими накладними.

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97 (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків сторін в яких виник спір) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, визначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Встановивши факт придбання позивачем природного газу у ТОВ «Енергохолдинг» на загальну суму 12821755,61 грн. (у т.ч. ПДВ: 2136959,27 грн.), суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що цей факт є визначальним при вирішенні питання щодо права позивача на податковий кредит і що визнання недійсними установчих документів цієї юридичної особи не призводить до недійсності всіх здійснених нею господарських операцій.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 21.01.2011 у справі за позовом ТОВ «СІБ» до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, згідно з якою неналежним чином оформлена (підписана не уповноваженою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги.

Статтею 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» (Закон № 2285-IV) було встановлено нульову ставку ПДВ за операціями з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів для суб`єктів господарювання на період 2005 року.

Суди попередніх інстанції вмотивували висновок про правомірне формування позивачем податкового кредиту за податковими накладними, виписаними ТОВ «Газтрейд ЛТД», недоведеністю у судовому процесі імпортного походження газу, який ТОВ «Газтрейд ЛТД» придбав у ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» за договором постачання природного газу від 21.04.2005 № 06/05-1238.

Однак, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2009, залишеною без змін ухвалою ВАС України від 17.06.2010 (справа № 28/285А Господарського суду Львівської області за позовом ВАТ «Миколаївцемент» до ДПІ у Миколаївському районі Львівської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень) на підставі листа ДК «Газ України» НАК «Нафтобаз України» від 30.11.2006 № 21/21-12671 встановлено, що природний газ, придбаний ТОВ «Газтрейд ЛТД» у ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» за договором постачання природного газу від 21.04.2005 № 06/05-1238 мав імпортне походження та придбавався за нульову ставкою податку на додану вартість.

Відповідно до частини 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, ТОВ «Газтрейд ЛТД» не мав правових підстав для нараховування податку на додану вартість за ставкою 20% до вартості природного газу, придбаного у ДК «Газ України» НАК «Нафтобаз України» як газ імпортного походження, при реалізації цього газу позивачу, що в свою чергу виключає правомірність віднесення позивачем податку на додану вартість в сумі 3169967,00 грн., сплаченого у складі ціни природного газу, до податкового кредиту за вказаними операціями.

Враховуючи викладене, контролюючий орган правомірно виключив з податкового кредиту в податковому обліку ВАТ «Миколаївцемент» 3169967,00 грн. та визначив позивачу податкове зобов'язання у сумі 4754951,03 грн., у тому числі: 3169967,00 грн. - основний платіж та 1584983,68 грн. - штрафні (фінансові) санкції, встановлені підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ.

Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Враховуючи викладене, ухвалені у справі судові рішення підлягають зміні, а позов - частковому задоволенню із скасуванням податкових повідомлень-рішень від 30.10.2007 № 0001712321/0, від 18.12.2007 № 0001712321/1 та від 17.05.2008 № 0001712321/3 у частині визначення ВАТ «Миколаївцемент» податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 389739,98 грн., у тому числі: 259826,65 грн. - основний платіж (3429794,00 грн.- 3169967,00 грн.) та 112701,83 грн. штрафних (фінансових) санкцій (1714897,00 грн.- 1584983,68 грн.).

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби задовольнити частково, змінити постанову Господарського суду Львівської області від18.11.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2012; позов задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області від 30.10.2007 № 0001712321/0, від 18.12.2007 № 0001712321/1 та від 17.05.2008 № 0001712321/3 у частині визначення Відкритому акціонерному товариству «Миколаївцемент» податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 389739,98 грн., у тому числі: 259826,65 грн. - основного платежу та 112701,83 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко Судді: підписН.Є. Блажівська підписМ.І. Костенко