Постанова

від 10.05.2012 по справі 4/382

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2012 р. Справа № 4/382

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В., суддів :Глос О.І., Рогач Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "Донецькбудтранспостач" на постановувід 07.02.2012 року Київського апеляційного господарського суду у справі№ 4/382 господарського суду міста Києва за позовомПриватного акціонерного товариства "Донецькбудтранспостач" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-сервіс" простягнення 45172,07 грн. орендної плати за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-сервіс" доПриватного акціонерного товариства "Донецькбудтранспостач" провизнання договору оренди №16/02-203 від 31.12.2009 року недійсним в судовому засіданні взяли участь представники : від позивача: ОСОБА_4 (довіреність №116 від 16.09.2011р.) від відповідача:ОСОБА_5 (довіреність № 5 від 07.05.2012р.) В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Борисенко І.І.) від 15.12.2011 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя -Моторний О.А., судді -Кошіль В.В., Шапран В.В.) від 07.02.2012 року, у справі №4/382 зустрічний позов задоволено повністю; визнано недійсним договір №16/02-203 на оренду нежилих приміщень за адресою: 83017, м. Донецьк, вул. Овнатаняна, 4, від 31.12.2009 року, укладений між ПАТ "Донецькбудтранспостач" та ТОВ "Асканія-Сервіс"; стягнуто з ПАТ "Донецькбудтранспостач" на користь ТОВ "Асканія-Сервіс" 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні первісного позову відмовлено повністю.

В касаційній скарзі ПАТ "Донецькбудтранспостач" просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю, а первісний позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу відповідач не надіслав.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника скаржника, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача за первісним позовом, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Приватне акціонерне товариство "Донецькбудтранспостач" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-сервіс" (відповідач) 34200,00 грн. орендної плати за договором №16/02-203 від 31.12.2009 року, 2422,07 грн. пені, 8550,00 грн. штрафу, а всього 45 172,07 грн., посилаючись на порушення відповідачем зобов'язання за вищезазначеним договором оренди щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати.

Відповідач звернувся до позивача із зустрічним позовом про визнання недійсним договору оренди №16/02-203 від 31.12.2009 року з тих підстав, що з боку позивача спірний договір підписаний невідомою особою.

Задовольнивши зустрічний позов та визнавши спірний договір недійсним з підстав укладення останнього особою, яка не має необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки не є законним представником позивача, суд відмовив у задоволенні первісного позову про стягнення орендної плати на підставі недійсного договору.

Проте погодитись з такими висновками не можна з огляду на таке.

31.12.2009 року між Приватним акціонерним товариством "Донецькбудтранспостач" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Асканія-сервіс" (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №16/02-203, яке знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Овнатаняна, 4, загальною площею 54,0 кв.м., вартістю 270 000,00 грн.

Згідно з п. 3.1 договору строк дії договору оренди з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року із можливістю пролонгації за умови згоди сторін.

Відповідно до п. 4.1. та п. 4.2. договору за користування приміщенням відповідач зобов'язаний сплачувати щомісяця орендну плату в розмірі 3800,00 грн. Орендну плату перераховувати позивачу на його поточний рахунок у банку до 10 числа кожного поточного місяця.

Факт передачі приміщення в користування відповідачу підтверджується підписаним актом приймання-передачі від 01.01.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач за перші місяці дії договору дотримувався свого обов'язку та перераховував позивачу орендну плату, проте, починаючи з квітня 2010 року, відповідач припинив вносити плату, але продовжував користуватися приміщенням, у зв'язку з чим позивач вважає, що у відповідача утворилась заборгованість по орендній платі в розмірі 34200 грн., яка залишається несплаченою.

Відповідач зазначив, що при укладенні договору були порушені норми чинного законодавства, оскільки генеральний директор Зеленевський М.Ю. його не підписував, а підписала договір зі сторони позивача невідома особа.

Згідно ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (ч.3 ст.92 ЦК України).

Отже, порушення обов'язків, установлених абз.1 ч.3 ст.92 ЦК України, є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами від імені юридичної особи з третіми особами, лише у випадку доведення юридичною особою тієї обставини, що орган або особа, які її представляли у спірних відносинах, діяли з перевищенням повноважень поза її волею з порушенням її інтересів чи охоронюваних законом прав, а третя особа, відповідно, знала про обмеження повноважень представника свого контрагента.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину (ст.241 ЦК України).

Розглянувши спір, суди зазначені вимоги законів не врахували та усупереч вимогам ст.ст.4 3 , 43 ГПК України не встановили які права або охоронювані законом інтереси ТОВ "Асканія-сервіс" (позивач за зустрічним позовом), від імені якого у спірних правовідносинах найму діяв повноважний представник, порушені у зв'язку із тим, що з боку ПАТ "Донецькбудтранспостач" (позивач за первісним позовом) спірний договір підписаний неповноважною особою; не дали оцінки доводам позивача за первісним позовом стосовно того, що спірний договір з його боку підписаний не невідомою особою, а повноважним представником за довіреністю - юристом ТОВ "Донецькбудтранспостач" ОСОБА_7; не спростовано доводів позивача за первісним позовом щодо вчинення товариством конклюдентних дії на схвалення цього правочину у вигляді прийняття оплати за договором за перші два місяці (а.с.89-92), навіть за умови втрати оригіналу довіреності №293 від 12.12.2009 року (а.с.64), виданої повноважною особою юристу ОСОБА_7. Крім того, в судовому засіданні суду касаційної інстанції представником скаржника пред'явлено для огляду копію заяви (з відміткою канцелярії суду про її прийняття) про приєднання до матеріалів справи іншої довіреності на ім'я ОСОБА_7 №307/1 від 25.12.2008 року, яка була дійсна у період вчинення спірного правочину, копія якої відсутня в матеріалах справи.

Обґрунтованим визнається рішення суду, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскільки зазначеним вимогам постановлені судові рішення не відповідають, вони не можуть залишатись в силі та підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно встановити всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних у ній доказів, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін, і залежно від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права, що врегульовують спірні правовідносини.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 8 , п.3 ч.1 ст.ст.111 9 , ч.1 ст.111 10 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Донецькбудтранспостач" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2012 року у справі № 4/382 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2012 року та рішення Господарського суду м. Києва від 15.12.2011 року у справі №4/382 -скасувати.

Справу № 4/382 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий-суддя С.Бакуліна С у д д і О.Глос Л.Рогач