Постанова

від 24.04.2012 по справі 2а-1854/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 квітня 2012 року № 2а-1854/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Крупічко Ю.Ю., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов.від 27.12.2011р. №2-13)

від відповідача: ОСОБА_2 ( дов. від 28.02.2012р. №398/9/10-229)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0004564120 від 17.10.2011 та № 0004574120 від 17.10.2011.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24.04.2012 року в 12 год. 19 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі -Позивач) з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (надалі -Відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0004564120 від 17.10.2011 та № 0004574120 від 17.10.2011.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства, завдає шкоди охоронюваним правам та інтересам Позивача. Позов просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов підлягає задоволенню , з огляду про наступне .

Матеріалами справи встановлено, що на підставі постанови від 08.08.2011р. старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Київській області майора податкової міліції Гуназа Ю.Є. в рамках кримінальної справи № 28-3253 та на підставі направлення від 30.08.2011 № 544, виданого СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП головним державним податковим ревізором-інспектором Дуняк Н.І. було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Позивача з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ГВС-Сервіс»(код ЄДРПОУ 32050597) за період з 01.01.2009 року по 01.08.2011 року.

За результатами перевірки 26.09.2011 року було складено Акт № 810/41-20/30019801 від 26.09.2011 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ГВС-Сервіс»(код ЄДРПОУ 32050597) за період з 01.01.2009 року по 01.08.2011 року (далі - Акт перевірки).

Як вбачається із матеріалів справи, 05.10.2011 було подано заперечення на Акт перевірки, у відповіді на які листом СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 12.10.2011 № 27567/10/41-255 було повідомлено про залишення висновків, викладених у Акті перевірки, без змін.

21 жовтня 2011 року (вх. № 28624) Позивач отримав податкові повідомлення-рішення: № 0004564120 від 17.10.2011 за платежем податок на прибуток, на суму 10 541 305,00 грн. за основним платежем та 2 635 326,00 грн. штрафних санкцій, а всього на суму 13 176 631,00 грн., та № 0004574120 від 17.10.2011 за платежем податок на додану вартість, на суму 4 324 688,00 грн. за основним платежем та 1 081 172,00 грн. штрафних санкцій, а всього на суму 5 405 860,00 грн., а всього за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями на загальну суму 18 582 491,00 грн., видані Відповідачем з ВПП на підставі Акту № 810/41-20/30019801 від 26.09.2011 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ГВС-Сервіс»(код ЄДРПОУ 32050597) за період з 01.01.2009 року по 01.08.2011 року.

28.10.2011 року ДК "Укртрансгаз" було подано первинну скаргу до ДПА у м. Києві на податкові повідомлення-рішення СДПІ у місті Києві по роботі з ВПП № 0004564120 від 17.10.2011 та № 0004574120 від 17.10.2011.

03.01.2012 ДК "Укртрансгаз" отримала рішення ДПА у м. Києві від 27.12.2011

№ 12505/10/25-114 про результати розгляду первинної скарги ДК "Укртрансгаз", яким

податкові повідомлення-рішення СДПІ у місті Києві по роботі з ВПП № 0004564120 від

17.10.2011 та № 0004574120 від 17.10.2011 було залишено без змін, а скаргу в.о. директора

ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»ОСОБА_5 від 28.10.2011 № 11682/6-007

(вх. ДПА у м.Києві від 28.10.2011 № 7729/10) - без задоволення.

04.01.2012 року ДК "Укртрансгаз" було подано скаргу до Державної податкової служби України на податкові повідомлення-рішення СДПІ у місті Києві по роботі з ВПП № 0004564120 від 17.10.2011 та№ 0004574120 від 17.10.2011.

30.01.2012 року ДК "Укртрансгаз" отримала рішення Державної податкової служби України від 27.01.2012 № 1788/6/10-2115 про результати розгляду скарги, яким скаргу ДК "Укртрансгаз" було залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення СДПІ у місті Києві по роботі з ВПП - без змін.

ДК "Укртрансгаз" не погоджується з податковими зобов'язаннями та штрафними санкціями, визначеними податковими повідомленнями-рішеннями СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП № 0004564120 від 17.10.2011 та № 0004574120 від 17.10.2011 з наступних підстав.

Позаплановою виїзною документальною перевіркою ДК "Укртрансгаз" СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було встановлено «порушення»ДК "Укртрансгаз" п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого було «занижено» податок на додану вартість всього у сумі 4 324 688 грн., в тому числі за червень 2009 року в сумі 205 441 грн., за серпень 2009 року в сумі 49 596 грн., за серпень 2010 року в сумі 125 853 грн., за березень 2011 року в сумі 3 943 798 грн., а також встановлено «порушення»п.п. 5.1. п.п. 5.3.9. п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого було «занижено»податок на прибуток, всього в сумі 10 541 305 грн., в тому числі у 1 кварталі 2009 року в сумі 174 241 грн., у півріччі 2009 року в сумі 256 802 грн., за 3 квартали 2009 року в сумі 318 797 грн., за 2009 рік в сумі 442 746 грн., у 1 кварталі 2010 року в сумі 1 019 732 грн., у півріччі 2009 року в сумі 1 019 732 грн., з 3 квартали 2010 року в сумі 8 121 433 грн., за 2010 рік в сумі 10 098 559 грн., оскільки «податковий кредит ДК "Укртрансгаз" за зазначені періоди формувався за рахунок ТОВ «ГВС-Сервіс», постачальником якого виступало підприємство ТОВ «Торгсервіспостач», директор та засновник якого ОСОБА_6 не підписував документи - накладні, податкові накладні, договори, угоди, інші документи щодо здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Торгсервіспостач»з ТОВ «ГВС-Сервіс», не формував та не подавав до органів державної податкової служби звітність ТОВ «Торгсервіспостач».

Крім того, ТОВ «ГВС-Сервіс»не було надано до перевірки договорів, проектної, технічної документації, що стосуються господарських відносин з ДК "Укртрансгаз", що нібито свідчить про укладення правочинів, які суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, укладені без мети настання реальних наслідків та спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними, відповідно до п.п. 1, 2 cm. 215, п.п. 1, 5 cm. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України і в сичу cm. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

На цій підставі контролюючим органом було зроблено висновок, що діяльність ТОВ «ГВС-Сервіс»була спрямована на формування податкового кредиту на користь третіх осіб, з метою заниження бази оподаткування по податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств та несплату відповідних сум податків.

Так, за твердженням Відповідача (стор. 17 Акту перевірки): «відсутність власних основних фондів свідчить про те, що ТОВ «ГВС-Сервіс»не мало необхідних кваліфікаційних, організаційних, технологічних умов для здійснення будівельно-монтажних робіт та отримання ліцензії на здійснення даного виду діяльності. Отже, ТОВ «ГВС-Сервіс»проводилось відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій за взаєморозрахунками з вищевказаними підприємствами без мети реального настання передбачених наслідків, виключно з метою завищення сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, заниження суми ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету, несплати податку, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Єдиною метою проведеного документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством податкової вигоди. Несплата до бюджету необхідних податкових платежів є заволодіння державним майном».

Далі контролюючий орган доходить висновку (стор. 21 Акту перевірки), що «ТОВ «ГВС-Сервіс»за період, що перевіряється, було порушено вимоги п.п. 1.2 п. 1 п.п. 2.1 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року та положення ст. ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених ТОВ «ГВС-Сервіс»з покупцем ДК "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". Вказані правочини порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано, з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Таким чином, на думку перевіряючих (стор. 25 Акту перевірки), операції з продажу товарів робіт, послуг на ДК "Укртрансгаз", які в свою чергу придбані у ТОВ «ГВС-Сервіс» порушують ч.1.5 ст. 203, ч.ч. 1.2 cm. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства», через що СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП доходить висновку, що операції, які були проведені на підставі таких «нікчемних»правочинів, призвели до «заниження»ДК "Укртрансгаз" податку на додану вартість всього у сумі 4 324 688 грн., в тому числі за червень 2009 року в сумі 205 441 грн., за серпень 2009 року в сумі 49 596 грн., за серпень 2010 року в сумі 125 853 грн., за березень 2011 року в сумі 3 943 798 грн., в порушення п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР із змінами та доповненнями, а також «заниження»податку на прибуток всього в сумі 10 541 305 грн., в тому числі у 1 кварталі 2009 року в сумі 174 241 грн., у півріччі 2009 року в сумі 256 802 грн., за 3 квартали 2009 року в сумі 318 797 грн., за 2009 рік в сумі 442 746 грн., у 1 кварталі 2010 року в сумі 1 019 732 грн., у півріччі 2009 року в сумі 1 019 732 грн., з 3 квартали 2010 року в сумі 8 121 433 грн., за 2010 рік в сумі 10 098 559 грн., в порушення п.п. 5.1. п.п. 5.3.9. п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 №283/97 - ВР із змінами та доповненнями.

Інших обґрунтувань факту порушення чинного законодавства з боку Позивача в Акті перевірки не наведено.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшлов до виноску про те, що висновки, викладені в Акті не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду про наступне.

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 839 ЦК України встановлено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

В ході проведення перевірки контролюючим органом було перевірено господарські взаємовідносини ТОВ «ГВС-Сервіс»та Позивача в особі філії - Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз»за договорами підряду щодо монтажу замірних дільниць природного газу на базі обчислювачів «ФЛОІНЕК»в комплексі з перетворювачами перепаду тиску, температури та абсолютного тиску.

Позивачем за наслідками зазначених вище господарських операцій з придбання результатів робіт було отримано податкові накладні, виписані підрядником, які було внесено до реєстру отриманих податкових накладних та відображено у складі податкового кредиту з ПДВ. Отримані Позивачем податкові накладні від ТОВ «ГВС-Сервіс»складено особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість в податкових органах і якій було присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

При цьому судом встановлено, що наявність договірних відносин Позивача в особі філії УМГ «Київтрансгаз»із контрагентом - ТОВ «ГВС-Сервіс», реальне здійснення робіт з ремонту замірних дільниць природного газу, монтажу вузлів обліку природного газу та лічильників природного газу, встановлення коректорів об'ємної витрати природного газу, проведення пусконалагоджувальних робіт, придбання зазначеного устаткування Підрядником та передання його Замовнику за актами приймання-передавання, оплата за вказане метрологічне обладнання та роботи з його монтажу та ремонту, нарешті його фактична наявність на об'єктах газотранспортної системи Позивача підтверджується належним чином складеними первинними документами, а саме: договорами, довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), актами приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2), актами приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (типова форма № 03-2), видатковими накладними, платіжними дорученнями, податковими накладними.

Так, Зокрема, між ДК "Укртрансгаз" в особі філії УМГ «Київтрансгаз»та ТОВ «ГВС-Сервіс»було укладено наступні договори:

1) Договір № ГВС-05/09 від 29.09.2005 року. Згідно предмету договору Підрядник зобов'язується виконати за рахунок Замовника монтаж замірних дільниць природного газу на ГРС УМГ «Київтрансгаз»Боярського ЛВУМГ, Чернігівського ЛВУМГ та Яготинського ЛВУМГ на базі обчислювачів «ФЛОІНЕК»в комплексі з перетворювачами перепаду тиску, температури та абсолютного тиску. Роботи за цим Договором виконуються з використанням матеріалів Підрядника. Відповідно до Протоколу погодження договірної ціни та кошторисної документації загальна сума Договору становить 19 798 720,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 3 299 786,67 грн. Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до повного виконання.

За даним договором ТОВ «ГВС-Сервіс»було проведено роботи, що є предметом договору; оформлено Акти здавання-приймання робіт, видаткові накладні, довідки про вартість виконаних підрядних робіт та акт приймання виконаних підрядних робіт, що скріплені печаткою обох підприємств, а також оформлено податкові накладні, виписані ТОВ «ГВС-Сервіс»на адресу ДК «Укртрансгаз НАК «Нафтогаз України», підписані директором ТОВ «ГВС-Сервіс»ОСОБА_7 та скріплені печаткою ТОВ «Г'ВС-Сервіс».

2) Договір № 110 від 31.07.2009 року. Згідно предмету договору Підрядник зобов'язується виконати за рахунок Замовника роботи з ремонту вузлів обліку газу на ГРС: «Малин», «Чайка», «Макарів», «Бородянка»Боярського ЛВУМГ зі встановленням коректорів об'ємної витрати природного газу. Сума договору складає: 297 578,00 грн., в т.ч. ПДВ 49 596,33 грн.

За даним договором ТОВ «ГВС-Сервіс»було проведено роботи, що є предметом договору; оформлено Акти здавання-приймання робіт, видаткові накладні, довідки про вартість виконаних підрядних робіт та акт приймання виконаних підрядних робіт, що скріплені печаткою обох підприємств, а також оформлено податкові накладні, виписані ТОВ «ГВС-Сервіс»згідно вимог чинного законодавства.

3) Договір № 125/09 від 12.10.2009 року. Відповідно до умов Договору Підрядник зобов'язується виконати за рахунок Замовника роботи з капітального ремонту витратомірної дільниці вузла обліку газу на ГРС «Артемівка». Вартість Договору визначається згідно договірної ціни на основі локальних кошторисів та на основі Протоколу погодження договірної ціни, які є невід'ємною частиною даного Договору. Загальна вартість Договору складає 298 335.00 грн.. в т.ч. ПДВ 20 % - 49 722.50 грн. Замовник доручає Підряднику придбати устаткування згідно локального кошторису. Устаткування, придбане Підрядником передається Замовнику за Актом приймання-передавання. Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до 31 грудня 2009 року.

За даним договором ТОВ «ГВС-Сервіс»було проведено роботи, що є предметом договору; оформлено Акти здавання-приймання робіт, видаткові накладні, довідки про вартість виконаних підрядних робіт та акт приймання виконаних підрядних робіт, що скріплені печаткою обох підприємств, а також оформлено податкові накладні, виписані ТОВ «ГВС-Сервіс»згідно вимог чинного законодавства.

4)Договір № 188 від 22.10.2009 року. Згідно предмету Договору Підрядник зобов'язується виконати за рахунок Замовника роботи по монтажу лічильників газу на вогневих підігрівачах та пусконалагодженню коректорів об'єму газу на ГРС Лубенського ЛВУМГ (ГРС Семенівка, ГРС Хорол, ГРС Зубівка, ГРС Чорнухи) за рахунок Замовника. Вартість Договору визначається згідно договірної ціни на основі локальних кошторисів та на основі Протоколу погодження договірної ціни, які є невід'ємною частиною даного Договору. Загальна вартість Договору складає 297 508,80 гри., в т.ч. ПДВ - 49 584.80 грн.

За даним договором ТОВ «ГВС-Сервіс»було проведено роботи, що є предметом договору; оформлено Акти здавання-приймання робіт, видаткові накладні, довідки про вартість виконаних підрядних робіт та акт приймання виконаних підрядних робіт, що скріплені печаткою обох підприємств, а також оформлено податкові накладні, виписані ТОВ «ГВС-Сервіс»згідно вимог чинного законодавства.

5) Договір № 03-22-37 від 04.03.2010 року. Згідно предмету Договору Підрядник зобов'язується виконати за рахунок Замовника

роботи з установки лічильників газу Delta (G65) Dn 50 на ГРС «Жовтневе», «Соснова»та «Майорщина»Яготинського ЛВУМГ УМГ «Київтрансгаз».

6) Договір № 03-22-38 від 04.03.2010 року. Предмет договору - надання послуг з монтажу, технічною обслуговування та ремонту витратомірної апаратури; ремонт та технічне обслуговування витратомірних комплексів у складі пунктів виміру витрат газу на газовимірювальній станції «Гребінківська»Лубенського ЛВУМГ УМГ «Київтрансгаз». За даним договором ТОВ «ГВС-Сервіс»було проведено роботи, що є предметом договору; оформлено Акти здавання-приймання робіт, видаткові накладні, довідки про вартість виконаних підрядних робіт та акт приймання виконаних підрядних робіт, що скріплені печаткою обох підприємств, а також оформлено податкові накладні, виписані ТОВ «ГВС-Сервіс»згідно вимог чинного законодавства.

7) Договір № 03-22-120 від 14.04.2010 року. Предмет договору - надання послуг з монтажу, і технічного обслуговування та ремонту витратомірної апаратури; ремонт вузлів обліку газу на ГРС Боярського ЛВУМГ УМГ «Київтрансгаз». За даним договором ТОВ «ГВС-Сервіс»було проведено роботи, що є предметом договору; оформлено Акти здавання-приймання робіт, видаткові накладні, довідки про вартість виконаних підрядних робіт та акт приймання виконаних підрядних робіт, що скріплені печаткою обох підприємств, а також оформлено податкові накладні, виписані ТОВ «ГВС-Сервіс»згідно вимог чинного законодавства.

8) Договір № 03-22-276 від 22.09.2010 року. Предмет договору - надання послуг з технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювальної апаратури: ремонт витратомірних вузлів на базі Суперфлоу на ГРС Красилівського ЛВУМГ із заміною витратомірних комплексів. За даним договором ТОВ «ГВС-Сервіс»було проведено роботи, що є предметом договору; оформлено Акти здавання-приймання робіт, видаткові накладні, довідки про вартість виконаних підрядних робіт та акт приймання виконаних підрядних робіт, що скріплені печаткою обох підприємств, а також оформлено податкові накладні, виписані ТОВ «ГВС-Сервіс»згідно вимог чинного законодавства.

9)Договір № 03-22-286 від 22.09.2010 року. Предмет договору - надання послуг з технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювальної апаратури: ремонт витратомірних вузлів на базі Суперфлоу на ГРС Бердичівського ЛВУМГ із заміною витратомірних комплексів. За даним договором ТОВ «ГВС-Сервіс»було проведено роботи, що є предметом договору; оформлено Акти здавання-приймання робіт, видаткові накладні, довідки про вартість виконаних підрядних робіт та акт приймання виконаних підрядних робіт, що скріплені печаткою обох підприємств, а також оформлено податкові накладні, виписані ТОВ «ГВС-Сервіс»згідно вимог чинного законодавства.

10)Договір № 03-22-292 від 05.10.2010 року. Предмет договору - надання послуг з технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювальної апаратури: ремонт витратомірних вузлів на базі Суперфлоу на ГРС та ГВС Диканського ЛВУМГ із заміною витратомірних комплексів. За даним договором ТОВ «ГВС-Сервіс»було проведено роботи, що є предметом договору; оформлено Акти здавання-приймання робіт, видаткові накладні, довідки про вартість виконаних підрядних робіт та акт приймання виконаних підрядних робіт, що скріплені печаткою обох підприємств, а також оформлено податкові накладні, виписані ТОВ «ГВС-Сервіс»згідно вимог чинного законодавства.

При цьому договори 5-10 та первинні документи до них було вилучено головним оперуповноваженим інспектором ГУБОЗ МВС України Филимешко М.С. згідно протоколу виїмки від 27.12.2010 року.

Фактичне проведення монтажних та пусконалагоджувальних робіт та фактична наявність обладнання, змонтованого на відповідних ГРС УМГ «Київтрансгаз»ДК "Укртрансгаз" документально підтверджується відповідною виконавчою документацією, а саме: відомостями змонтованих приладів і засобів автоматизації, відомостями встановленої арматури і обладнання, дозволами ТОВ «ГВС-Сервіс»на виконання робіт в охоронній зоні об'єкта магістрального газопроводу, нарядами-допусками на виконання газонебезпечних (вогневих) робіт, планами організації вогневих робіт, витягами з оперативних журналів диспетчерів ГРС, де зафіксовано дату та час прибуття монтажних бригад підрядника та якими підтверджується фактичне прибуття бригад ТОВ «ГВС-Сервіс»на відповідні газорозподільні станції УМГ «Київтрансгаз»для виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, актами приймання в експлуатацію систем автоматизації, свідоцтвами про метрологічну атестацію, протоколами метрологічних досліджень, технічними паспортами обладнання тощо (додаються).

Зазначені документи в ході перевірки Відповідачем досліджені не були. Більше того, факт реального здійснення господарських операцій між ДК "Укртрансгаз" та ТОВ «ГВС-Сервіс», а також факт наявності на об'єктах ДК "Укртрансгаз" поставленого, згідно укладених з ТОВ «ГВС-Сервіс»договорів, метрологічного обладнання та фактичне виконання робіт з монтажу, ремонту та пусконалагодження зазначеного устаткування в Акті перевірки не досліджується та не спростовується. Аналогічно, в Акті перевірки не зроблено висновок про «безтоварність»зазначених операцій або відсутність реальних наслідків укладених між ТОВ «ГВС-Сервіс»та ДК "Укртрансгаз" договорів. Не заперечується також правильність заповнення реквізитів податкових накладних та відповідність їх вимогам, встановлених чинним законодавством. В порушення п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, в Акті перевірки відсутня чітка аргументація змісту виявлених «порушень»з боку ДК "Укртрансгаз", не зроблено посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, нормативні акти, що підтверджують висновки контролюючого органу, наведені в Акті перевірки.

Таким чином, у Позивача були наявні усі передбачені законодавством первинні документи, платіжні документи, виконавча документація та податкові накладні, що підтверджують її право на віднесення відповідних сум до валових витрат (витрат податкового обліку) та формування податкового кредиту за реально проведеними господарськими операціями в рамках вищезазначених договорів. Первинні документи складені згідно вимог чинного законодавства, податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені законодавством, чинним на момент їх складення. Всі податкові накладні ТОВ «ГВС-Сервіс»завірені підписом уповноваженої особи продавця та печаткою. Зазначене прямо підтверджується і матеріалами перевірки, про що вказано в самому Акті перевірки СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП № 810/41-20/30019801 від 26.09.2011.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств»та «Про податок на додану вартість».

Так, згідно пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно абз. 4 п. 5.3.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податків товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»вказано, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6 цього пункту).

Тобто, необхідною умовою для віднесення відповідних сум до валових витрат підприємства та сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності підприємства.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Враховуючи вищевикладене суд прийщов до виноску про те, що у Позивача були законні підстави для включення податкових накладних, виданих ТОВ «ГВС-Сервіс», до податкового кредиту та віднесення відповідних сум до валових витрат (витрат податкового обліку).

Стосовно тверджень Відповідача про те, що на момент проведення перевірки ТОВ «ГВС-Сервіс»відсутнє за місцем своєї державної реєстрації, а директор ТОВ «Торгсервіспостач»ОСОБА_6 не підписував документи - накладні, податкові накладні, договори, угоди, інші документи щодо здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Торгсервіспостач»з ТОВ «ГВС-Сервіс», не формував та не подавав до органів державної податкової служби звітність ТОВ «Торгсервіспостач», слід зазначити, що покупець (ДК "Укртрансгаз") не може нести відповідальність як за сплату податків його контрагентами-продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, баз даних ДПС України тощо. Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки законодавство України, чинне на момент здійснення господарських операцій у періоді, що перевірявся, не встановлювало підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій та не ставило і не ставить в залежність можливість включення до податкового кредиту сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, від їх фактичного декларування продавцем товарів (робіт, послуг), або з будь-яких інших підстав, через що висновки Відповідача про порушення Позивачем податкового законодавства є безпідставними.

Одночасно, при здійсненні позивачем господарських операцій з ТОВ «ГВС-Сервіс»останнім були надані копії власних установчих документів, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, завірені копії документів, що підтверджують повноваження керівника та головного бухгалтера, копія ліцензії на здійснення будівництва магістральних трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання. Крім того ДК "Укртрансгаз" було проведено відповідний моніторинг зазначеного контрагента, шляхом здійснення роздруківок з сайту ДПАУ, які підтверджують, що контрагент не значиться в переліку суб'єктів підприємницької діяльності з ознаками «податкових ям»та зареєстрований як платник ПДВ, а також те, що юридична адреса контрагента не входить до переліку адрес масової реєстрації.

Крім того, в ході перевірки податковим органом не було досліджено усю доказову базу в сукупності - зокрема податковим органом не було взято до уваги те, що роботи були фактично виконані представниками ТОВ «ГВС-Сервіс», згідно умов укладених з Позивачем договорів, у повному обсязі, метрологічне обладнання (вузли обліку газу, коректори об'ємної витрати природного газу) змонтовані та функціонують на газорозподільних станціях ДК "Укртрансгаз".

При цьому, з практики Вищого адміністративного суду України випливає, що платник податків не може вважатися несумлінним, якщо на момент укладення правочину запис про його контрагента знаходився в ЄДР і його було зареєстровано як платника ПДВ, (постанова ВАСУ від 09.12.2009 № К-10075/07, ухвали ВАСУ від 29.05.2008 № К-18083/07, від 17.12.2009 № К-1035/08, від 13.10.2009 № К-22330/07). Нести ж відповідальність за допущені контрагентом порушення вимог податкового законодавства суб'єкт господарювання не повинен (ухвала ВАСУ від 11.02.2010 № К-14008/07).

З приводу визнання контролюючим органом правочинів укладених між Позивачем та ТОВ «ГВС-Сервіс»нікчемними слід також суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Згідно частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 215 ЦК, недійсним є лише правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Господарські операції між суб'єктами господарювання здійснюється на підставі угод. Оскільки всі угоди повинні бути спрямовані на реальне настання правових наслідків, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, для встановлення факту відсутності фактичного здійснення господарської операції необхідно встановити «дефект»угоди (ч. 1 ст. 215 ЦК України), тобто її невідповідність вимогам ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, і, як наслідок, її недійсність

При цьому будь-яка угода є правомірною, якщо її недійсність прямо не встановлена законом або угода не визнана недійсною судом (стаття 204 ЦК України).

Відповідно до статті 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження відповідно до законів України. Проте жодним законом України не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку (за актом перевірки), встановлювати відсутність фактичного здійснення господарської операції.

Крім того, згідно статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Таким чином, за змістом ст. 83 Податкового кодексу України висновки акту перевірки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені об'єктивними даними (документами, експертними висновками, судовими рішеннями).

Отже, встановлюючи факт відсутності реальності господарської операції, податковий орган зобов'язаний керуватися чинним законодавством, відповідно до якого правочини, за якими відсутнє фактичне здійснення господарської операції, є фіктивними. При цьому факт фіктивності таких операцій встановлюється судом шляхом визнання угоди недійсною (стаття 234 ЦК України).

При цьому СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП не враховує припис акту цивільного законодавства України, викладений в частині 1 статті 204 ЦК, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Таким чином, головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, прямо встановлена законом, а не актами податкових перевірок, які б факти в цьому акті не були відображені. Таким чином, твердження Відповідача щодо «нікчемності»договорів, укладених між Позивачем та ТОВ «ГВС-Сервіс», викладена в Акті перевірки, не може бути достатньою підставою для визнання правочинів нікчемними, враховуючи частину 2 статті 215 ЦК України, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину, як думка податкового органу, яка не базується на документах, визначених статтею 83 Податкового кодексу України.

При цьому, визнаючи зазначені правочини «нікчемними»Відповідач посилається на незаконне «заволодіння»майном держави, всупереч інтересам держави і суспільства. Однак, згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 6 листопада 2009 року зазначається наступне: відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача. Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно п. 18 цієї ж Постанови ВСУ «перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності того чи іншого правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та стягнення в дохід держави коштів, отриманих за правочинами, здійсненими з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при цьому такий правочин повинен бути спрямований на знищення, пошкодження майна держави або незаконне заволодіння ним, а наявність умислу та вини осіб, що уклали такий правочин, повинно бути встановлене вироком суду у відповідній кримінальній справі.

При цьому в Акті перевірки Відповідачем не наведено доказів, які б підтверджували те, що укладення договорів на виконання робіт між Позивачем та ТОВ «ГВС-Сервіс»не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, чи свідчило б про намір сторін при виконанні договорів завдати шкоди інтересам держави і суспільства. Відповідач також не звертався до суду з позовом про визнання зазначених договорів фіктивними або з позовом про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Сам по собі факт допущення, на думку податкового органу, ТОВ «ГВС-Сервіс»порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності не є безумовною підставою для висновку про укладення зазначеним суб'єктом господарювання договорів з Позивачем з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Таким чином, згідно зазначених вище правових норм Цивільного кодексу України, відповідних роз'яснень та судової практики Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, беручи до уваги п. 140.2 ст. 140 Податкового кодексу України, для встановлення нікчемності тих чи інших правочинів та визначення податковим органом податкових зобов'язань платника податків необхідним є не лише констатація такої думки в Акті перевірки Відповідача, а й обов'язкова наявність таких умов:

- встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують або спростовують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту або бюджетного відшкодування платника податку;

- наявність судового рішення про застосування наслідків нікчемності правочину, в мотивувальній частині якого встановлено недійсність (нікчемність) правочину як такого, що порушує публічний порядок або є фіктивним.

Жодних інших правових інструментів, які б дозволяли контролюючим органам визначати правочини як такі, що є нікчемними й на цій підставі визначати податкові зобов'язання платника податків та правові наслідки вчинення такого правочину, Цивільний кодекс України або будь-який інший акт чинного законодавства України не передбачають.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність прийнятого рішення.

Виходячи із меж заявленого позову, системного аналізу норм чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Керуючись ст.ст. 11, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0004564120 від 17.10.2011.

3.Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0004574120 від 17.10.2011.

4. Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 2113 грн. 00 коп. на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А.Качур