Постанова

від 10.05.2012 по справі 6/245

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2012 р. Справа № 6/245 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддівГоголь Т.Г., Дроботової Т.Б. розглянувши у судовому засіданні за участю представників: позивача: не з'явились, повідомлені належно, відповідача: ОСОБА_7 -дов. від 12.04.12, касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Славкерамогнеупор" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 21.02.12 у справі№6/245 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Геофізприбор+" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Славкерамогнеупор" простягнення 2440,80 дол. США

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 08.05.12 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Дроботової Т.Б.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Геофізприбор+" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Славкерамогнеупор" 2440,80 дол. США, з яких: 2 034 доларів США сплаченої вартості товару та 406 доларів США штрафу. В обґрунтування позову, позивач посилався на те, що відповідач згідно з контрактом №KZ-10/02 від 25.11.10 поставив позивачеві неякісний товар, і з огляду на це вважав підставним стягнення з відповідача сплаченої вартості товару та штрафу. При цьому позивач посилався на приписи статей 526, 612, 678 Цивільного кодексу України, статей 173, 268 Господарського кодексу України, пункт 59 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.88 N888 .

Решенням Господарського суду Донецької області від 05.12.11 (суддя Подколзіна Л.Д.) позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача 2 034 доларів США сплачених за товар та судові витрати. В решті позову відмовлено. Господарський суд виходив з доведеності матеріалами справи факту поставки відповідачем за контрактом №KZ-10/02 від 25.11.10 неякісного товару. Відмовляючи у стягненні штрафу, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позову в цій частині, оскільки сторонами в спірному контракті не був визначений розмір штрафу за поставку неякісного товару. Судове рішення обґрунтовано приписами статей 525, 526, 629, 666, 678, 690 Цивільного кодексу України, статей 193, 268 Господарського кодексу України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.12 (судді: Діброва Г.І., Бойченко К.І, Стойка О.В.) перевірене рішення господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Славкерамогнеупор" , яке (з урахуванням змін, зроблених представником скаржника у судовому засіданні) просить скасувати судові акти у справі в частині стягнення з відповідача 2034 доларів США, скерувавши справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаржник посилається на порушення судами приписів 19, 129 Конституції України, статей 15, 16, 628, 666, частини 3 статті 678, 689, 712 Цивільного кодексу України, Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 №П-7, Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 №П-6 , статей 4 7 , 27, 33 Господарського процесуального кодексу України. Товариство стверджує, що відповідач передав позивачеві товар належної якості, а, відтак відсутні підстави для стягнення сплаченої вартості неякісного товару і штрафу. При цьому, він вказує на те, що відповідач передав позивачеві виписку із сертифікату якості виробника №112/12-10 та сертифікат про походження товару від 17.12.10. Крім того, на думку скаржника, місцевим господарським судом помилково не було розглянуто клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи виробника спірного товару - ТОВ «Промтехтепло».

Від відповідача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі судами першої та апеляційної інстанцій.

Господарськими судами першої і апеляційної інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 25.11.10 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Геофізприбор+" - покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Славкерамогнеупор" - продавцем було укладено контракт №KZ-10/02, за умовами якого продавець зобов'язався продати, а покупець придбати на умовах цього контракту товари, ціни, асортимент та кількість яких вказані в додатках, які є невід'ємною частиною даного контракту. Відповідно до пункту 4.1 контракту якість товару має повністю відповідати технічним умовам заводу-виготовлювача і підтверджуватись сертифікатами відповідності продукції. Згідно з пунктом 7.1 контракту у разі виявлення упродовж 6 місяців з моменту встановлення невідповідності якості поставленого товару продавець здійснює заміну неякісного товару за свій рахунок. Сторонами була підписана специфікація №1 від 25.11.10, якою визначено найменування, кількість, ціну, умови та строк поставки товару. Судами в ході розгляду спору було установлено, що позивач 25.11.10 на виконання пункту 3.1 контракту перерахував відповідачеві 2034 доларів США в якості 100% попередньої оплати. Факт поставки відповідачем позивачеві плити МКРП-340 та покриття протипригарного швидковисихаючого цирконового марки БПЦ загальною вартістю 2034 дол. США підтверджений товарно-транспортною накладною серії ААБ №661485 від 16.12.10. Судами також було установлено і те, що сертифікат якості товару не був наданий покупцеві. Рішенням комісії позивача спірна плита прийнята ТОВ "Геофізприбор+" з наступними випробуваннями для встановлення її відповідності вимогам ДСТУ 23619-79 зі змінами 1,2. У протоколі випробувань №1 від 31.01.11, складеним РГП "Інститут проблем горіння" при Міністерстві освіти і науки Республіки Казахстан, відбито, що плита МКРП-340 не відповідає вимогам нормативно-технічної документації ДСТУ 23619-79 і ТУ У-322-7-0019053-065-96. Водночас, лабораторією сертифікаційних випробувань визначення пожежної безпеки речовин, матеріалів і виробів РГП "Спеціальний науково-дослідний центр пожежної безпеки та цивільної оборони" Міністерства надзвичайних ситуацій Республіки Казахстан (яка є акредитованою -атестат акредитації №К2.И02.0353 від 11.02.09) були проведені дослідження, оформлені протоколом випробувань №69 від 07.02.11. В ході цих випрбувань установлено, що спірна плита не відповідає вимогам ДСТУ 23619-79. У зв'язку з недоліками спірного товару, позивач неодноразово направляв відповідачеві вимоги про повернення 2034 дол. США сплаченої вартості неякісного товару та прийняття його, які останнім були залишені без виконання. Як убачається з матеріалів, справи предметом даного судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Геофізприбор+" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Славкерамогнеупор" 2 034 доларів США сплаченої вартості товару та 406 доларів США штрафу. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову. Відповідно до приписів статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам , технічним умовам , іншій технічній документації , яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми. Аналогічні правові наслідки передання товару неналежної якості передбачені також приписами статті 678 Цивільного кодексу України. За приписами статті 526 вказаного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондує з приписами статті 193 Господарського кодексу України. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дослідивши усі обставини та зібрані у справі докази, господарські суди установили, що позивач на виконання умов укладеного контракту перерахував відповідачеві 2034 доларів США - 100% попередньої оплати за товар (мультокремнеземісту плиту МКРП-340 і покриття протипригарне швидковисихаюче цирконової марки БПЦ). Установили господарські суди і те, що відповідач передав, а позивач прийняв спірний товар. Між тим, відповідачем не були надані позивачеві документи щодо відповідності поставленого товару технічним умовам заводу-виробника та сертифікат відповідності, як то передбачено пунктом 4.1 спірного контракту. Разом з цим, господарські суди установили, з підтвердженням матеріалами справи, що поставлений відповідачем товар є неналежної якості; не відповідає технічним умовам заводу-виробника; не може використовуватися у виробничій діяльності позивача за призначенням. При цьому, як вже зазначалося і це установили суди, факт поставки відповідачем плити МКРП-340, котра не відповідає вимогам ДСТУ 23619-79 підтверджений експертними дослідженнями (протоколи випробувань №1 від 31.01.11, №69 від 07.02.11). Згідно з приписами частини 2 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх. За таких встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів про обґрунтованість позову. Посилання скаржника на те, що місцевим господарським судом помилково не було розглянуто його клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи виробника спірного товару визнаються неспроможними та спростовуються змістом судового рішення. Інші доводи касаційної скарги також не можуть бути підставою для скасування судових актів у справі, оскільки не спростовують встановленого господарськими судами та стосуються оцінки доказів, яка за приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

В частині відмови у стягненні з відповідача 406 доларів США штрафу судові акти у справі скаржником не оскаржені, а тому колегією суддів не переглядаються.

Відтак, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 111 8 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.12 у справі №6/245 залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Славкерамогнеупор" - без задоволення.

Головуючий, суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Т.Дроботова