Ухвала

від 11.04.2012 по справі 2а-1870/9551/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2012 р.Справа № 2а-1870/9551/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.01.2012р. по справі № 2а-1870/9551/11

за позовом Білопільського районного центру зайнятості населення

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2011 року Білопільський районний центр зайнятості (далі по тексту -позивач, Білопільський РЦЗ), звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача - ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1) кошти, отримані як грошова допомога по безробіттю в сумі 12064,08 грн. Свої вимоги мотивував тим, що відповідач, який надав недостовірні відомості до Білопільського районного центру зайнятості, незаконно отримав допомогу по безробіттю, яка підлягає поверненню.

Сумський окружний адміністративний суд постановою від 26 січня 2012 року позов задовольнив.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилався на неповне з'ясування судом обставин справи, зокрема неврахування судового рішення, яким було припинена підприємницька діяльність позивача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що у 2005 році, 2008 році та 2011 році ОСОБА_1 звертався до Білопільського районного центру зайнятості із заявами про надання статусу безробітного з виплатою відповідної допомоги по безробіттю. В заявах позивач повідомляв, що на момент звернення до центру зайнятості він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займався.

Відповідно до довідок Білопільського РЦЗ № 1778 від 28.11.2011 р., № 1779 від 28.11.2011 р. та № 1780 від 30.11.2011 допомога по безробіттю відповідачу була виплачена за період з 12 липня 2005 року по 05 липня 2006 року в розмірі 1344,01 грн., з 17 липня 2008 року по 23 липня 2009 року в розмірі 5601,92 грн. та з 03 лютого 2011 року по 28 листопада 2011 року в розмірі 5118,15, а усього 12064,08 грн.

Проведеною перевіркою Білопільський РЦЗ встановив, що ОСОБА_1, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отже належить до категорії зайнятого населення, що вбачається з Акту №44 від 28.11.2011 року.

У зв"язку з проведеною перевіркою Білопільським РЦЗ були видані накази від 28.11.2011 року та 30.11.2011 року про повернення виплачених коштів.

Приймаючи рішення про стягнення суми отриманої грошової допомоги по безробіттю, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при реєстрації в службі зайнятості не повідомив про реєстрацію його як фізичної особи-підприємця, в зв"язку з чим, він не міг бути визнаний безробітним і, відповідно, отримував матеріальне забезпечення на випадок безробіття» безпідставно та незаконно.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, належать до зайнятого населення і не можуть бути визнані безробітними та отримувати соціальне забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, 10.08.1992 р. зареєстрований Білопільською районною державною адміністрацією Сумської області, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отже належить до категорії зайнятого населення.

Під час перебування на обліку ОСОБА_1 не повідомив позивача про реєстрацію суб'єктом підприємницької діяльності, внаслідок чого незаконно отримав статус безробітного та, відповідно, допомогу по безробіттю.

Відповідно до довідок Білопільського РЦЗ № 1778 від 28.11.2011 р., № 1779 від 28.11.2011 р. та № 1780 від 30.11.2011 допомога по безробіттю відповідачу була виплачена за період з 12 липня 2005 року по 05 липня 2006 року в розмірі 1344,01 грн., з 17 липня 2008 року по 23 липня 2009 року в розмірі 5601,92 грн. та з 03 лютого 2011 року по 28 листопада 2011 року в розмірі 5118,15, а усього 12064,08 грн.

Згідно матеріалів справи, Білопільський районний центр зайнятості повідомив відповідача про необхідність повернути на рахунок Білопільського РЦЗ суму виплаченого матеріального забезпечення, проте у встановлений строк кошти не сплачені.

Відповідно до п.п. 6, 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. N 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. N 7-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за N 232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. У разі відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Таким чином, гр. ОСОБА_1 надав відомості, які не відповідають дійсності, незаконно отримав допомогу по безробіттю в загальному розмірі 12064,08 грн., яка підлягає стягненню у судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 коштів, отриманих як грошова допомога по безробіттю в сумі 12064,08 грн. в наслідок надання недостовірних відомостей до Білопільського районного центру зайнятості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом повно встановлені обставини справи і правильно застосовані до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.01.2012р. по справі № 2а-1870/9551/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М. Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.