Постанова

від 26.01.2012 по справі 2а-1870/9551/11

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2012 р. Справа № 2a-1870/9551/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,< Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Білопільського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Білопільський районний центр зайнятості (далі по тексту -позивач, Білопільський РЦЗ), звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з відповідача -ОСОБА_1 (далі по тексту -відповідач, ОСОБА_1О.) -кошти, отримані як грошова допомога по безробіттю в сумі 12064,08 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач, який надав недостовірні відомості до Білопільського районного центру зайнятості, незаконно отримав допомогу по безробіттю, яка підлягає поверненню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що станом на день розгляду справи сума заборгованості відповідачем залишається не сплаченою.

У судовому засіданні відповідач позов не визнав, зазначив, що з 2000 року він підприємницьку діяльність не здійснює, крім того, після винесення в 2004 році Господарським судом Сумської області рішення про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 вважав, що його підприємницьку діяльність припинено остаточно та він не повинен додатково проходити процедуру державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»від 1 березня 1991 року N 803-XII в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Судом встановлено, що відповідач -ОСОБА_1 -належить до категорії зайнятого населення, оскільки є фізичною особою-підприємцем, зареєстрованим Білопільською районною державною адміністрацією Сумської області від 10.08.1992 р., включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 13).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Як зазначив представник позивача, ОСОБА_1 звертався до Білопільського районного центру зайнятості у 2005 році, 2008 році та 2011 році, де спеціалістом центру зайнятості була заповнена персональна картка й особистим підписом підтверджено достовірність внесених до неї даних (а.с. 8, 9). Крім того, відповідач повідомив, що на момент звернення до центру зайнятості він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається і пенсію не отримує -відповідно до його особистих заяв від 14.07.2005, 17.07.2008, 03.02.2011 (а.с. 10-12).

На підставі інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, встановлено, що гр. ОСОБА_1 зареєстрований з 10.08.1992 р. як фізична особа-підприємець.

Під час перебування на обліку гр. ОСОБА_1 не повідомив спеціаліста про те, що зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, внаслідок чого незаконно отримав статус безробітного та, відповідно, допомогу по безробіттю. Відповідно до довідок Білопільського РЦЗ № 1778 від 28.11.2011 р., № 1779 від 28.11.2011 р. та № 1780 від 30.11.2011 допомога по безробіттю відповідачу була виплачена за період з 12 липня 2005 року по 05 липня 2006 року в розмірі 1344,01 грн, з 17 липня 2008 року по 23 липня 2009 року в розмірі 5601,92 грн та з 03 лютого 2011 року по 28 листопада 2011 року в розмірі 5118,15 (а.с. 15-17).

Білопільський районний центр зайнятості як робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття відповідно до ч. 3 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 2 березня 2000 року N 1533-III (далі по тексту -Закон) має право перевіряти достовірність інформації, що надається до центру зайнятості роботодавцями та фізичними особами.

Відповідно до п. 5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. N 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. N 7-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за N 232/16248, перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів.

На запит Білопільського районного центу зайнятості до державного реєстратора отримана відповідь, згідно з якою був підтверджений факт не скасованої реєстрації ОСОБА_1 як підприємця.

Крім того, юридичний факт припинення підприємницької діяльності згідно з Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15 травня 2003 року N 755-IV потребує підтвердження шляхом внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідного запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.

Згідно з ч. 3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Тобто лише після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа матиме право набути в установленому порядку статусу безробітного та отримувати допомогу по безробіттю.

Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, належать до зайнятого населення і не можуть бути визнані безробітними та отримувати соціальне забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Таким чином гр. ОСОБА_1 надав відомості, які не відповідають дійсності, незаконно отримав допомогу по безробіттю в загальному розмірі 12064,08 грн, яка підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до матеріалів справи, Білопільський районний центр зайнятості повідомив відповідача про необхідність повернути на рахунок Білопільського РЦЗ суму виплаченого матеріального забезпечення (а.с. 18), проте у встановлений строк кошти не сплачені.

Відповідно до п.п. 6, 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. N 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. N 7-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за N 232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. У разі відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 12 Закону функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Невідшкодування цих витрат порушує інтереси держави, яка є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття.

У зв'язку з тим, що відповідач при реєстрації в службі зайнятості не повідомив про не скасовану реєстрацію його як фізичної особи-підприємця, він не міг бути визнаний безробітним і, відповідно, отримував матеріальне забезпечення за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»безпідставно та незаконно, а тому кошти, отримані як грошова допомога по безробіттю в сумі 12064,08 грн, підлягають поверненню позивачу.

Таким чином судом достовірно встановлено, що кошти, отримані як грошова допомога по безробіттю в сумі 12064,08 грн, відповідачем у добровільному порядку не сплачені, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представника позивача, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення вказаної суми заборгованості є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Білопільського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Чайковського, 3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Білопільського районного центру зайнятості (41800, м. Білопілля, вул. Старопутивльська, 33, р/р 37176002000296 ГУДКСУ в Сумській області, МФО 837013, код 21112983) кошти в розмірі 12064 грн 08 коп (дванадцять тисяч шістдесят чотири грн 08 коп) в рахунок повернення виплаченої допомоги по безробіттю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Л.М. Опімах

З оригіналом згідно

Суддя Л.М. Опімах

Повний текст постанови складено 30 січня 2012 року.